Інтенсифікація виробництва молока та потреба сільськогосподарського підприємства в короткострокових кредитах

  У процесі інтенсифікації додаткові вкладення треба розглядати в органічній єдності з результатами виробництва. Отже, інтенсифікація сільського господарства - це концентрація засобів праці на одиницю земельної площі з метою збільшення виходу сільськогосподарської продукції і поліпшення її якості.

   Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення і раціонального використання всіх його чинників зазвичай забезпечує високі кінцеві результати. При цьому темпи зростання виробництва продукції можуть перевищувати тем­пи збільшення додаткових витрат.                  Інтенсифікація всебічно впливає на розвиток сільського господарства, створює нові можливості підви­щення економічної ефективності виробництва. Процес інтенсифікації передбачає створення високопродуктивного сільського господарства на основі підвищення його технічного рівня, широкого використання більш досконалих засобів виробництва і кваліфікованої праці.

Інтенсифікація сільського господарства - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на одній і тій самій земель­ній площі (а в тваринництві - на голову худоби) для збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Як економічний процес, інтенсифікація сільського господарства відобра­жає одну з важливих закономірностей його розвитку, що супроводжу­ється науковими, технічними й організаційно-економічними заходами вдосконалення виробництва.

    З розвитком науково-технічного прогресу у сільськогосподар­ському виробництві змінюється співвідношення між затратами уре­чевленої і живої праці частка першої зростає, а другої, відповідно, зменшується. Тому інтенсивний розвиток сільського господарства на­самперед базується на широкому впровадженні в усіх його галузях комплексної механізації і автоматизації виробництва, що є основою підвищення його економічної ефективності.

     Інтенсифікація сільського господарства вивчається не тільки як єдиний і цілісний процес, а також відносно до галузей - рослинни­цтва і тваринництва. За характером об'єкта інтенсифікація тваринни­цтва суттєво відрізняється від інтенсифікації сільськогосподарсько­го виробництва в цілому, а також від інтенсифікації рослинництва. В рослинництві об'єктом інтенсифікації є земля, яка в процесі роз­ширеного відтворення підвищує родючість, а тому є вічним засобом сільськогосподарського виробництва і невід'ємною його умовою.

У тваринницьких галузях об'єктом інтенсифікації є відповідне поголів'я продуктивної худоби і птиці. Тварини мають певні продук­тивні можливості, зумовлені переважно хімічними, біологічними особли­востями. Тварини як засоби виробництва інтенсивно використову­ються лише протягом певного періоду, який закінчується після ви­бракування їх у зв'язку із зниженням продуктивності і недоцільністю утримання.

    Специфічні особливості об'єктів інтенсифікації виробництва у рослинництві і тваринництві зумовлюють відмінності в організації розширеного відтворення в цих галузях. Збільшення виробництва тваринницької продукції здійснюють за рахунок як зростання поголів'я худоби, так і підвищення її продуктивності. При раціональному поєд­нанні інтенсивного і екстенсивного шляхів забезпечують високі тем­пи розвитку тваринництва і підвищення його ефективності.

  Інтенсифікація тваринництва передбачає насамперед інтенсивне й ефектніше використання продуктивної худоби, вдосконалення спо­собів її утримання і годівлі. Прогрес тваринництва виявляється не стільки  в збільшенні поголів'я, скільки в поліпшенні його якості, в заміні гіршої худоби кращою, в підвищенні рівня її годівлі. Додаткові вкладення спрямовують на поліпшення племінної роботи, виведення нових, продуктивніших порід худоби, підвищення її продуктивності, впровадження прогресивних способів відтворення стада і прискорен­ня його обороту.

   Інтенсифікація сільського господарства тісно пов'язана з інтен­сивним розвитком інших галузей агропромислового комплексу, об'єднаних спільною кінцевою метою. Процес інтенсифікації здій­снюють в умовах оптимізування основних пропорцій між аграрним сектором і промисловістю, яка забезпечує його засобами виробництва, а також між галузями, які здійснюють переробку сільськогосподар­ської продукції і виробниче обслуговування сільського господарства. Це сприяє підвищенню ефективності інтенсифікації сільського госпо­дарства на основі економії виробничих ресурсів, а також соціально-економічному розвитку села.

