Аналіз прибутку інноваційного підприємства та шляхи його збільшення на прикладі ПАТ «Гнідавський цукровий завод»

 

Аналіз  даних таблиці свідчить, що сума фінансових результатів за всіма  видами діяльності у 2010 році збільшилася. Проте слід відмітити й наступні негативні зміни: чистий дохід збільшився на 33,33 % при зростанні валового прибутку на 29,25 %, тобто темп приросту витрат на виробництво реалізованої продукції є більшим за темп приросту доходу підприємства, збільшення адміністративних витрат і витрат на збут (12,9 і 10,53 %). У складі фінансових результатів від інших видів діяльності також відбулися як позитивні, так негативні зміни (збільшення інших фінансових доходів,  зменшення фінансових й інших витрат).

Чистий  прибуток зростає швидше, ніж валовий  прибуток і прибуток від звичайної  діяльності (28,57; 29,25; 19,02 %). Це свідчить про використання підприємством  механізму пільгового оподаткування.

Після оцінки динаміки фінансових результатів необхідно  провести аналіз їх структури. Аналіз структури доходів і витрат і  їх динаміки свідчать про доцільність здійснених витрат у порівнянні з отриманими доходами. Поряд з витратами аналізується також структура вирахувань з доходу (непрямі податки, знижки тощо). Для оцінки структури доходів, витрат (вирахувань) і фінансових результатів також використовуються дані Звіту про фінансові результати і складаються наступні аналітичні таблиці (2.9 і 2.10).

Таблиця 2.9.

Аналіз структури  доходів підприємства

Показники	2008 рік		2009 рік		2010 рік
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Чистий дохід від реалізації       продукції (товарів, робіт, послуг)	225,0	92,2	300,0	94,0	397,0	94,8
Інші операційні доходи	7,0	2,9	4,6	1,4	5,1	1,2
Інші фінансові доходи	2,0	0,8	3,6	1,2	3,9	0,9
Інші доходи	3,0	1,2	4,0	1,3	5,6	1,4
Надзвичайні доходи	7,0	2,9	6,8	2,1	7,2	1,7
Разом	244,0	100,0	319,0	100,0	418,8	100,0

 

Аналіз  даних про доходи підприємства у 2010 році свідчить про їх позитивну динаміку порівняно з попереднім роком. Відбулися значні структурні зрушення, зокрема на 0,3 пункти збільшилися інші фінансові доходи, на 0,8 пункти - чистий дохід від реалізації продукції. Разом з цим найбільшу питому вагу в структурі доходів займає чистий дохід від реалізації продукції. У цілому така ситуація може бути зумовлена інвестиційною спрямованістю діяльності підприємства.

Таблиця 2.10.

Аналіз структури  витрат і вирахувань підприємства

Показники	2008 рік		2009 рік		2010 рік
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7
Податок  на додану вартість	45,0	14,94	60,0	15,40	83,0	16,57
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	163,0	54,10	220,0	56,45	289,3	57,74

 

продовження табл. 2.10.

1	2	3	4	5	6	7
Адміністративні витрати	2,7	0,9	3,1	0,80	3,5	0,70
Витрати на збут	1,8	0,6	1,9	0,49	2,1	0,42
Інші операційні витрати	4,9	1,63	4,7	1,21	4,5	0,9
Фінансові витрати	4,9	1,63	3,0	0,77	3,5	0,7
Інші витрати	7,8	2,59	4,9	1,26	4,8	0,96
Податок на прибуток	67,7	22,47	87,9	11,56	105,6	21,08
Надзвичайні витрати	3,5	1,16	4,2	1,08	4,7	0,94
Разом	301,3	100,00	389,7	100,00	501,0	100,00

 

За даними таблиці на підприємстві відбулося  зростання витрат і вирахувань у 2010 році порівняно з 2009 на 111,3 тис. грн. (або на 28,56%). Зокрема, така зміна зумовлена зростанням ПДВ (на 20%), собівартістю реалізованої продукції. На 30% зменшилися фінансові витрати. Відповідно, такі зміни вплинули на загальну структуру витрат: на 3,82 пункти зросла собівартість реалізації, на 5,87 пункти зменшилися фінансові витрати. Найбільшу питому вагу серед витрат займає собівартість реалізації (32,74 і 36,56%).

Зростання частки собівартості реалізованої продукції  свідчить про збільшення обсягу реалізації, адже одночасно змінилася питома вага вирахувань з доходу від реалізації податку на прибуток.

Аналіз  структури використання фінансових результатів та оцінка структурних зрушень проводиться за допомогою наступної аналітичної таблиці 2.11.

Таблиця 2.11.

Аналіз структури використання фінансових результатів

№ п/п	Показники	2008 рік		2009 рік		2010 рік
		сума, тис, грн.	питома вага, %	сума, тис, грн.	питома вага, %	сума, тис, грн.	питома вага, %
1	Прибуток    від звичайної  діяльності, у т. ч.:	51,3	96,1	74,7	98,8	90,1	98,7
1.1	Прибуток    від операційної  діяльності,     у т.ч.:	23,8	46,4	37,4	50,1	43,4	48,2
	валовий  прибуток	23,3	45,4	33,6	44,9	42,8	47,5
1.2	Прибуток    від фінансової діяльності	4,2	8,2	3,7	5,0	3,9	4,3

продовження табл. 2.11.

