Фактори сталого розвитку продуктивних сил. Промисловість України.Промисловість Запорізької області

Суттєве значення має також трикотажне штучне хутро. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об’єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська область) і Ясині (Закарпатська область).  

Виробництво взуття 

У шкіряно-взуттєвій промисловості  зайнято майже 20% працівників легкої промисловості. Взуттєва промисловість виникла на базі натуральної та штучної шкіряної сировини. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Кременчуці, Івано-Франківську. Дана галузь потребує вдосконалення технології шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

Шкіряно-взуттєва промисловість після  текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Основна сировина для неї – природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва. Крім того, із шкіри виготовляють одяг, шорно-сідельні та галантерейні вироби, деталі для текстильних та інших машин. На розміщення шкіряного виробництва впливають і центри м'ясної промисловості, а також традиційні способи й види вичинки шкір.

Підприємства шкіряно-взуттєвої  промисловості виробляють жорсткі  і м'які шкіряні товари, взуття з натуральної і штучної шкіри. Шкіряна промисловість – стара  галузь виробництва в Україні. Шкіряні  підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська обл.), Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку, шкірзамінники – в Одесі.

Сучасна взуттєва промисловість України  перетворена на велику механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Бахмуті, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові великі підприємства. Всього в країні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об'єднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі об'єднання – у Бердичеві («Світанок»), Івано-Франківську, Києві; взуттєві виробничі об'єднання – у Луганську, Львові («Прогрес»), Харкові, Кривому Розі, Хмельницьку [9].

 

2.3. Харчова промисловість: виробництво борошна, хліба і хлібо-булочних виробів, цукру піску, м’яса, продукції з незбираного молока, тваринного масла, олії, сирів жирних, консервів

 

До галузей харчової первинної переробки сільськогосподарської  сировини належать м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт.

 

 

 

Рис. 10. Територіальне розташування основних виробництв харчової промисловості України

Виробництво борошна, хліба і хлібобулочних виробів  

Борошномельно-круп'яна промисловість  відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими факторами, що впливають на розміщення борошномельно-круп'яних підприємств, є споживач і сировинні ресурси. Найбільшими центрами галузі стали Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів. 

 

Виробництво основних продуктів  тваринництва за січень-грудень 2011 р. наведено в табл. 2. 

Таблиця 2

     Виробництво основних продуктів тваринництва за січень-грудень 2011 року

 

	Реалізовано на забій худоби та птиці (у живій вазі)		Молоко		Яйця всіх видів
	тис. т	у% до січня-грудня 2010 р.	тис. т	у% до січня-грудня 2010 р.	млн.. шт.	у% до січня-грудня 2010 р.
Україна	2547,0	106,6	13269,8	96,8	14228,0	109,1
Автономна Республіка Крим	164,5	104,7	322,6	93,0	602,4	103,5
Вінницька	95,0	123,2	851,6	100,3	639,5	112,2
Волинська	97,0	108,9	544,3	98,9	213,1	97,0
Дніпропетровська	183,9	114,3	474,4	96,0	974,7	110,6
Донецька	144,4	109,6	476,3	92,6	1442,0	103,8
Житомирська	76,0	108,9	727,9	99,5	502,0	113,9
Закарпатська	74,1	100,7	395,0	99,8	289,0	96,8
Запорізька	81,5	106,1	375,9	97,9	659,1	118,3
Івано-Франківська	92,6	105,8	570,1	98,9	505,2	145,5
Київська	272,8	118,2	612,0	88,3	1705,3	116,6
Кіровоградська	62,5	95,4	389,9	98,7	297,9	105,2
Луганська	65,5	94,2	371,4	90,8	656,9	107,9
Львівська	137,1	110,6	893,2	96,0	563,7	102,8
Миколаївська	43,5	97,1	413,1	95,6	327,0	104,2
Одеська	74,4	91,5	535,0	88,2	616,4	90,1
Полтавська	68,2	113,3	799,8	106,1	573,5	106,6
Рівненська	70,8	104,3	499,4	99,5	331,0	100,9
Сумська	94,2	99,9	487,0	97,8	385,1	103,6
Тернопільська	62,2	97,8	469,7	96,8	384,6	132,6
Харківська	138,8	99,8	531,9	93,9	883,2	117,4
Херсонська	66,8	104,7	354,0	99,0	260,3	104,2
Хмельницька	75,1	98,4	689,0	95,4	219,2	113,3
Черкаська	162,3	110,6	515,2	99,3	614,2	114,9
Чернівецька	56,3	109,3	360,8	98,1	257,5	105,6
Чернігівська	87,5	101,3	610,3	96,3	325,2	90,7

 

 

Виробництво цукру-піску

Цукрова промисловість – провідна галузь харчової промисловості України.

