Облік постачальницької діяльності підприємства

П(С)БО 15 "Дохід" містить основні положення стосовно того які саме простроченні платежі можуть бути визнані доходами. [13]

П(С)БО 16 "Витрати" визначає, які саме прострочені платежі можуть списуватись на витрати підприємства. [14]

Тож бачимо, якщо на законодавчому рівні постачальницька діяльність має достатнє врегулювання, то у спеціальній науковій літературі ця тема досліджена досить мало.

РОЗДІЛ 2

Правовий статус та облікова політика підприємства

Початок роботи Стрижавського кар’єру відноситься до 1927 року. ВАТ "Стрижавський кар’єр" засноване відповідно до рішення Державної Корпорації "Укрбудматеріали" №30 від 21.02.1994 р. шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство та затверджено загальними зборами акціонерів товариства №1 від 17.10.95 р.

Відкрите акціонерне товариство "Стрижавський кар’єр" (надалі - Товариство) засноване відповідно до рішення державної корпорації "Укрбудматеріали" від 21 лютого 1994 року №30 шляхом перетворення державного підприємства "Стрижавський кар’єр" у відкрите акціонерне товариство згідно Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року (див. дод. 1).

2.1 Правовий статус підприємства

          Повна назва товариства – Відкрите акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр", скорочена – ВАТ "Стрижавський кар’єр".

Місцезнаходження Товариства: 21100 Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1

Товариство є юридичною особою приватного права за законодавством України з дня його державної реєстрації.

Товариство має самостійний баланс, розрахункові, валютні і інші рахунки в банках, фірмову марку, печатку та штамп зі своїм найменуванням, знаки для товарів і послуг, логотип та інші атрибути.

Товариство здійснює свою діяльність на принципах повної господарської самостійності, самоврядування, самофінансування і самоокупності, несе відповідальність за її наслідки згідно діючого законодавства України та Статуту Товариства. Діяльність Товариства не обмежена терміном.

Товариство є правонаступником державного підприємства «Стрижавський кар’єр».

Основними видами діяльності підприємства за статутом є такі:

1. Основна діяльність:

1.1.           виробництво та збут нерудних будівельних матеріалів та виробів з каменю;

1.2.           розробка корисних копалин;

1.3.           проектування та проведення буровибухових робіт;

1.4.           виготовлення столярних виробів;

1.5.           видобуток та обробка природного каменю, виготовлення облицювальних, архітектурно-будівельних виробів, надмогильних пам'ятників;

1.6.           переробка відходів;

2.   Торговельна та посередницька діяльність:

2.1.           оптова та роздрібна торгівля продовольчими товарами;

2.2.           оптова та роздрібна торгівля непродовольчими товарами; здійснення посередницької діяльності;

Метою діяльності Товариства є забезпечення населення товарами народного вжитку, торговельно-комерційними послугами, розвиток виробництва та інша діяльність, передбачена Статутом Товариства, яка не суперечить законодавству України, одержання учасниками прибутку та особистих доходів від підприємницької діяльності, а також задоволення соціально-економічних інтересів акціонерів та членів трудового колективу Товариства на підставі отриманого прибутку.

Для здійснення зазначених у Статуті видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, Товариство отримує відповідні дозволи та ліцензії в установленому законодавством порядку.

Фінансово-господарська діяльність Товариства здійснюється згідно планів, які затверджуються Спостережною радою Товариства.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України. Дія виконання статутних завдань Товариство в установленому порядку реєструється як учасник зовнішньоекономічної діяльності, відкриває валютні рахунки в установах банків.

Товариство може відкривати за межами України свої представництва та робочі підрозділи, утримання яких здійснюється на кошти Товариства.

Товариство здійснює свою зовнішньоекономічну діяльність у напрямках:

—            експорт та імпорт сировини, комплектуючих виробів, готової продукції та товарів народного вжитку, пов'язаних з виконанням статутних завдань;

—            надання послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності в тому числі експортних, посередницьких, транспортних та інших, пов'язаних з статутною діяльністю Товариства, а також отримання вищезазначених послуг від іноземних суб'єктів господарської діяльності;

—            наукова, науково-технічна, інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності, спільна підприємницька діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності, пов'язана зі статутною діяльністю Товариства;

—            інші види діяльності не заборонені законодавством.

Товариство має право:

—            самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях серед тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

—            вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести його валютні розрахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Розглянемо економічну сторону діяльності обраного підприємства.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2007 році склала — 211 осіб

Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, яка працюють за сумісництвом (осіб) - 3;

Спеціальних та обов'язкових кадрових програм, спрямованих на забезпечення рівня кваліфікації працівників, на пiдприємствi немає.

Товариство ВАТ "Стрижавський кар’єр" має цехову структуру, а саме:

- гiрничий цех;

- дробильний цех;

- транспортний цех;

- механiчний цех;

- цех відвантаження готової продукції;

- цех по виробництву товарного бетону.