1	2	3	4	5	6	7	8
2	Прибуток    від надзвичайної діяльності	2,1	3,9	0,9	1,2	1,2	1,3
3	Загальний прибуток	53,4	100,00	75,6	100,00	91,3	100,00

 

За даними таблиці найбільшу питому вагу як в 2009 році, так і в 2010 році займає валовий прибуток. Відповідно, частка цього виду прибутку в звітному періоді збільшилася на 8,94 пункти.

Для оцінки якості прибутку використовуються результати аналізу його динаміки  та  структури.   Якщо   протягом  тривалого   часу  спостерігаються стабільні  темпи зростання,  а в  складі  прибутку переважна його  частина  належить результату основної діяльності, то якість прибутку є досить високою.

Прибуток  є джерелом фінансових ресурсів господарюючих  суб'єктів і держави та підлягає обов'язковому розподілу. Держава отримує  свою частку у вигляді податку  на прибуток. Підприємство після цього  отримує у власне розпорядження  чистий прибуток, який використовується згідно потреб.

Досягнення  правильних пропорцій між основними  напрямами розподілу прибутку досягається  ефективністю і реальністю співвідношення між споживанням і накопиченням. Це сприяє посиленню матеріальної зацікавленості та відповідальності підприємств за підвищення ефективності виробництва  та діяльності в цілому.

Розподіл  чистого прибутку дає змогу підприємству розширювати діяльність за рахунок  власних, відносно дешевих джерел фінансування. При цьому значно знижуються витрати на залучення додаткових позикових джерел, на випуск нових акцій, що зберігає систему контролю за діяльністю підприємства, оскільки кількість власників не збільшується.

Основною  метою планування розподілу чистого прибутку є оптимізація пропорції між частиною чистого прибутку, що споживається (персоналом та власниками підприємства), та частиною, що залишається в кругообігу коштів підприємства.

Планування  розподілу прибутку в ПАТ «Гнідавський цукровий завод» здійснюється в такому порядку:

1. Визначення  потреби в прибутку за напрямками  його використання.

2. Формування  цільової структури розподілу  прибутку.

3. Визначення  пріоритетності в використанні  прибутку за окремими напрямками  використання.

4. Збалансування  потреби в прибутку по напрямках  його використання з можливостями  отримання прибутку при здійсненні  господарсько-фінансової діяльності  підприємства.

Розрахунок  потреби в прибутку за напрямками його використання здійснюється за окремими елементами його складових:

• фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємства (авансування основного капіталу);
• фінансування приросту власних оборотних коштів (авансування власного оборотного капіталу);
• фінансовий резерв (фонд ризику чи фонд регулювання цін);
• погашення довгострокових і середньострокових кредитів банків;
• погашення інших видів кредитних зобов'язань підприємства і виплата процентів з них;
• придбання кредитних зобов'язань, акцій інших підприємств;
• здійснення соціального розвитку і заохочення трудового колективу;
• сплата податків, інших обов'язкових платежів і внесків, передбачених законодавством.

Потреба в прибутку для забезпечення приросту основних фондів визначається на основі експертної оцінки з урахуванням  реальної потреби і можливостей  розвитку матеріально-технічної бази підприємства та наявності інших  джерел (крім прибутку), що використовуються для його фінансування.

Потреба в прибутку для авансування власного оборотного капіталу визначається, виходячи із суми власних оборотних коштів, необхідних підприємству при плановому  обсязі діяльності.

Потреба у формуванні резервного фонду може бути визначена по-різному: як процент  відрахувань від прибутку, передбачений статутом підприємства чи чинним законодавством - виходячи із фактичної потреби  в коштах цього фонду в базовому періоді, планового зростання обсягу діяльності підприємства та зміни ступеня  її ризикованості.

Потреба в прибутку для погашення середньо - і довгострокових кредитів банків, а також інших видів кредитних  зобов'язань (випущених підприємством  облігацій) та виплаті процентів  з них визначається виходячи з  умов і термінів надання цих коштів.

Використання  прибутку на придбання кредитних  зобов'язань, акцій інших підприємств  визначається, як правило, експертним шляхом з урахуванням цілей, які  ставить перед собою підприємство: перелив капіталу в інші галузі економіки, покращення умов постачання і матеріально-технічного забезпечення, розширення ринку збуту  та інші.

Сумарна потреба в прибуткові - за всіма  напрямками його використання може бути прийнята як один з варіантів величини цільового чистого прибутку підприємства.

Після визначення потреби в прибутку за окремими напрямками його використання здійснюють формування цільової структури розподілу прибутку.

При проведенні цієї роботи необхідно враховувати  значну кількість факторів, найважливішими з яких є:

• стадія життєвого циклу підприємства та стратегічні цілі його розвитку;
• темпи зростання товарообігу, передбачені стратегічним планом розвитку підприємства;
• наявна структура капіталу підприємства та ступінь її оптимальності; можливість залучення капіталу з альтернативних джерел;
• необхідність здійснення реального інвестування з метою раціональної диверсифікації, впровадження нових технологій, розширення, оновлення та модернізація основних фондів тощо;
• необхідність здійснення проектів фінансових інвестицій з метою отримання додаткових, в тому числі спекулятивних доходів, переливу капіталу в більш ефективні та прибуткові сфери бізнесу тощо;
• прийнята на підприємстві система матеріального заохочення персоналу, потреба у використанні різних форм участі персоналу в капіталі підприємства;
• обсяги соціальної сфери підприємства, потреба в її поточному фінансуванні та подальшому розвитку;
• економічні інтереси власників підприємства на короткостроковий та довгостроковий періоди, рівень оподаткування дивідендних виплат.