Міжнародний рух капіталу

• державна гарантія захисту інвестицій, незалежно від форм власності;
• відшкодування збитків,включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора;
• повернення інвестиції іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності;
• застосування національного режиму валютного регулювання та справляння податків на території України до суб`єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення [17].

 Протягом останніх  років Україна успішно реалізувала  низку практичних кроків, які  сприяли активній інтеграції до світового економічного простору та зростанню інвестиційної привабливості:

• підписано міждержавні угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій з понад 70 країнами світу;
• укладено  60 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування практично з усіма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азії, Північної та Південної Америки і кількома країнами Африки;
• у 2000 році в Україні було ратифіковано Вашингтонську Конвенцію 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами;
• 16 травня 2008 року Україна отримала статус члена СОТ;
• 28 січня 2009 року утворено Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку (Укрзовнішінвест) [17].

 Найбільші компанії-інвестори:  Mittal Steel, Siemens, Volkswagen, Deutsche Telecom, Jabil Circuit and Electronics, Sony, Panasonic, Telenor, TNK-BP, Coca-Cola, Cargill, Carlsberg, Sun Interbrew, Kraft Foods, Nestle, Philip Morris, Reemtsma, Raiffeisen Bank, Erste Bank, HVB, ING Bank, BNP Paribas, EFG Group, McDonalds, Metro Cash & Carry, Billa, Paterson та ін. [17].

 Усвідомлюючи важливість  поліпшення інвестиційного клімату  в Україні, головним завданням  на короткострокову перспективу  є удосконалення необхідної правової  та організаційної бази для  підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низку першочергових заходів з формування єдиних стратегічних цілей та послідовності економічних реформ, забезпечення незмінності та гарантованості захисту прав і свобод інвестора.

 Нарощування інвестицій  без структурних змін в економіці,  без підпорядкування інвестиційної  політики вирішенню стратегічних  завдань економічної політики  держави не буде доцільним  з точки зору підвищення конкурентоспроможності  національної економіки.

Тому основними шляхами подолання проблем можна визначити:

1. Утворення сприятливого інвестиційного клімату (податкові пільги, правове забезпечення інвестицій).
2. Сприяння інвестицій у провідні галузі промисловості.
3. Розвиток системи страхування інофірм.
4. Активна роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні.
5. Створення умов для активізації вітчизняного бізнесу.
6. Поглиблення ринкових реформ.
7. Удосконалення існуючого законодавства в галузі ЗЕД та забезпечення контролю за його дотриманням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У результаті проведеного  дослідження сучасних тенденцій  руху капіталу та особливостей інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації зроблено такі висновки:

1. Міжнародний рух  капіталу в глобальному економічному  просторі є визначальною рисою  сучасного світового розвитку. Світова  фінансова система постійно змінюється  та характеризується на сучасному  етапі високим рівнем мобільності  капіталу, що обумовлено посиленням взаємозалежності національних фінансових ринків, появою нових учасників та фінансових інструментів, лібералізацією руху потоків міжнародного капіталу та створенням нової глобальної економіки.

2. Зростання обсягів  та видів фінансових інструментів, що призвело до появи внутрішніх самостійних джерел розвитку фінансового ринку, з одного боку, та стійка динаміка країн розвинутої економіки, з іншого, знайшли відображення в зростанні активів світової фінансової системи та необхідності появи нового терміну “фінансова глобалізація”, яку слід розглядати як взаємозалежність різних секторів ринку капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації, лібералізації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі

3. Світовий ринок капіталів  слід розглядати як економічний  механізм накопичення та перерозподілу  вільного фінансового капіталу, який складається з ринку іноземних  кредитів та позик, ринку євровалют, фондового ринку тощо.

4. Оцінка позитивних  і негативних наслідків від  глобалізації для розвинутих  країн та країн, що розвиваються  дозволила довести, що різко  зростаючий розрив між країнами, зумовлений стрибкоподібним нееквівалентним  обміном, призведе до деформації фінансово-ринкових механізмів, експансії спекулятивного капіталу та дестабілізації економік не тільки слабких, але й сильних країн.

5. Характерними тенденціями  міжнародного руху капіталу є  зростання масштабів різних форм  вивозу капіталу, зміна учасників експорту капіталу за рахунок країн з транзитивною економікою, зростання ролі ТНК та ТНБ у міжнародних потоках капіталу, зосередження основних потоків ПІІ у ринково розвинутих країнах та виникнення нових форм інтеграції фінансового, промислового, інтелектуального та інформаційного капіталу.

