Основні напрями вдосконалення форм співробітництва

2. Зловживання  щодо працівників — нерівномірна  структура доходів, масові звільнення, погані умови праці. За даними  Державного центру зайнятості, рівень  безробіття 2009 року зріс утричі  — з 3% до 9%. І це тільки ті, що зареєструвалися. Реальні доходи людей впали на 8,5%. За даними ООН, 78% — за межею бідності.

Про екологічність  виробництва годі й говорити. Варто  бодай раз побачити, як осідає кіптява  на одяг у Кривому Розі, чи як виглядає море біля Маріуполя.

3. Перешкоджання  чесній конкуренції. Як в Україні  забезпечується конкуренція, відомо: тендери і приватизація, виписані  під одного учасника, закони, які  сприяють крупним виробникам, Податковий  кодекс, де величезне навантаження  на малий бізнес поєднаний  із зменшенням податків і пільгами  для великого бізнесу.

Промовистий приклад здачі державних інтересів  — стокгольмський Арбітражний суд, у якому Фірташ стягнув з українських  громадян майже 4 мільярди доларів.

4. Лобіювання  власних інтересів та підкуп  чиновників. Без коментарів —  навіщо лобіювати власні інтереси  у себе ж і підкуповувати  по суті своїх підлеглих?

Підсумок простий: гріхи малого бізнесу видаються  мізерією порівняно з пріоритетним для держави великим бізнесом, який спромігся лише вибудувати корумпованого  неконкурентного монстра з торгівлі сировиною.

Найгірше ж  те, що гріхи малого бізнесу, у яких його звинувачують, зумовлені і підтримуються  державою, бо “білі” зарплати малий  бізнес не потягне, хабарі у нього  вимагають чиновники, а заробити гроші по-іншому він не може.

Найсмішніше, що малий бізнес постійно звинувачують у контрабанді ті, хто з нею  має боротися. За словами урядовців, речові ринки Одеси, Харкова, Хмельницького  чи Києва — це контрабанда, пропущена  митницею і прикордонниками.

Вся Україна  одягнена в контрабанду, але куди ж тоді дивиться влада? І чому навіть у 2009 році, за даними Мінфіну, митниця  попри контрабанду зібрала 74,6 мільярда гривень, а ДПА — лише 65,5 мільярда гривень

Проаналізуємо які існують точки зору науковців  на особливості впливу малого підприємництва на зазначені вище об'єкти.

На трансформаційну  економіку малий бізнес має вплив  за наступними факторами:

- малий бізнес  є пусковим механізмом ринкового  господарства України. Реверчук  С.К [6] вважає, що досягнувши своєї  критичної маси (В середньому  по країні у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення  припадало 70 малих підприємств.  Порівняно з 2006 роком цей показник  зріс на 4 підприємства, або на 6,1% [10]), цей сектор повинен сприяти  нормальній, здоровій конкуренції,  яка, в свою чергу, зумовлює  безповоротний процес переходу  України до розвиненого ринку;

- розвиток  малого бізнесу є джерелом  підвищення питомої ваги приватної  власності, що сприяє процесам  демонополізації, приватизації та  роздержавлення вітчизняної економіки  [7];

Малий бізнес в Україні є основним інструментом загальної стратегії економічного зростання та структурної реконструкції  національної економіки. На думку Я.А.Жаліла [7], МБ повинен виконувати функції  структуроутворюючого елементу сучасної ринкової економічної системи України, засобу подолання її структурної  недосконалості та диспропорційності  тощо;

- підприємництво  в сучасних економічних умовах  повинно стати системою вбудованих  регуляторів, які будуть в змозі  адекватно реагувати на сигнали  ринку, формувати ефективні приватні  економічні стратегії, і через  які у влади з’являється можливість  застосовувати традиційні регулятори  економічної стабілізації [7]

Розглянемо  вплив малого бізнесу на населення. Загалом кажучи, механізм цього впливу реалізується одночасно через створення  пропозиції необхідних товарів (робіт, послуг) та забезпечення платоспроможного попиту на них з боку населення.

В цьому аспекті, в першу чергу, враховуючи негативні  наслідки переходу України до ринку, малий бізнес розглядають як засіб  боротьби із безробіттям внаслідок  реструктуризації великих підприємств [7], засобом виживання та подолання  зубожіння населення. Малий бізнес вважають більш інтенсивним роботодавцем, ніж великий бізнес [8].

До того ж, в малому бізнесі вбачають джерело  ефективної зайнятості [6], оскільки цей  сектор може дозволити собі прийняти на роботу робітників з обмеженими знаннями та досвідом та навчити їх в процесі праці [8].

Така ефективна  зайнятість, в свою чергу сприяє в Україні послабленню майнової диференціації та підвищенню рівня  життя та добробуту населення [9], пом’якшенню соціальної напруги [7] тощо.

По-друге, малий  бізнес повинен забезпечити соціальну  реструктуризацію загалом , підвищуючи ділову (економічну) активність населення, протидіючи поширенню утримувальницької  психології, сприяючи розвитку людського  капіталу , формуючи новий господарський  клімат у вітчизняній економіці  та середній клас в суспільстві. Саме середній клас забезпечує стабільність цього суспільства , його політичну  консолідацію та демократизацію загалом [7].

Зайнятість  та підвищення ділової активності населення  сприяє накопиченню його заощаджень , що можуть стати потенційними інвестиціями у створення власного малого підприємства тощо. Все це, в свою чергу, є факторами  для забезпечення платоспроможного попиту в країні.

