Формування амортизаційної політики

     Процес  відтворення основних виробничих засобів  має низку характерних ознак, зокрема:

     1) основні виробничі засоби поступово  переносять свою вартість на  вироблену продукцію;

     2) у процесі відтворення основних  виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;

     3) нарахуванням амортизаційних відрахувань  здійснюється нагромадження в  грошовій формі частково перенесеної  вартості основних виробничих  засобів на готову продукцію;

     4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

     У процесі господарської діяльності кругооборот основних виробничих засобів  проходить три стадії.

     На  першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообрроту основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

     На  другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

     На  третій стадії в процесі виробництва  відбувається поновлення споживної  вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.

     Просте  відтворення основних виробничих засобів  здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

     За  простого відтворення у кожному  наступному циклі відбувається створення  основних виробничих засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.

     Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

     Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

     У процесі виробництва основні  засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу  основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

     По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів.

     По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію  одноразових витрат на основні засоби.

     По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених  з виробничого процесу основних засобів або для вкладання  коштів у нові виробництва.

     Стан  основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

     Коефіцієнт  зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

     Кз = Зо/Фк                                                                                      (2.1.)

     де  Кз - коефіцієнт зносу основних засобів;

     Зо - сума зносу основних засобів;

     Фк - балансова вартість основних засобів.

     Відповідно  до формули у 2007 році цей коефіцієнт становив – 0,48.

     У 2008 році – 0,50.

     Показник  зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів.

     Коефіцієнт  придатності основних засобів розраховується за формулами:

     Кп=1-Кз або Кп=100%-Кз                                                              (2.2)

     де  Кп - коефіцієнт придатності основних засобів;

     Кз - коефіцієнт зносу основних засобів.

     Кп  у 2007 становив – 0,62, а у 2008 році – 0,50.

     Коефіцієнт  придатності показує, яка частина  основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

     Коефіцієнт   оновлення   основних виробничих засобів     (2.3)

     Відповідно  до формули 2.3. за 2007 рік показник становить 0,92, а за 2008 рік – 0,99. Цей показник частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів. Як ми бачимо,цей показник дуже низький.

     Коефіцієнт  вибуття основних виробничих засобів     (2.4)

     У 2008 році цей показник склав 0,081. Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання.

      Позитивною  в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів. 

      Кр = (Фу-Фв) /Фк       (.2.5)

      Цей показник у 2008 році склав 0,916. Тобто  процес вибуття основних засобів  є значно швидчим, що є негативним для підприємства. 
 

2.3. Оцінка ефективності нарахування та використання амортизації відрахувань 

      Iз  загальної суми первiсної вартостi  основних фондів 5,91% або 3258 тис.  грн. складають такi, що повнiстю  амортизованi.

      Вiдповiдно  до П(С)БО 7 "Основнi засоби" пiдприємство може переоцiнювати об'єкт основних засобiв, якщо залишкова вартiсть цього об'єкта суттєво вiдрiзняється вiд його справедливої вартостi на дату балансу. У разi переоцiнки об'єкта основних засобiв на ту саму дату здiйснюється переоцiнка всiх об'єктiв групи основних засобiв, до якої належить цей об'єкт.

      Враховуючи, що сума повнiстю замортизованих основних засобiв знаходиться в межах  суттєвостi, вiдносно валюти балансу, рекомендую товариству прийняти рiшення щодо можливостi дооцiнки вартостi необоротних активiв.

      Згiдно  п.6 П(С)БО 7 "Основнi засоби" об'єкт основних засобiв визнається активом, якщо iснує iмовiрнiсть того, що пiдприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди вiд його використання та вартiсть його може бути достовiрно визначена. Вiдповiдно до п. 4 цього ж П(С)БО вартiсть, яка амортизується - це первiсна або переоцiнена вартiсть необоротних активiв за вирахуванням їх лiквiдацiйної вартостi.  
Не встановлення лiквiдацiйної вартостi спричиняє встановлення необгрунтовано завищеної рiчної суми амортизацiї та як наслiдок - викривлення стану майна i звiту про фiнансовi результати.

      Надходження основних засобiв вiдображається в  облiку на пiдставi актiв вводу в  експлуатацiю. Лiквiдацiя та iнше вибуття  основних засобiв проводиться на пiдставi актiв на списання. Переоцiнка  основних засобiв у 2008 роцi не проводилась.

 
 
 

      Амортизацiя  основних засобiв проводиться прямолiнiйним методом.

      До  малоцiнних необоротних матерiальних активiв вiдносяться активи вартiстю  не бiльше 1000 грн. i строком служби бiльше одного року, якi вiдображаються на рахунку 11 "Iншi НМА".

      Протягом  звiтного перiоду методи амортизацiї  не змiнювалися.

      Станом  на 31.12.2008 року МНМА облiковано на загальну суму 1 289 тис. грн. З них 4 тис. грн. - основнi засоби, вартiстю бiльше 1 тис. грн., що не вiдповiдає установленим принципам  ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi.

      Амортизацiя iнших необоротних матерiальних активiв проводиться у розмiрi 100% їх вартостi у першому мiсяцi їх використання.  

 

Розділ 3. Напрями вдосконалення амортизаційної політики ВАТ "Перечинський ЛХК" 
 

3.1. Проблеми ВАТ "Перечинський ЛХК" 

      У останній час ВАТ "Перечинський ЛХК" мають намір закрити. Нині основним аргументом на користь закриття, який наводиться, висувається екологія.

      У 1998 році на Закарпатті числилося три  лісохімічних комбінати – у Сваляві, В.Бичкові та Перечині. Якщо перші  два в той час ще якось животіли, то Перечинський ЛХК був доведений до стану банкрутства. Усі його економічні показники були практично на нулі. Саме тому з місцевих бізнесменів та політиків цей привид закарпатської хімічної індустрії, як і інші підприємства взагалі, нікого не цікавив. Але, саме того року на Перечинщину приїхали бізнесмени з Дніпропетровська і взялися відродити лісохімкомбінат. Тоді їх ніхто навіть серйозно і не сприйняв.

      У 1998 році на загальних зборах акціонерів трудовому колективу комбінату  представлено Науково-виробниче підприємство «Поліпром» (м. Дніпропетровськ). Його представники реально запропонували план виходу комбінату з економічної кризи шляхом повної реконструкції виробництва і залучення іноземних та вітчизняних інвестицій.

      Для забезпечення виконання запропонованого плану колектив комбінату приймає рішення продати частину акцій на користь НВП «Поліпром». Після цього завод почав реконструюватись. У 1999 році була проведена друга емісія акцій товариства, в результаті якої випущені акції продаються, а виручені кошти скеровуються на поповнення обігових коштів. Це дозволяє відновити виробництво етилацетату, налагодити систему поставки сировини та реалізацію продукції. Одночасно ухвалюється рішення про повну реконструкцію виробництва деревного вугілля. Тому в 2000 році в межах Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» укладається договір про реалізацію інвестиційного проекту між ВАТ «Перечинський ЛХК» та Закарпатською обласної державною адміністрацією за №44-2000. Згідно з цим договором підприємство зобов'язалось залучити інвестиції для реконструкції піролізного цеху з метою організації виробництва деревного вугілля і продукції на його основі у відповідності з європейськими стандартами якості. У ході реалізації проекту залучаються інвестиції на загальну суму 1,85 млн. доларів США. Результат – повне оновлення виробництва деревного вугілля з майже дворазовим збільшенням об’єму та організація випуску нової продукції – деревновугільних брикетів.