    Сільське господарство нашої країни протягом багатьох років розви­валось на основі поєднання екстенсивного та інтенсивного напрямів, що забезпечувало вдосконалення структури виробництва, підвищен­ня продуктивності праці і збільшення виходу продукції. В сучасних умовах інтенсифікація сільського господарства є головним напрямом його розвитку і основним джерелом підвищення ефективності сіль­ськогосподарського виробництва, що забезпечує зміцнення економіки аграрних підприємств.

   Матеріальною основою інтенсифікації сільського госпо­дарства є науково-технічний прогрес, метою — збільшення обсягу продукції, підвищення ефективності виробництв:

Науково-технічний прогрес — це процес розвитку та за­стосування досягнень науки і техніки у виробництві, що зумовлює вдосконалення техніки, технології та організації виробництва на основі механізації й електрифікації виробни­чих процесів, хімізації, меліорації земель, впровадження більш продуктивних сортів рослин та порід тварин, підви­щення професійного рівня працівників.

Науково-технічний прогрес пов'язаний також із розвит­ком організації виробництва і управлінням ним, оскільки за їх допомогою здійснюється об'єднання земельних, матері­альних та трудових ресурсів в єдиний процес виробництва. Під впливом науково-технічного прогресу вдосконалюється соціальна підсистема: поліпшуються умови праці, зростає професійний і культурний рівень працівників. '

   Розрізняють дві форми науково-технічного прогресу — еволюційну і революційну. Еволюційний прогрес пов'язаний  з удосконаленням виробничих сил у межах рівня техніки та технології, що склався. Це проявляється в підвищенні по­тужності і продуктивності машин та інших засобів праці. Удосконалюються й предмети праці, підвищується кваліфі­кація працівників сільського господарства. Революційний прогрес (науково-технічна революція) зумовлює докорінні, якісні зміни виробничих сил, що різко прискорює науково-технічний прогрес. Це суттєвий стрибок в усій сукупності елементів науково-технічного прогресу, який забезпечує інтенсивніший розвиток продуктивних сил. У результаті на­уково-технічної революції з'являються нові види машин та енергії, нові форми організації виробництва і управ­ління.

Науково-технічний прогрес забезпечує постійне підви­щення рівня інтенсивності сільськогосподарського вироб­ництва, його ефективності. Науково-технічна революція спричинює якісно новий, вищий рівень інтенсивності та ефективності виробництва.

1.2 Основні положення методики вивчення інтенсифікації та інновацій у молочному скотарстві

     Правильний методичний підхід до вивчення інтенсифікації сільського господарства дозволяє визначити ті закономірності й тенденції, які проявляються при її здійсненні. На підставі глибокого економічного аналізу при використанні системи показників вдається виявити небажані явища, що можуть мати місце в процесі ви­робництва, знайти невикористані резерви, накреслити конкретні напрями дальшого розвитку інтенсифікації. Отже, інтенсифікацію можна правильно регулювати лише при виборі найдосконалішої методики дослідження.

     Мета інтенсифікації сільського господарства - збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі або на голову худоби, а також підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

     Вирізняють три етапи використання відповідних показників: перший - значення рівня інтенсивності, другий - встановлення залежності виходу продукції від рівня сукупних затрат уречевленої  і живої праці, третій - аналіз  економічної ефективності інтенсифікації.

     Загальна   схема  дослідження   процесу  інтенсифікації придатна  не тільки для сільського господарства в цілому і землеробства, а й може бути використана в тваринництві, де об'єктом прикладання уречевленої і живої праці є умовна голова великої рогатої худоби чи фізична голова окремих видів тварин.

     У процесі інтенсифікації сільськогосподарського    виробництва    до    землі прикладається   уречевлена  у   вигляді   різноманітних   речових   елементів   і   енергії (тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, добрив, палива, електроенергії тощо) і жива праця, кількістю яких з розрахунку на одиницю земельної площі характеризується рівень інтенсивності.

     Найважливішим   узагальнюючим   показником  рівня   інтенсивності   є   сукупні затрати уречевленої та живої праці (витрати виробництва) на 1 га земельної площі, умовну голову худоби та ін. Річні витрати виробництва включають вартість оборотних засобів виробництва, в тому числі і оплату праці, а також амортизацію основних засобів виробництва. Саме ця сума витрат виробництва йде на створення продукції протягом року.

