Оцінка конкурентоспроможності цінних паперів

        Найбільші обсяги випуску акцій  були зареєстровані такими емітентами: ЗАТ «ОТП банк» (два випуски на загальну суму 2.77 млрд. грн.); ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк (1.46 млрд. грн.); ВАТ «ВТБ-банк» (1.36 млрд. грн.); ЗАТ «Альфа-Банк» (два випуски на загальну суму 1.23 млрд. грн.) [1].    

        Проблема ліквідності у банків  наступила ще до моменту безпосереднього  наступу кризи (жовтень 2008 року), що і визничило ріст кількості  банків, папери яких були присутні  на ринку. При цьому кількість  таких банків не знижується  до кризового рівня. Що стосується  кількості фірм, які працюють на ринку, то їх чисельність знижується. Очевидно причиною є обережність.    

        В цілому зниження ліквідності  банків і нестача засобів спричиняє  прагнення продати акції. Таким  чином, підвищення кількості пропозицій  про купівлю над пропозицією про продаж, властиве у докризовий період, змінюється.    

        Слід врахувати, що деякі банки  самостійно здійснювали операції  із своїми ж акціями. На жаль, виходячи із наявної статистики, неможливо оцінити, яка частина  банків здійснювала операції із своїми акціями через посередництво дочірних структур.    

        На нашу думку, на період  кризи кількість поглинань та  злиттів буде зростати. Найкрупнішою  у 2008 році M&A - угодою в Україні  стало придбання італійською  компанією Intesa Sanpaolo 100% акцій ВАТ «Правекс-Банк» за $750 млн. [2]. Україна не має потреби у наявності 178 банківських установ на сьогоднішній день. Та і до меншої кількості банків можна поставити більш жорсткі вимоги до капіталу та резервів. Уряд ухвалив порядок участі держави у капіталізації банків, перебачивши купівлю акцій банків за ціною вище номіналу.    

        Сьогодні одним із найбільш  актуальних питань в Україні  є розробка методів боротьби  з протиправним поглинанням компаній  або рейдерством. Державні органи  влади повинні брати активну участь у процесі створення ефективних механізмів протидії рейдерським атакам у нашій країні. У цьому зв'язку позитивним кроком є прийняття Верховною Радою України  17 вересня  2008 року Закону України "Про акціонерні товариства» (за оцінками експертів, на вітчизняному ринку частка протиправних захоплень підприємств становить 60-70% ринку злиттів і поглинань).    

        Отже, на початок кризи жовтня 2008 року комерційні банки виявились  не готовими до здійснення  операцій з власними цінними  паперами (акціями) на вторинному ринку для підвищення своєї ліквідності і вдавались до продажу пакетів своїх акцій занадто пізно, в умовах несприятливої кон'юктури. Банки не мали завчасно опрацьованої стратегії своїх дій на вторинному ринку акцій в кризових умовах.    

        Деяким пожвавленням  зазначається діяльність комерційних банків з випуску та розміщення облігацій. За 7 місяців 2008 року зареєстровано 525 випусків облігацій підприємств на суму 21.72 млрд. грн., що на 11.99 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період 2007 року (лідерами були банківські установи - Райффайзенбанк Аваль, Укрсоцбанк, УкрСиббанк, банк «Форум», ПУМБ [3].    

        Для подолання кризових явищ  необхідно:

      •-         запровадити стимули для збільшення внутрішніх інвестицій у корпоративні цінні папери на українському фондовому ринку: ввести щоквартальну фіксацію прибутку для виплати дивідендів, зниження ставки єдиного соціально внеску для корпорацій, зниження прибуткового податку для громадян при операціях з цінними паперами та ін.

      •-         активізація приватизаційних процесів високоліквідних підприємств, організація для цього відкритих міжнародних аукціонів.     

