Аудит виробничих запасів

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет 

ім. В.О. Сухомлинського

Факультет економіки 
 
 

Кафедра «Обліку та фінансів» 
 

Курсова робота

за темою: «Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на ВАТ Житлопромбуд-8» 

з дисципліни «Аудит» 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах……………………………………………………………...5
2. Теоретичні аспекти аудиту обліку виробничих запасів…………………8

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Житлопромбуд-8».

2.1. Організаційно-економічна  характеристика об’єкта дослідження……….14

2.2. Визначення аудиторського ризику згідно МСА НВЕ…………………….23

Розділ 3. Організація  і методика аудиту виробничих запасів  у ВАТ «Житлопромбуд»

3.1. Планування  аудиту виробничих запасів на  підприємстві………………..27

3.2. Перевірка  обліку виробничих запасів у  ВАТ «Житлопромбуд-8»………29

3.3. Узагальнення  результатів перевірки обліку  виробничих запасів на підприємстві…………………………………………………………………………..34

Висновки…………………………………………………………………………40

Список використаних джерел…………………………………………………..42

Додатки

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Вступ

     Для здійснення виробничо-господарської  діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

     Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.

            Для забезпеченості  підприємства виробничими запасами  та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний аудит обліку, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського та фінансової звітності.

     Метою курсової роботи є вивчення методичних аспектів аудиту обліку виробничих запасів.

     В якості об’єкта дослідження виступає ВАТ «Житлопромбуд-8»

     Теоретичною і методологічною основою дослідження  є нормативні документи, які регулюють питання обліку і аудиту виробничих запасів ; а також підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

     Курсова робота складається з вступу, 3-ох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

     У вступі обґрунтована актуальність вибраної теми, визначена мета, задача об’єкту дослідження.

     У першому розділі досліджується  економічна сутність виробничих запасів, а також їх законодавчо-нормативна база де показується якими нормативними документами слід керуватися при вивчені даної теми.

     У другому розділі роботи висвітлюється організаційна характеристика ВАТ «Житлопромбуд-8» , дається повна оцінка економічного та фінансового стану розвитку підприємства в динаміці за два роки, яка показує нам, що підприємство не є фінансово стійким. Також розкривається порядок визначення аудиторського ризику. Аудиторський ризик становить 2,5%.

     у третьому розділі курсової роботи висвітлюється організація і методика аудиту виробничих запасів. Описуються аудиторські процедури, робочі документи аудитора, етапи планування, документально розробляється загальний план та програма аудиту виробничих запасів. Аудитор надав умовно-позитивний висновок по підприємству ВАТ «Житлопром»

     У завершенні сформовані висновки і пропозиції за результатами дослідження.

     Курсова робота представлена на 43х листках друкованого тексту. опрацьований практичний матеріал представлений у 6ти таблицяхі одному малюнку. Список літератури включає 26 джерел. 

розділ  і.

Законодавчо-нормативні та теоретичні основи аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах 

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві ВАТ «Житлопромбуд-8»

 

     При організації аудиту обліку виробничих запасів в Україні ВАТ «Житлопромбуд-8» необхідно керуватися в першу чергу Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами і доповненнями) [7], який визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінонсової звітності в Україні. Цим законом передбачено державне регулювання бухгалтерського обліку з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності, застосування принципів та методів ведення обліку і складання звітності, які визначаються П(С)БО та не суперечать міжнародним стандартам. Згідно статей 4 і 5 цього закону бухгалтерський облік операцій з виробничими запасами здійснюється в єдиній грошовій одиниці України.

     Методологічні засади формування у бухгалтерському  обліку інформації про виробничі запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. , [24]

     П(С)БО 9 регулює порядок оцінки і обліку матеріальних цінностей на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Це положення дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом запасів. Відповідно до П(С)БО 9, запаси - це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва та утримуються для споживання під час виробництва продукції, а також управління підприємством.

   Для упорядкування змісту економічної  інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, а також для правильної та чіткої побудови й організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно користуватися Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р., [20] та Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. під № 893/4186), [10].

   План  рахунків включає перелік рахунків, схем реєстрації і групування на них фактів господарської діяльності (кореспонденція рахунків) в бухгалтерському обліку. Для обліку виробничих запасів Планом рахунків передбачено активний, балансовий  рахунок 23 «Виробничі запаси».

