Інтенсифікація виробництва молока та потреба сільськогосподарського підприємства в короткострокових кредитах

       Отже, розрахувавши коефіцієнти використання трудових ресурсів по галузях та господарству в цілому, можна зробити висновок про те, що трудові ресурси використовуються не у повній мірі. Тому коефіцієнт використання трудових ресурсів становив 0,54 у 2006 році,0,43 – 2007 році, та 0,48 в 2008 році.

Ми бачимо, що в цілому по  господарству СВК «Світанок»  спостерігається зменшення  відпрацьованих люд.-год. – на 118,09 люд./год.

Отже, відповідно до проведених розрахунків, можна зробити такий висновок — у 2008 році трудові ресурси використовувались значно інтенсивніше.

Такі темпи зростання продуктивності праці головним чином були зумовлені зменшенням середньорічної кількості працівників по господарству на 2,2%.

Отже, оцінивши стан господарства, його структуру, та провівши відповідні розрахунки, було охарактеризовано забезпеченість господарства земельними ресурсами та основними фондами, проаналізовано ефективність використання основних фондів та інтенсивність використання наявних трудових ресурсів.

В цілому можна охарактеризувати СВК " Світанок" як розвинуте господарство, яке характеризується високим рівнем землезабезпеченості та ефективним використанням основних фондів. Проте існує ряд проблем по підвищенню показників інтенсивності використання трудових ресурсів.

    Продовжимо характеристику сільськогосподарських культур і охарактеризуємо ряд вирощуваних у господарстві культур за рівнем затрат праці на їх вирощування.

Таблиця№5.

Розрахунок трудомісткості виробництва основних видів продукції

Розрахувавши затрати праці на виробництво 1ц. продукції, можна зробити висновок про трудомісткість її виробництва. Величина трудомісткості залежить від виду продукції та рівня механізації її виробництва, тому галузь тваринництва завжди характеризувалася більшою трудомісткістю виробництва одиниці продукції. Отже, найбільш трудомістким є виробництво 1ц приросту свиней, яка була сталою протягом 3х років і становить близько 333,3 люд.год.; 1ц приросту ВРХ з кожним роком незначно зменшувався від 40,2 люд.год. у 2006 році до 39,6 люд.год. у 2008році; затрати праці по виробництву молока залишалися сталими протягом 3х років і становлять 5,6 люд.год. В рослинництві найбільш трудомісткою культурою є кукурудза, затрати праці на її виробництво збільшилися у 2008 році порівняно з 2006 роком на 0,09 люд. год.

Спеціалізація виробництва у сільськогосподарських підприємствах характеризується багатьма показниками, основним з яких є структура грошових надходжень від реалізації продукції, а додатковими є структура валової продукції і структура виробничих втрат. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства.

З поданої нижче таблиці визначемо спеціалізацію СВК„Світанок”.

Таблиця№6.

Структура     грошових     надходжень     від     реалізації     продукції     СВК “Світанок"

   За даними таблиці №6 можна зробити такий висновок, що загалом структура грошових надходжень за  2007 рік 2008 рік суттєво не змінилася  і становить 3408 ти. грн. та 3518 тис.грн. (різниця становить 170 тис.грн.), але найбільше грошових надходжень спостерігалося у 2006 році – 5860 тис.грн. за рахунок реалізації іншої продукції та послуг  . Найбільший обсяг надходжень від реалізації має:

—    молоко 6,27% (368 тис.грн.) у 2006р. та 15,4% (525 тис.грн.) у 2007р.

та 20,6 %(725 тис.грн.) у 2008 році

—    пшениця 10 % (589 тис.грн.) у 2006 р. та 20,8 % (710 тис.грн.) у 2007р.

та 27,1 %(952 тис.грн.) у 2008 році

—    ячмінь 4,3% (254 тис.грн.) у 2006р. та 23,5% (801 тис.грн.) у 2007р.

та 15,8 %(553 тис.грн)  у 2008 році

Отже, СВК „Світанок" має молочно-зерновий напрям, тобто спеціалізується на виробництві молока та вирощуванні  озимої пшениці та ячменю, так як саме ці види сільськогосподарської   продукції   займають   найбільшу   питому   вагу   у   структурі грошових надходжень від реалізації.

Поглиблення спеціалізації полягає в поступовій ліквідації на підприємствах дрібних, низькоефективних і інших галузей, зменшенні кількості та збільшенні розмірів головних і додаткових галузей. При цьому галузі, які ліквідуються в одних підприємствах, більш прискореними темпами повинні розвиватися як головні або додаткові в інших.

