Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2011 в 12:18, курсовая работа
Об’єктом вивчення є особливості франчайзингу, його види, історія розвитку та досвід зарубіжних країн, обчислення факторів для обрахування доцільності його впровадження, стан франчайзингу в Україні тощо.
Метою моєї робити є дослідження даних питань, їх аналіз з різних точок зору, визначення недоліків та переваг, перспектив та обґрунтованості франчайзингових відносин.
Вступ…………………………………………………………………………2-4 стр.
Сутність та різновиди франчайзингу………………………………5-17 стр.
Методичні підходи до визначення доцільності франчайзингу…18-27 стр.
Вітчизняний та зарубіжний досвід франчайзингу……………….28-40 стр.
Висновки………………………………………………………………… 41-43 стр.
Список літератури………………………………………………………..44-46 стр.
Франчайзинг у Європі. Я вирішила зробити поверхневий огляд франчайзингу у декількох країнах Європи, США та Росії. В Європі на сьогодні діє приблизно 7 тис. систем франшизи, з більш як 260 тис. одиниць в мережах в сумі по всім галузям. 85% з усіх франшиз є місцевими, тобто власне європейськими. Щодо динаміки, то обсяг грошового обороту зріс майже на 40% за останні 10 років. Статистика по країнам Європи за к-тю франчайзингових систем (дані за 2007 рік) : Франція – 1037, Іспанія – 900, Німеччина – 845, Великобританія – 781, Греція – 550, Португалія – 450, Австрія – 400, Швеція – 350, Ірландія – 250, Турція – 200, Фінляндія – 173, Румунія – 171, Бельгія – 170, Швейцарія – 40, Словакія – 20.
Факти щодо розвитку франчайзингу у Європі:
Важливо
зазначити, що особливості розвитку
франчайзингу як більш безпечного та
менш ризикованого бізнесу, залежать від
правового регулювання цієї сфери
діяльності у конкретній країні. Так,
наприклад, багато країн Європи затвердили
закони щодо регулювання у цій
сфері (партнерства, бізнес-консолідації,
франчайзингу) лише пару років тому.
Зокрема, Німеччина відома своїми «протекціоністськими»
законами щодо купівлі іноземних
франшиз, чим забезпечують розвиток
вітчизняних франчайзингових
Практика розвитку франчайзингу показує, що іноземні компанії, не дивлячись на високу вартість своїх франшиз, достатньо широко представлені на європейському ринку. Наприклад, в Польщі на даний момент діє біля 80-ти франчайзингових мереж, більш 80% яких належать іноземцям, а з 400 угорських франшиз закордонними компаніями контролюється приблизно половина.[3,48-50]
Великобританія. По кількості франчайзерів і франшизи займає передові позіції у Європі. Становлення франчайзингу як складової частини національного економічного середовища почалося ще у 50-60ті роки. Франчайзинг сьогодні:
Середньостатистичні дані по Великобританії показують, що кожний вкладений фунт стерлінгів через вісім років приносить шість фунтів прибутку (в той час як звичайні підприємства – три).
Франція. Є лідером у Європі по кількості франчайзингових мереж. В той самий час є лідером серед експорту франшиз і «покриває» 40% всього європейського ринку. Найбільше мереж нараховує сфера торгівлі. Далі по кількості франчайзерів йдуть сфера послуг, готельний і ресторанний бізнес. На противагу іншим ринкам ринок франчайзингу розвивався стабільно і динамічно. Загальний річний оборот у складає понад 33 млрд. євро. Особливістю даного бізнесу у Франції є те, що понад 75% франшиз у Франції є французькими. У Франції нараховується більше 620 франчайзерів та 30 тис. франчайзі.
Німеччина. За останні 10 років в галузі франчайзингу відбувся значний ріст, який відбувався стабільними темпами. Найбільший швидкими темпами розвивалися франчайзингові мережі у сфері швидкого харчування, сфери послуг, автосервісів і автосалонів, індустрії розваг, туризму. Кількість франчайзерів зросла на 5%, кількість проданих франшиз на 8%. Зайнятість в цьому секторі зросла на 75%, і сьогодні складає понад 440,000 осіб. Франчайзинг є важливою галуззю в економіці Німеччини, що ставить його на один рівень навіть із хімічною промисловістю.
