Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ТОВ «Агрофірма Галичина» Гусятинського району Тернопільської області

Калій збільшує врожайність коренеплодів, зокрема  цукрових буряків, підвищує їх цукристість  і загальний вихід цукру.

В господарстві використовують метод програмування урожайності, коли спочатку планують її величину, а потім розраховують норму добрив, засобів захисту рослин під запланований урожай.  Розрахуємо за цим методом норму добрив під урожай озимої пшениці.

    Тобто в таблиці №12 ми бачимо, що для одержання урожайності озимої пшениці 30,8 ц/га необхідно внести на 1га 6,4 ц азотних добрив, 8,4 ц фосфорних і 7,2 ц калійних добрив.

    

                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Таблиця 12

Розрахунок  норм добрив під урожай озимої пшениці в ТОВ «Агрофірма Галичина»

Показники	N	P2О5	K2О
Запланований урожай , ц/га	30,8	30,8	30,8
Винос поживних речовин на одержання  зерна і відповідної кількості  соломи, кг	3,6	1,2	2,5
Винос поживних речовин запланованим урожаєм, кг	110,9	37,0	77
Вміст рухомих форм поживних речовин, мг/100г грунту	10	8	10
Теж в пласті грунту 25 см, кг/ га	360	288	360
Використання поживних речовин з  грунту, %	26	12	18
Буде використано поживних речовин  з грунту урожаєм, кг/га	93,6	34,6	64,8
Внесено органічних добрив під попередник, т/га	20
Вміст поживних речовин в органічних добривах, %	0,5	0,35	0,6
Внесено поживних речовин з органічними  добривами, кг/га	100
Використання поживних речовин з  органічних добрив на другий рік внесення, %	15	20	10
Буде використано поживних речовин  з органічних добрив на другий рік, кг	15	0	0
Всього буде використано рослинами  поживних речовин, кг/га	108,6	34,6	64,8
Необхідно внести поживних речовин, кг/га	2,3	2,4	12,2
Використання поживних речовин з  мінеральних добрив в перший рік, %	50	15	40
Необхідно внести поживних речовин мінеральних  добрив з урахуванням коефіцієнта  їх використання, кг/га	21,9	16,0	30,5
Вміст поживних речовин в мінеральних  добривах, %	34	19	42
Необхідно внести мінеральних добрив для одержання запланованого  урожаю, ц/га	6,4	8,4	7,2

 

 

 

2.1.3. Планування розміру посівних  площ, виробництва продукції та  її розподіл

Наступним етапом планування виробничої діяльності є визначення посівних площ культур.

Розміри посівних площ обчислюють двома способами :

1) діленням  загальної потреби в продукції  рослинництва по кожній культурі  на її планову врожайність;

2) за  розміром полів під культурою  в системі сівозмін.

Тому  спочатку необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських культур. Так, товарні культури оцінюють за величиною  прибутку, одержаного з 1 га, а кормові – за виходом кормових одиниць, перетравного протеїну та кормо протеїнових одиниць з 1 га посіву; затратами праці на виробництво та собівартістю 1 ц кормових та кормопротеїнових одиниць.

Проведемо економічну оцінку сільськогосподарських  культур на підприємстві за допомогою наступної таблиці №13.

           Обчисливши таблицю ми бачимо, що по товарних культурах найбільш  економічно вигідними є: гречка, озима пшениця, ячмінь, прибутки  на  1 га яких складають відповідно 677 грн/га, 398,8грн/га і 371,2грн з га.

Далі  ми розрахуємо в таблиці №14 розміри  посівних площ,  способом ділення  загальної потреби в продукції  рослинництва по кожній культурі на  її планову урожайність 

 

 

 

 

Таблиця 13

Економічна оцінка сільськогосподарських  культур ТОВ "Агрофірма Галичина"

Культури	Планова урож, ц/га		Вихід з 1 га, ц			Ціна 1 ц продук-ції(без ПДВ),грн	Затрати на 1 га		Затрати люд.-год.на 1 ц		Собівартість 1 ц,грн		Вар-тість вало-вої проду-кції з 1 га,грн	Прибу-ток (умовний чистий дохід) з 1 га, грн
	Основ-ної проду-кції	Побіч-ної проду-кції	к.од.з основ-ної і побіч-ної проду-кції	Перет-равного протее-їну з основ-ної і побіч-ної проду-кції	кормопротеїнових оди-ниць		люд.-год.	грн	кормо-вих одиниць	кормопротеїнових оди-ниць	кор-мо-вих одиниць	кормо-протеї-нових оди-ниць
Озима пшениця	30,8	37,0	44,35	0,47	25,0	82,3	22	2136	0,50	0,88	48,2	85,5	2534,84	398,8
Ячмінь	32,2	35,4	51,71	0,35	28,0	76,9	15	2105	0,29	0,54	40,7	75,3	2476,18	371,2
Гречка	15,5	14,0	18,14	0,16	10,0	90,0	15	718	0,83	1,50	39,6	71,6	1395	677,0
Ріпак	21,3	21,3	27,48		13,7	25,0	15	530	0,55	1,09	19,3	38,6	532,5	2,5
Цукрові буряки	265,4	79,6	84,93	0,28	44,2	43,9	59	2350	0,69	1,34	27,7	53,2	11651,06	9301,1

