Міжнародна економіка

Щодо програми діяльності нового уряду Індії 
 

Після завершення в травні ц.р. парламентських виборів та сформування нового уряду Індії, згідно з існуючою в країні перебування практикою, Президент Індії П. Патіл виступила з традиційним зверненням перед депутатами обох палат Парламенту Індії. Текст даного звернення готується новим урядом, і воно розглядається як своєрідна програма його діяльності.

 
З урахуванням значно стабільнішої, ніж у попереднього Кабінету міністрів, коаліції, цьогорічне звернення має  більш радикальний, популістський  та всеохоплюючий характер. У виступі П.Патіл було виокремлено низку ключових напрямків діяльності новоствореного уряду. Зокрема, в соціально-економічній сфері: 
 
 

•           Вжиття дієвих заходів з метою запровадження в Індії загальної середньої освіти (на погляд аналітиків, є реальним, проте у більш далекій перспективі).

•           Ліквідація протягом 5-річного періоду усіх міських нетрів (реалізація є неможливою в такий короткий проміжок часу).

•           Збільшення енергетичних потужностей країни на 13 тисяч мегават щорічно (у разі подолання наявних бюрократичних перешкод, досить реальна ціль).

 
Довідково: Протягом 2008-2009 років ТЕМ  України в Індії працює над  залученням ВАТ «Турбоатом», ВАТ  «Електроважмаш», ВАТ «Моноліт»  м.Харків, ВАТ «Зоря – Машпроект» м. Миколаїв до енергетичних проектів в Індії. 

 

•           Забезпечити покриття бродбендом усіх органів сільського місцевого самоврядування протягом 3 років, доведення телефонізації сільської місцевості до 40 % (в цілому реально).

•           Доведення кількості осіб з професійною освітою до 500 млн. чоловік до 2022 р. (імплементація можлива, проте, у випадку паралельного створення відповідної інфраструктури).

•           Забезпечення зростання іноземних інвестиційних надходжень у банківську та страхову сфери. Рекапіталізація державних банків з метою їхнього більш активного залучення до пенсійного сектору (цілком реально, оскільки комуністичні та ліві сили Індії, які виступали проти таких реформ, значною мірою, втратили вплив у новому складі парламенту).

•           Більш активне надання банківських кредитів на розвиток соціальних проектів. Кредитування релігійних меншин, проведення реформ вакфів – структур, які керують власністю мечетей та релігійних мусульманських шкіл (реально, проте потребує виваженого підходу).

 

6. УЧАСТЬ У ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ`ЄДНАННЯХ

 Регіональні об’єднання сучасного світу є надто різновартісними, різномасштабними і різноякісними, щоб стосовно них могла проводитися певна уніфікована політика.

Метою дипломатичних дій  на цьому напрямку є належна структуризація політичного діалогу з регіональними  організаціями, провідну роль в яких відіграють Китай (ШОС, регіональний форум  АСЕАН), Індія (Регіональний форум АСЕАН, Асоціація регіонального співробітництва  Південної Азії), Бразилія (МЕРКОСУР, Група Ріо, АЛАДІ), а також проробка можливості отримання статусу спостерігача в деяких з них, з метою використання їх можливостей для підключення  України до реалізації економічних  проектів в регіонах.

Шляхи реалізації: 
-    проробка можливості укладення меморандумів про створення механізмів політичного діалогу та співробітництва між Україною та згаданими інтеграційними об‘єднаннями; 
-    проробка можливості укладення в подальшому угод про співробітництво у сфері економіки та розвитку – це може стосуватися як України як самостійного суб’єкта, так і організацій, членом яких вона є, наприклад ГУАМ, ОЧЕС тощо; 
-    реалізація спільних проектів у сфері енергетики, інфраструктури, високих технологій, у тому числі в рамках планів, що розробляються в середині регіональних інтеграційних об‘єднань. 

Членство у міжнародних  організаціях: ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв'язку «Інтерсупутник»,Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР тощо.

7. ВПЛИВ  СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ  НА ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

 Світова економічна криза призвела до послаблення економічних позицій найбільш сильних стран Західної Європи та США, але азіатська економіка зберігають перспективу динамічного зростання. Направлення зовнішньої політики базується на поєднанні зусиль, спрямованих на ініціювання вироблення нових міжнародних правил із використанням механізмів співробітництва для створення кола союзників у різних частинах світу. 

Окрім внутрішніх проблем заважає тліючий конфлікт із Пакистаном, відносини з яким останніми роками через діяльність терористичних організацій знову загострилися. 

Натомість претендувати на світове  лідерство об’єднаній Європі як в  економіці, і тим паче в політиці, заважатимуть значні складнощі, пов’язані  з наслідками кризи та подальшою  внутрішньою інтеграцію нових членів ЄС, деякі з яких, наприклад Угорщина і Литва, постраждали від кризи  чи не найбільше серед усіх країн  світу. 
 
Як зазначає провідний український економіст А.Гальчинський, «Найбільша трагедія Європи в тому, що тут, на жаль, усі процеси протікають надто повільно, забирають багато часу та енергії. Для сучасної надшвидкої економіки це дуже істотна вада» 

А тому можемо погодитися з висновком  провідного українського американіста Є.Камінського стосовно найближчих перспектив розвитку світової системи: «Відносне відставання нинішніх глобальних центрів сили від Китаю, Індії та інших азійських держав ще не призведе до нової полюсності в системі міжнародних відносин, якщо розуміти її в традиційних вимірах  геополітики.»

 

 

 

 

 

Використана література

1.     Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – К.: Знання 2006 р.

2.     Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2006 р.

3.     http:// www.wto.org - офіційний сайт Світової організації торгівлі

4.     http://www.worldbank.org – офіційний сайт Світового банку

5.     www.finmin.nic.in – офіційний сайт Міністерства фінансів Індії

6.     http://www.indianembassy.org.ua/ukrainian/general.htm - офіційний сайт Посольства Індії в Києві

7.Альохіна Т. Шляхи  виходу України з світової  фінансової кризи  

8.Гаврега О. В., Писаренко В.Є., Сушков А.П. Вплив світової фінансової кризи на економіку України  

9.Гоцалюк П. Тези до  конференції „Світова фінансова  криза та її вплив на економіку  України» 

10.Луцишин О. Тенденції  світового фінансового ринку,  економічна криза та інтеграційний  курс України 

11. Делягин М.Г. Мировой  кризис: Общая теория глобализации. М. 2007. – 381 с.

12. .Ступницький О. І.  Транснаціоналізація науково-технічної  політики в умовах посилення  міжнародної економічної взаємозалежності: Монографія. – К.: ВПЦ “Київський Університет”, 2001. – 243 с