В Україні працюють понад 190 цукрових заводів, розміщення яких збігається з основними районами вирощування цукрових буряків. У витратах на виробництво цукру частка сировини становить 80%. Найбільш розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській та Тернопільській областях. Цукрорафінадне виробництво є у Ходорові, Шепетівці, Черкасах, Сумах, Дружбі (Сумська обл.), Бердичеві та Одесі.

В основі формування буряко-цукрового  комплексу лежать сприятливі природні умови для вирощування цукрового  буряка, забезпеченість трудовими ресурсами  і навики населення. Найважливішими його ланками є сільськогосподарське (вирощування цукрового буряка) і (виробництво, що переробляє цукру).

Розвиток бурякосіяння в Україні спирається на потужну  технічну базу цукрової промисловості. Всього в Україні діє 194 цукрові  заводи, що переробляють в середньому за рік біля 44,0 млн. т буряка. В  середньому за добу один цукровий завод переробляє 2,3 тис т цукрового буряка. Обсяг випуску цукру-піску складає біля 3,5 – 4,0 млн. т.

Найбільшими в Україні  виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська  і Кіровоградська області. Виробництво  цукру-рафинада зосереджене в основному в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорове і Вінниці. Деякі цукрові заводи суміщають виробництво цукру з виробництвом молочних консервів, спирту, лимонної кислоти і кормових дріжджів. Такі підприємства називаються цукровими комбінатами [12].

Виробництво м’яса

М'ясна промисловість  є однією з основних у харчовій індустрії. На розміщення м'ясокомбінатів  вирішальний вплив має сировинна  база, а визначальним фактором при  розміщенні м'ясопереробних заводів, ковбасних та кулінарних фабрик є наявність споживачів. Розвиток холодильної техніки і холодильного транспорту дає змогу однаково наблизити переробку м'яса та худоби як до сировини, так і до споживача. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією його в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази.

Найбільші м'ясокомбінати є в Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Вінниці, Дніпропетровську, містах Донбасу.

Виробництво продукції  з незбираного молока

Молочна промисловість  об'єднує маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі, виробництво продуктів з незбираного молока. Розміщення підприємств по переробці молока переважно тяжіє до районів споживання. Найбільші такі підприємства є в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові. У Бердянську (Запорізька обл.), Жашкові і Тальному (Черкаська обл.), Ріпках і Козельці (Чернігівська обл.), Кременчуці та багатьох інших містах є маслоробні або сироварні заводи. У Бахмачі (Чернігівська обл.), Смілі (Черкаська обл.), Первомайську (Миколаївська обл.) великі заводи консервованого молока випускають згущене молоко з цукром, згущені вершки, сухе молоко тощо. Підприємства країни виробляють понад 280 тис. т масла, 1,3 млн.. т продукції з незбираного молока (в перерахунку на молоко) та понад 70 тис. т сиру жирного, у тому числі бринзи.

Виробництво тваринного масла

Масло виробляється в  усіх областях України, але більше всього – в Чернігівській, Вінницької і  Київської (біля 30 тис. т в рік).

Великі підприємства з виробництва продукції з  незбираного молока споруджено переважно  у великих містах і промислових центах – Дніпропетровську, Києві, Донецьку, Харкові, Макіївці, Одесі, Львові, Маріуполі.

Виробництво олії

Олійна промисловість  виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. У  своєму розміщенні галузь орієнтується на сировину, оскільки на виробництво 1 т олії витрачається від З-4 до 5–8 т насіння олійних культур. Основною олійною культурою в Україні є соняшник, з насіння якого одержують майже 90% усієї олії. Найбільшими центрами виробництва олії є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Полтава, Кіровоград, Вінниця. Щороку в Україні виробляється майже 700,0 тис. т олії.

