Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ТОВ «Агрофірма Галичина» Гусятинського району Тернопільської області

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3-5 років.

Вони характеризують ефективність використання землі як основного  засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність 
використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, 
окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.

Для визначення економічної ефективності рослинництва використовуються такі основні показники:

• урожайність;
• продуктивність праці;
• собівартість 1 ц зерна;
• ціна реаліазіції 1 ц зерна;
• прибуток в розрахунку на 1ц зерна ; на 1га посівної площі;
• рівень рентабельності.

Сільськогосподарське  виробництво має свої особливості: чи стане вироблений продукт предметом споживання, або чи стане він предметом праці у подальшому  виробництві залежить від його функцій.

Для визначення основних результатів діяльності господарства ТОВ«Агрофірма Галичина » використаємо такі показники як вартість валової продукції, прибуток та рівень рентабельності.

Таблиця 8

Динаміка економічної ефективності с/г виробництва в ТОВ «Агрофірма Галичина»

Показники	2007р	2008р	2009р	2009 у % до 2007
Вартість валової продукції тис. грн.:	801	889	1416	177
на 1 га с.-г. угідь,   грн	823	913	1455	176
на 1 середньорічного працівника, тис. грн	10,2	13,1	42,9	420
Прибуток,збиток(-), тис. грн.:	-55	73,4	154,7	-
на 1 га сільськогосподарських угідь,грн.	-56,5	75,4	159,1	-
на 1 середньорічного працівника, грн	-714	1079	4688	-
Рівень рентабельності, збитковості,(-)%	-3,51	4,47	6,85	-

 

Вартість  валової продукції за  досліджуваний  період збільшилась в 77%, відповідно і збільшилась вартість валової продукції на 1га с/г угідь.

Вартість  валової продукції на 1 середньорічного  працівника у 2009р в порівнянні з 2007 роком збільшилась за рахунок різкого зменшення середньорічної кількості працівників.

Результатом господарської діяльності у 2007 році був збиток 55тис. грн, і відповідно на 1 га угідь та 1середньорічного працівника, але у наступному досліджуваному році прибуток становив 73,4тис, а в останньому – 159,1тис. грн.

Рівень  збитковості в 2007 році становив 3,5%, тобто на 1грн виробничих витрат господарство отримувало 3,5копійок збитку. В 2008 і 2009 роках рівень рентабельності господарства становив 4,47% та  6,85%, отож на 1 грн. витрат підприємство отримало 4,47коп і 6,85 коп прибутку відповідно.

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Планування розвитку рослинництва

2.1. Обгрунтування виробничої програми з рослинництва

Земля –  це основний засіб виробництва. Різні  земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Окремі ділянки взагалі не мають цінності з точки зору виробничого використання. При складанні плану економічного і соціального розвитку слід передбачити переведення непридатних чи мало продуктивних земель у придатні або високопродуктивні, виходячи із своїх матеріально-фінансових і трудових можливостей.

                                                                                                 Таблиця 9

              Баланс земельних угідь та  їх використання

Види угідь	Наявність земель на початок планового року,га	Використання  в плановому році		Склад земель на кінець планового року
		під посіви	Під закладку нових насаджень	га	в % до підсумку
Загальна земельна площа у користуванні	973			973	100
Всього сільського- сподарських угідь	973			973	100
в т. ч.: рілля	970	970		970	99
Багаторічні насадження	3		3	3	1

У ТОВ «Агрофірма  Галичина» як ми бачимо з даної  таблиці, ніяких змін у балансі земельних  угідь не планується. Це пов’язане  із тим, що в господарство досить забезпечене ріллею і не потребує додаткового розширення.

Також у господарстві не передбачається ніяких витрат на здійснення заходів по поліпшенню земель. Це пояснюється  нестачею  грошових коштів  і  також трудових ресурсів.

2.1.2. Планування врожайності сільськогосподарських культур

З плановим рівнем врожайності сільськогосподарських  культур безпосередньо пов’язано  багато інших показників і сторін діяльності підприємства: розміри і  структура посівних площ,  обсяги виробництва і реалізації продукції, система заходів щодо ведення  галузі рослинництва, яка охоплює  техніку, технологію та організацію  виробництва тощо.

Плануванню  врожайності сільськогосподарських  культур передує детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві. При цьому важливо виявити  кількісний та якісний вплив на врожайність  основних факторів, що її визначають (добрива, попередники, сорти, технології тощо).