27

27

2.2. Динаміка рівня інтенсивності  і продуктивності      молочного скотарства

У процесі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва до землі прикладається уречевлена у вигляді різноманітних речових елементів і енергії (тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, добрив, палива, електроенергії тощо) і жива  праця, кількістю яких з розрахунку на одиницю земельної площі характеризується рівень інтенсивності.

Найважливішим узагальнюючим показником рівня інтенсивності є сукупні затрати уречевлиної і живої праці (витрати виробництва) на 1 га земельної площі, умовну голову худоби та ін. Річні витрати виробництва включають вартість оборотних засобів виробництва, в тому числі і оплату праці, а також амортизацію основних засобів виробництва. Саме ця сума витрат виробництва йде на створення продукції протягом року.

Відобразимо структуру поголів’я худоби в СВК „Світанок”.

Таблиця№7.

Структура поголів’я в СВК „Світанок”

Отже, в структурі поголів’я значних відхилень за період з 2006р. до 2008р. не відбулося. Так, загальна чисельність худоби  була найбільшою  у 2007 році - 408 голів, найбільшу питому вагу з загальної чисельності займає молодняк великої рогатої худоби – 40,7%, найменшу – свині – 25%.

Вивчення змін у рівні інтенсивності сільськогосподарського виробництва дає можливість встановити вплив додаткових сукупних вкладень на збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі. Основні результативні показники інтенсифікації сільського господарства – це врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність окремих видів тварин, вартість валової продукції на 1 га с.г. угідь.  Ці результативні показники підвищуються у міру зростання рівня інтенсивності. Однак темпи зростання врожайності окремих культур і продуктивності тварин бувають різними, а по деяких галузях виробництва інтенсифікація не простежується зовсім. Тому, крім установлення залежності між рівнем інтенсивності і виходом продукції  по окремим галузях та культурах, визначають вплив загального рівня інтенсивності на  виробництво всієї сільськогосподарської продукції у вартісному виразі на одиницю земельної площі, а також розраховують валовий і чистий доход на цю ж земельну площу.

Таблиця№8

Розрахунок результативних показників інтенсифікації молочного скотарства СВК „Світанок”  за 2006 – 2008 рр.

В результаті підвищення рівня інтенсивності виробництва молока, тобто удосконалення науково-технічної бази  СВК „Світанок”,  збільшилися продуктивність корів - надої молока на 1 середньорічну корову -  на 100 кг з 2006р. до  2008р. (2,3%). Із збільшенням надою, хоч незначно але збільшилися і затрати праці на 1 корову люд.год.  на 1,8 %, з 238,5 люд. год. у 2006 році до 242,9 люд.год. у 2008 році. Із збільшенням продуктивності корів, із збільшенням затрат праці на 1 корову збільшилися і річні виробничі витрати на 1 корову з 2864,3 грн. у 2006 році до 3335,7 грн. у 2008 році

Таким чином, проаналізувавши в динаміці за 3 роки зміну показників продуктивності молочного скотарства в результаті підвищення рівня інтенсивності виробництва молока, можемо перейти до аналізу економічної ефективності інтенсифікації виробництва молока.

2.3. Економічна ефективність інтенсифікації виробництва       молока в СВК „Світанок”

Дальший розвиток молочного скотарства спрямований на більш повне задоволення потреб населення країни в молоці і молочних продуктах на основі раціонального використання наявних природних і виробничих ресурсів. Це зумовлює необхідність визначення рівня економічної ефективності виробництва молока і вивчення її динаміки за умов різних форм власності і видів господарювання.

Економічна ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники:

-         продуктивність праці;

-         фондовіддача;

-         окупність виробничих витрат;

-         собівартість продукції;

-         розмір валового, чистого доходу і прибутку на 1 га земельної площі;

-         рівень рентабельного виробництва;

-         окупність додаткових витрат.

Останній показник у загальному вигляді характеризує економічну доцільність збільшення виробничих витрат і визначає ефективність їх використання. Окупність додаткових витрат – це середньорічний приріст вартості валової продукції  сільського господарства з розрахунку на 1 грн. додаткових витрат, що зумовили цей приріст у процесі інтенсифікації виробництва.

В умовах підвищення економічної ефективності інтенсифікації передбачається зниження фондо-, матеріало- та енергомісткості виробництва. У тваринництві особливого значення набуває зменшення кормомісткості продукції, тобто зниження витрат кормів на виробництво одиниці продукції. Так, зменшення кормомісткості виробництва молока в господарствах України лише на 5% рівнозначне одержанню додатково 800 тис. т. молока.