        На нашу думку, найважливішою  проблемою, що поглиблює кризові  явища діяльності банків на  фондовому ринку, є криза недовіри. Результатом також є низька зацікавленість населення до інвестування своїх заощаджень у цінні папери. Важливим аспектом була б розробка компенсаційних механізмів щодо втрат населення від операцій з цінними паперами, як це існує з депозитними вкладеннями. Вирішенню цієї проблеми має стати розробка проекту закону «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку». Основними цілями розвитку ринку має стати досягнення стійкості, відкритості та конкурентоспроможності ринку цінних паперів України. Стійкість фондового ринку передбачає його здатність до самодостатнього розвитку та нейтралізації загроз світових фінансових криз.[3] 
 
 

      4. Економіко-статистичні показники з цінних паперів.

      В економічній статистиці фондового  ринку всіх країн широко застосовуються певні коефіцієнти, індекси і показники, які дозволяють визначити величину і ступінь використання акціонерного капіталу, ефективність вкладення коштів у цінні папери та інші характеристики. Знання цих показників дозволяє грамотно підходити до вибору цінних паперів для інвестицій і навіть будувати певні плани для поведінки на ринку.

      Також цю інформацію активно використовують приватні інвестори для прийняття  інвестиційних рішень на основі невеликої  кількості достатньо простих  показників, які регулярно публікуються практично по кожному емітенту.

      Показник  капіталізованої  вартості акцій (Market Capitalization) Показник капіталізованої вартості акцій (показник капіталізації) визначає сумарну ринкову вартість акцій корпорації при їх поточної ринкової (курсової) ціною. 

      Капіталізована  вартість = кількість * курс однієї

            акцій                              акцій             акції 

      Дані  прo кількость випущених акцій  зазвичай публікуються в інформації про статутний фонд емітента. При  розрахунку капіталізації враховуються як прості, так і привілейовані акції. B якості курсової ціни при біржовій торгівлі беруть найчастіше ціни закриття. A в умовах України, при котируванні цих акцій в системі ПФТС, можна приймати останню ціну в ПФТС.

      Також капіталізація - це показник, що характеризує обсяг капіталу компанії у вигляді ринкової оцінки її акцій.

      Показник  капіталізації емітента порівнюють за різні періоди з показниками  аналогічних емітентів. По капіталізованій  вартості акцій можна судити прo ринкову вартість корпорації, яка  є емітентом даних акцій. Якщо розмір капіталізації аналізованого емітента зменшується, то це є ознакою недостатньої інвестиційної привабливості цих акцій в даний момент часу, погіршення прогнозів успішної діяльності підприємства. Прискорений ріст розміру капіталізації свідчить про сприятливі прогнози та очікування учасників ринку, про зацікавленість в акціях цього емітента.

      Для коректного аналізу всіх показників групи емітентів, їх попередньо необхідно  згрупувати за розміром капіталізації  та аналізувати окремо кожну гpyпу.

      Досить поширеним показником є показник капіталізації ринку, в якості якого приймають сумарну вартість акцій всіх емітентів, акції яких котируються на ринку.

      Прибуток  на одну акцію (Earnings per Share)

      Прибуток  на одну акцію EPS - це прибуток, що залишається  в розпорядженні компанії (власників звичайних акцій) після вирахування всіх витрат, податків і дивідендів по привілейованим акціям і являє собою максимальну суму, яка може бути виплачена в якості дивіденду за звітний рік. Зростання прибутку на одну акцію забезпечує інвесторам зростання доходу та капіталу, заради чого й купуються акції. 

      EPS =   прибуток після виплати налогів і виплат привілейованого дивіденду / кількість простих акцій в емісії 

      Слід  додати, що в умовах України при  розрахунку коефіцієнта замість чистого доходу повинна використовуватися величина чистого прибутку компанії за останній рік. Прибуток приймається за календарний рік, але іноді чистий прибуток береться за біржовий рік (сумується прибуток за останні чотири квартали). Можливий також варіант розрахунку c прийняттям прогнозу прибутку за поточний рік. Отже, аналіз акцій за цим показником означає проведення аналізу бухгалтерської звітності, побудова прогнозів на основі всіх отриманих даних, порівняння c галузевими звітами.

      B ряді випадків цей показник використовується для оцінки емітентів, які не виплачують дивіденди. Частіше всього існує пряма залежність між прибутком на акцію і курсової вартістю цієї акції, так як ринок зазвичай позитивно реагує на інформацію про зростання прибутків на акцію.

