Аналіз складових фонду оплати праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Сентября 2013 в 14:44, курсовая работа

Описание работы

Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають інтереси всіх учасників трудового процесу [1, c. 446].

Работа содержит 1 файл

Аналіз складових фонду оплати праці.doc

— 509.50 Кб (Скачать)

9. Вартість безоплатно наданих  окремим категоріям працівників  відповідно до законодавства  житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів  на відшкодування їхньої оплати.

10. Витрати, пов'язані з наданням  безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

11. Вартість безкоштовно наданого  працівникам форменого одягу,  обмундирування, що може використовуватися  поза робочим місцем та залишається  в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами.

12. Оплата за невідпрацьований  час:

  • оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;
  • оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору;
  • оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток;
  • оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
  • суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
  • суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;
  • оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;
  • оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;
  • оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;
  • оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;
  • оплата простоїв не з вини працівника [6].

Інші заохочувальні та компенсаційні  виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий  характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать:

1. Нарахування за невідпрацьований  час, не передбачені чинним  законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках.

2. Винагороди та заохочення, що  здійснюються раз на рік або  мають одноразовий характер. Зокрема:

  • винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);
  • премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;
  • премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;
  • премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
  • одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі);
  • грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків;
  • вартість безкоштовно наданих працівникам акцій;
  • кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства).

3. Матеріальна допомога, що має  систематичний характер, надана  всім або більшості працівників.

4. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі:

  • витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії;
  • оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях;
  • оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах;
  • вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства;
  • вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування;
  • інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) [6].

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Методичні основи  аналізу складових фонду оплати  праці

 

Аналіз (від грецького analisis – розкладання  об’єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об’єкту складові) в загальному розумінні цього слова є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві [7, c. 7].

Економічний аналіз – це система  спеціальних знань для дослідження  зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними [8, c. 9].

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в  тісному зв’язку із оплатою праці. Із ростом продуктивності праці створюються реальні можливості для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Тільки при таких умовах створюються можливості для підвищення темпів розширеного відтворення.

У зв’язку з цим аналіз використання засобів на оплату праці на кожному  підприємстві має велике значення. В процесі його потрібно здійснювати  систематичний контроль за використанням  фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції [9, с. 224].

Оплату праці аналізують за двома  напрямами:

  • аналіз фонду оплати праці як елемента витрат на виробництво на підставі статистичної форми (1-ПВ);
  • аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції.

Аналіз складових фонду оплати праці проводиться аналогічно аналізу  інших видів витрат: у порівнянні з нормативною або плановою величиною  або в порівнянні з попереднім звітним або базовим періодом. При яскраво вираженій сезонності в діяльності підприємства буде корисним проводити порівняння з аналогічним періодом минулих років.

Аналіз проводиться  за категоріями працюючих і за підрозділами. У результаті аналізу  виявляються тенденції зміни  і причини перевитрати або  недовитрат фонду оплати праці щодо нормативних або планових значень.

При аналізі даних, які  стосуються фонду оплати праці та використання робочого часу, широко використовуються різні індексні показники.

Основними завданнями аналізу фонду  оплати праці на підприємствах є  :

  1. визначення суми абсолютної і відносної перевитрати (економії) фонду заробітної плати та виявлення причин, що її зумовили;
  2. вивчення структури фонду заробітної плати (оплати праці), застосування матеріальних стимулів за високі результати праці;

3)   визначення резервів, які має підприємство для зменшення витрат на оплату праці і відповідно для підвищення рентабельності його роботи [10, с. 551].

У зв’язку з цим насамперед визначаються склад і структура складових  фонду оплати праці підприємства, динаміка цих показників.

Джерелами інформації для аналізу є уніфікована щомісячна форми статистичної звітності, де міститься інформація про середню чисельність працівників, нарахований фонд заробітної плати та виплат соціального характеру за поточний (звітний) місяць, попередній місяць і за відповідний поточний місяць минулого року. Відомості наводяться за категоріями персоналу (працівники облікового складу, зовнішні сумісники, які працюють за договорами цивільно-правового характеру, інші особи не спискового складу) і в цілому по підприємству, що дозволяє розрахувати середній рівень нарахованої заробітної плати за конкретний місяць і проаналізувати динаміку цього показника.

