Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2011 в 17:11, курсовая работа
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.
Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах
Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах……………………………………………………………...5
Теоретичні аспекти аудиту обліку виробничих запасів…………………8
Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Житлопромбуд-8».
2.1. Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження……….14
2.2. Визначення аудиторського ризику згідно МСА НВЕ…………………….23
Розділ 3. Організація і методика аудиту виробничих запасів у ВАТ «Житлопромбуд»
3.1. Планування аудиту виробничих запасів на підприємстві………………..27
3.2. Перевірка обліку виробничих запасів у ВАТ «Житлопромбуд-8»………29
3.3. Узагальнення результатів перевірки обліку виробничих запасів на підприємстві…………………………………………………………………………..34
Висновки…………………………………………………………………………40
Список використаних джерел…………………………………………………..42
Додатки
Щоб оцінити аудиторський ризик, аудитору необхідно виконати роботу на проведення аудиту з найменшим допуском помилок і забезпечити ефективність аудиторської перевірки. Особливо важливе вивчення аудиторського ризику при аудиті зон ризику, коли оцінюються значні позиції об’єкта перевірки з урахуванням особливостей діяльності підприємства.
Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення помилок.
Властивий
ризик – це ризик, пов'язаний з
функціонуванням підприємства та наявністю
виявлених помилок при
Згідно з МСА НВЕ 315 ризик контролю – це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли б бути суттєвими, окремо або разом із викривленнями залишків на інших рахунках, не можна буде своєчасно запобігати за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Ризик системи бухгалтерського обліку залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах бухгалтерського обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку не ефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи. Для оцінки розміру системи бухгалтерського обліку аудитор повинен вивчити характер об’єкта перевірки; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників облікового персоналу та розподіл посадових обов’язків міх ними. Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці. Під час аудиту необхідно більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком.
Складовою аудиторського ризику є ризик виявлення (невиявлення) помилок. Відповідно до міжнародного стандарту 315 ризик невиявлення помилок – це ризик того, що аудиторські процедури, по суті, не виявляють викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках. Цей ризик аудитор встановлює для себе сам. Він тісно пов'язаний з ризиком системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, тим менший ризик виявлення помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він може на нього впливати, то ризик виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тому він повинен зробити все необхідне, щоб звести ризик «виявлення» помилок до мінімуму.
Для
цього необхідно вибрати
Ризик розраховується на підготовчому етапі. Він не э постійною величиною може змінюватись впродовж аудиторської перевірки. При цьому аудитор керує його величини. Загальний ризик повинен визначатися межею від 1 % до 5 % .
Для оцінки аудиторського ризику застосовується наступна модель розрахунку:
АР = ВР× КР× РН,
де: АР – загальний аудиторський ризик;
ВР – властивий ризик;
КР – ризик контролю;
РН – ризик невиявлення.
Структура загального аудиторського ризику наведена у додатку А
Залежність між компонентами аудиторського ризику наведена у таблиці 2.4.
Властивий ризик (ВР) | Ризик контролю (КР) | Ризик невиявлення помилок (РН) | Аудиторський ризик (АР) |
Низький | Низький | Високий | Високий |
Низький | Середній | Середній | Високий |
Середній | Середній | Середній | Середній |
Низький | Низький | Середній | Низький |
Високий | Високий | Низький | Низький |
Табл. 2.4. Залежність між компонентами аудиторського ризику
Дані таблиці показують: якщо вплив зовнішніх факторів на можливість помилок у звітності незначний (ВР – низький), система внутрішнього контролю достатня і функціонує ефективно (КР – низький), то ризик невиявлення помилок буде високим (РН - високий), аудиторський ризик при цьому буде теж високим.
На основі попередньої інформації можна розрахувати аудиторський ризик для об’єкта аудиту – ВАТ «Житлопромбуд-8».
Показник властивого ризику розраховуємо залежно від рівня фінансової звітності, тобто порівнюємо дану попередню оцінку розміру властивого ризику з найсуттєвішими залишками по бухгалтерських рахунках і певних категоріях операцій. Тому розмір властивого ризику буде дорівнювати 10%.
Ризик контролю встановлюємо на позначці 50 %, він показує ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю організації за формуванням економічних показників.
Що до ризику невиявлення, то він дорівнює 50 %, тобто це суб’єктивна ймовірність того, що процедури, які застосовуються аудитором в процесі перевірки та дозволяють виявити існуючі в організації порушення.