При плануванні врожайності використовують багато різних методів. В досліджуваному господарстві найчастіше використовується нормативний  метод у поєднанні з експертно  – оцінним. Сутність цього методу полягає у визначенні можливого  приросту врожаю в результаті зміни  динамічних факторів з наступним  збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту. В основі визначення планової врожайності  сільськогосподарських культур  лежить формула :

Впл = Всз + Σ ∆Ві,

де:

Впл –  планова врожайність, ц/га; Всз –  середньозважена врожайність за останні три роки, ц/га; ∆Ві –  приріст урожайності, одержаний  за рахунок зміни  і-того фактора, г/га.

Середньозважену врожайність обчислюють за відношенням  сумарного валового збору сільськогосподарської  культури за останні три роки до суми посівних площ за цей же період.

В останні  роки у передових сільськогосподарських  підприємствах все ширше застосовується метод програмування врожайності. Він передбачає розроблення комплексу взаємопов'язаних заходів, своєчасне й якісне виконання яких забезпечує одержання наперед розрахованого рівня врожайності за найефективнішого використання ресурсів. Наперед розрахований рівень врожайності може бути визначений із потреби, наприклад, отримання певного розміру прибутку в розрахунку на 1 га посіву сільськогосподарської культури або досягнення інших цілей.

За цих  умов найвищий рівень врожайності обмежується  потенційною продуктивністю культури певного сорту. Особливе значення в  програмуванні врожайності належить закону мінімуму, за яким рівень врожайності  обмежується фактором, що знаходиться  в мінімумі, а всі інші додаткові  витрати можуть забезпечити ефект  лише при врахуванні цього фактора. Необхідно враховувати також  закони оптимуму і сукупної дії, за якими лише оптимальні дози і співвідношення між факторами забезпечують найвищу  продуктивність рослин з найефективнішим  використанням ресурсів.

Розрахуємо  приріст врожайності озимої пшениці  від додаткового внесення добрив  на 2009 р. на основі наступної таблиці.                                                                                       

 Таблиця  10

Розрахунок  прибавки урожайності озимої пшениці  від збільшення внесених добрив у  ТОВ «Агрофірма Галичина» на 2009 р.

Види добрив	Кількість добрив			Коефі-цієнт викори-стання діючої речови-ни	Буде використано діючої речовини, кг			Винос пожив-них речовин з грунту на 1 ц урожаю, кг	Приба-вка урожай-ності, ц/га
	Всього, ц	Вміст діючі речо-вини	в перерахунку на діючу речовину, кг		з міне-раль-них добрив	з орга-нічних доб-рив	всього
Аміачна селітра	0,5	34	17,0	0,6	10,2	3	13,2	3,5	3,8
Суперфосфат гранульований	0,8	42	33,6	0,7	23,5	4,5	28	2,5	11,2
Каїніт	0,5	19	9,5	0,2	1,9	3	4,9	1,2	5,9
Гній (післядія)	30,0

 

Виходячи  з даних таблиці, прибавка урожайності  озимої пшениці становитиме 3,8 ц/га, оскільки при впливі комплексу різноманітних  факторів визначальним є той, що знаходиться  в найменшій кількості. Аналогічно визначаємо прибавки урожайності по інших культурах.

На основі середньозваженої врожайності і  прибавки за рахунок добрив розрахуємо планову урожайність сільськогосподарських  культур.

За даним  наступної таблиці №11 можна зробити висновок, що завдяки додатковому внесенню мінеральних та органічних добрив можна досягнути певного підвищення урожайності культур. Так, урожайність озимої пшениці планується довести до 30,8 ц/га, ячменю до 32,2 ц/га, гречки – 15,5ц/га, ріпаку – 21,3ц/га  і цукрових буряків до 265,4ц/га.                                                                                                   

 

 Таблиця  11

Планова урожайність сільськогосподарських  культур у підприємстві

Культури	Сума посівної площі за останні 3 роки, га	Валовий збір за останні 3 роки, ц	Середньо-зважена урожайність за останні 3 роки, ц/га	Планова урожайність, ц/га
Озима пшениця	843	22759	27,0	30,8
Ячмінь	897	25466	28,4	32,2
Гречка	109	1275	11,7	15,5
Ріпак	401	7032	17,5	21,3
Цукрові буряки	120	31389	261,6	265,4

 

Необхідною умовою підвищення врожайності є систематичне науково обґрунтоване внесення органічних та мінеральних добрив. Мінеральні добра повинні вноситись і в чітко визначених пропорціях і у визначені строки.

Так, наприклад, фосфор необхідно використовувати  з першого дня розвитку і до кінця вегетації на першому і  другому році життя. Фосфор забезпечує енергетичну життєдіяльність рослин. Нестача його впливає на міцність проростків, уповільнює ріст листя і коренеплодів.