Італія. Франчайзинг відіграє важливу роль в економіці Італії. Навіть в ситуаціях економічної стагнації, він став одним із небагатьох секторів, які продемонстрували позитивні тенденції в динаміці росту. На сьогодні в цьому секторі зайнято близько 200,000 осіб. Зараз на італійському ринку працює 84 іноземних брендів. Існує 9 основних під секторів, що складають спектр всіх основних видів діяльності в Італії: спеціалізовані роздрібні продавці продуктів харчування, неспеціалізовані мережі, товари індивідуального попиту, товари для побуту, інша спеціалізована торгівля, послуги, готелі і ресторани, будівництво і обслуговування, виробництво.
Австрія. Не має спеціального правового регулювання у франчайзингу, керується законодавством Європейського Союзу.45% франшиз є власне австрійського походження.
США. Період найбільшого розвитку франчайзингу припадає на 1980 рік, де кожних 6.5 хвилини відкривалося нове франчайзингове п-во. На сьогодні франчайзинговими мережами в США створюється близько 13% ВНП, у них зайнято 7 млн. осіб. За даними міністерства торгівлі США, протягом останніх 20ти років реалізація товарів і послуг компаніями, які працюють за системою франчайзингу, зростає щомісячно на 10%. Після 2000 року в США частка франчайзингу в роздрібному товарообороті досягла 50%. Після США найсильнішими є позиції франчайзингу в Канаді, де його частка в роздрібному товарообороті досягає 26%; у Західній Європі та Японії — близько 10%. У цілому ж у промислово розвинутих країнах діє понад 1 млн. таких фірм, які забезпечують роботу 10 млн. осіб, а згідно з економічними прогнозами чисельність малих фірм, що працюють на основі франчайзинг-гової системи привілейованих зв'язків і контрактів, зросте до 3 млн.(Фінанси п-в: Бердинець)
Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу підприємств, які знову сформовані. За даними фірми Mr.Doors Home INC., в США після 5 років діяльності на ринку виживає 23% приватних підприємства, а після 10 років їх залишається 18%, в той час як підприємств, працюючих за системою франчайзингу, через 5 років розпадається тільки 8 із 100, а через 10 років – 10 із 100. Досвід США демонструє, що щорічний валовий дохід більше 800 тис. франчайзингових підприємств перевалив за 1$ млрд., і сьогодні американські компанії вважаються головними експортерами франчайзингових брендів. Всього у США було зареєстровано 320 тис. компаній в 75-ти галузях: франчайзинг складає 40% всієї роздрібної торгівлі і забезпечує роботою більше 8 млн. американців. На думку спеціалістів Міжнародної асоціації франчайзингу (Вашингтон, США), до 2010 року більш 1/2 роздрібних продажів США буде здійснюватись торгівельними точками в рамках цієї сис-ми.[10,109-112]
Американський франчайзинг сьогодні охоплює практично всі види бізнесу: від автомобільних перевезень, будівництва – до садівничих послуг, торгівлі і освіти. Тим не менш, за данними FORMATA Corporation, п’ятірка найбільш «зайнятих» франшизою «під секторів» бізнесу виглядає наступним чином: ресторани фаст-фуд (в тому числі морозиво і десерти) – 18%, роздрібна торгівля (в тому числі продуктами харчування) – 14%, надання послуг (в т.ч. спортивних та туристичних) - 12%, автомобільні перевезення та обслуговування – 8%, будівництво – 7%.
Журнал Entrepreneur - признаний авторитет для амбіційних власників власного бізнесу в США, з року в рік складає прогнози щодо найбільш багатообіцяючих франчайзингових галузей на рік. Журнал склав список із восьми категорій франчайзингового бізнесу, що матимуть найбільший успіх у 2009 році в Америці: догляд за людьми похилого віку, заморожені йогурти,
догляд за тваринами,послуги для дітей,організація свят та урочистих подій,фітнес, догляд за собою, "еко-дружні" франшизи.[24]
Російська Федерація. У Росії вперше у практиці п-ва було використано принципу франчайзингу у 1990 році науково-виробничою фірмою «Дока», яка займалася створенням устаткування для малого і середнього бізнесу. У 1995 році інша компанія - 1С була змушена запровадити франчайзинг, щоб зберегти на досягнутому рівні обсяги продажу фірмового продукту – бухгалтерської програми «1С-Бухгалтерія». Із 850 власних дилерів вона відібрала 70, які стали франчайзі. Вони зобов’язалися згідно з франшизою щоквартально закуповувати визначену кількість копій програми, не реалізовувати продукцію конкурентів і виплачувати певний відсоток від виручки. Інша російська фірма НПОВМИ, яка випускає комп’ютерну довідкову систему «Консультант-Плюс», також змушена була стати на шлях франчайзингу. Використовуючи фірмову назву «Консуль-тант - Плюс», 250 регіональних центрів почали надавати уніфіковані послуги. Нині у Росії за франчайзинговою системою працюють у сфері швидкої їжі («Русское бистро», «Золотой цыпленок») , у сфері побутового обслуговування (мережа пралень «Синий кристалл»), у роздрібній торгівлі («Модный трикотаж»)багато відомих як російських так і іноземних франчайзингових мереж.[17, 235-239]
Франчайзинг в Україні
Більшість українських підприємців, все ж таки пробували(і далі пробують) розвинути самостійний бізнес, та побудувати свою торгову марку та імідж, беручи на себе великий ризик. В час коли у всьому світі процеси глобалізації ідуть швидкими темпами, це впливає також на Україну, де великий бізнес стає ще більшим, а меншим підприємствам щораз важче утвердитися на ринку, або ж взагалі на цей ринок вийти.
На Заході багато людей вже переконалися, що не кожен може бути бізнес-генієм. Вони готові платити гроші, часом не малі гроші, за купівлю бізнесу із вже опрацьованими стандартами та репутацією, щоб зменшити ризик своїх інвестицій. В розвинених країнах франчайзинг вже став досить популярним, а в країнах що розвиваються, включаючи Україну - цей вид діяльності набирає обертів, з'являються нові системи, що своїм прикладом підтверджують ефективність такого розвитку бізнесу.
Початок 1990-х років був ідеальний для старту діяльності на власний рахунок для тих хто мав доступ до необхідних ресурсів та знав як цим скористатися - дуже швидкі переміни державного устрою, брак державного регулювання, приватизація та інфляція цьому лише сприяли. Так зародилося на Україні підприємництво. Перші франчайзингові системи в Україні не створювалися національними підприємства, вони приходили з-за кордону. Подібно як в інших країнах перші франчайзингові точки створювалися в рамках відомих іноземних компаній. Перша франчайзингова точка на Україні почала працювати у 1993 році - в рамках міжнародної інформаційної системи Компас (Нідерланди); пізніше на ринку з'явився McDonald's. З часом і українські підприємці побачили переваги франчайзингового виду діяльності. Як результат в 1999 році в Києві була відкрита перша Українська франчайзингова точка - піцерія "Pizza Celentano". Власники торговельної марки - ТОВ "Системи швидкого харчування" власним прикладом показали, що франчайзинг є ефективним та дієвим не лише у випадку міжнародних концернів. З того часу к-ть франчайзерів на Україні щороку збільшується. У 2001 році також розпочала діяльність Українська асоціація франчайзингу - яка ставить перед собою за мету підтримку розвитку та захист інтересів суб'єктів франчайзингових відносин.[13; 7, 49-51]
За
даними Української асоціації
Незважаючи на 10-літню практику франчайзингу в Україні, такого слова в законодавстві країни не існує. Є поняття "комерційна концесія", яку можна вважати таким собі аналогом франчайзингу. Регуляція договору комерційної концесії, як і саме її поняття, ввійшли в життя в 2004 - разом з Цивільним та Господарським кодексами. Але здебільшого франчайзингові відносини в Україні регулюються різними нормативними документами, та франчайзин-говим договором.[21,22]
Негативного досвіду ведення франчайзингу на Україні майже нема. Траплялися часом непорозуміння - наприклад вихід із ринку мережі американських хімчисток та інших іноземних систем. Причиною цього зазвичай була неготовність українського ринку до пропонованого товару чи послуги, або проблема була у пропонованій франчайзинговій концепції. Але необхідно взяти до уваги, що світова практика франчайзингу має вже більше ніж 100 років, а українська близько десяти, і знаходиться в стадії розвитку. Також не всі підприємці-українці готові платити за інтелектуальну власність, і можуть зберігати конфіденційність інформації.
Із
всіх мережевих брендів на Україні
- 45% - це торгові марки що походять
з-за кордону. Не зважаючи на порівняно
невеликий рівень доходів Українців,
інтерес зі сторони Західноєвропейських
країн досить виразний. Але все
ж таки лідером по кількості торгових
марок є Росія, яка має їх більше
ста (дані Української асоціації
франчайзингу). Друге місце, по кількості
мережевих брендів має
Стан ринку франчайзингу в Україні за підсумками 2008
Ріст кількості франчайзерів на 26%, поява нових франчайзингових галузей, і не тільки цим відзначився 2008 рік для України. Головні тенденції 2008 року:
Информация о работе Франчайзинг як засіб мінімізації підприємницьких ризиків