Конкурентоспроможність на швейному підприємстві ЗАТ ШП «Юність»

Зміст

   Вступ...........................................................................................3

   1. Конкурентна стратегія та її  види.........................................5

    1.1 Поняття конкурентної стратегії...................................5

    1.2 Стратегія лідерства за низькими витратами...............7

    1.3 Стратегія диференціації................................................13

    1.4 Стратегія диверсифікації...............................................16

    1.5 Стратегія оптимальних витрат......................................21

    1.6 Стратегія ринкової ніші.................................................23

    1.7 Стратегія упередження..................................................25

   2. Впровадження конкурентної стратегії  фокусування на швейному підприємстві ЗАТ ШП „Юність”.................................28

   Висновок.......................................................................................36

   Список  використаної літератури................................................37

 

     Вступ

      Функціонування й розвиток економічних організацій спрямовані на збереження та зміцнення їхніх ринкових позицій. За умов жорсткої конкуренції це вдається лише тим із них, які орієнтуються на високі стандарти діяльності й постійно дбають про забезпечення своїх конкурентних переваг через залучення різноманітних інновацій.

      Одним із методів підвищення конкурентоспроможності підприємства є розробка та впровадження конкурентних стратегій.

      Поняття "стратегія" в галузі управління підприємством як соціально-економічною  системою має на увазі довгостроковий комплексний план дій з керівництва відповідним колективом, спрямований на досягнення місії організації.

      Стратегії підприємства є основою стратегічного  планування, за допомогою якої на підприємстві зважується комплекс проблем, пов’язаних з цілеспрямованою переорієнтацією випуску продукції нової номенклатури й асортименту, впровадженням і використання нових технологій, розвиток маркетингу, удосконалюванням структури керування підприємством, своєчасною і якісною підготовкою і перепідготовкою кадрів.

      Під час вибору варіанта стратегії організації  береться до уваги значна кількість  чинників щодо самої організації, а  також середовища, в якому вона працює.

      Мета  даної курсової роботи – визначити  сутність конкурентних стратегій, розглянути види конкурентних стратегій та розглянути шляхи впровадження конкурентної стратегії фокусування на швейному підприємстві ЗАТ ШП «Юність».

 

      1. Поняття стратегії, види конкурентних стратегій.

    В теорії менеджменту концептуально  розробляються різні стратегії в залежності від конкретної ситуації і вибраних цілей.

    Ділові  стратегії перемагають, якщо їхньою основою є стійка конкурентна  перевага. Компанія має конкурентну  перевагу, якщо її рівень роботи з клієнтами  вищий, ніж у конкурентів, і вона в стані протидіяти впливу конкурентних сил. Існує безліч способів досягнення конкурентної переваги: робити високоякісну продукцію, організовувати відмінне обслуговування клієнтів, пропонувати більш низькі ціни, ніж у конкурентів, мати більш зручне географічне розташування, мати власну технологію, забезпечувати розробку і впровадження нового продукту в більш короткий термін, мати добре відому торгову марку і репутацію, забезпечувати покупцям додаткові цінності за їхні гроші (сполучаючи гарну якість, гарний сервіс і прийняти ціни). Конкурентна стратегія компанії звичайно передбачає як наступальні, так і оборонні дії, що починаються в залежності від зміни на ринку. Крім цього, конкурентна стратегія передбачає короткострокові дії, від яких залежать майбутні конкурентні можливості компанії і її позиція на ринку.

    Конкурентна стратегія більш вузька за масштабом, ніж ділова стратегія. Конкурентна  стратегія пов’язана виключно з  планами посібника зведення конкурентної боротьби і наданню додаткових цінностей  для покупців. Компанії в усьому світі використовують різні засоби по залученню покупців, завойовуючи їхню довіру на повторних продажах, випереджаючи конкурентів і утримуючи своє місце на ринку. З тих пір як керівництво компаній стало визначати короткострокові і довгострокові маневри для проведення у відповідність специфічної ситуації компанії і ринкового середовища, існує незліченна безліч варіантів і нюансів стратегії. У цьому контексті існує стільки конкурентних стратегій, скільки є конкурентів. Однак тонкощі і поверхневі розходження мають разючу подібність , коли розглядаються: мета діяльності компанії на ринку; тип конкурентної переваги, що компанія намагається досягти.

    Розглянемо  шляхи забезпечення конкурентних переваг  підприємства.

1. Стратегія лідерства за низькими витратами – передбачає зниження повних витрат виробництва товару або послуги, що приваблює більшу кількість споживачів.
2. Стратегія диференціації – спрямована на надання товарам компанії специфічних рис, що відрізняють їх від товарів фірм – конкурентів, що, в свою чергу, сприяє збільшенню кількості покупців.
3. Стратегія диверсифікації
4. Стратегія оптимальних витрат – дає можливість покупцям отримати за свої гроші більшу цінність за рахунок поєднання низьких витрат та широкої диференціації продукції. Задача складається в тому, щоб забезпечити оптимальні витрати та цінні відносно виробників продукції з аналогічними рисами та якістю.
5. Стратегія ринкової ніші - заснована на диференціації продукції – ставить за мету забезпечення представників обраного сегменту товарами та послугами, що найбільш відповідають їх потребам та смаку; заснована на низьких витратах – орієнтується на вузький сегмент покупців, де фірма випереджає своїх конкурентів за рахунок більш низьких витрат виробництва.
6. Стратегія упередження – найбільш часто використовується фірмами у галузях, що знаходяться на початкових стадіях свого життєвого циклу, та пов’язані з формуванням стратегічного активу випередження, який не завжди нейтралізується конкурентами.

    Розглянемо  стратегії конкуренції детальніше. 

    2. Стратегія лідерства за низькими витратами.

    Конкурентний  підхід, який ґрунтується на низьких  повних витратах виробництва, є найбільш доцільним тоді, коли на ринку багато покупців, чутливих до ціни. Основне  завдання цієї стратегії полягає  в створенні стійкої переваги у витратах над конкурентами, що пропонують низькі ціни. Завдяки конкурентній перевазі у витратах її потім використовують як основу для боротьби з конкурентами шляхом завоювання частки ринку по цінах конкурентів або отримання додаткового прибутку від продажу товарів по ринкових цінах. Перевага у витратах приносить дохід доти, доки конкуренти не почнуть агресивні спроби знизити ціни і збільшити за рахунок цього свій обсяг продажів. Успішно діючим компаніям – лідерам по витратах виключно легко вдається находити шлях зниження витрат у своєму бізнесі. Досягнення у витратах звичайно означає низькі витрати виробництва щодо конкурентів, зафіксовані в діловій стратегії компанії. Однак при застосуванні цієї стратегії важливо не піддатися ризику створення занадто дешевого товару, що може викликати недовіру покупця.

    Для досягнення переваги по витратах загальні витрати виробництва фірми по всьому ланцюжку цінностей повинні  бути менші за сукупні витрати  конкурентів.

    Значні  переваги по витратах можуть виникати при знаходженні шляхів реструктуризації, скорочення зайвих витрат і створенні основ для більш економічної роботи.

    Основні шляхи, по яких компанії можуть досягти  переваги у витратах, створюються  за рахунок перегляду своїх ланцюжків  цінностей, а саме:

    - спрощення розробки товару

    - видалення надмірностей і пропозиція  товару чи послуги без непотрібних  прикрас, що супроводжуються діями  і витратами, пов’язаними з  множинністю рис і характеристик;

    - реінженіринг основних виробничих процесів з метою скорочення необхідних виробничих кроків і неефективних дій;

    - використання більш простої, менш  капіталомісткої чи більш раціональної  технології;

    - пошук шляхів для усунення  використання дорогих матеріалів  і комплектуючих виробів;

    - використання продажів кінцевому  споживачу і маркетингових підходів, що скорочують часто невиправдані, великі витрати і прибутки оптових і роздрібних торговців (витрати і прибутки оптово-роздрібної ланки в ланцюжку цінностей часто складають 50% від кінцевої ціни, що платить покупець );

    - перенос виробничих можливостей ближче до споживача/постачальника, тому що поставка матеріалів і відвантаження продукції впливають на витрати;

    - досягнення більшого економічного  рівня вертикальної інтеграції  “вперед та назад” у порівнянні  з конкурентами;

    - впровадження в життя підходу “щось для кожного” і фокусування на обмеженому наборі товарів/послуг з метою задоволення спеціальним, але важливим вимогам покупця й усунення непотрібних дій і витрат, пов’язаних з великою кількістю модифікацій товару.

    Виробники з низькими витратами звичайно досягають переваг за рахунок постійної економії у всіх ланках ланцюжка цінностей. Усі використовуються, і жодна сфера не залишається без уваги.

    Звичайно  виробники з низькими витратами  мають корпоративну культуру, орієнтовану  на економію, що характеризується нетерпимістю до втрат, активним дотриманням бюджетних вимог, широкою участю персоналу в контролюванні рівня витрат і відсутністю привілеїв у роботі виконавців. Хоча компанії, що працюють з низькими витратами, є чемпіонами з ощадливості, вони зазвичай агресивні в пошуку засобів на проекти, які обіцяють подальше зниження витрат.

    Застосування  стратегії виробництва з низькими витратами як захист від впливу п’яти  конкурентних сил може бути дієвим у наступних випадках:

    1.Зустрічаючи  виклик конкурентів, компанія з низькими витратами знаходиться в кращій позиції для наступальної конкуренції за рахунок ціни, для захисту від цінової війни і використання більш низьких цін для збільшення обсягу продажу чи відвоювання частки ринку в конкурента. Ця перевага також приносить прибуток вищий середніх по галузі ( за рахунок більш високої норми прибутку чи більшого обсягу продажів). Низькі витрати – гарний захист на ринках, де сильна цінова конкуренція.

    2.Протистоячи  силі покупців, компанія з низькими  витратами частково зберігає рівень прибутку, тому що сильні покупці рідко здатні знизити ціну до риси виживання найбільш ефективного по витратах продавця.

    3.Розглядаючи  важелі впливу постачальників, варто  помітити, що компанія з низькими  витратами краще конкурентів  захищена від диктату постачальників, якщо основою її конкурентної переваги по витратах є більш зроблена внутрішня організація. ( Компанія з низькими витратами, чия перевага виходить з можливості покупки компонентів за кращими цінами від зовнішніх постачальників, можуть бути уразливі перед діями сильних постачальників.)

    4.З  позиції потенційних учасників  ринку лідер по витратах може  знизити ціну, щоб зробити більш  важким завоювання клієнтів для  новачків. Цінова сила лідера  по витратах є серйозним бар’єром  для входження в галузь.

    5.У  конкуренції проти товарів-субститутів  лідер по витратах має гарні  позиції, тому що використання  низьких цін – гарний захист  проти компанії, що намагаються  впровадити на ринок аналогічні  товари і послуги.

    Низькі  витрати дозволяють компанії не тільки встановлювати низькі ціни і створювати бар’єри для захисту своїх позицій, але і діставати прибуток. Рано чи пізно цінова конкуренція стане основною силою на ринку, менш успішні компанії будуть задавлені більш сильними.

    Конкурентну стратегію лідерства у витратах доцільно застосовувати в наступних випадках:

    1.Цінова  конкуренція серед продавців  особливо сильна.

    2.Вироблений  у галузі продукт стандартний,  характеристики товару відповідають  вимогам усього кола споживачів (такі умови дозволяють покупцям приймати рішення про покупку, виходячи тільки лише із самих гарних цін).