Класифікація економічних циклів

 

                                                 Вступ

 

Актуальність теми. Ринкова економіка розвивається циклічно. Економічне зростання змінюється спадом виробництва, розквіт - кризою і депресією. Багаторічні спостереження засвідчують, що циклічні коливання мають синхронний характер. Вони відбуваються зі сталою послідовністю і, як правило, у чітко визначених часових межах. Це дає підстави розглядати циклічність як загальну закономірність економічного розвитку. Ця тема є актуальною тим, що циклічний розвиток економіки супроводжується високим рівнем економічної активності протягом тривалого часу, а потім спадом цієї активності до рівня, нижче допустимого. Періодична повторюваність економічних спадів веде до страждань людей, що не може не турбувати цивілізоване суспільство. Тому проблема циклічності завжди привертала увагу учених-економістів і сьогодні залишається одній з центральних проблем економічної теорії.

Економічне зростання є однією з найважливіших проблем суспільного  розвитку. Адже саме від цього зростання  передусім залежать потенційні можливості будь-якої країни щодо забезпечення життєвого  рівня свого народу. Економічне зростання  можна визначити як збільшення виробництва  товарів і послуг в масштабі усього національного господарства. Воно входить  до числа найважливіших проблем суспільного розвитку[13].

Від нього залежить можливість будь-якої держави забезпечити достатній  життєвий рівень свого народу. Тому економічне зростання повинно розглядатися як важлива економічна мета.

Лише зростаюча економіка може збільшити рівень задоволення необмежених  потреб і розв'язати соціально-економічні проблеми як всередині країни, так  і на міжнародному рівні.

Кожне суспільство прагне досягти  економічного зростання та постійно жити в часи повної зайнятості, технічного прогресу, швидкого збільшення виробничих потужностей і неухильного підвищення життєвого рівня народу. Але, як показує світовий досвід, будь-яке економічне зростання не є рівномірним, а переривається періодами нестабільності.

Мета. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні  риси теорії “Економічних циклів”  та її значення для формування ринку  в Україні.

Інформаційною базою даної для  написання цієї курсової роботи послужили  праці таких авторів, як: Башнянин Г. І., Біленко Т. І., Бодров В. Г., Мочерний С. В., Рудавка С. І та інші.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

- визначити сутність та поняття  економічних циклів;

- охарактеризувати економічний цикл і динаміку основних макроекономічних показників;

- дослідити циклічність економічного  розвитку та її причини;

- виявити вплив світової фінансової  кризи на економічні відносини  України та ЄС

Об’єктом дослідження є основи та загальні риси теорії економічних  циклів.

Предметом даної роботи є теорії економічного циклу.

Для отримання необхідних результатів  рівнях були застосовані такі методи дослідження, як абстрагування, аналіз та синтез, гіпотеза та припущення, історично-порівняльний метод.

Написання даної роботи передбачає виконання наступних завдань:

- визначення теоретичних засад  досліджуваної проблематики.

- аналіз класичного та сучасного  економічних циклів, значення теорії  циклів для формуванні ринку  в Україні;

- дослідження проблем та особливостей  формування ринку в Україні,  перспективи вирішення даної  проблематики з урахуванням циклічності  економічного розвитку;

Структура роботи. У відповідність  до поставлених завдань, курсова  робота складається із ступу, основної частини, що містить три розділи, кожен із яких поділяється на три підрозділи, висновків, списку використаної літератури та із двома додатками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Теоритичні аспекти економічних циклів

 

1.1 Сутність та поняття  економічних циклів

 

Економічний цикл - це рух виробництва  від початку однієї економічної  кризи до початку наступної економічної  кризи.

У загальному виді економічний цикл представляє собою результат  коливання різних показників економічної  активності і темпів зростання ВНП  загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття.

 Економічний цикл є більшою  реакцією ринку на порушення  макроекономічних пропорцій. В  умовах вільної конкуренції не  існувало іншого способу досягнення  необхідних пропорцій економічного ринку [14].

Економічний розвиток відбувається нерівномірно і періоди піднесення чергуються зі спадом . Коливання економіки  відтворюється як регулярний періодичний  процес. Поняття економічний  цикл означає – рух економіки від  однієї кризи до іншої. Сучасна економічна теорія трактує як явище яке має  ряд спільних моментів:

- економічний цикл складається  з послідовних фаз: криз і  піднесень;

- в другій половині 20-го століття цикл розглядають як багатокомпонентний процес із малих, середніх, довгих циклів;

- із середини 30-х років в теорії  макроекономіки цикл розглядають  як коливання, які відбуваються  навколо стану рівноваги;

- циклічні коливання відбуваються  навколо трендової траекторії економічний зростання.

- циклічність економіки треба  розглядати не як недолік в  економічному стані, а як спосіб  саморегулювання ринкової економіки,  при чому циклічний розвиток  має особливість, що коли не  регулювати коливання то вони  можуть підсилювати один одного, можуть увійти у резонанс і  здатні зруйнувати економічну  систему.

В макротеорії цикл виступає об’єктом управління. При характеристиці економічного циклу вживається 3 підходи до їх вивчення :

- економічний цикл розглядається  як відхилення від нормального  стану рівноваги;

- цикл трактується як загальна  форма економічного процесу, а  економічна рівновага не розглядається  як норма до якої повинна  прагнути економіка в процесі  коливань;

- ряд теорій не визнають закономірно  періодичність циклу.

В сучасній макроекономіці проблема циклічності розглядається з  позиції визнання чи ні закономірності циклів і виявлення аналізу зв’язків між циклом і рівновагою .

Перший підхід розглядає економічні цикли як наслідки дії таких процесів:

Теорія нововведень Йозефа Шумпетера: розглядає економіку з точки зору 2 фаз, які:

- віддаляють економіку від рівноваги:  піднесення і депресії;

- або повертають до рівноваги:  кризи і пожвавлення .

Шумпетер вважав, що кожне нововведення порушує рівновагу бо їх власники отримують технічні переваги, підвищують прибутки, розширюють виробництво. Інші теж прагнуть до цього тому теж застосовують інновації, прискорюючи розвиток виробництва. Ці дії призводять до надвиробництва товарів, до порушення рівноваги попиту і пропозиції, і в економіці починається криза надвиробництва.

Грошова теорія Ральфа Хоутрі і Ф. Хаєка: за теорією Хоутрі причина кризи є штучне звуження грошової пропозиції емісійними банками, які підвищують ставку % для захисту касової готівки чи з метою підтримки курсу нац. Валюти. За Хаєком причиною є кредит, розширення якого провокує диспропорції в економіці. Зокрема такою диспропорцією є вищі темпи росту цін на предмети споживання ніж на засоби виробництва [15].

До першої групи теорій відносять теорії недоспоживання у суспільстві і теорії які спираються на визнання факту відсутності синхронності в розвитку різних сфер економіки.

Другий підхід ґрунтується на відмові від розуміння циклічності як відхилення від рівноваги. Спирається на положення економетрики і відповідно до поглядів Самуельсона, Тімбургена рівновага - це ідеальний стан економіки.

Отже економічний цикл - це макроекономічне явище пов’язане із зміною ВНП, нацьонального доходу, інвестицій, споживання, які викликають сплески темпів росту чи падіння.

В Макроаналізі найбільша увага приділяється діловому чи класичному циклу, який досліджують з середини 19 століття. Він охоплює такі сторони економічного життя як виробництво, зайнятість, доходи, ціни і складається з фаз:

1. експансії (піднесення)

2. стиснення (криза)

3. депресії

4. пожвавлення

Фаза піднесення характеризується ростом цін виробників, обсягом зайнятості, обсягів виробництва. Інвестицій і  особистих доходів і закінчується все бумом, тобто періодом надвисокої зайнятості і перевантаження виробничих потужностей. Під час буму ціни, ставка з/п і норма % надзвичайно високі і в найвищій точці циклу ці показники досягають максимуму.

Неминучим наслідком буму є поворот  у розвитку циклу і перехід  до спаду; цей перехід свідчить про  настання фази кризи.

Під час кризи зростають нереалізовані товарні запаси, знижуються обсяги виробництва, скорочуються виробництво інвестиції і падає попит на робочу силу. Росте безробіття. У виробництві починається скорочення попиту на сировину, падають ціни на неї, не реалізація викликає падіння тов. цін, падіння прибутків, попиту на кредити і зниження % ставки.

1. Випереджаючі досягають максимальної (мін) перед досягненням піка чи дна циклу. Це: чисельність укладених ділових угод і створених ділових підприємств, індекси фондового ринку, прибутки корпорацій, зміни грошової маси.

2. Відстаючі параметри, які досягають  макс (мін) після проходження критичної точки циклу. Це: питомі витрати на зарплату, середній рівень % ставки комерційних банків.

3. Співпадаючі параметри, які  змінюються одночасно зі зміною  економічної активності. Це: ВНП,  рівень безробіття, особистий дохід,  ціни виробників, % ставки нац.  банку. В останні 50 років циклічний  розвиток набув деяких особливостей, які визначають специфіку ділового  циклу. Зокрема:

1) зменшилася амплітуда коливань  економічної активності: фази піднесення  стали тривалішими, спаду - коротшими.

2) спад не завжди тягне за  собою тривале безробіття, а пік  циклу – повну зайнятість.

3) від спаду найбільше страждають  галузі, які виробляють засоби  виробництва і споживчі товари  тривалого користування.

4) галузі які випускають прод. товари і споживчі товари першої необхідності менше підлягають циклічним коливанням, бо попит на них майже не змінний. В цих галузях циклічні коливання впливають на ціни більше і менше на виробництво і зайнятість.

Ділові цикли досить повно досліджував  Кейнс, який розробив концепцію ділового циклу залежно від коливання  динаміки інвестицій. Він пов'язав через  механізм мультиплікатора серію  коливань виробничого доходу, зміни  попиту і відповідно проаналізував  залежності які впливають на ці зміни  і визначають рух сукупного попиту[2, c. 261].

 

                              1.2 Сучасна теорія циклів

 

У сучасній макроекономічній науці  відсутня інтегральна теорія економічного циклу й економісти різноманітних  напрямків концентрують свою увагу  на різних причинах циклічності. Проте  більшість економістів вважають, що рівень сукупних витрат безпосередньо  визначає рівень зайнятості і виробництва.

Сучасній економічній теорії відомі такі концепції економічних циклів:

-  теорія нагромадження капіталу  М. І. Туган-Барановського. Причина циклічних коливань знаходиться в динаміці нагромадження основного капіталу;

-  теорія диспропорційності  між виробництвом предметів споживання  і нагромадженням залежно від  життєвого циклу основних фондів  А. Афталіона;

- теорія Й. Шумпетера. Економічне зростання, на його думку, відбувається циклічно завдяки стрибкоподібному характеру оновлення основного капіталу. Це явище він пов'язав з науково-технічним прогресом;

- теорія циклу Дж. Кейнса. Цикл  розглядається як підсумок взаємодії  руху національного доходу, споживання  і нагромадження основного капіталу. Відповідно до кейнсіанської  теорії циклічний процес обумовлений  динамікою ефективного попиту, що  визначається функціями споживання  й інвестицій;

- монетарна теорія циклу М.  Фрідмена. Вона виходить з того, що головну роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє нестабільність грошової пропозиції, надлишок якої “закладає” економічна політика самої держави [16].

 Основними ознаками, які характеризують  економічні цикли, є тривалість  циклу а також його рушійні  сили, які зумовлюють генезис  і механізм його проходження.  З цього погляду всі економічні  цикли поділяються таким чином: