Методи та моделі оцінки фінансового стану підприємства

       Розуміння фінансового стану підприємства та його своєчасний і якісний аналіз, вибір необхідного методу аналізу та системи показників, що забезпечить всебічне вивчення та представлення діяльності підприємства є основоположними для прийняття управлінських рішень, спрямованих на вирішення питання обрання напрямів діяльності та розвитку підприємства, покращення його ефективності, конкурентоздатності та прибутковості.

 

        РОЗДІЛ II

       МЕТОДИ  ТА МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ПІДПРИЄМСТВА

       2.1 Предмет та методи фінансового аналізу

       Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

       Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

       В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

       Перший  рівень класифікації виокремлює неформалізовані  та формалізовані методи аналізу.

       Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

       -експертних оцінок і сценаріїв,

       -психологічні,

       -морфологічні,

       -порівняльні,

       -побудови системи показників,

       -побудови системи аналітичних таблиць.

       Ці  методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають  інтуїція, досвід та знання аналітика.

       До  формалізованих методів фінансового  аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані  аналітичні залежності, тобто методи:

• ланцюгових підстановок,
• арифметичних різниць,
• балансовий,
• виокремлення ізольованого впливу факторів,
• відсоткових чисел,
• диференційний,
• логарифмічний,
• інтегральний,
• простих і складних відсотків,
• дисконтування.

       У процесі фінансового аналізу  широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

       Використання  видів, прийомів та методів аналізу  для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

       2.2 Моделі фінансового аналізу

       Фінансовий  аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати  та ідентифікувати взаємозв'язки між  основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

       Дескриптивні  моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

       Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

       Нормативні  моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів  діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

       Фінансовий  аналіз значною мірою базується  на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

       1.Модель  Ж.Конана, М.Голдер:

       Q -значення дозволяє визначити ймовірність затримок платежів фірми .Залежно від значення Q(від 0,164-0,210) визначається ймовірність платоспроможності.

       y1 – (ДС+ДЗ)/сумма активів; y2 – (СК+ДО)/пасив;

       y3 – відсотки по оплаті кредиту Вр; y4-витрати на персонал /ЧПР; y5- прибуток дооподаткуання /ЗК.

       2.Модель  нагляду над показниками –Чессер  ,вона прогнозує в разі невиконання  клієнтом умов договору про  кредит.

       де  е = 2,718,       

       р > 0,5 - позичальник належить до групи, яка не відповідає вимогам умови договору, r < 0,5-позичальник належить до групи з надійних клієнтів. Однак, на додаток до кредитних враховує багато інших факторів.

       де  х1 – (ДС+КФВ)/сума активів; х2 – Вр/(ДС+КФВ); х3 – Пр. бал/сума активів; х4 – (КО+ДО)/сума актива; х5 - СК/ сума активів; х6 - ОбА/ Вр.

       3. Модель Лиса:

 

       де, х 1-як/загальна активів; 2 x-Pr м'яч/сума активів; 3 х-НПР/Загальна активів; x-SC/CO + перед.Z 0.037: Існує немає загрозою банкрутства, Z < 0.037 віце-навпаки.

       4. Модель Тафлера:

       де  х 1-ПР м'яч /; 2 x-обидва / CO +; 3 х-co/Загальна активів; x ВР/кількість активу.Z високий, 0,2 0,2 z << 0.3-середній, Z > 0.3-Низька.

       5. Модель О.П. Зайцевой

       де  х 1-Ub/SC; х 2-CZ/RS; 3 х-co / обох; x-Ub/(XB); О5-KO + до / SC; h6 – кількість активу/ВР. Якщо Ux не є 0.

       X 1-h6 розраховується і в порівнянні  з нормативне значення. Нормативне значення: x 1 = 0; X2 = 1; х 3 = 7; x = 0; О5 = 0.7; h6 = h6 за минулий період. Обчислюване значення в порівнянні з стандарту. Якщо КБ > ймовірність банкрутства Kn високий і навпаки.

       6. Фінансовий аналіз модель Сайфулина-Кодекова  має вигляд:

 

       где х1 = = >0,1;

         х2 = = ;

       х3 = = ;

       х4 = = ;

       х5 = = .

       Якщо r < 1, компанія має незадовільним  фінансового стану;

       1-Фінансового  стану r є задовільним.

       6. Дюпон модель дозволяє вам  вказати рахунку будь-яких факторів, тобто рентабельність була змінена,  щоб фактор аналіз рентабельності.

       У розділі метод Дюпон (Дюпон, Дюпон  формули або рівняння) прагнуть зрозуміти  алгоритм фінансовий аналіз прибутковості  активів компанії, згідно з яким ставка прибутковості активів, які  використовували представляє коефіцієнт прибутковості працює продажів і плинністю використовується активів.

       В даний час навчально методичного  літератури, існують три основні  формули для Дюпон, залежно від  кількості чинників, що використовуються в аналіз ІКРОЮ (рентабельність капіталу).

       Перша модель є досить проста, легко знайти сума повернення капіталу, формула:

         де ТЕЦ-чистого прибутку, Великобританія-власного капіталу підприємства.

       Слід  зазначити, що ця формула має свої недоліки, головним серед них є  нездатність виявлення факторів, що впливають на рентабельність капіталу.

       Наступні  моделі Дюпон більш інформативним  і виглядає так:

 

       де  ставка прибутковості активів –  РОА, визначається як співвідношення чистого прибутку компанії, виключаючи процентні платежі по кредитах її активи; Фінансовий важіль DFL ставки.

       Якщо  ви розширити цю формулу з індикатором  досягнення, стає моделі:

       де Rr, реалізації товарів, робіт і послуг, якщо акцизних і ПДВ; Всього активи компанії.

       Найбільш  повно враховує фактори, що впливають  на рентабельність капіталу рівняння Дюпон складається з п'яти фактори:

       У цій формулі додатково представив двох показників: EBT-прибуток до оподаткування; EBIT-заробіток перед процентів та податків.

       За  допомогою ефекту фінансового важеля можна трансформувати рівняння, в  даному випадку, Дюпон формула приймає  форму:

       де,EBT/ТЕЦ  податковий тягар;

       EBT/EBIT – тягар відсотків;

       EBIT/Rr операційна маржа (АФК);

       RR / – активами товарообіг (ресурсів);

       DFL-ефект  фінансового важеля. 
 
 
 
 

       Висновки 2

       Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку. 
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід ще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.