Маслобійно-жировий комплекс України спеціалізується в основному  на виробництві і переробці насіння  соняшника. Посівні площі соняшника  в 2010 р. займали 3964 тис. га, що склало більш 40% всіх посівних площ маслинних культур. Окрім соняшника, в маслобійно-жировий промисловості використовується насіння льону-довгунця, клещевини, коноплі, рапсу, а також відходи деяких сільськогосподарських продуктів.

Основні посіви соняшника як теплолюбивої культури зосереджені в основному в південних областях України. Більше всього соняшник розповсюджений в північних і центральних районах Степу. Декілька менші площі займає він в Лісостепі і південного Степу і зовсім незначні – на Полісся і в передгірних районах Карпат.

Значне розповсюдження в маслобійно-жировій промисловості отримало комбінування. Тепер на маслобійно-жирових і жирових комбінатах виробляється 50% пісного масла, основна частина маргарину, мила, що мостять засобів. Потужні маслобійно-жирові і жирові комбінати розміщені в Дніпропетровську, Полтаві, Харкові, Одесі, Запорожжі, Чернівцях, Вінниці і Львові.

Виробництво сирів  жирних

Для виробництва твердого сиру використовують молоко лише певних якостей та хімічного складу.

Найсприятливіші умови  сироваріння склалися в передгірних  і гірських регіонах Українських  Карпат та деяких областях степової зони. Найбільші сироробні заводи: Новгород-Сіверський, Дубнівський (Рівенська область), Городенківський (Івано-Франківська область), Старосамбірський (Львівська область), Дніпрорудненський (Запорізька область);

Виробництво консервів  

Консервна промисловість. Винятково  важлива роль цієї галузі харчової промисловості полягає в тому, що консервування плодів та овочів забезпечує тривале зберігання їх. Найважливішим фактором розміщення консервної промисловості є наявність сировини, яку постачає овочівництво і садівництво. Найбільшими центрами плодоовочеконсервного виробництва в Україні є Одеса, Сімферополь, Херсон, Ізмаїл, Черкаси, Ніжин, Кам'янець-Подільський.

Найбільші заводи з виробництва  сухого знежиреного молока Старокостянтинівський (Хмельницька область), Веселинівський (Миколаївська область), Бобровицький (Чернігівська область), Гуринський (Сумська  область), Маловиськівський; молочних консервів: Тальнівський (Черкаська область), Смілянський (Черкаська область), Первомайський (Миколаївська область), Гніванський (Вінницька область), Лубенський (Полтавська область) [7].

 

2.4. Центри транспортного машинобудування. Центри сільськогосподарського машинобудування

 

Досить розгалужена  в Україні структура транспортного  машинобудування, яке об’єднує підприємства з виробництва тепловозів, вагонів, (загальне машинобудування) легкових і  вантажних машин, мікроавтобусів, тролейбусів  і, що головне для експортної ланки країни, морських суден і літаків.

Автомобільні заводи України випускають великовантажні автомобілі (Кременчук), автобуси та автонавантажувачі (Львів), легкові автомобілі (Запоріжжя), легкові автомобілі для сільської  місцевості (Луцьк), автомобільні мотори (Мелітополь), мікроавтобуси (Сімферополь).

Авіаційна промисловість  виробляє літаки та вузли, прилади і  запчастини до них. Найбільшого розвитку вона набула у Києві та Харкові, де виробляють пасажирські й транспортні  літаки.

Тракторобудування у своєму розміщенні орієнтується на споживача. Найважливішим його центром є Харків, де діють заводи: тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати – у Вінниці. Ряд великих підприємств з виробництва деталей і запасних частин для тракторів працює у Сімферополі, Кременчуці, Чугуєві, Києві, Білій Церкві, Луганську, Одесі.

Центри сільськогосподарського машинобудування в Україні

Сільськогосподарське  машинобудування розміщене в  районах виробництва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію сільського господарства. В Україні збудовано заводи з виробництва сільськогосподарських машин, великі спеціалізовані підприємства для виготовлення сівалок, плугів, культиваторів, навантажувачів, причепів, машин і обладнання для тваринництва та кормовиробництва. Так, найбільшими центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни), Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (тракторні плуги). Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську (Миколаївська обл.), Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Чернівцях, Донецьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці, Умані, Конотопі [13].