6. Дослідження динаміки  розвитку світового та національного  ринку капіталів свідчить про  те, що рівнозначними виявляються  варіанти забезпечення економічного  зростання країн за рахунок  активізації міжнародного руху капіталу, шляхом зростання інвестиційної привабливості економіки, шляхом лібералізації фінансового ринку, підвищення ступеня його відкритості та інтеграції до світового ринку капіталу. Ці напрями мають включати низку економічних, організаційних, правових заходів, які повинні бути у прямій залежності і комплексно використовуватись у системі державного управління. З урахуванням цього керівництвом нашої держави повинен розроблятися механізм інтеграції України до світового ринку капіталу, що спирається на комплекс нормативно-правових та організаційно-економічних заходів, спрямованих на усунення наявних перешкод у розвитку взаємодії економічних суб’єктів України з міжнародним ринком капіталу.

7. Основою включення  національного ринку капіталу  України до глобального фінансового простору має стати концептуальний підхід до розробки стратегії виходу України на світовий ринок капіталу, який базується на застосуванні державних важелів, адміністративного менеджменту та ресурсного менеджменту з метою ініціювання внутрішнього руху капіталу та активізації зовнішнього середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Прямі іноземні інвестиції в Україну

 

	Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2010 (млн.дол. США) 2)	У % до підсумку
Усього	42511,9	100,0
у тому числі
Кіпр	9579,1	22,5
Німеччина	7005,7	16,5
Нідерланди	4082,7	9,6
Російська Федерація	2956,3	7,0
Австрія	2667,3	6,3
Сполучене Королівство	2284,7	5,4
Франція	1751,6	4,1
Швеція	1732,2	4,1
Вiрґiнськi Острови, Британські	1425,5	3,4
Сполучені Штати Америки	1218,4	2,9
Італія	984,3	2,3
Польща	937,1	2,2
Швейцарія	830,1	2,0
Інші країни	5056,9	11,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Прямі інвестиції з України в економіку країн  світу

 

	Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2010  (млн.дол. США) 2)	У % до підсумку
Усього	6851,3	100,0
у тому числі
Кіпр	6358,0	92,8
Російська Федерація	164,5	2,4
Латвія	76,2	1,1
Польща	49,7	0,7
Грузія	30,6	0,4
Казахстан	25,9	0,4
Вiрґiнськi Острови, Британські	20,8	0,3
Інші країни	125,6	1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн  ЄС

 

	Обсяги прямих інвестицій на
	01.01.2010	01.07.2010
Всього по країнах  ЄС	31510,1	31642,4
Австрія	2596,8	2591,1
Бельгія	64,4	63,5
Болгарія	18,7	18,8
Греція	330,9	285,4
Данія	186,6	176,8
Естонія	137,2	134,0
Ірландія	140,1	132,7
Іспанія	70,6	64,5
Італія	981,8	976,4
Кіпр	8928,5	9079,2
Латвія	87,0	85,8
Литва	82,2	80,5
Люксембург	262,9	364,5
Мальта	22,2	25,4
Нідерланди	3956,5	3929,0
Німеччина	6599,7	6618,6
Польща	868,8	873,6
Португалія	11,4	11,3
Румунія	18,4	18,6
Словаччина	64,5	61,5
Словенія	28,8	27,2
Сполучене Королівство	2305,9	2228,1
Угорщина	700,3	665,3
Фінляндія	59,4	51,5
Франція	1630,7	1708,9
Чеська Республіка	79,9	71,6
Швеція	1275,9	1298,6
Довідково:
Всього по Україні	39906,3	40402,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Прямі інвестиції з України в країни ЄС

 

	Обсяги прямих інвестицій на
	01.01.2010	01.07.2010
Всього по країнах  ЄС	5910,9	6458,9
Австрія	5,1	4,3
Бельгія	–	–
Болгарія	...2	...2
Греція	...2	...2
Данія	–	–
Естонія	...2	...2
Ірландія	–	–
Іспанія	...2	...2
Італія	0,4	0,4
Кіпр	5778,5	6300,1
Латвія	31,9	62,8
Литва	...2	...2
Люксембург	...2	...2
Мальта	–	–
Нідерланди	...2	...2
Німеччина	5,2	4,8
Польща	49,4	47,2
Португалія	–	–
Румунія	...2	...2
Словаччина	–	–
Словенія	–	–
Сполучене Королівство	...2	...2
Угорщина	...2	...2
Фінляндія	–	–
Франція	0,2	0,2
Чеська Республіка	...2	...2
Швеція	–	–
Довідково:
Всього по Україні	6226,2	6764,2