Загальний аудиторський ризик в цьому випадку буде дорівнювати:
0,1 × 0,5 × 0,5 = 0,025 або 2,5%
Цей показник не є досить високим, та показує, що аудиторська перевірка буде проходити у відповідності з договором, необхідна інформація буде надаватися для перевірки, аудитора буде допущено до документації та всі умови будуть сприяти перевірці.
Розділ 3.
Організація і
методика аудиту
виробничих запасів
у ВАТ «Житлопромбуд».
3.1. Планування
аудиту виробничих запасів на
підприємстві
Згідно з МСА НВЕ 300 «Планування аудиту фінансових звітів» [15] планування аудиторської перевірки – це система заходів, направлених на ефективне і своєчасне проведення аудиту. Відповідно до цього міжнародного стандарту були закладені методичні рекомендації діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне виконання аудиторських робіт. Завдання планування деталізують мету аудиту. Деталізація мети стосується критеріїв достовірності звітності, до яких відносять:
Ці завдання потребують подальшої деталізації щодо кожної статті фінансової звітності. Вона необхідна при складання загального плану та програми аудиту, зміст яких повинен ураховувати вимоги міжнародних стандартів аудиту.
«Планування аудиту», зокрема аудиту виробничих запасів, включає такі розділи:
Під час аудиторської перевірки виробничих запасів використовується наступна інформація:
Після
укладання договору розпочинаються
роботи першого рівня планування.
При цьому визначаються конкретні
виконавці з урахуванням
Для розрахунку бюджету часу приймається до уваги попередня оцінка властивого ризику та ризику контролю, рівня суттєвості та попередній досвід.
Отже, загальний план аудиторської перевірки на підприємстві ВАТ «Житлопромбуд-8» наведено у додатку Б
Також одним із важливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту.
Програма аудиту – це документ, що містить завдання аудиту для конкретного об’єкта, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і терміни виконання.
Аудиторська програма включає:
Тестування операцій необхідне для виявлення помилок і порушень, що впливають на правильне відображення показників фінансової звітності.
Аудиторські процедури є важливим засобом аудиторської перевірки. Це – способи перевірки, що використовуються для:
Програма аудиту повинна бути настільки деталізована, щоб можна було використовувати як інструкцію для виконавців перевірки, зокрема аудиту виробничих запасів ВАТ «Житлопромбуд-8». Програма повинна служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту.
Програма аудиторської перевірки на підприємстві ВАТ «Житлопромбуд-8» наведена у додатку В.
Починаючи дослідження операцій з виробничими запасами, аудитору доцільно отримати якомога повнішу інформацію про внутрішній контроль на даній ділянці обліку. Важливим способом отримання даних є тестування (додаток Г) яке було використано в ході проведення перевірки виробничих запасів. Відповідь формується на підставі джерел інформації.
За
результатами цього тестування встановлюється
фактичне ставлення адміністрації до
організації обліку виробничих запасів
на підприємстві. Відповідно, аудитор
визначає для себе об’єкти підвищеної
уваги під час планування контрольних
процедур, послідовність етапів проведення
аудиту, конкретні джерела отримання даних,
уточнює аудиторський ризик.
3.2. Перевірка
обліку виробничих запасів у
ВАТ «Житлопромбуд-8»
Приступаючи до проведення аудиту необхідно вивчити усі нормативні документи щодо порядку надходження, обліку, зберігання виробничих запасів. Виробничі запаси займають велику частку в активі балансу, тому проведення аудиту за даним напрямом дозволить встановити достовірність первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, повноти та своєчасності відображення операцій у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових виробничих запасів на ВАТ «Житлопромбуд-8».
Основними джерелами інформації аудиту матеріально-виробничих запасів є: товарно-транспортні накладні, вимоги, накладні, лімітно-забірні карти, супроводжувальні та розрахунково-платіжні документи постачальників, доручення, журнали реєстрації доручень, митні декларації, акти приймання матеріалів (якщо якість і кількість матеріалів, що надійшли на склад, не відповідає даним супроводжувальних документів або матеріали надійшли без документів), документи, що обґрунтовують купівельну ціну та первісну вартість запасів, матеріали інвентаризації (накази про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи, акти результатів контрольних перевірок цінностей, письмові пояснення матеріально-відповідальних осіб, протоколи засідань інвентаризаційних комісій), розрахунки природних втрат, акти псування, картки складського обліку (за кожним номенклатурним номером), матеріальні звіти, журнал-ордер № 5, Головні книги, баланси підприємства та форми звітності.