Очолює підприємство директор. Директору безпосередньо підпорядковані:

- головний інженер;

- заступник директора по фінансовому аналізу;

- головний економіст;

- начальники виробничих цехів;

- головний бухгалтер.

Головний бухгалтер безпосередньо вiдповiдає за організацію бухгалтерського обліку підприємства.

Фiлiй, дочiрних підприємств, представництв, відокремлених пiдроздiлiв немає.

2.2 Облікова політика підприємства

          Облікова політика на ВАТ «Стрижавський кар’єр» визначається: Законом України «Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні» від  16.07.1999р. №996-XІV зі змінами та доповненнями, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Законами України «Про  оподаткування прибутку підприємств», та  «Про податок на додану вартість»  зі  змінами та доповненнями, та іншими  нормативними документами з питань  бухгалтерського обліку, оподаткування та звітності, керуючись принципом послідовності ведення бухгалтерського обліку, в цілях забезпечення єдиних принципів, методів, процедур при відображенні поточних операцій в обліку і складані фінансової звітності (див. дод. 2).

Рис. 1.1. Організаційна структура облікової служби

Ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером підприємства. Застосовується план рахунків активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій. Форма організації бухгалтерського обліку на підприємстві централізована. Облік ведеться переважно в автоматизованій формі з елементами ручного, здебільшого при оформленні первинної документації. Структура бухгалтерії представлена на рис. 1., а схема руху інформації при первинному обліку на рис. 2.

Податковий облік здійснюється у відповідності до законодавства України.

Як видно з рис 2. відбувається кругообіг інформації між обліковими підрозділами підприємства, який зводиться і консолідується у головного бухгалтера.

Ручний                                                                     Автоматизований

Рис. 2. Послідовність реєстрації операцій при первинному обліку

Фінансовий рік визначається у відповідності з календарним.

Облікова політика здійснюється відповідно до наказу керівництва Товариства.

Таким чином, бачимо, що підприємство є самостійною юридичною особою, самостійно вирішує управлінські питання. Підприємство складає та затверджує наказ про облікову політику, керуючись при цьому основними нормативними актами та положеннями.

РОЗДІЛ 3

Облік постачальницької діяльності

У кожного підприємства, яке займається виробництвом і збутом продукції відбувається кругообіг господарських засобів.

Невід’ємною частиною успішного виробництва є процес  постачання підприємству  усіх необхідних для виробництва активів або предметів праці (сировини, матеріалів, пального, насіння, кормів тощо).

3.1 Завдання обліку постачальницької діяльності

           У бухгалтерському обліку визнання зобов’язань при придбанні підприємством матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов’язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права влас­ності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошо­вій формі з постачальниками та підрядниками виникають зо­бов'язання за отримані активи.

Основні завдання обліку постачальницької діяльності наступні:

—                 чітке документування розрахунків;

—                 своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регіс­трах;

—                 правдиве відображення інформації щодо заборгованості в звіт­ності та примітках до неї;

—                 своєчасна перевірка розрахунків з постачальниками і підрядни­ками;

—                 попередження прострочення кредиторської заборгованості;

—                 додержання строків розрахунків;

—                 своєчасне віднесення доходів майбутніх періодів на звітний пе­ріод.

3.2 Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

          Розрахунки з постачальниками та підрядчиками відносяться до зобов’язань підприємства.

Загальне поняття зобов'язань визначено у Положенні (станда­рті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», у відповідності до якого зобов'язання — заборгованість підприємства, що виникла в на­слідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі еконо­мічні вигоди. Зобов'язання виникає при отриманні активу, укла­данні підприємством невідмовної угоди про придбання відповід­ного активу. [26, 54]

Зобов'язання визнається і відображається в обліку та звітнос­ті, якщо дотримуються три умови:

      воно є результатом проведених операцій або подій;

      його погашення призведе до зменшення ресурсів, від яких очікується отримання економічних вигод;

      підприємство може достовірно визначити його оцінку.

Тому, якщо ці умови для будь-якого зобов'язання на дату ба­лансу не дотримуються, таку статтю слід виключити зі складу зобов'язань і списати з балансу. Одночасно зі зменшенням зага­льної суми зобов'язань визнається доход звітного періоду. [26, 54]

Стандарт 11 «Зобов'язання» визначає таку класифікацію зо­бов'язань:

      довгострокові;

      поточні;

      забезпечення;

      непередбачені.

Виходячи з цієї класифікації розрахунки з постачальниками та підрядчиками відносяться до поточних зобов’язань.

До поточних (короткострокових) зобов'язань відносяться бо­рги, погашення яких очікується протягом року або операційного циклу. Кредиторську заборгованість, яку не планують погашати протягом року або звичайного операційного циклу, відносять до довгострокової.