Аналіз складових фонду оплати праці

ЗМІСТ

 

Стор.

Вступ За сучасних умов розвитку суспільства питання оплати праці дедалі більше привертають увагу вчених і практиків. Заробітна плата як переважна частина всіх доходів населення відіграє центральну роль у реалізації ринкових відносин і тим самим виступає найважливішим елементом відтворення суспільного продукту, одним із головних чинників ефективності економіки та її зростання.

У науковій економічній літературі можна  зустріти понад два десятки визначень  заробітної плати. Найпоширенішими  є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним джерелом  доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати  і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають  інтереси всіх учасників трудового процесу [1, c. 446].

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [2].

Сутність поняття «заробітна плата» складна і багатостороння, тому розглядати її потрібно з різних позицій (табл. 1.1) [3, с. 334].

 

 

 

Таблиця 1.1

Сутність поняття “заробітна плата”

Сутність поняття «заробітна плата»

заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості;

заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому  виразі, який за трудовим договором  роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або виконано;

в умовах ринкової економіки заробітна  плата – це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії  попиту на працю і її позиції і  виражає ринкову вартість використання найманої праці;

для найманого працівника заробітна  плата – це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно відтворення робочої сили;

для підприємця заробітна плата  – це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

 

Дієвість оплати праці визначається тим, наскільки повно вона виконує  свої функції. Основними функціями  оплати праці є: відтворювальна, стимулююча, регулююча і соціальна, які схемно представлені на рис. 1.1. При чому окремі структурні доданки кожної функції оплати праці відображають конкретні аспекти проблеми: цільову спрямованість, принципи, напрями і критерії працівників.

Рис. 1.1. Функції оплати праці

 

Кожна з функцій оплати праці  має своє призначення. Наприклад, реалізація відтворювальної функції заробітної платні передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворювання  робочої сили відповідної кваліфікації і одночасно дозволяє застосовувати обгрунтовані норми праці, які гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.

Функція стимулювання зводиться до того, що можливий рівень оплати праці  повинен спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місці.

Регулююча функція оплати праці  реалізує принцип, що загальновживається, диференціації рівня заробітку  відповідно до спеціальності і кваліфікації персоналу, важливість і складністю трудових витрат.

Соціальна функція заробітної платні направлена на забезпечення однакової оплати за однакову роботу; вона повинна поєднувати державне і договірне її регулювання, а також реалізувати принципи соціальної справедливості по відношенню до отримання власного доходу.

Повна і ефективна реалізація цих головних функцій оплати праці можлива тільки за умови формування і послідовного здійснення науково обгрунтованої політики такої оплати як на макрорівні (держава, галузь, регіон), так і на мікрорівні (підприємство, організація, їх підрозділи) .

Розмір заробітної плати залежить від складності  та умов виконаної  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  та господарської діяльності підприємства. За трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу заробітну плату, яка складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (рис. 1.2) [4, с. 492].

 

Рис. 1.2. Структура заробітної плати

 

Стаття 2 Закону «Про оплату праці» [2] визначає основну заробітну плату як винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді відрядних розцінок, тарифних ставок або посадових окладів. До основної заробітної плати належать також суми процентних або комісійних нарахувань, отриманих від реалізації продукції, у випадках коли вони є основним видом оплати праці, а також суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакції газет та журналів, телеграфних агентств, видавництв, радіо, телебачення, а також оплата, що здійснюється за ставками авторської винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, особам, які перебувають у трудових відносинах [2].

Додаткова заробітна плата –  це винагорода за працю понад установлені  законодавством, колективним чи трудовим договором норми праці, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Сюди належать передбачені чинним законодавством доплати і надбавки до тарифних ставок та посадових окладів: за високу кваліфікаційну майстерність; за класність; за керівництво бригадами; персональні надбавки; за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань; за знання іноземної мови; за суміщення професії (посад); за розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах, роботу в багатозмінному, неперервному режимі виробництва, у нічний час та ін. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.

Інші заохочувальні та компенсаційні  виплати встановлюються у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, це компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які непередбачені актами чинного законодавства або які виплачуються понад встановлені норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.

Для оцінки розміру заробітної плати  найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються  нарахування найманим працівникам  у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат [5, c. 187].

Законом України «Про оплату праці» [2]  та Інструкцією зі статистики заробітної плати [6]  визначено, що витрати на оплату праці складаються з:

• фонду основної заробітної плати;
• фонду додаткової заробітної плати;
• інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати  включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

До його складу належать:

1. Винагороди за виконану роботу  відповідно до встановлених норм  праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітниківта  посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

2. Суми відсоткових або комісійних  нарахувань залежно від обсягу  доходів (виручки), отриманих від  реалізації продукції (робіт,  послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою.

3. Гонорар штатним працівникам  редакцій газет, журналів, інших  засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата  їх праці, що нараховується  за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

4. Оплата при переведенні працівника  на нижчеоплачувану роботу у  випадках і розмірах, передбачених  чинним законодавством, а також  при невиконанні норм виробітку  та виготовленні продукції, що  виявилася браком, не з вини  працівника.

5. Оплата роботи висококваліфікованих  працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення  кваліфікації працівників.

6. Оплата праці за час перебування  у відрядженні (не включає відшкодування  витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення).

7. Вартість продукції, виданої  працівникам при натуральній  формі оплати праці [6].

8. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають  у штаті підприємства (за умови,  що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:

• згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності);
• згідно з обов'язками особам, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства;
• згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Фонд додаткової заробітної плати  включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені  чинним законодавством, премії, пов'язані  з виконанням виробничих завдань  і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять:

1. Надбавки та доплати до тарифних  ставок (окладів, посадових окладів)  у розмірах, передбачених чинним  законодавством, за:

• суміщення професій (посад);
• розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
• виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
• роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
• інтенсивність праці;
• роботу в нічний час;
• керівництво бригадою;
• високу професійну майстерність;
• класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
• високі досягнення в праці, у тому числі державним службовцям;
• виконання особливо важливої роботи на певний термін;
• знання та використання в роботі іноземної мови;
• допуск до державної таємниці;
• дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів;
• науковий ступінь;
• нормативний час пересування у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах;
• роботу на територіях радіоактивного забруднення;
• інші надбавки та доплати, передбачені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати.

2. Премії та винагороди, у тому  числі за вислугу років, що  мають систематичний характер, незалежно  від джерел фінансування.

3. Відсоткові  або комісійні винагороди, виплачені  додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу).

4. Оплата роботи  в надурочний час і у святкові  та неробочі дні у розмірах  та за розцінками, установленими  чинним законодавством.

5. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

6. Суми, виплачені  (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) - місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.

7. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної  плати працівників.

8. Суми компенсації працівникам  втрати частини заробітної плати  у зв'язку з порушенням термінів  її виплати.