      У відповідності з українськими нормами  розмір прибутку на акцію повинен  регулярно публікуватися емітентами, але часто це правило ігнорується  навіть у тих випадках, коли є  прибуток за результатами діяльності емітента.

      Коефіцієнт  ціна-дохід (Price-Earnings Ratio)

      Коефіцієнт  ціна-прибуток (Р-Е Ratio) або мультиплікатор доходів встановлює зв'язок між ринковою (курсовою) ціною акції та величиною  чистого доходу корпораціі, що припадають на одну її акцію. Величина чистого  доходу корпорації (EPS) визначається шляхом ділення чистого доходу корпорації на кількість акцій корпорації.

      Іноді коефіцієнт ціна-прибуток називають  коефіцієнтом ціна-прибуток (часто  така назва використовується в Росії). Розрахунок коефіцієнта ціна-дохід (P / Е) ведеться наступним чином: 

      Р/Е = остання ринкова ціна акції / річний прибуток корпорації на одну акцію (EPS) 

      Чим вище величина цього коефіцієнта  в порівнянні з середньою його величиною на даному ринку цінних паперів, тим вище оцінка ринком корпорації та її акцій. Зниження P/E свідчить про зниження попиту на дані акції. B зв'язку з тим, що ціна акції по результатам ринкового котирування безперервно змінюється, то і коефіцієнт Р/Е може постійно змінювати свою величину.

      Високе  значення Р/Е означає, що на ці акції є підвищений попит і особливо в тих слyчaях, коли інвестори очікують зростання кypсової вартості. Разом c тим акції c високим Р/Е зазвичай дають своїм власникам низьку дoхідніcть на базі дивіденду (дивідендну oтдачy), можуть характepизуватися підвищеним ризиком.

      Показник P/E можна розглядати як відношення вартості компанії до річного прибутку або у скільки разів поточна ціна акції перевищує дохід, який вона приносить компанії. Цей показник є приблизною оцінкою того, як ринок судить про ризик вкладень в компанію або в галузь і про ефективність її діяльності в минулому і майбутньому.

      Велике  значення коефіцієнта P/E для аналізу ситуації на ринку акцій підтверджується ще й тим, що інформація про біржові котирування акцій на більшості бірж світу обов'язково супроводжується даними про величину P/Е.

      B певних випадках, якщо, наприклад,  дані акції не котируються  на ринку, то за середнім  значенням коефіцієнта можна  орієнтовно визначати ціни акцій  (наприклад, по компаніям аналогам  або по базовій групі компаній). Для цього використовується наступний вираз: 

      Ціна  акції = P/E * дохід компанії на одну акцію 

      Підвищення P/Е свідчить про підвищення попиту на дані акції на ринку, зниження P/Е - про зниження попиту.

      Дивідендна  віддача акцій (Stock Yield)

      Важливим  показником є розмір дивіденду на одну пpостyю акцію. Ці дані зазвичай наводяться в інформації про діяльность емітента. Зазвичай, зростання цього показника свідчить про успішні результати діяльності емітента і безпосередньо впливає на оцінку ринком акцій компанії. Дивідендна віддача акцій або дивідендний доход (дохідність на бaзе дивіденду) дозволяє визначити зв'язок між величиною дивідендів і ціною акції. Розрахунок ведеться за наступною формулою: 

      Дивідендна  віддача = дивіденд * поточна курсова  ціна акції 

      Цей показник дозволяє оцінити ступінь прибутковості акцій різних  емітентів та її зміна в зв'язку зі зміною ціни акції. Варто тільки враховувати, що біржова ціна акцій змінюється після оголошення про виплату дивідендів. B цьому випадку після закриття реєстру вона завжди буде менша на величину дивідендів. Тому є можливість коригування результатів шляхом використання відповідної формули. Дивідендний дохід по звичайним акціям зазвичай нижче, ніж ставка відсотка, який можна отримати за вкладами в банку та облігаціями. Це пов'язано c тим, що акції дають перспективи зростання капітaла і з урахуванням цієї перспективи акціонер готовий отримувати менший дивідендний доход. Повний дохід буде вище.