Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ТОВ «Агрофірма Галичина» Гусятинського району Тернопільської області

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

 

 

 

 

КАФЕДРА ОРГАНІЗАЦІЇ АГРОБІЗНЕСУ

 

 

 

Курсовий проект

на тему:

 Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ТОВ «Агрофірма Галичина» Гусятинського району Тернопільської області

 

 

Проект виконала студентка   4   групи     4 курсу

економічного факультету «Облік і аудит»    відділення

Петришин Леся Миколаївна

Керівник курсового проекту   асист. Любар Руслан Павлович                               

 

 

Дата подання проекту на кафедру__________________

Дата захисту проекту ____________________________

КИЇВ -2010 р.

 

 

Зміст

Вступ..................................................................................................................3

Розділ 1. Організація  і сучасний стан розвитку галузі рослинництва

1. Природні та економічні умови підприємства..........................................6
2. Спеціалізація підприємства ......................................................................10
3. Організація рослинництва.......................................................................12
4. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва.........15

Розділ 2.Планування розвитку рослинництва

2.1. Обгрунтування  виробничої програми з рослинництва...............................18

2.1.1. Планування  використання земельних угідь..............................................18

2.1.2. Планування  врожайності сільськогосподарських  культур.....................19

2.1.3. Планування  розміру посівних площ, виробництва  продукції та

 її розподіл...............................................................................................................24

2.2. Планування  засобів виробництва...............................................................32

2.3. Планування  трудових ресурсів.....................................................................36

2.4. Планування  собівартості та реалізації продукції рослинництва...............38

Розділ 3. Перспективи  розвитку галузі рослинництва.......................................41

Висновки  і пропозиції...........................................................................................45

Список літератури..............................................................................................47

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Агропромисловий комплекс є однією з пріоритетних сфер народного господарства, яка  відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої та економічної безпеки  держави. Розв’язання продовольчої проблеми, формування і розвиток продовольчого  ринку та зростання експортного  потенціалу сільського господарства вимагають  значних перетворень в агропромисловому комплексі країни. В останні роки внаслідок аграрної кризи, зумовленої загальною соціально-економічною  кризою, у тваринництві відбулися  негативні зміни, які значно вплинули на фінансовий стан господарських підприємств, їх здатність до подальшої господарської  і фінансової діяльності.

Однією  з умов ефективного господарювання у товарному сільськогосподарському виробництві повинно бути приділена  велика увага питанню землекористування  ринкового типу як колективної так  і індивідуальної форми господарювання. За останні роки в розвитку агропромислового комплексу України сталися певні  зміни. На зміну колгоспам та радгоспам  прийшли сільськогосподарські підприємства різних форм власності: ТОВ, СТОВ, АПО, ФГ та інші.

В сучасних умовах на підприємствах не дотримуються культури землеробства. Замість науково-обгрунтованої сівозміни площі сільськогосподарських угідь засіваються культурами, які приносять найбільший прибуток господареві, часто це монокультури - соя, кукурудза на зерно та соняшник.           Продуктивність земель в Україні порівняно з розвинутими країнами залишається низькою . Виснажується земля, зношуються основні фонди, втрачається генетичний потенціал, знижується віддача з гектара. Якщо раніше ставилось питання про стабілізацію та підвищення вмісту гумусу то сьогодні ставиться питання про уповільнення темпів зниження вмісту гумусу і в цілому продуктивності полів. В багатьох господарствах відсутні технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур, не проводилась паспортизація та агрохімобстеження полів.

Питання родючості було залишається актуальним і злободневним. " У процесі  праці людина діє на природну родючість  раніше виробленими засобами виробництва "

 Розвиток  рослинництва, як галузі сільського  господарства в цілому надто  складний оскільки засобами виробництва являється земля, а предметом виробництва є рослини. Тож зусилля аграріїв зосереджені на дальшому підвищенні ефективності виробництва, найбільш повному використанні резервів і можливостей кожного підприємства для збільшення виробництва і продажу усіх видів продукції, зміцнення економіки. Щоб успішно справитися з цим завданням, необхідно підвищувати рівень економічної роботи в кожному сільськогосподарському підприємстві. Важливою ланкою економічної роботи є належно поставлений аналіз господарської діяльності. У кожному підприємстві аналіз повинен бути поставлений так, щоб можна було побачити, яку віддачу дає кожна затрачена гривня. При цьому найпильніше слід стежити за раціональним і ефективним використанням грошово-матеріальних засобів і трудових ресурсів, виявити економічну ефективність застосування тих чи інших машин та обладнання, витрачання коштів на капіталовкладення, придбання добрив та засобів захисту рослин, ефективність використання земельних угідь.

Метою даної роботи є закріплення та поглиблення знань з організації і планування діяльності на базі дослідження с/г підприємства.

Теоретичною основою курсової роботи є законодавча  база, а також праці видатних вітчизняних та зарубіжних вчених з економічних та організаційних проблем підвищення ефективності функціонування та розвитку вирощування ріпаку. Для досліджень використовувались економіко-математичний  метод та метод порівняльного аналізу – для співставлення фактичних даних звітного та попередніх років.

В курсовій роботі також наводиться організаційно-економічна характеристика господарства ТОВ «Агофірма Галичина»  Тернопільської області, Гусятинського району, села Новий Нижбірок на матеріалах якого проводились дослідження. Також наведені дані щодо господарської діяльності підприємства за 2007-2009 роки (спеціалізація господарства, розраховані показники фондовіддачі, фондозабезпеченості, фондомісткості, фондоозброєності, забезпеченості трудовими ресурсами, землезабезпеченості, а також показана динаміка результатів господарської діяльності).

При виконанні курсової роботи були використані форми державної звітності:

• форма № 50 с.-г.
• форма №1 (баланс)
• форма № 3 (звіт про рух грошових коштів)
• форма № 4 (звіт про власний капітал).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Організація і  сучасний стан розвитку галузі рослинництва.

1.1 Природні та економічні  умови підприємства

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Галичина» знаходиться в селі Новий Нижбірок  Гусятинського  району Тернопільської області. Село віддалене на 18 км від районного центру та на 72 км від м. Тернополя. Район розташований в південно-східній частині області, межує з Теребовлянським, Чортківським та Борщівським районами, а також з Хмельницькою областю.

Шляхи сполучення господарства з адміністративними  центрами, базами постачання та реалізації продукції – дороги з асфальтним покриттям. Внутрішньогосподарський  зв¢язок – телефонний.

Тернопільська область розташована в лісостеповій зоні.  Клімат області помірно-континентальний, з м’якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня –6°С; липня +18,6°С,. Період температури понад +10°С становить 155–180 днів, вегетаційний період – близько 200 днів. Річна кількість опадів520–590 мм. Максимум опадів припадає на травень - липень (140-180 мм). Найменш вологими є зимові місяці. В грудні - лютому випадає від 70 до 85мм.

Найбільшу площу в області (бл. 72 %) займають лісостепові опідзолені грунти: чорноземи, світло-сірі, сірі лісові темно-сірі.

Рельєф  території господарства рівнинний, що сприяє розвитку рослинництва.

У сільському господарстві земля – головне  джерело одержання сільськогосподарської  продукції, а також головний засіб  виробництва. Таким чином земля  з її ґрунтовим покривом, посідає особливе місце серед матеріальних умов надійного забезпечення країни продуктами харчування.

Земля має  ряд особливостей, які відрізняють  її від інших засобів виробництва. Якщо для таких ресурсів сільськогосподарського виробництва, як трудові і матеріально-технічні, припустимо відповідна взаємозаміна, то земля - незамінний засіб виробництва. При правильному її використанні вона не тільки не погіршується, але й здатна підвищувати свої продуктивні сили. Земля обмежена в просторі, тоді як усі інші засоби виробництва в сільському господарстві при необхідності кількісно можуть бути збільшені.

        Використання досягнень біології, впровадження комплексної механізації та інтенсивних технологій створили об¢єктивні умови для землеробства на індустріальній основі. Всі заходи по підвищенню ефективності використання землі можуть бути ефективно впроваджені за умови вивчення регіональних особливостей сільськогосподарського виробництва та економічних умов господарювання. Земельні ресурси є матеріальною основою сільськогосподарського виробництва. Тому важливою складовою ресурсного потенціалу господарства є земельні ресурси, що представлені площею сільськогосподарських угідь.

Розглянемо  структуру землекористування господарства.

Таблиця 1

     Структура сільськогосподарських  угідь  ТОВ «Агрофірма Галичина»

Угіддя	2007рік		2009рік		2009р. у % до 2007р.
	Га	%	Га	%
Сільськогосподарські угіддя, га	973	100	972,64	100	99,7
У тому числі : рілля	973	100	972,64	100	99,7
сінокоси	-	-	-	-	-
пасовища	-	-	-	-	-
багаторічні насадження	-	-	-	-	-

 

З даних  таблиці 1 можна зробити висновок, що в динаміці за 2007 – 2009 роки площа сільськогосподарських угідь у ТОВ «Агрофірма Галичина» незначно зменшилась на 0,3%. В структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 100%, що свідчить про повну розораність земель господарства. Це пов¢язано з тим, що відбулась трансформація земель, тобто перехід малопродуктивних земель в найбільш продуктивні.

Окрім структури  сільськогосподарських угідь слід визначити також рівень землезабезпеченості  господарства.

Таблиця 2

Рівень землезабезпеченості ТОВ  «Агрофірма Галичина»

Показники	2007рік	2008рік	2009рік	2009 у % до 2007
Площа сільськогосподарських угідь, га	973	973	972,64	99,7
В тому числі: рілля	973	973	972,64	99,7
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол.	77	68	33	42,9
Припадає на одного працівника: - с.-г. угідь, га - ріллі, га	12,6 12,6	14,3 14,3	29,5 29,5	234 234

 

Дані  таблиці 2 свідчать про те, що показник землезабезпеченості ТОВ «Агрофірма  Галичина»у 2007 році становив: сільськогосподарських угідь і ріллі – 12,6 га/чол. У 2008 році відповідно 14,3, а у 2009 –29,5га/чол. Таким чином помітно, що показник землезабезпеченості збільшився за рахунок зменшення кількості працівників.

Розвиток  сільського господарства вимагає глибоких якісних змін в матеріально-технічній  базі, головною ланкою якої є основні  фонди, їх якісний склад та раціональне  співвідношення.

 Основні виробничі фонди – це вартісне вираження засобів праці – будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів і виробничого інвентарю, робочої та продуктивної худоби, багаторічних плодових насаджень і полезахисних лісових смуг, інструменту та інших засобів. Розмір фондів господарств, їх обсяг та динаміку розвитку виявляють за допомогою таких показників як фондозабезпеченість та фондоозброєність праці.