Грошово-кредитна політика

Безумовно, світова фінансова  і економічна кризи 2008 року відчутно позначилися на подіях в Україні. Водночас в НБУ не схильні вважати зовнішній чинник основним. Несприятливі процеси на світових ринках           насамперед оголили прорахунки в проведенні економічної політики впродовж останніх років. За останні три роки чотири рази змінювався Уряд України. Не було проведено дуже важливі для країни структурні реформи, не відбулося реформування податкової системи, не врегульовані до економічного рівня ціни і тарифи, не вжито заходів щодо розвитку фондового ринку. Мало місце форсоване підвищення заробітних плат, пенсій та інших соціальних стандартів без належного врахування реальних можливостей економіки.

У жовтні - листопаді 2008 року дії НБУ спрямовувалися насамперед на забезпечення своєчасності проведення розрахунків банками, недопущення відпливу коштів із банківської системи та збалансування ситуації на валютному сегменті ринку, загальної стабільності в економіці. НБУ проводив стриману грошово-кредитну політику, спрямовану на  Схема №3. Динаміка інфляції у 2008 році [13,c.25]                                                                                                   нівелювання монетарного чинника інфляції. Як результат, кілька місяців поспіль      знижувалась інфляція, яка досягши свого піку в 31,1% (травень), за підсумками 2008 року становила 22,3% (Схема 3).

Оцінимо підтримку стійкості банківської системи в кризовий період.

За станом на початок жовтня банківська система  мала досить значний запас ліквідності  – обсяги ліквідних коштів банків удвічі перевищували їх потреби, пов’язані з поточною діяльністю.

Банкам на час кризи НБУ радив укладати угоди в національній валюті і  виваженіше підходити до управління власними активами  і пасивами.

Про наявність  довіри населення до банківської  системи свідчило постійне зростання обсягу коштів, залучених від населення. Так, за період з 2006 до 2008 року обсяг коштів фізичних осіб зріс майже в три рази. Більшість з них (79%) були розміщені на строкових вкладах. У національній валюті було розміщено 61% вкладів населення. Але події, що сталися в Україні на початку жовтня 2008 року і почалися з "рейдерської атаки" на Промінвестбанк, спричинили масовий відплив вкладів фізичних осіб і відповідно різке зменшення ресурсної бази банків. Так за 10 днів жовтня 2008 року загальна сума зобов'язань банків зменшилася на 18 млрд. грн.

У таких умовах НБУ  був змушений ужити заходів уведення заборони на дострокове повернення строкових депозитів, що уповільнило процеси відпливу коштів, але не зупинило їх. Постраждали вкладники і такі дії значно підірвали довіру населення до надійності банківської системи.

У тенденціях кредитування, на фоні широкої реклами, простоти отримання кредитів обсяг наданих банками кредитів за 2 роки зріс майже в 3 рази. Більше половини загального їх обсягу припадає на кредити, надані в іноземній валюті (на 01.01.2008 - 52%). Це було передусім пов'язано з більш низькими процентними ставками на кредити в іноземній валюті, нерозвиненістю  вітчизняної  фінансової системи і тим, що для більшості українців іноземна валюта протягом тривалого часу залишалася основним засобом заощадження.

Кредити, надані фізичним особам, протягом останніх двох років зростали вищими темпами, ніж кредити, надані суб'єктам господарювання (3,5 раза порівняно з 2,8).

Такий великий  попит на кредити не завжди відповідав реальним можливостям позичальників щодо обслуговування та погашення отриманих кредитів, оскільки вони не завжди можуть об'єктивно оцінити наслідки інфляції, ризик безробіття, зростання цін, зменшення доходів.

Одним із заходів НБУ, спрямованих на нейтралізацію впливу зовнішньої фінансової кризи було обмеження обсягів кредитів (11.10.2008 року), що можуть надаватися банками в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки або стан яких значно погіршився через зниження попиту на вітчизняну продукцію на світових ринках.

У цей самий  період постановою НБУ внесено зміни до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, згідно з якими суттєво підвищено коефіцієнти резервування за кредитними операціями в іноземній валюті. Запроваджені зміни сприяють стримуванню видачі нових кредитів в іноземній валюті позичальникам, підвищенню якості та ліквідності застави.

Ураховуючи  складнощі з погашенням кредитів, наданих банками товаровиробникам, НБУ дозволив банкам самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію таких кредитів.

Для більш  виваженого підходу громадян до отримання кредиту, НБУ було підготовлено «Пам'ятку позичальника банку за споживчим кредитом».

За таких умов на фінансовому  ринку України, починаючи з 
жовтня 2008 р., НБУ проводив операції з продажу іноземної валюти (вилучення грошей з обігу). Одночасно продовжувався відплив коштів з депозитних рахунків банків, що суттєво впливало на їх ліквідність. Для підтримки ліквідності банків НБУ збільшив обсяги рефінансування та впровадив додаткові інструменти. Рішення щодо рефінансування НБУ   приймав   з   урахуванням причин втрати ліквідності (обсягів відпливу депозитів, неповернених кредитів). Загалом у жовтні - листопаді 2008 р. НБУ надав кредитів рефінансування на загальну суму близько 74,7 млрд. грн., у т.ч. кредитів овернайт - 36,9 млрд. грн. [13,с.33]

Заходи, що вживалися  НБУ для стабілізації ситуації, сприяли  зниженню напруги на грошово-кредитному ринку, що знайшло своє відображення в поступовому уповільненні тенденцій до відпливу депозитів із банківської системи, у тому числі коштів населення, збільшенні ліквідності банківської і   системи, стабілізації ситуації на міжбанківському кредитному ринку.

Для зменшення спекулятивного попиту на іноземну валюту, починаючи з кінця листопада, НБУ обмежив обсяги рефінансування банків, зкоригував вимоги з формування банками обов’язкових резервів у напрямі посилення привабливості здійснення операцій в гривні. Зокрема, з 19 грудня ставки за кредитами овернайт підвищено до рівня 22% (під забезпечення) та 25% (без забезпечення), а середньозважена ставка за мобілізаційними операціями у грудні збільшилася до 16,8% річних (у листопаді - 6.0% річних).

3 метою зниження ризиків кредитування, НБУ ще, починаючи з 2004 року зобов'язав банки перед укладенням кредитного договору надавати споживачу повну інформацію про сукупну вартість кредиту з урахуванням усіх супутніх послуг та розмір місячних платежів. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки повинні були попереджати споживачів під підпис про можливі валютні ризики. Це давало змогу позичальникам реально визначати свою платоспроможність, що передусім зменшувало ризики неповернення кредитів.

Впровадження  таких норм сприяло тому, що в першому півріччі 2008 року кредити, надані фізичним особам в національній валюті, зростали значно вищими темпами ніж в іноземній (за 6 місяців 2008 року темпи приросту кредитів відповідно становили 33% і 19%, за відповідний період 2007 року - 18% і 47%).

З метою надання допомоги керівництву банків НБУ схвалив «Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України».

Для визначення реального  стану банків НБУ    прийняв    рішення    про проведення діагностичного обстеження банківського сектору і здійснення за його результатами рекапіталізації банківської системи. На сьогоднішній день аудиторські фірми закінчили обстеження банків першої груп.

На валютному  ринку спостерігалось поточне знецінення гривні . Її курсова стійкість значною мірою почала залежати від надходжень зовнішніх запозичень,  які дозволяли    фінансувати    дефіцит   бюджету.  

Така ситуація обумовила звернення Уряду України та НБУ до МВФ з метою отримання кредиту «Стенд-бай» для підтримання стійкості нац. валюти, грошово-кредитної системи, загального виходу країни з кризи. Протягом перших восьми місяців 2008 р. НБУ переважно викуповував надлишок іноземної валюти з ринку, а починаючи з вересня здійснював операції з її продажу для валютної стабілізації і стабільності сфери грошового обігу та кредиту. Вживав заходів для унеможливлення штучного виведення капіталу за межі України . Офіційний курс гривні до долара США протягом грудня змінився від 6,7418 до 7,70 грн./дол. США. 

Співпраця з  владою у 2008-2009 роках посилилась з об’єктивних причин, але спостерігалася нескоординованість політики органів державного управління. НБУ проводив монетарну політику, спрямовану на зменшення інфляції, Уряд продовжував експансивну бюджетну політику, спрямовану на поточне споживання (у 2008 році видаткову частину держбюджету було збільшено на 20,8 млрд.грн). Досі не виконується домовленість про розроблення і оприлюднення реалістичних планів, основних показників розвитку. До прикладу проект Державного бюджету України на 2009 рік ґрунтується на нереалістичному прогнозі завищеного зростання ВВВ (0,4%) та суттєво заниженої інфляції (9,5%).А більшість експертів прогнозують падіння ВВП на рівні 3-5% та рівень інфляції 15-20%.

Детально  аналізуючи грошово-кредитну політику в Україні за роки незалежності не можна оминути важливої проблеми, що полягає у нераціональній структурі грошової маси. Її розкривають основні грошові агрегати: М₀ – готівка і чеки;  М₁ – М₀ + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити; М₂ – М₁ + заощаджувальні строкові депозити; М₃ – грошова маса: М₂ + внески у спеціальних установах.

Грошове агрегування  дає змогу чітко визначити  особливості грошової системи України.

Таблиця №2 Обсяг грошової маси 1997-2008рр (на кінець року) [12,с.152]

Показник монетизації, починаючи з 2000 р., значно зріс, але його зростання є недостатнім, через нестійку економічну та політичну ситуацію в країні. Недостатня кількість грошей зумовлює збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості, а також інші негативні процеси. Емісія грошей може призвести до невиправданого зростання цін та інфляції. Тому основною умовою підвищення рівня монетизації економіки є її розвиток, зростання обсягів виробництва, збільшення ВВП.

В розвинених країнах  рівень монетизації економіки становить: у Великобританії-100%, Німеччині-70%, Швейцарії-120%, США-70%, Китаї-100-120 %.

Однією з  особливостей грошової системи України, згідно з даними, наведеними у табл., є висока питома вага готівки і виокремлення такого структурного елементу, як грошова база (М_О). Слід зазначити, що, наприклад, у США немає такого грошового агрегату, як М_О, але у країні, де готівкові гроші становлять половину загальної грошової маси, наявність грошової бази є необхідною і зручною формою регулювання обігу грошей та підтримання їх стабільності. Вона дає змогу швидко впливати на обсяги грошової маси. Грошова база в Україні має стійку тенденцію до збільшення.

Недосконалість грошової маси також проявляється у формуванні, змісті та обсягах грошового агрегату М_З. В Україні до М_З належать кошти клієнтів за довірчими операціями банків та цінні папери власного боргу банків, сума яких становить менше 1% грошової маси. У 2007 р на кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків у складі агрегату М_З припадає лише 4,883 млрд. грн. (М_З  - М₂).

На сьогодні потрібно вживати заходів у напрямку значного підвищення реальних доходів населення, які можуть стати надійною основою збільшення розмірів сум вкладів у банки.

В загальному за роки незалежності рівень грошово-кредитної політики в Україні значно виріс, розширився спектр інструментів впливу, що дає певні позитивні тенденції у макроекономічному розвитку держави. 

Розділ 3. Проблеми  та перспективи розвитку грошово-кредитної політики в Україні

У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки  помітно зростає роль обґрунтування сутності грошово-кредитної політики, спрямованої на стимулювання сталого економічного розвитку, і на цій основі підвищення народного добробуту. Від ефективності діяльності банківської системи та грошового обігу залежать головні макроекономічні завдання держави.

Сьогодні  економіка України знаходиться  в глибокому кризовому стані. Це проявляється в дестабілізації грошово-кредитного, фінансового, валютного ринків тощо. Великий негативний вплив мають не лише світові тенденції, а й внутрішні прорахунки, політична нестабільність, незлагодженість дій. Тому на даний момент пріоритетом грошово-кредитної політики і економіки загалом є подолання кризових явищ, що стали серйозним викликом для банківської системи, виробництва, бюджету тощо.