Экономика предпринемательства

       Власник – це працівник, який бере участь у  господарській діяльності підприємства тільки особистою працею.

       В господарській діяльності підприємства можуть брати участь сумісники, а також працівники, які виконують роботи підприємства від імені інших суб’єктів господарювання.

       Сумісник  – працівник підприємства (власник, найманий працівник), який має місце  основної роботи на іншому підприємстві. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом[8].

       Конкретний  рівень кваліфікації робітників визначається розрядами, які присвоюються їм залежно  від теоретичної та практичної підготовки.

       Кваліфікація  керівників, спеціалістів та службовців залежить від характеру і рівня спеціальної підготовки, а також від практичного досвіду роботи. Залежно від цього їх поділяють на такі групи:

• найвищої кваліфікація (з вченими ступенями і званнями);
• вищої кваліфікація (працівники з середньою, середньо-спеціальною освітою та значним практичним досвідом);
• середньої кваліфікації (працівники з середньою, середньо-спеціальною освітою та певним практичним досвідом);
• спеціалістів-практиків (без спеціальної освіти, але їз значним досвідом роботи).

       Названим  категоріям працівників на підприємстві надається відповідна посада згідно із штатним розписом.

       

       Штатний розпис – це внутрішній нормативний  документ підприємства, в якому зазначається перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.

       Усі працівники, які своєю працею беруть участь у господарській діяльності підприємства на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших  форм, що регулюють трудові відносини  працівника з підприємством, становлять його трудовий колектив.

       Склад і кількісне співвідношення окремих  категорій працівників характеризують структуру персоналу. 

                       Таблиця 2.1

       Вихідні дані для визначення середньооблікової  чисельності персоналу підприємства 

 
 
 
 
 
 

               

       

       

              Таблиця 2.2

       Характеристика  складу та структури персоналу підприємства у звітному році 

 

       Розрахунок  середньорічної чисельності робітників за звітний рік ведуть за наступною  формулою:

       

       де  - середньооблікова чисельність робітників за рік;

            - середньооблікова чисельність робітників за місяць.

       Середньооблікова  чисельність робітників за місяць визначається підсумуванням облікової чисельності  кожного календарного дня цього  місяця та діленням отриманого результату на кількість календарних днів у місяці.

                   Таблиця 2.3

       Розрахунок  середньооблікової чисельності  робітників, підприємства за звітний  рік

         
 
 

                                                                                                                                                                      Продовження  Таблиці 2.3

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Середньооблікова  чисельність працівників визначається за формулою:

       

       де, - чисельність керівників, спеціалістів та службовців;

        - середньооблікова чисельність робітників за рік.

       

         (чол.)

       2.2. Розрахунок показників руху та  продуктивності праці персоналу

        Визначаю основні показники руху персоналу за звітний період: коефіцієнти обігу з прийому та вибуття, із загального обігу і плинності персоналу.

1. Коефіцієнт обороту з прийому, який визначається за формулою

,

де  - чисельність прийнятих робітників на підприємстві протягом                    року;

- середньооблікова чисельність робітників підприємства за звітний рік.

       Коефіцієнт  обороту з прийому робітників:

        .

Коефіцієнт  обороту з прийому працівників:

.

2. Коефіцієнт обороту з вибуття

,

       де   - чисельність робітників, що вибули з підприємства протягом року.

       Коефіцієнт  з вибуття робітників:

        .

       Коефіцієнт  з вибуття працівників:

        . 

3. Коефіцієнт  загального обороту

.

       Коефіцієнт  загального обороту робітників:

        .

       Коефіцієнт  загального обороту працівників:

        .

4. Коефіцієнт плинності кадрів

,

       де  - чисельність робітників, що вибули з підприємства протягом  

       року  за власним бажанням;

        - чисельність робітників, що  вибули з підприємства протягом  року за порушення трудової  дисципліни.

       Коефіцієнт  плинності кадрів робітників:

        ;

       працівників:

        .

       Показники продуктивності праці (виробіток на 1-го робітника (працівника)) у вартісному виразі визначаються з розрахунку на одного працівника та на одного робітника  в базовому і звітному періодах. Середньорічний виробіток у розрахунку на одного робітника й працівника визначається за формулою

        ,

       де  - обсяг виготовленої продукції (у базовому та звітному роках);

        - середньооблікова чисельність  робітників (працівників) підприємства за базовий і звітний рік.

             Таблиця 2.4

       Вихідні дані для розрахунку основних показників використання основних виробничих фондів

 

        ;

       

       

        ;

        ;

       

       Темп  зростання продуктивності праці:

• у розрахунку на одного робітника

        %; 

        - у розрахунку на одного працівника 

        %. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

       На  даному підприємстві на початок звітного року персонал підприємства становив 93 чол., в тому числі чисельність  робітників склала 86 чол., АУП – 7 чол. Протягом звітного року у складі персоналу відбулися певні зміни: надійшло 7 робітників, а вибуло 8. Такий рух призвів до зменшення чисельності працівників до 92, чисельність АУП залишалася незмінною, а чисельність робітників зменшилася до 85. Темп зростання персоналу становив 98,9%.