Конкуренція і монополія у ринковій економіці

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН  КОНКУРЕНЦІЇ

У процесі конкуренції  існують стійкі істотні причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать про те, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону.

Процесом-причиною цього закону є те, що в умовах існування багатьох господарських  суб'єктів, які діють незалежно  один від одного, кожний з них прагне реалізувати свій економічний інтерес — одержати доход (прибуток) при існуванні різних витрат виробництва і відмінностей споживних вартостей, що створюються.

Цей процес-причина  діє в умовах ринкової економіки, яка не може створити єдині для  всіх виробників і продавців умови  реалізації, тому що діє закон вартості, і споживачі обирають тільки те, що відповідає їхнім інтересам. Отже, об'єктивно існує суперечність між  можливостями виробництва товарів і послуг і можливостями їхньої реалізації.

Суперечність, яка  виникає в умовах ринкової економіки, розв'язується через конкуренцію. Сутність її полягає у прагненні виробника задовольнити власний інтерес. Отже, суперечність долається конкуренцією, що є процесом-наслідком відповідного економічного закону.

Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, одержання місця на ринку, привернення уваги споживачів до своєї продукції. Формами цієї боротьби є удосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зниженню витрат виробництва і досягненню високої норми прибутку.

Для кількісного  вираження закону конкуренції можна  використати формулу коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.

Позначимо його Кк. Цей показник певною мірою може стати  узагальнюючим при обчисленні конкурентоспроможності одиниці продукції (найкраще — однорідної, наприклад, 1 т цементу, 1 м тканини, однієї пари взуття тощо).

Коефіцієнт конкурентоспроможності виражає відношення між ринковою вартістю S і витратами підприємства С + V:

Цей коефіцієнт фактично характеризує здатність підприємства до виживання. Він не повинен досягати одиниці, оскільки це означатиме, що підприємство працює без прибутку. Чим коефіцієнт вищий від 1, тим успішніше діє суб'єкт конкуренції, тим міцніші його позиції на ринку.

Роль конкуренції  як рушійної сили розвитку економіки  виявляється передусім у тому, що вона містить в собі могутні стимули для науково-технічного прогресу.

Новаторські застосування нової техніки і технології, що забезпечують зниження витрат виробництва, створюють підприємствам значні переваги перед конкурентами.

Учасники конкуренції  знають, що тільки застосування ефективної техніки і технології дасть їм можливість успішно виживати, мати господарські успіхи. Ігнорування технічного прогресу неминуче призводить до банкрутства.

Конкуренція як один з важливих елементів функціонування ринкового механізму саморегулювання можлива тільки за умови, коли більша частина товаровиробників — підприємств, організацій, громадян — має свободу господарської діяльності і підприємництва. Звільнені від монополізму держави товаровиробники повинні мати свободу для використання майна, що належить їм, орендується або передано в користування. Вони мають право обирати постачальників і споживачів, розпоряджатися прибутками, що залишаються після сплати податків, вирішувати інші питання, пов'язані з господарською діяльністю і розвитком виробництва.

В умовах дії економічного закону конкуренції виникає комерційна таємниця. Вона може стосуватися виробничих, торговельних і фінансових операцій на підприємствах. Товаровиробники прагнуть приховати від конкурентів усе те, що дає їм змогу виробляти товари підвищеного попиту і одержувати за це високі прибутки.

2. МЕТОДИ І СПОСОБИ  КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ

МЕТОДИ ЦІНОВОЇ  КОНКУРЕНЦІЇ

Цінова конкуренція  означає, що головними методами боротьби проти конкурентів є ціна, її використання грунтується на різноманітних методах і способах. У такій боротьбі перемагає той, хто домагається нижчої, ніж ринкова ціна вартості своєї продукції. Це по суті боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, підвищення її продуктивності.

На конкурентному  ринку нездатність деяких підприємців  використовувати власне економічну технологію виробництва в кінцевому підсумку означає усунення їх конкурентами, які використовують ефективніші методи виробництва і мають можливість дещо знизити ціни, що приваблює покупців, сприяє швидкій реалізації товару, а отже, прискорює оборот капіталу.

Слід також мати на увазі, що деяке зниження цін зберігає для виробника норму прибутку за рахунок низьких витрат виробництва. Таке зниження цін слід відрізняти від зниження цін нижче за собівартість, що є вже методом нечесної конкуренції.

МЕТОДИ НЕДІЙОВОЇ  КОНКУРЕНЦІЇ

У ринковій економіці  існує ще нецінова конкуренція. Вона застосовує такі способи.

1. Поліпшення якості  продукції. Відомо, що одна продукція  може мати різну якість на  різних підприємствах. Причиною  цього є в основному порушення  технології виробництва. Крім  технологічної дисципліни, тут можливе використання технічних новинок, які становлять комерційну таємницю.

2. Використання  реклами. Усі рекламні заходи  розраховані на те, щоб привернути  увагу покупців, надати їм відповідну  інформацію про споживчі властивості товару, спонукати споживача зробити покупку, нагадати споживачеві про існування того чи іншого товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Розділ І Суть і форми монополій

Причини появи і  існування монополій

Форми монополій

Розділ ІІМісце  монополії і конкуренція в  ринковій економіці

2.1 Місце на ринку

2.2 Конкуренція та  ії форми

Розділ ІІІ Антимонопольна політика на сучасному етапі

3.1 Антимонопольне  законодавство

3.2 Антимонопольна  політика держави

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Мета роботи: пояснити, що таке монополія і яка її функція  в ринковій економіці. Монополії  бувають різні. Економічні, політичні  і технологічні. Глобальні і локальні. Державні і приватні. Абсолютні і  відносні. Природні і штучні. Внутрішні  та зовнішні. Національні і міжнародні. Монополії влади, управління та власності. Монополія являє собою виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі на здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія — це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелектуальних та фінансових ресурсів. Що ж є монополія — шкода  чи благо?

В Концепції національної безпеки однією з “економічних”  загроз названа і наявність монополізму  виробників. “Монополія”, “монополізований ринок”, “монопольна ціна”, “монополістичний протекціонізм” — все це є антиподи обов’язковому атрибуту ринкової економіки, без якого не можна будувати ринкові  відносини — вільній та необмеженій  конкуренції.

Завдання: розкрити сутність монополії та її вплив на ринкові відносини, а також показати види і форми її існування. Монополії  спричиняють зниження продуктивності, погіршення якості, ріст цін, перебої  в постачанні, недобросовісність  у виконанні договірних зобов’язань, “відкачку” з економіки і без  того недостатніх коштів; вони поглиблюють  проблему неплатежів, утруднюють залучення  іноземних інвестицій, здійснюють основний тиск на уряд, чинячи перешкоди проведенню економічних реформ, закріплюють  чиновницьку владу.

Актуальність теми: Проблеми монополізації господарського життя, конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу  не тільки спеціалістів, але і широких  прошарків населення.

З початку 90-х років  ці проблеми гостро стали перед Україною: без прийняття твердих і послідовних  мір проти монополізму не можна  сподіватися на успіх економічної  реформи і перехід до ринкової економіки. Успіх економічних перетворень  у чималому ступень залежить від  зваженої, вивіреної системи регулювання  державою монопольних процесів і  конкурентних відношень. У нашій  країні, промисловості якої в спадщину від командно-адміністративної системи  колишнього СРСР дістався цілий комплекс гігантів-монополістів, особливо важливою стає проблема демонополізації економіки  і недопущення посилення ролі вже чинних на ринку монополії.

У Україні процес створення державного контролю по недопущенню  несумлінної конкуренції фактично почався з нуля, тому що присутня в ще зовсім нещодавно в керуванні  економікою командно-адміністративна  система по своїй суті виключала  наявність вільної конкуренції  в господарській діяльності.

Тому на даному етапі  величезне значення має створення  і удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання монополістичних  процесів і конкуренції, розуміння  населенням України необхідності економічних  реформ у даній сфері.

У цій роботі ми постараємося роздивитися основні  причини виникнення монополій; особливості  сучасної монополізації економіки  та місце монополії в ринковій економіці.

Розділ І Суть і форми  монополій.

Причини появи і існування  монополій

Монополія–це окремі крупні підприємства, об’єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного  виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують  більш високі (монопольні) прибутки.

Наприкінці ХІХ  ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування  самого ринку — конкуренції. На її шляху виникли вагомі та істотні  перепони у вигляді монополістичних  утворень.

Історія монополія  вираховуються тисячами років і  сягає глибокої давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про неї, відносячи її до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання  майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.

Англійський філософ  Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для  зарубіжної торгівлі. Він їх називає  корпораціями, зазначаючи, що “метою подібної корпорації є збільшення прибутків  шляхом монопольного права купівлі  і продажу як вдома, так і за кордоном”.

Проте в обох цих  випадках поява монополій пов’язувалась  із накопиченням багатства, прибутків, а засобом досягнення цього вважалося  панівне становище на ринку.

Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з  різною силою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н.е. до останньої  третини ХІХ ст.), проте панівними  вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Саме в цей час (а особливо під  час економічної кризи 1873 р.) почалася їх новітня історія. Взаємопов’язаність цих двох явищ — криз та монополій  — показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вберегтися від кризових потрясінь  у монополістичній практиці. Не випадково  тогочасна економічна література давала досить дотепну і влучну назву  монополіям: “діти криз”[10, с 177].

Що ж являють  собою різноманітні монополістичні утворення? У вузькому розумінні  монополія означає виключне право  на володіння будь-чим або на здійснення якихось заходів. В економічній  теорії під монополією розуміють  велике підприємство, фірму або об’єднання (спілку), що концентрують значну частину  виробництва і збуту певного  виду продукції, пануючи на ринку  з метою одержання монопольного прибутку. Завдяки цьому такі підприємства посідають домінуюче становище  на ринку, набувають можливості впливати на процес ціноутворення, домагаючись  вигідних для себе цін і, як результат, отримують більш високі (монопольні) прибутки. Отже, найбільш визначальним критерієм монопольного утворення  є панування на ринку (проте тут  слід звернути увагу: як для контролю над акціонерним товариством  потрібно зосередити в одних руках 20, а інколи й 10% акцій, і цього  буде достатньо, так і для панування  на ринку одному великому підприємству буде достатнім виробляти 10-20% продукції. У світовій же практиці монополією вважається зосередження в одних  руках 30% ринку). Таке домінування дає  змогу підприємцю самостійно, або  разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного  товару [9, с 68].

Взагалі монопольного становища бажають досягти кожен  підприємець чи підприємство. Це дозволило  б їм уникнути цілого ряду проблем  та небезпек, пов’язаних з конкуренцією, зайняти привілейовану позицію  на ринку. Шляхом концентрації у своїх  руках переважної більшості виробництва, маючи так звану господарську владу, такі підприємства в змозі  нав’язувати іншим суб’єктам  ринкових відносин свою волю. По суті справи, це можна вважати підкоренням  інтересів суспільства власним  інтересам фірми.

Чому ж монополії  взагалі почали своє існування? В  чому полягають причини їх виникнення? Перед розглядом цих причин необхідно  зазначити, що існують різні види монополій, які можна звести до трьох  основних: природної, адміністративної та економічної.

Природна монополія  виникла внаслідок об’єктивних  причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит  на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або декількома фірмами. В її основі полягають особливості  технології виробництва та обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива, та вона й небажана. Прикладом могуть слугувати енергозабезпечення, телефонні  послуги, зв’язок, трубопровідний транспорт  і т.д. Уявімо на хвилинку, що б було, якби наше суспільство обслуговувала  більш ніж одна електрична компанія. Тоді кожен споживач повинен був  би мати власну лінію напруги, технічне забезпечення, трансформатор і т. ін. Ці галузі зосереджує, як правило, у  своїх руках держава. Заборона або  розукрупнення таких монополій  є справою економічно недоцільною.