З іншого боку, як зазначає В.І.Герасимчук у своїй  монографії „Малий та середній бізнес як сфера зайнятості...” [9], малий  бізнес відіграє роль у задоволенні  такого зростаючого платоспроможного попиту через насичення ринку  необхідними, спеціалізованими, якісними вітчизняними товарами і послугами, через впровадження нових товарів і послуг, врахування індивідуального попиту конкретного споживача [7], усунення існуючих диспропорції на основних товарних ринках.

Особливими  та багатоаспектними є взаємовідносини  малого бізнесу із наступним об’єктом – великим та середнім бізнесом.

- по-перше,  на думку науковців, малий бізнес  повинен стати своєрідним засобом  боротьби із негативними наслідками  існування великого бізнесу, оскільки  є передумовою для демонополізації  економіки України, її роздержавлення  та створення конкурентного середовища, а також є засобом подолання  безробіття внаслідок скорочення  працівників на великих підприємствах  [7];

- по-друге,  в малому бізнесі вбачають  альтернативу великого бізнесу,  оскільки мале підприємництво: сприяє  залученню до економічного обороту  матеріальних, природних, фінансових, людських та інформаційних ресурсів, які „випадають” з поля зору  великих компаній; сприяє вивільненню  великих підприємств від виробництва  нерентабельної для них дрібносерійної  та штучної продукції, яка задовольняє  індивідуальний попит; забезпечують  гнучкість та стійкість економічної  системи [5], швидко переорієнтовуючись  до більш прибуткових видів  діяльності [9] тощо;

- по-третє,  малий бізнес України, на зразок  функціонування цього сектору  в розвинутій ринковій економіці,  повинен стати не тільки ринком  збуту для великих підприємств,  але і умовою їх ефективної  діяльності, пропонуючи спеціальні  субпідрядні відносини [8], обслуговуючи  великі корпорації [6], пропонуючи  кваліфіковане посередництво між  великими компаніями та їх  споживачами.

Окрім зазначених вище об’єктів впливу, науковці відокремлюють  ще декілька. Вони досить різні, але  наслідки впливу на ці об’єкти з  боку малого бізнесу мають відношення до процесів, що відбуваються на макрорівні. У зв’язку з цим, для зручності  подальших досліджень, їх можна узагальнити  в єдиний об’єкт - макропоказники країни. Вплив малого бізнесу на макропоказники реалізується через наповнення бюджету, підвищення добробуту населення, генерації  інновацій та інвестицій [6] тощо, тим самим забезпечуючи переважну частку ВВП країни [7], впливаючи на структуру та якісну характеристику ВНП [9].

В.І.Герасимчук [9] та інші науковці призначають малому бізнесу роль одного з основних стратегічних факторів сталого економічного зростання  та розвитку країни, а також інституту, що сприяє переходу України до постіндустріального  суспільства.

За даними таблиці ми бачимо, що всього підприємствами отримано прибутку в розмірі 12840,2 млн.грн, а це означає, що до державного бюджету  надійшло близько 4280 млн.грн. від оподаткування  діяльності даних підприємств. [11]

Таким чином, консолідація та аналіз існуючих досліджень дає змогу визначити, яку роль відводять малому бізнесу в Україні. В малому бізнесу вбачають такий  гнучкий сектор економіки, інститут, який в змозі за короткий час, ефективно  здійснити ринкову та соціальну  реструктуризацію в країні, подолати практично всі економіко-соціальні  наслідки такої трансформації та забезпечити подальше економічне зростання  та розвиток. [1]

Отже, мале підприємництво є обов'язковим елементом ринкової економіки, двигуном економічного та науково-технологічного процесу в суспільстві, важливим стабілізаційним механізмом і засобом  реалізації особливого підприємницького потенціалу населення.

За умов ринкової економіки мале підприємництво як виробник може стати в нагоді великому підприємництву, взявши на себе функції, що не властиві провідній спеціалізації великих  компаній (допоміжне виробництво, ремонтне обслуговування, адаптація продукції  до місцевого ринку, збутова діяльність та ін.). У багатьох розвинутих країнах  на великих підприємствах непрофільні  виробництва виключені з технологічних  процесів та передані невеликим субпідрядним фірмам. Так, наприклад, у США і  Західній Європі ступінь залежності виробництва великого підприємництва від партнерів-субпідрядників становить 50–60%, а в Японії — 70–80% [12, c.17]. Серед  основних факторів, що приваблюють  великі корпорації до укладення контрактів із малим підприємництвом, згідно з результатами дослідження, проведеного на початку 90-х років минулого століття, є нижчі витрати на виробництво, що поєднується з високою якістю продукції. [12, c.17]

У вирішенні  економічних проблем країни сектор малого підприємництва є універсальним  утилізатором, спроможним вирішити проблему найбільш повного та ефективного  використання обмежених матеріальних, інвестиційних, фінансових ресурсів, додатково  втягуючи в обіг вузьколокальні розрізнені ресурси, використання яких у масштабах  великих структур ускладнене або  неможливе. Серед них: локальні сировинні  ресурси; відходи великих підприємств; робоча сила, не затребувана на великих  підприємствах (зокрема підлітки, студенти, домогосподарки, люди з обмеженими можливостями, пенсіонери); накопичення  окремих громадян, які не мають  схильності до вкладення коштів у  цінні папери, але можуть їх використати  для заснування та розвитку власної  справи) й ін.

Також у ринковій економіці мале підприємництво має  потенціал щодо сприяння вирішенню  проблем швидкої переорієнтації ресурсів із менш ефективного виробництва  в більш ефективне (потрібне споживачу, прибуткове) під час змін кон'юнктури  ринку. У цьому ж ракурсі мале підприємництво може відіграти вагому роль від утримання на бюджеті  низькорентабельних та збиткових підприємств  за допомогою оренди їх майна і  перетворенні наявних виробничих потужностей  на прибуткові і потрібні суспільству. 

Досліджувана  література: