Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 00:44, курсовая работа
Грошово-кредитна політика має велике значення для кожної країни, оскільки шляхом регулювання пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки і її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпечення зайнятості, збалансування платіжного балансу, зростання добробуту населення тощо. Вона найбільш оперативно виконує функції регулювання економічного циклу.
Російський міністр С.Ю. Вітте, який зробив вагомий внесок у теорію і практику грошових відносин, стверджував, що сила будь-якої держави, її міжнародний авторитет визначаються не кількістю гармат і чисельністю солдатів, а насамперед стійкістю грошової системи.ки незалежності
На цьому етапі відбувається подальша лібералізація валютного ринку. Запровадження режиму плаваючого курсу гривні стосовно іноземних валют, що сприяло притоку іноземної валюти в Україну.
Починаючи з 2000 р., вперше за роки незалежності, спостерігаються стійкі ознаки пожвавлення економіки. ВВП у цьому році зріс на 5,8 % порівняно з 1999 р. Рівень інфляції становив 25,8 %, тобто перевищував рівень інфляції 1999 р., але інфляційні явища були спричинені не НБУ, а діями уряду (адміністративне підвищення цін і тарифів, лібералізація цін у сільському господарстві тощо).
Якщо порівняти проект Основних засад грошово-кредитної політики на 2000 р. з Основними напрямками грошово-кредитної політики на 1993 р., то можна зробити висновок, що НБУ за рівнем використання інструментів регулювання грошово-кредитного ринку перебував на рівні центральних банків високо розвинутих в економічному відношенні країн світу. Інша справа, що не завжди в силу об'єктивних та суб'єктивних причин можна було ефективно використати відповідні монетарні інструменти регулювання.
Здобутком монетарної політики 2001 р. вважають низький рівень інфляції на фоні економічного пожвавлення (табл.1). У цей період зростає рівень монетизації економіки та обсяг валютних резервів. Повністю були виконані зобов'язання щодо обслуговування зовнішнього боргу.
Таблиця №1 Загальні макроекономічні показники 2000-2003 рр.[складено автором на основі даних]
Інфляція(%) |
Приріст ВВП(%) |
Рівень монетаризації економіки(%) |
Офіційний курс гривні грн./дол. | |
2000 |
25,8 |
5,8 |
15,7 |
4,44 |
2001 |
6,1 |
9,1 |
19,1 |
5,37 |
2002 |
- 0,6 |
4,8 |
25 |
5,33 |
2003 |
8,2 |
9,3 |
30,27 |
5,33 |
Протягом року ситуація на грошово-кредитному ринку залишалася стабільною, що дозволило НБУ шість разів знижувати облікову ставку з 27 % до 12,5 %, а банківську — з 37,2 % до 30,2 %.
Впродовж 2002 та 2003 рр. вживалися заходи щодо створення монетарних передумов для розширення кредитування реального сектору економіки. З цією метою за період з 2001 по 2003 р. норма обов'язкового банківського резервування зменшилась з 15 % до 7 %. Облікова ставка знизилась з 45 % річних у січні 2000 р. до 7 % річних у 2003 р. З метою нарощування обсягів рефінансування НБУ було пом'якшено умови та продовжено строки надання кредитів.[1, с.683]
Такі дії дали позитивні результати, що підтверджувалось ефективним станом грошово-кредитного ринку і економіки у 2003 році (таблиця №1).
Грошово-кредитна політика НБУ впродовж 2004-2005 р. здійснювалась відповідно до стратегічних цілей та завдань і спрямовувалась на забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти, ефективності грошово-кредитного ринку та підтримання темпів економічного зростання. Для цього використовувалися різні інструменти регулювання: обов’язкові резерви коштів комерційних банків, відсоткові ставки, рефінансування банків, депозитні операції та операції зворотного РЕПО. Проаналізуємо вплив цих важелів протягом 2004-2005 рр.
З метою визначення оптимальних розмірів грошової маси в обігу НБУ запровадив порядок дотримання банками обсягу обов’язкових резервів, який щоденно на початок дня зберігався на кореспондентському рахунку банку в НБУ, розмір якого коливався від 60% у 2004 до 90% у 2005 від суми визначеного та сформованого рівня обов’язкових резервів за попередній звітній період. Впродовж двох років банківською системою забезпечувався позитивний результат формування обов’язкових резервів, обсяг яких становив 4,8 і 6,5 млрд. грн. відповідно.
Процентна політика НБУ спрямовувалася на упередження розгортання інфляційних процесів за рахунок монетарного чинника, для чого з метою створення сприятливих умов щодо залучення банками коштів населення було підвищено рівень облікової ставки процента з 7% у 2004 до 9,5% річних у 2005. Це дозволило не допустити відплив депозитів в кінці 2004 року. Кредитний ринок залишався сталим, зберігалася позитивна тенденція до зростання довгострокових та інвестиційних кредитів. Середньозважена процентна ставка за стабілізаційними кредитами серйозних змін не зазнала: 14,9%-15,0% у 2004-2005 роках відповідно.
Підтримання ліквідності банків НБУ забезпечував через операції рефінансування. Зниження обсягу рефінансування у 2004 році пояснюється високим обсягом пропозиції валюти. Дана тенденція і високий рівень ліквідності банків простежується і у першій половині 2005р, тому попит на кредити рефінансування незначний. Але починаючи з серпня змінюються показники платіжного балансу, внаслідок чого падає рівень ліквідності. З метою забезпечення рівноваги НБУ значно збільшує обсяги рефінансування банків.
Для оперативного регулювання грошової маси в обігу НБУ використовував депозитні сертифікати, операції з розміщення яких здійснювалися з банками на договірній основі. Даний інструмент дозволив залучити коштів з обігу у розмірі 5,6 млрд. грн. у 2004 і 14,8 млрд. грн. у 2005роках. Такі дії мають сильний стримуючий вплив на розвиток інфляції в країні.
За умови накопичення надлишкової ліквідності банків та з метою уникнення впливу монетарного чинника на інфляційні процеси НБУ здійснював регулювання грошово - крединого ринку шляхом проведення операцій зворотного РЕПО з державними цінними паперами. Даний інструмент був більш активний у 2004 році, а у 2005 через незначну ліквідність банків середньозважену процентну ставку було зменшено з 2% річних до 1,2%.
Прямий вплив на регулювання грошово-кредитного ринку НБУ проводить через первинну емісію коштів. Впродовж 2004-2005 р. НБУ здійснив реальну чисту емісію у безготівковому обігу, що у 2005 була в 2,8 рази більшою ніж у 2004, але вкладалася у прогнозовані рамки. Її структуру в порівнянні з попередніми роками можна проаналізувати (схема 2).
Схема 2. Структура безготівкової емісії НБУ [17,18,с.50]
Грошова база країни зросла на 53,9%, а грошова маса - 54,3%. Необхідно відзначити, що значна частка емісії була пов’язана із викупом іноземної валюти, що надійшла в країну від продажу ВАТ «Криворіжсталь». Прискорене зростання приросту монетарних показників у 2005 в порівнянні з 2004 насамперед пояснюється впливом політичної нестабільності напередодні президентських виборів.
Грошово-кредитна політика тісно пов’язана із стабільністю національної валюти. Офіційний курс гривні у 2005 становив 5,05 грн./дол.. проти 5,3грн/дол. у 2004 році. В залежності від ринкової кон’юнктури НБУ здійснював певну політику валютних інтервенцій. Такі дії зумовили зменшення різниці між попитом і пропозицією, що позитивно позначилось на стані грошово-кредитного ринку.
У підсумку визначимо, що 2004 і 2005 роки значно відрізнялися у розвитку економіки і грошово-кредитного ринку України, негативно впливали політична напруга і кон’юнктура зовнішнього ринку, особливо спостерігаємо посилення негативних тенденцій у 2005 році. Але позитивної зміни зазнала інфляція12,3% у 2004році до 10,3% у 2005.
Основними засадами на 2006 рік передбачалися такі орієнтири: індекс споживчих цін в межах 109-111,5%, середньорічне значення обмінного курсу гривні до долара США- в межах 5-5,2 грн./дол., темпи приросту грошової бази – в межах 22-27%, а грошової маси – 27-32%.[18, с.52]
Грошово-кредитна політика
Зміни в попиті та пропозиції на валютному сегменті ринку (унаслідок змін у платіжному балансі) зумовили певне уповільнення динаміки монетарних агрегатів. Монетарна база зросла на 17,5 %, грошова маса - на 34,5 %, що відповідало потребам економіки в платіжних засобах. Про достатній рівень насиченості економіки грошима свідчила позитивна динаміка монетарних коефіцієнтів. Так, рівень монетаризації економіки за 2006 рік підвищився з 36,2 до 42,5%. Процесу ремонетаризації економіки сприяло пожвавлення фондового ринку, поступове відновлення ролі капіталомістких галузей у структурі економічного зростання, що зумовлювало більший попит на кредити, а також значне зростання цін на певні види інвестиційних активів. Прискорене зростання депозитів в іноземній валюті призвело до підвищення на 14,3 відс. рівня доларизації.
Здійснення грошово-кредитної політики у 2007 році також було спрямовано на виконання цілей та завдань, визначених основними засадами: збільшення грошової бази на 21-26%, грошової маси 28-33%, курс гривні до долара США 4,95-5,25грн/дол..
Прослідкуємо монетарні дії НБУ в порівнянні з 2006 роком. З урахуванням чинників, що впливали на стан грошового ринку, НБУ протягом 2007 року зважено застосовував рестрикційні заходи. Норми обов’язкових резервів за 2007рік були незмінними, тобто 100% від суми встановленого обсягу обов’язкових резервів за попередній звітній період резервування, у 2006 році до обов’язкового резервування також були жорсткі вимоги – 90-100%. Враховуючи посилення інфляційних процесів в кінці 2007 з метою упередження виникнення дисбалансів у фінансовій сфері з 20 листопада до складу зобов’язань банків, що підлягають обов’язковому резервуванню, було введено кошти, залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій. За результатом прийнятого рішення залишки коштів на рахунках банків зменшилися і коливалися від 13,2 до 20,7 млрд. грн., відповідно зменшилися операції банків. [6, с.52]
Враховуючи певне послаблення інфляційних процесів у січні-квітні 2007, а також необхідність посилення ролі відсоткової політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, сприянні ефективнішому спрямуванню банками ресурсів на кредитування реального сектору економіки НБУ з 1 червня 2007 року знизив облікову ставку з 8,5(2006 рік) до 8% річних. В цілому за рік середньозважена процентна ставка за всіма інструментами рефінансування банків знизилася і становила 10,1%річних проти 11,5% у 2006 році. [дод.1]
Враховуючи високий рівень ліквідності банківської системи, попит на кредити рефінансування у 2007 був незначний, всього 2,5 млрд. грн., для порівняння – у 2006 році він становив 8,3 млрд. грн..Частіше за все використовували кредити овернайт.
З метою збалансування пропозиції грошових коштів та попиту на них НБУ проводив депозитні операції з банками шляхом розміщення депозитних сертифікатів НБУ. Середньозважена процентна ставка становила 0,7% річних (у 2006 році-0,95%). Відповідно значно зменшився інтерес до вкладів(із 610 млрд. грн. у 2006 до 110 млрд. грн. у 2007). Загальний обсяг торгів цінними паперами, що емітують підприємства та органи влади, впав на 9,5% в порівнянні із 2006 роком. [дод.1]
Чиста безготівкова емісія НБУ склала 39,8 млрд грн., що майже у 25 разів більше ніж у 2006.
У 2007 році грошова база збільшилась на 46%, грошова маса на 51,7%, а розширення пропозиції відбувалось ще і за рахунок процесів мультиплікації. Завдяки діям НБУ збереглася тенденція до скорочення частки готівки у структурі грошової маси, не дивлячись на подальше збільшення соціальних виплат населенню.
Характерною особливістю 2007 року було збільшення резервних коштів банків, що зумовлено залученням значного обсягу коштів на зовнішніх фінансових ринках, здійсненням валютних інтервенцій НБУ та значним зростанням депозитів населення.
Курсова стабільність позитивно впливала на стримування інфляції та стимулювала експорт. Починаючи з 2005 року і до 2007 офіційний курс гривні до долара США не змінювався - 5,05грн/дол., мала місце лише його реальна зміна( інфляція).
Відбулися позитивні зрушення в динаміці депозитів: темпи приросту гривневих вкладів фізичних осіб значно перевищили темпи приросту депозитів у іноземній валюті. Це дало значне зниження рівня доларизації економіки. Протилежна ситуація склалася на кредитному ринку, де темпи приросту гривневих кредитів поступаються кредитам в іноземній валюті, що забезпечуються запозиченнями банків за кордоном. Така ситуація містить ризик дестабілізації грошово-кредитного ринку.
На початку 2007 року відбулось суттєве уповільнення темпів інфляції(січень-травень лише 0,4%), але з червня темпи інфляції різко прискорились(16,6%) через подорожчання продуктів харчування, шалений розвиток споживчого кредитування, зростання доходів населення, необережні висловлювання політиків щодо недостатнього врожаю зернових і необґрунтованої емісії. За підсумками 2007року економіка України продовжує розвиватися, ВВП реальний збільшився на 7,3%, стабільно розширюється вітчизняний фондовий ринок. Реальний обмінний курс гривні щодо долара США зріс на 12%.[дод.1]
Грошово-кредитна політика у 2008 році здійснювалась за складних макроекономічних умов. Зростання ВВП становило лише 2,1%, індекс споживчих цін – 122,3%.
Посилення напруги на світових фінансових ринках і штучно спровокована недовіра до окремих банків спричинили в жовтні 2008 року погіршення ситуації на грошово-кредитному ринку. Це, зокрема, проявилося в посиленні девальваційного тиску на гривню та відпливі коштів із банківської системи. У жовтні - грудні 2008 р. загальний обсяг депозитів у національній валюті зменшився на 13,7%, в іноземній валюті - на 8%. Офіційний обмінний курс гривні до долара США знизився впродовж цього періоду на 58,4%.[16,с.5]