Фактори сталого розвитку продуктивних сил. Промисловість України.Промисловість Запорізької області

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2013 в 16:39, контрольная работа

Описание работы

Провідна роль промисловості в економіці України визначається, перш за все, тим, що, забезпечуючи всі галузі народного господарства знаряддями праці та новими матеріалами, вона є найбільш активним фактором науково-технічного прогресу і розширеного відтворення в цілому. Серед інших галузей господарства промисловість вирізняється комплексно- і районоутворюючими функціями.

Содержание

ВСТУП 3
Розділ 1. Фактори сталого розвитку продуктивних сил 4
1.1 Паливно-енергетичний фактор сталого розвитку продуктивних сил 4
1.2 Водний фактор в розвитку продуктивних сил 5
1.3 Трудоресурсні фактори сталого розвитку продуктивних сил 6
1.4 Транспортний фактор сталого розвитку продуктивних сил 8
1.5 Фактор історико-географічного положення розвитку продуктивних сил 9
1.6 Екологічний фактор розвитку продуктивних сил 11
Розділ 2. Промисловість України 13
2.1. Перелік регіонів першої "десятки" 13
2.2. Легка промисловість: виробництво тканин, трикотажних виробів, панчішно-шкарпетних, взуття 19
2.3. Харчова промисловість: виробництво борошна, хліба і хлібо-булочних виробів, цукру піску, м’яса, продукції з незбираного молока, тваринного масла, олії, сирів жирних, консервів. 22
2.4. Центри транспортного машинобудування. Центри сільськогосподарського машинобудування 27
2.5. Центри виробництва цементу. Центри целюлозно-паперової промисловості. Центри текстильної промисловості 28
2.6. Промисловість Запорізької області 33
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40

Работа содержит 1 файл

Регіональна економіка.doc

— 767.00 Кб (Скачать)

Область займає високу питому вагу в Україні по виробництву експортноорієнтованої продукції. Основні експортоорієнтовані промислові підприємства Запорізької області наступні.

Металургія і обробка  металів: Державний НДПІ титану; Дніпроспецсталь, електрометалургійний завод ВАТ; завод феросплавів, ВАТ; виробничий алюмінієвий комбінат, ВАТ; титаномагнієвий комбінат (ЗТМК); металургійний комбінат, ВАТ; сталепрокатний завод, ВАТ; УкрНДІспецсталь, Український державний науково-дослідний інститут спеціальних сплавів, сталей і феросплавів (м. Запоріжжя); Автоцветмет, Мелітопольський завод, ВАТ.

Обробка металів: арматурний завод, ВАТ; завод металоконструкцій, ВАТ; завод нестандартного обладнання і трубопроводів для АЕС (м. Енергодар); інструментальний завод; Сувенір, ТОВ; Український графіт, ВАТ; РАПІД, АТЗТ; сталепрокатний завод, ВАТ; СТИЛБРОК, ТОВ; Таврія-Магна, українсько-канадське СП; Форт СЕМА, ТОВ, українсько-турецьке СП (м. Запоріжжя); Токмацький ковальсько-штампувальний завод, ВАТ; Старт, Мелітопольський завод, ВАТ; Завод ім. Т.Г. Шевченка, ВАТ (м. Вольнянськ).

Виробництво машин і обладнання: Автопромсварка, завод, ВАТ; завод агротехнічних машин, ЗАТ; завод зварювальних флюсів та скловиробів, ВАТ; монтажно-заготівельний завод корпорації "Запоріжсантсхмонтаж", ТОВ; енергомсханічний завод, АТЗТ; Конструкторсько-технологічний інститут сільськогосподарського машинобудування, ДП; Станкогентек, АТЗТ; Буддор-машсервіс, регіональний центр, ВАТ; ХОРТ, СП, АТ (м. Запоріжжя); Автогідроагрегат, ВАТ; ГІДРОМАШ; Мелітопольпродмаш, ВАТ; завод тракторних гідроагрегатів, ВАТ; Мелітопольський компресор (МЕЛКОМ), ВАТ; станкобудівельний завод ім. 23 жовтня, Продмашпроект, ТОВ; Рефма, завод холодильного машинобудування, ВАТ (м. Мелітополь); завод підйомно-транспортного обладнання, ВАТ; ДОРМАШ, ВАТ; Первомайський завод сільськогосподарських машин, ВАТ; Південний завод гідравлічних машин, АТ (м. Бердянськ); Завод ім. Т.Г. Шевченка, ВАТ (м. Вольнянськ); Дніпрорудненський дослідно-експериментальний завод будівельно-оздоблювальних машин, ВАТ, (м. Дніпрорудне); Орсельмаш, ВАТ, (м. Орєхов); Прогрес, ВАТ, (м. Пологи); Продмаш, Веселе, АТЗТ, (смт. Веселе); Сільмаш, Гуляйпільський завод, ВАТ, (смт. Гуляйполе); Центроенергокольормет, АТЗТ; Юждизельмаш, ВАТ, (м. Токмак) [4].

