Напрямки регулювання оплати праці в Україні

Ставки  внесків [4]:

• сплачувані підприємством із 22.02.2001 р. по 30.06.2001 р. — 2,0%;
• із 01.07.2001 р. — 2,5%;
• сплачувані з доходів працівника — 0,5%.

2. Страхування  у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

Платниками  внесків є роботодавці та наймані  працівники, які працюють за трудовим договором [22].

Об’єкт  нарахування внесків — фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які працюють за трудовим договором (у тому числі на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня), що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу витрат на оплату праці включаються основна й додаткова заробітна плата, заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі натуроплата.

Ставки  внесків [1]:

• сплачувані підприємством — 2,5%;

утримувані  з доходів працівника

• із сум доходу менше 150 грн. — 0,25%;
• із сум доходу понад 150 грн. — 0,5 %.

3. Страхування  від нещасного випадку

Платниками  внесків є страхувальники – роботодавці [2].

Об’єкт (база) нарахування внесків —  фактичні витрати на оплату праці  найманих працівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу витрат на оплату праці включаються основна  й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.

Розмір  страхового внеску залежить від класу  професійного ризику виробництва, до якого  віднесено підприємство, та розміру  страхового тарифу. Класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва наведено в додатку до Порядку визначення страхових тарифів. В основу класифікації професійного ризику покладено Загальний класифікатор галузей народного господарств.

Тарифи  відповідно до класів професійного ризику наведено в додатку Б.

4.Обов’язкове  державне пенсійне страхування

Платниками  збору є [22]

• юридичні особи i їх філії;
• фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору i за цивільно-правовими договорами.

Для різних категорій платників установлено різні об’єкти обчислення збору (оподаткування).

Об’єкт  оподаткування для юридичних  осіб (за ставкою 32%):

• з 01.06.99 р. включає фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної i додаткової заробітної плати та інших заохочувальних i компенсаційних виплат, а також винагороди, виплачуваної громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
• з 19.08.99 р. для підприємств, що мають найманих працівників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, об’єктом оподаткування є сума коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників, на яких здійснюється нарахування заробітної.

Об’єкт  оподаткування для фізичних осіб (за ставками 1% i 2%) — сукупний оподатковуваний дохід громадян, обчислений відповідно до законодавства України.

До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового  колективу за заподіяну матеріальну  шкоду, за допущений брак, своєчасно не повернені суми, одержані у підзвіт, своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг та ін.

Утримання із заробітної плати можуть здійснюватися  тільки у випадках, передбачених законодавством України [6].

Відрахування  із заробітної плати працівників  для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним  органу:

1)для  проведення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення не витраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при  звільнені працівника до закінчення  того робочого року, в рахунок  якого він вже одержав відпустку,  за невідроблені дні відпустки;

3) при  відшкодуванні шкоди, завданої  з вини працівника підприємству, установі, організації.

В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 %, а в особливих випадках – 50% заробітної плати, що належить до виплати  працівнику.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

2.2. ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК  З ГРОМАДЯН І  ЙОГО ВПЛИВ НА  ОПЛАТУ ПРАЦІ

Прибутковий податок – це обовязковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету [7].

Платниками  прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) є громадяни України, іноземні громадяни  та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Платниками  прибуткового податку є фізичні  особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій  та політичних партій, ставлення до релігії. Доходи неповнолітніх громадян оподатковуються на загальних підставах.

О'єктом  оподаткування у громадян, які  мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний  доход за календарний рік (що складається  з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами [17].

Об'єктом  оподаткування у громадян, які  не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний  з джерел в Україні.

До сукупного  місячного (одержаного протягом календарного місяця) оподатковуваного доходу включаються доходи, одержані громадянами в будь-якій формі і за будь-яких умов незалежно від джерела, крім переліку доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Не є об'єктом оподаткування отримані раніше і оподатковані доходи, які розподіляють між собою громадяни в межах їх сімейних, шлюбних правовідносин (крім доходів від спільної підприємницької діяльності).

Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) обчислюється за ставками вказаними в додатку В.

Із сум  доходів, одержуваних громадянами  не за місцем основної роботи, та громадянами, які не мають постійного місця  проживання в Україні, податок нараховується  до джерел виплати за ставкою 20 відсотків.

Під час  визначення суми річного сукупного  оподатковуваного доходу особливу увагу  слід звертати на наявність у працівників  пільг.

Суми, на які зменшується сукупний оподатковуваний  дохід громадян [16]:

1. Сукупний  оподатковуваний дохід зменшується громадянам-платникам податку на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержаний дохід, встановленого чинним законодавством розміру неоподатковуваного мінімуму.

На даний  час законодавче встановлений неоподатковуваний мінімум становить 17 гривень.

Неоподатковуваний мінімум виключається з доходів, одержаних громадянами за місцем основної роботи та податковими органами при нарахуванні авансових і  остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано дохід.

2. Сукупний  оподатковуваний дохід додатково  зменшується одному з батьків  (опікунів, піклувальників) на суму  неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян на кожну дитину віком  до 16 років, якщо місячний сукупний  оподатковуваний дохід не перевищує встановленого чинним законодавством розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат [21].

3. Сукупний  оподатковуваний дохід зменшується  також на суму, що не перевищує  п'яти неоподатковуваних мінімумів  за кожний повний місяць, протягом  якого одержано дохід, таким категоріям громадян:

а) інвалідам  з дитинства, інвалідам 1 і 2 груп, крім інвалідів війни.

б)громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 3 і 4 категорій. Підставою для надання пільги е посвідчення встановленого зразку;

в)одному з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і батькам, які виховують  двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають разом з ним і  потребують постійного догляду;

г) громадянам, які реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», за винятком тих, на кого поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

4. Сукупний  оподатковуваний дохід зменшується  на суму, що не перевищує десяти  неоподатковуваних мінімумів за кожний повний місяць, протягом якого одержано дохід, таким категоріям громадян:

а) громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 та 2 категорій.

Доходи  працівників, зайнятих на підземних  роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості, оподатковуються за ставкою 10 відсотків [10].

Одному  з батьків, які мають троє і  більше дітей віком до 16 років, прибутковий  податок зменшується на 50 відсотків, незалежно від розміру доходу [5].

Працівникам атомної енергетики і промисловості обчислений прибутковий податок зменшується на 50 відсотків [9].

3. НАПРЯМКИ РЕГУЛЮВАННЯ  ОПЛАТИ ПРАЦІ

3.1. ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО  РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ  ПРАЦІ

Питання організації заробітної плати і  формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь-які зміни, що стосуються оплати праці, прямо чи опосередковано впливають на доходи всіх членів суспільства, а також на найважливіші макроекономічні показники. Тому в жодній країні світу питання регулювання оплати праці не залишені лише на розсуд ринкових сил, хоча методи, сфера, масштаби державного втручання в ці процеси в кожній країні різні.

Існування ринкових відносин, а тим більше перехід до них не відміняють, а змінюють напрямки державного регулювання відносин розподілу, його характер і ведуть до появи нових форм управління цим процесом, які не припускають жорстких схем і адміністрування. Державне втручання необхідне для встановлення, тлумачення і забезпечення виконання умов і принципів розподілу доходів. В економічній системі, що грунтується на ринкових відносинах, втручання держави в організацію заробітної плати повинне мати переважно непрямий характер і соціально орієнтовану спрямованість. Регулюючий вплив держави повинен бути спрямований на забезпечення соціальних гарантій і умов для заробітку потрібних коштів з метою підвищення ефективності використання праці, узгодження і рівноправної реалізації інтересів всіх учасників трудових відносин.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи датуються з бюджету, регулювання фонду оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України [15].