Формування маркетингової товарної політики підприємства

      Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

      Кафедра маркетингу 
 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА 

      з дисципліни: Маркетингові дослідження

        тема: Формування  маркетингової товарної політики підприємства 
 
 
 
 
 

      Виконав: студент групи ЕМ-07-2

      Термін  Євген Ігорович

      Перевірила: старший викладач Півоварова О. Б. 

 
 
 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ

   2010

 

    РЕФЕРАТ

 

   Пояснювальна  записка до курсової роботи:

   34 сторінки;

   2 таблиці;

   10 рисунків;

   16 джерел літератури;

   3 додатки.

 

   Об’єкт  курсової роботи – користувачі офісних меблів

   Мета курсової роботи – систематизація та закріплення теоретичних знань з основних розділів курсу «Маркетингові дослідження», набуття знань та практичних навичок, вміння робити обґрунтовані висновки, формулювати та розробляти конкретні пропозиції.

   Задача  цієї роботи є споживачів цієї продукції та надання рекомендацій стосовно товарної політики підприємства. 

      Актуальність  роботи полягає у тому, що при  формуванні товарної політики підприємство, повинно розробити такий товар та надати подальші послуги, який міг б заінтересувати покупця і бути конкурентоспроможнім щодо інших товарів.

 
 
 
 
 
 
 
 

   Маркетингові  дослідження, ринок, , опитування, анкетування, споживачі, вибірка, офісні меблі. 

 

План

 

Вступ.……………………………………………………………………………... 4

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ....6

1.1. Сутність маркетингової політики підприємства………………………….. 6

1.2. Маркетингова концепція товару…………………………………………...10

1.3. Життєвий цикл товару і особливості маркетингу на його етапах……….11

1.4. Конкурентоспроможність товару і методи її визначення………………..15

1.5. Управління товарним асортиментом……………………………………....17

2. ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ОФІСНИХ МЕБЛІВ……………………………23

2.1. Опис  проведення маркетингового дослідження…………………………..23

2.2. Аналіз результатів дослідження……………………………………………25

2.3. Висновки на основі проведеного дослідження……………………………28

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ  ВИРОБНИКУ ЩОДО ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ……….29

Висновок………………………………………………………………………….30

Список використаних джерел…………………………………………………..31

Додатки………………………………………………………..………………….32

 

       Вступ

 

      Сучасна економічна наука знає багато визначень  маркетингу. Переважна більшість  із них пов’язує з маркетингом  свідому, цілеспрямовану діяльність, що з різною мірою деталізації відображає трансформацію взаємовідносин і  взаємодії виробництва та ринку. Найбільш відоме наукове визначення, сформульоване американською асоціацією маркетингу: процес планування та управління розробкою товарів і послуг, ціновою політикою, збутом і просуванням товарів до покупців для досягнення такої різноманітності благ, яка уможливлює задоволення потреб окремих осіб і організацій. Для сформованої та стабільної економіки таке визначення маркетингу є точним і майже вичерпним. За наших умов із маркетингом здебільшого ототожнюють управління виробничо-збутовою діяльністю зорієнтованого на ринок підприємства. Таке спрощення, як свідчить світовий досвід, є допустимим у перехідний період, коли ринок товарів і послуг лише формується. Однак і за таких специфічних умов маркетингова діяльність має забезпечити:

      1) надійну, вірогідну та своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку попиту, смаки й побажання покупців та про інші зовнішні фактори, що впливають на діяльність підприємства;

      2) створення такого товару (асортименту), який має вищий рейтинг і конкурентоспроможність, ніж його аналоги в інших фірмах;

      3) цілеспрямований вплив на споживачів, на попит, на ринок для досягнення максимальної контрольованості сфери реалізації.

      Головним  змістом маркетингової діяльності є цільова орієнтація та комплексність. Саме на цьому базуються всі головні  поняття сучасного маркетингу. Ключовим є «комплекс маркетингу» (маркетинг-мікс), тобто комплекс засобів впливу на споживачів цільового ринку з метою викликати бажану зворотну реакцію. У сучасній літературі в понятті «маркетинговий комплекс» часто поєднують такі складові: товар (product), ціна (price), місце (place), стимулювання продажу (promotion), хоч кожен із цих елементів має комплексний і багаторівневий характер. Наприклад, з категорією «товар», що є предметом курсу, пов’язують такий напрямок діяльності підприємства, як товарна політика — комплексна діяльність з оптимізації асортименту, створення й виробництва нових товарів, модифікації товарів, припинення випуску продукції, що не має попиту. До товарної політики належать також питання розробки упаковки, товарного знака та найменування товарів, їхньої якості, кількості, дизайну й відповідності цільовому ринку. У сучасній ринковій економіці успішна товарна політика, динамізм і гнучкість виробництва, спрямованого на задоволення конкретних потреб покупців, є однією із головних умов ефективної виробничо-комерційної діяльності підприємства.

   Задача  цієї роботи є аналіз користувачів продукції та надання рекомендацій стосовно товарної політики підприємству. 

   Об’єкт  курсової роботи – користувачі офісних меблів.

   Мета  курсової роботи – систематизація та закріплення теоретичних знань з основних розділів курсу «Маркетингові дослідження», набуття знань та практичних навичок, вміння робити обгрунтовані висновки, формулювати та розробляти конкретні пропозиції.

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ

 

1.  Сутність маркетингової політики підприємства

 

      Маркетингова  товарна політика – це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми.

      Основним  завданням товарної політики є створення  такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися  мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей.

      Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника  або наявність  у нього наперед  обдуманих принципів  поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упаковування, маркування, обслуговування товарів.

      Розробка  й здійснення товарної політики вимагають  дотримання наступних умов: чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу; наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства; хорошого знання ринку й характеру його вимог; чіткої уяви про свої можливості й ресурси (дослідницькі, науково-технічні, виробничі, збутові) нині та на майбутнє.

 
 
 
 
 
 
 

      Структуру маркетингової товарної політики показано на рис. 1.1.

      

      Рис. 1.1. Структура маркетингової товарної політики

 

      Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

• здійснити прорив на ринок,
• перемогти конкурентів,
• зберегти й розширити свій ринок,
• збільшити доходи й прибуток.

      У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця.

      Обслуговування – це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

      Елімінування – це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання – оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому.

      Одним з елементів товарної політики є  створення служби сервісу для  клієнтів. При налагодженні служби сервісу діячеві ринку необхідно  прийняти три рішення:

• які послуги включати в рамки сервісу;
• який рівень сервісу запропонувати;
• в якій формі запропонувати послуги клієнтам.

      Послуги сервісу включаються до списку звичайно після вивчення думки покупців і  складаються із забезпечення: надійності постачань, оперативності надання, можливості одержання технічної  консультації, надання знижок, післяпродажне обслуговування та ін.

      Рішення про рівень сервісу приймаються  фірмою після вивчення думки клієнтів.

      Сервісне  обслуговування розглядається як знаряддя проти конкуренції. У зв'язку з  цим багато фірм створюють відділи, що вивчають зауваження й скарги клієнтів, розробляють питання технічного обслуговування та інформації.

      Сукупність  усіх продуктів підприємця називається  програмою. У промисловості використовується термін виробнича програма, у торгівлі – асортимент.

      Товар – усе, що може задовольнити нестаток або потребу й пропонується ринкові з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, організації, ідеї).

      Товарна одиниця – відособлена цілісність, яка характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду й інших атрибутів (наприклад, губна помада – товар, а тюбик – одиниця товару).

      Товар можна розглядати з позиції трьох  рівнів:

1. Товар за задумом – це та основна ідея товару, той зиск, який отримує споживач у результаті купівлі та споживання товару.
2. Товар у реальному виконанні – реально створений товар з характерною для нього сукупністю властивостей, функцій, упаковки, марки, дизайну, ціни.
3. Товар з підкріпленням – це ті додаткові послуги й зиски, які отримує споживач у процесі купівлі й споживання саме цього товару.

      Товар за задумом перетворюється на товар  у реальному виконанні. Товар  у реальному виконанні має  п'ять характеристик:

1. рівень якості,
2. набір властивостей,
3. специфічне оформлення,
4. марочну назву,
5. специфічне упакування.

      Товар з підкріпленням означає особисту увагу до покупця, доставку на будинок, гарантію повернення грошей тощо.

      Важливу роль у товарній політиці відіграє управління асортиментом, головною метою  якого є його оптимізація. У процесі  оптимізації здійснюється вплив  на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

      Широта – це кількість асортиментних груп.

      Насиченість – загальна кількість усіх запропонованих товарів.

      Глибина – кількість позицій в кожній асортиментній групі.

      Гармонійність – характеризує ступінь однорідності асортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо.

      Оптимізація асортименту – безперервний процес реалізації товарної політики. Оптимізований  асортимент, як правило, включає товари, що знаходяться на різних стадіях ЖЦ.

      Суть  асортиментної політики:

• визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),
• оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій,
• встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях ЖЦТ.

 
 
 

      1.2. Маркетингова концепція товару