     Інструкція  № 291 встановлює призначення та порядок  ведення рахунків бухгалтерського  обліку для узагальнення методом  подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово господарської діяльності підприємства. Ця інструкція спрямована на забезпечення єдності, відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках.

     При проведені аудиту обліку виробничих запасів необхідно керуватися Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.06 р. № 140-V [8]. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україне на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. Згідно ст. 3 цього закону, аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової  звітності суб’єкту господарювання з метою вираження незалежної думки аудитора про достовірність фінансової звітності у всіх істотних аспектах.

     У цьому законі наведено загальні положення, визначено порядок сертифікації аудиторської діяльності, регламентації діяльності Аудиторської палати України, порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, права та обов’язки, відповідальність аудиторів та аудиторських фірм, обо’язки господарських суб’єктів при проведені аудиту. Однак на сьогодні немає такого законодавчого акту, який би ретельно обгрунтував усі можливі варіанти та нюанси проведення аудиту підприємств усіх галузей економіки.

     Правила організації і методики проведення аудиту встановлюють Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (МСА НВЕ) [15].

     Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види аудиторських висновків, а також базові принципи проведення аудиторських перевірок, єдині вимоги до якості та надійності аудиту, якими повинні керуватися всі представники даної професії, незалежно від умов, у яких здійснюється аудит. У своїй діяльності аудитори використовують наступні базові міжнародні стандарти. При погоджені умов завдання із замовником, аудитор керується МСА НВЕ 210 «Умови домовленості про аудит». Метою Міжнародного стандарту 230 “Документація з аудиту” є встановлення положень і надання рекомендацій щодо документації. Аудитор повинен документально оформити інформацію, яка є важливою з погляду формування доказів на підтримку аудиторської думки, а також доказів того, що аудиторську перевірку виконано згідно з МСА НВЕ. МСА НВЕ 300 «Планування аудиту фінансових звітів» надає рекомендації щодо планування аудиторської перевірки визначеного об’єкту.Оцінка ризиків та внутрішній контроль визначається в МСА НВЕ 315 “Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища”, згідно з яким ризик аудиту або загальний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку, якщо в документах бухгалтерської звітності є викривлення. В цьому стандарті також наводиться характеристика складових частин загального ризику. Згідно з МСА НВЕ 500 “Аудиторські докази”, аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази для того, щоб мати змогу сформувати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтується думка аудитора. Одержуючи аудиторські докази шляхом проведення тестів контролю, аудитор повинен розглянути достатність і відповідність аудиторських доказів для підтвердження оціненого рівня ризику контролю. МСА НВЕ 550 «Зв’язані сторони» показує існування зв’язаних сторін та розкриває інформацію про них, а також перевіряє операції зі зв’язаною стороною. Метою Міжнародного стандарту аудиту, надання впевненості та етики 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення” та МСА НВЕ 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора” є визначення основних положень  і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Аудиторський висновок розраховується для широкого кола користувачів (власників підприємств, їх керівників, кредиторів, інвесторів тощо). Його оприлюднення є свідоцтвом того, що фінансовий звіт суб’єкта господарювання як у цілому, так і у всіх частинах відповідає чинному законодавству України, методології ведення фінансового обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства і є достовірним. 

2. Теоретичні  аспекти аудиту обліку виробничих запасів

 

       Для здійснення виробничо-господарської  діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки  використовуються виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності.Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

     Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П(С)БО 9 “Запаси”[6]. Згідно П(С)БО 9 запаси – це активи які:

• зберігаються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);
• перебувають у процесі виробництва з метою дальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);
• зберігаються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали).

     Згідно  П(С) БО 9 «Запаси», під запасами розуміють  активи, які зберігаються для подальшого продажу за умовою звичайної господарської діяльності, знаходяться у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва, зберігаються для використання при виробництві продукції, виконанні робіт, а також управлінні підприємством. Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. [24]

     Виробничі запаси є предметом, на які направлена праця людини з метою отримання готової продукції.

     Відомі  фахівці з обліку Ф.Ф.Бутинець, О.В.Оліник, М.М. Шигун дають наступне визначення виробничих запасів – це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До них відносяться сировина, матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку. [18, с.310]

     Вчені Должинський М.І., та Должинський  Н.М. трактують виробничі запаси як матеріальні ресурси (засоби виробницутва, предмети споживання та ін.), необхідні  для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального  виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах  або в інших місцях з метою  їх наступного використання [5, с.65].