Агропромисловий комплекс. Галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва. В Запорізькій області розвинуте сільськогосподарське і тракторне машинобудування, де зосереджено 18 підприємств (випуск продукції у 2010 р. складає 52,5 млн. грн.), а також виробництво технологічного устаткування для підприємств харчової і комбікормової промисловості, де функціонує 8 підприємств (відповідно 21,4 млн. грн.). Широкого розвитку набула галузь по ремонту тракторів і сільськогосподарських машин, де зосереджено 33 підприємства і 329 виробництв і виробництво продукції становить 22,1 млн. грн.

Сільське господарство традиційно спеціалізується на виробництві продукції землеробства, зокрема: зернових, олійних, овочевих і плодовоягідних культур.

Аналіз основних техніко-економічних показників харчової промисловості за 2000-2010 рр. свідчить про значне скорочення виробництва в переважній більшості галузей, кількості зайнятих і обсягу продукції, крім виробництва олії.

Провідні експортоорієнтовані підприємства в агропромисловому секторі і виробництві продуктів харчування наступні; Асоціація "Запоріжмолпром", Запоріжрибхоз; кондитерська фабрика, АТЗТ; завод продтоварів, АТ; масложиркомбінат, АТЗТ; м'ясокомбінат, ВАТ (м. Запоріжжя) і Дніпрорудненський сироробний завод (м. Дніпрорудне) [3].

Отже, в результаті аналізу роботи можна зробити наступні висновки.

Запорізька область  є значним виробником електроенергії, високоякісних сталей, феросплавів, чавуну, титану, алюмінію та інших кольорових металів, абразивної продукції, силових  трансформаторів, легкових автомобілів, сільськогосподарських машин, різноманітного електротехнічного устаткування та обладнання.

Запорізький регіон є  унікальним з точки зору наявності  потужної енергетичної бази. Майже 28,0 % усієї електроенергії в Україні  виробляється в Запорізькій області. Енергетичний комплекс області представлено трьома генеруючими станціями: Запорізькою атомною електростанцією, гідроелектростанцією "Дніпрогес" та найбільшою в Україні тепловою електростанцією — "Запорізькою ТЕС".

В регіоні діють більш  ніж 160 великих промислових підприємств. Металургійний комплекс області представлений відомими в усьому світі підприємствами чорної та кольорової металургії, такими, як: відкриті акціонерні товариства "Запоріжсталь" – ведучий виробник сталей та чавуну, "Дніпроспецсталь" – виробник спеціальних сталей, "Запорізькій алюмінієвий комбінат" – єдиний в Україні виробник алюмінію і основної сировини для його виробництва – глинозему, титано-магнієвий комбінат – єдиний в Україні виробник губчастого титану, провідне підприємство з виробництва германію та кристалічного кремнію.

В Запоріжжі розташовані  підприємства машинобудівної галузі з  високотехнологічним виробництвом. Цю галузь у регіоні представляють  ВАТ "Мотор-Січ" – виробник авіадвигунів для літаків та вертольотів провідних  авіакомпаній, таких як: КБ Антонова, Яковлєва, Туполєва, Берієва, Камова, Міля; СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ" – виробник легкових автомобілів;                                     ВАТ "Запоріжабразив" – провідний виробник абразивних матеріалів та інструменту не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Підприємствами цієї галузі виробляється 28,4 % всієї кількості  відцентрових насосів в Україні, 23,7 % – холодильних установок, 58,1 % – мостових електричних кранів, включаючи спеціальні.