    Рівень інтенсивності виробництва окремих видів продукції (зерна, цукрових буряків, молока тощо) визначають діленням суми річних витрат на площу посіву відповідної культури або на середньорічну умовну чи фізичну голову худоби.

    Другим вартісним показником рівня інтенсивності є сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь. Він відображує повні затрати уречевленої та живої праці, що концентруються на одиниці земельної площі, тобто характеризує потужність інтенсивності.

     Третім вартісним показником рівня інтенсивності виробництва може бути сума основних засобів виробництва з розрахунку на одиницю об’єкта інтенсифікації. Його визначають як у цілому по сільському господарству, так і по галузях — землеробству і тваринництву, виходячи з основних засобів виробництва сільськогосподарського призначення. Вартість основних засобів виробництва відображує тільки уречевлену працю, втілену в них. Проте, незважаючи на це, господарства з вищою насиченістю основними засобами виробництва, як правило, одержують більше продукції з одиниці земельної площі (звичайно, якщо основні засоби використовуються ефективно).

     Для вивчення впливу окремих факторів виробництва на вихід продукції доцільно обчислювати також натуральні показники рівня інтенсивності, а саме: кількість мінеральних та органічних добрив, спожитої електроенергії на виробничі потреби в кіловат-годинах в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Показниками рівня інтенсивності можуть бути: питома вага в структурі посівних площ високоінтенсивних культур (цукрових буряків, льону-довгунцю, картоплі, овочів та ін.); щільність поголів'я худоби на 100 га земельних угідь; структура та породний склад стада тощо.

     Особливе місце серед показників рівня інтенсивності займають затрати праці в людино-днях (людино-годинах) з розрахунку й на інших показників продуктивності праці (вартість валової продукції на середньорічного працівника, заграти праці в людино-годинах на одиницю продукції).

    Якщо вартісні показники продуктивності праці характеризують окупність живої праці, то собівартість продукції — сукупні затрати уречевленої та живої праці на одиницю виробленої продукції у грошовому виразі. Зниження собівартості продукції свідчить про підвищення економічної ефективності інтенсифікації і, навпаки, її зростання характеризує зниження ефективності інтенсифікації.

     Про економічну ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва можна судити по показниках рентабельності. Головним з них є рівень рентабельності — відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції, виражене в процентах. і норма прибутку — відношення прибутку до середньорічної суми основних і оборотних фондів, виражене в процентах.

     Узагальнюючим показником економічної ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є вартість валової сільськогосподарської продукції у порівнянних цінах на 1грн.. витрат виробництва. Його можна визначати по комплексах галузей (рослинництву і тваринництву) та по окремих галузях виробництва (зерновому господарству, буряківництву, молочному скотарству тощо).

     В умовах підвищення економічної ефективності інтенсифікації передбачається зниження фондо-, матеріало- та енергомісткості виробництва. У тваринництві особливого значення набуває зменшення кормомісткості продукції, тобто зниження витрат кормів на виробництво одиниці продукції.

     Підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільського господарства характеризується більш високими темпами зростання виходу продукції з розрахунку на одиницю земельної площі або голову худоби порівняно із збільшенням витрат на її виробництво.

     У сільськогосподарській практиці можливі три варіанти ефективності інтенсифікації сільського господарства: окупність додаткових витрат не змінюється, на одиницю земельної площі або голову худоби вони дають стільки ж продукції, як і попередні рівновеликі витрати забезпечують більший обсяг продукції порівняно з попередніми витратами; додатковий вихід продукції менший за додаткові виробничі витрати. В останньому випадку інтенсифікація сільського господарства здійснюється на основі незмінних технічного рівня і агротехніки без урахування досягнень науково - технічного прогресу.

     У тваринництві підвищення продуктивності і ефективності виробництва базується на розведенні більш продуктивних порід худоби, впровадженні прогресивних форм організації і оплати праці.

Розділ II. Економічна ефективність розвитку молочного скотарства  на  базі інтенсифікації.

2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання

Підприємство СВК "Світанок" розміщене в Київської області, Ставищанського району , село Винарівка— підприємство з колективною формою власності, спеціалізоване на виробництві молока, зерна та м'яса.