Аналіз складових фонду оплати праці працівників підприємства проводиться у наступній послідовності:

  1. Аналіз складу і структури складових фонду оплати праці, динаміка цих показників – полягає у визначенні питомої ваги кожного виду доплат у загальному фонді оплати праці.
  2. Розрахунок абсолютного та відносного відхилення складових фонду оплати праці – розпочинаючи аналіз використання фонду заробітної плати, в першу чергу потрібно розрахувати абсолютне та відносне відхилення фактичної його величини від планової.

Абсолютне відхилення (∆ФЗПабс) визначається шляхом порівняння фактично використаних засобів на оплату праці (ФЗПф) із плановим фондом зарплати (ФЗПпл) в цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників:

∆ФЗПабс = ФЗПф – ФЗПпл                                            (2.1)

Однак при цьому потрібно враховувати, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду  зарплати, тому що цей показник визначається без врахування ступеню виконання  плану по виробництву продукції [60, с. 224].

Відносне відхилення розраховується як різниця між фактично нарахованою сумою заробітної плати та плановим фондом, скоректованим на коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції. При цьому потрібно мати на увазі, що коректується тільки перемінна частина фонду заробітної плати, котра змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Це заробітна плата робітникам за відрядними розцінками, премії робітникам та управлінському персоналу за виробничі результати та сума відпускних, що відповідає частині перемінної зарплати.

Постійна частина оплати праці  не змінюється при збільшенні або  зменшенні обсягу виробництва (заробітна  плата робітникам по тарифним ставкам, службовцям за окладами, усі види доплат, оплата праці робітників будівельних  бригад, соціальної сфери, сума відпускних):

∆ФЗПвід = ФЗПф – ФЗПск = ФЗПф – (ФЗПпл.пер. * Квп) + ФЗПпл.пост.,  (2.2)                                                                         

де ∆ФЗПвід – відносне відхилення по фонду зарплати;

ФЗПф – фактичний фонд зарплати;

ФЗПск – фонд зарплати плановий, скоректований на коефіцієнт виконання плану по випуску продукції ;

ФЗПпл.пер. та ФЗПпл.пост. – перемінна  та постійна сума планового фонду  зарплати ;

Квп – коефіцієнт виконання плану  по виробництву продукції [60, с. 245].

  1. Визначення впливу факторів на абсолютне та відносне відхилення складових фонду заробітної плати – у процесі аналізу необхідно вивчити причини відхилень фактичних показників від планових, структуру фонду оплати праці за категоріями працюючих, а також проаналізувати вплив факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду оплати праці.

На абсолютне відхилення фонду  оплати праці впливає два фактори:  
          1) чисельність робітників;

2)  середньорічна заробітна плата  одного робітника.

Для визначення впливу чисельності  на абсолютне відхилення фонду оплати праці необхідно відхилення від планової чисельності помножити на середню планову заробітну плату одного робітника у звітному періоді. 

Для визначення впливу зміни середньої  заробітної плати на абсолютне відхилення фонду оплати праці необхідно суму відхилень від планової середньорічної зарплати помножити на фактичну чисельність робітників.

Статистичний аналіз рівня і динаміки показника середньої заробітної плати проводиться шляхом визначення абсолютного приросту, темпів зростання і темпів приросту. Розраховані по підприємству показники нарахованої середньої заробітної плати (Х) і середньооблікової чисельності працівників (Т) дозволяють провести факторний аналіз індексним методом фонду нарахованої заробітної плати (F), тобто визначити вплив зазначених показників на збільшення або зменшення загальної суми фонду заробітної плати. Можна визначити як абсолютну, так і відносну зміну обсягу фонду. Фонд заробітної плати за конкретний період (місяць) можна представити як

F = Х * Т,        (2.3)

тоді у звітному періоді 

F1 = Х1 * Т1,      (2.3)

а в базисному або попередньому періоді

F0 = Х0 * Т0.       (2.4)

Загальна зміна фонду заробітної плати в абсолютному вираженні (гривнях) розраховується як:

Информация о работе Аналіз складових фонду оплати праці