Обсяг виробництва промислової  продукції в області складає 8,2 % від загального обсягу виробництва в Україні.

ВИСНОВКИ

 

 

У розвитку продуктивних сил фактори їх розміщення відіграють домінуючу роль. Вивчаючи територіальну  організацію продуктивних сил ми стикаємось із багатьма факторами, які  в значній мірі впливають на сталий розвиток і розміщення різних галузей національного господарства. Оцінка факторів розміщення складає основний зміст науки про територіальну організацію виробництва. Лише уважно вивчивши фактори розміщення, можна робити обґрунтовані висновки про його ефективність та перспективу розвитку.

В Україні розвинуті  майже всі відомі галузі промисловості. За часткою продукції серед усіх галузей виділяється машинобудування (41,2%). Далі йде харчова (15,1%) і легка (12,2%) промисловість, чорна металургія (8,4%), паливна та хімічна і нафтохімічна галузі (по 4,2%). Деякі галузі промисловості, наприклад паливна і електроенергетична, чорна і кольорова металургія та деякі інші, формують міжгалузеві промислові комплекси. Це системи економічно зв'язаних між собою виробництв, діяльність і розміщення яких технологічно і територіально зумовлені.

Найважливішими міжгалузевими  промисловими комплексами є: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, лісовиробничий.

Деякі галузі взаємодіють  з іншими, утворюючи складні народногосподарські комплекси. Наприклад, харчова і легка промисловість використовують продукцію сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи населення продуктами харчування та товарами народного споживання. 
        Структура промислового виробництва, тобто співвідношення галузей, у країні весь час змінюється. Так, протягом останнього десятиліття поступово зростає частка машинобудування, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості і зменшується – чорної металургії, харчової та хімічної і нафтохімічної промисловості. Досить стабільна частка електроенергетики, промисловості будівельних матеріалів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Борух, Віра Онисимівна. Економічна статистика: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.О. Борух, Р.В. Алямкін. – К.: Ліра-К, 2011. – 316 с.

2. Виробництво найважливіших  видів промислової продукції  по місяцях 2009, 2010 і 2011 років // Експрес-випуск Державного комітету статистики України від 12.10.2011 р. №259

3. Економіка Запоріжжя за січень-вересень 2011 року // Повідомлення Головного управління статистики у Запорізькій області, http://www.zaporigstat.gov.ua

4. Економічне та соціальне становище Запорізької області за 2011 рік // Держкомстат України головне управління статистики у Запорізькій області, http://uprstat.zaporigja.ukrtel.net

5. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. – К.: Наукова думка, 2000.

6. Коваль Я.В. Регіональна економіка: Навч. посібник/ Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко. – К.: Професіонал, 2005. – 268 с

7. Обсяг реалізованої  продукції за основними видами промислової діяльності за січень–вересень 2011 року // Експрес-випуск Державного комітету статистики України від 26.10.2011 р. №267 р.

8. Основні показники соціально-економічного розвитку України // Державний комітет статистики України Статистичний бюлетень за січень–лютий 2012 року // 2012, Вих. №13/1–18/6, http://www.ukrstat.gov.ua

9. Розміщення продуктивних сил України: Підручник. / За ред. проф. Качана Є.П. – К.: ВД «Юридична книга», 2001.

10. Розміщення продуктивних  сил: Підручник./ За ред. Ковалевського В.В., Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. – К.: «Знання», 2011.

11. Соціально-економічна географія України: Підручник./ За ред. акад. Шаблія О.І. – Львів.: «Світ», 2000.

12. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник/ Д.М. Стеченко. – К.: Вікар, 2006. – 396 с

13. Статистичний щорічник України за 2010 рік/ Державний комітет статистики України; Ред. О.Г. Осауленко. – К.: Консультант, 2011. – 575 с

14. Управління розвитком регіону: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Т.Л. Миронова, О.П. Добровольська, А.Ф. Процай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 327 с

15. http://www.ukrstat.gov.ua – Офіційний  інтернет-сайт Державного комітету  статистики України.


Информация о работе Фактори сталого розвитку продуктивних сил. Промисловість України.Промисловість Запорізької області