 

 

 

Таблиця 14

 

Обчислення потреби продукції  рослинництва та розміру посівних площ с/г культур в ТОВ «Агрофірма Галичина»

 

Культури	Про-даж по дого-ворах	Видача і продаж праців-никам	На гро-мадське харчування	За оренду землі	Усього потрібно без насін-нєвого фонду	Площа посіву, га	Насіннєвий фонд		Усього потрібно	Планова урожа-йність, ц/га	Площа посіву, га
							основний	страховий
							для продо-вольчих культур
Озима пшениця	9164	115,5	458,2	11	9749	322	633,0	76,0	10457,7	30,8	340
Ячмінь	7594		379,7	8	7982	248	446,2	53,5	8481,4	32,2	263
Гречка	1825	11,55	91,3	4,5	1932	125	99,7	12,0	2044,0	15,5	132
Ріпак	4383		219,2	6,6	4609	216	64,9	7,8	4681,5	21,3	220
Цукрові буряки	4575		228,8	1	4805	18	0,6	0,1	4805,5	265,4	18

 

На основі даної таблиці ми можемо сказати, що для задоволення потреби  в  продукції рослинництва господарству, за визначеною нами плановою врожайністю, потрібно посіяти 340 га озимої пшениці, 263 га ячменю, 132 га гречки, 220 га ріпаку і 18 га цукрових буряків.

Для визначення посівних площ другим способом, використовують схему чергування культур у полях  сівозмін.

Сівозміна – це підбір культур відповідно до цільової програми виробництва продукції з урахуванням природно–економічних  умов господарства для досягнення повної віддачі наявного виробничого господарства.

Наукова організація системи сівозмін передбачає:

1. розміщення посівів сільськогосподарських культур після науково –обгрунтованих попередників;
2. створення умов для повного забезпечення тваринництва високоякісними кормами протягом календарного року шляхом впровадження різних типів сівозмін і здійснення ефективних заходів щодо підвищення продуктивності природних кормових угідь як поверхневим, так і докорінним способом;
3. розширення площ під багаторічними насадженнями насамперед за рахунок земель, які менше використовуються під посіви зернових і технічних культур;
4. раціональне розміщення полезахисних лісових смуг, закріплення і поліпшення еродованих земель;
5. виконання організаційно-економічних та агротехнічних заходів щодо поліпшення малопродуктивних земель.

Впровадження  сівозмін дає змогу збільшити  виробництво продукції шляхом ефективної боротьби з хворобами і шкідниками сільсько-господарських культур, а  також з бур’янами; більш раціонального  використання поживних речовин грунту.

 

Таблиця 15

Розміщення культур у польвій  сівозміні у ТОВ «Агрофірма Галичина»

№	Площа, га	2008р		2009р		2011р
по-ля		(факт)		(факт)		(план)
		культура	га	культура	га	культура	га
1	170	озима пшениця	170	цукрові буряки,	11	озима пшениця	170
				ріпак	159
2	132	горох	103	ячмінь	132	гречка,	132
		цукрові буряки	29
3	18	ріпак	18	озима пшениця	18	цукрові буряки,	18
4	220	ячмінь	220	озима пшениця	220	ріпак	220
5	113	ріпак	113	гречка      горох	48              65	ячмінь	113
6	170	ячмінь	170	горох	170	озима пшениця	170
7	150	озима пшениця	150	озима пшениця	150	ячмінь	150
∑	973		973		973		973

 

         Планування обсягів виробництва продукції рослинництва здійснюється на основі запланованої врожайності і посівних площ. При цьому валовий збір основної продукції зернових культур визначають у початково-оприбуткованій масі і масі після доробки, або заліковій масі(табл. 16).

 

 

 

      

 

 

Таблиця 16

Виробнича програма по рослинництву в ТОВ «Агрофірма Галичина»

Назва культури	Площа, га	Збір основної продукції, ц			Вартість валової продукції, в порівнянних цінах, грн
		у початково – оприбуткованій вазі		у вазі після доробки
		з 1 га	всього	всього	1 ц	всього
Озима пшениця	340	30,8	10472	10053,1	40,3	405040
Ячмінь	263	32,2	8468,6	8129,9	46,8	380233
Гречка	132	15,5	2046	1964,2	83,9	164793
Ріпак	220	21,3	4686	4498,6	113,6	510901
Цукрові буряки	18	265,4	4777,2	4586,1	17,0	77918
Всього	973					1538886

 

Виходячи  з даних таблиці, вартість валової  продукції у плановому році становитиме  1538 тис. грн.

Формами планової документації сільськогосподарських  підприємств передбачено розрахунок потреби й вартості насіння. Потребу  в насінні планують, виходячи з  посівних площ і вагових норм його висіву. Норму висіву зерен на 1 га визначають на підставі досвіду господарства за попередні роки й рекомендацій наукових закладів з урахуванням господарської придатності насіння. У плані передбачають створення в необхідних розмірах відновлювального страхового фонду насіння розміром 20 % від загальної потреби в насінні ярих культур.