Українська соціально-економічна модель

     До  пріоритетних галузей промисловості  на даному етапі її розвитку можна  віднести:

• у машинобудуванні - виробництво авіаційної та ракетно-космічної техніки, суднобудування, енергетичне і сільгоспмашинобудування, окремі виробництва електронної техніки і засобів зв'язку;
• у металургійній промисловості - виробництво тонкого автомобільного листа, високоміцних труб, водо- і газопровідних труб з покриттям, алюмінієвої фольги і губчастого титану, сталевих канатів і арматури;
• у хімічній і нафтохімічній - виробництво мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, синтетичного корду, полімерів та виробів з них, магнітних стрічок і рентгенівської плівки на лавсановій основі, товарів побутової хімії, автомобільних шин і гумових технічних виробів;
• у деревообробній промисловості - виробництво фанери, картону, спеціальних видів паперу, деревностружкових та деревноволокнистих плит, меблів;
• у промисловості будівельних матеріалів - виробництво високоякісного скла, крейди, фракційного щебеню, тонких облицювальних плит з граніту та бруківки сучасного дизайну;
• у легкій промисловості - поглиблена переробка льону і хмелю, швейне і трикотажне виробництва[7].

     Аграрний  сектор України має величезний потенціал, але за браком відповідних економічних та інституційних умов не може його використати.

     Для подальшого розвитку аграрного сектору  та підвищення його конкурентоспро- можності в умовах реалізації нової аграрної політики на ринкових засадах особливе значення має розбудова інфраструктури із залученням іноземних інвестицій, великих приватних капіталовкладень. 
 
 
 
 
 
 

2. Інфляційний розвиток у 2011 році

     Динаміка  споживчої та базової інфляції перебувала в межах прогнозу на 2011 рік, згідно з яким досягнення цільового показника  базової інфляції1 є реалістичним. Зростання ВВП дещо уповільнилося  в основному внаслідок несприятливої  кон’юнктури на зовнішніх ринках, що призвело до зниження споживчого попиту. Інвестиційна складова ВВП збільшилася  в основному в результаті зростання  державних інвестицій.

     Політика  Національного банку України  на валютному ринку майже не змінилася, однак вжиті заходи щодо його лібералізації  сприяли підвищенню активності на ринку. Депозитна база банків продовжила зростати, проте розвиток кредитування відбувався все ще повільними темпами.

     Наявність незначної структурної складової  в дефіциті бюджету може охарактеризувати фіскальну політику як помірно м’яку.

     Стан  поточного рахунку платіжного балансу  погіршився внаслідок значних обсягів  імпорту газу та високого інвестиційного попиту. Обсяги приросту готівкової валюти поза банківською системою залишалися високими. Прогноз інфляції на 2011 та 2012 роки був переглянутий у бік зниження на 1 відсотковий пункт (далі - в. п.) (до 9 ± 1% та 7.0 ± 1% відповідно) у результаті отримання вищого врожаю як зернових, так і овочевих культур у поточному році та відповідно зниження їх вторинних ефектів у наступному році. Оцінки щодо економічного росту не переглядалися[9].                     

     Індекс  споживчих цін у II кварталі зріс на 2.4% – в основному (на 1.4 в. п.) за 7 рахунок небазової інфляції. У річному вимірі інфляція зросла до 11.9% з 7.7% у I кварталі за рахунок низької бази порівняння (ІСЦ у ІІ кварталі 2010 року знизився на 1.3%).

     Малюнок 2.1. Цінові показники (річна зміна, %)

     У цілому фактори попиту продовжували помірно впливати на розвиток інфляційних  процесів: фактичний рівень ВВП був  нижче свого потенційного рівня  на 0.9%. Базова інфляція (1.8% у ІІ кварталі) приблизно відповідала її рівню  за останні два роки (у середньому 2.0%). Інфляційні очікування в ІІ кварталі залишалися на рівні 14.5% (14.7% у попередньому кварталі).

     Малюнок 2.2. Реальний ВВП, зміна порівняно з попереднім кварталом, % (сезонно скориговані дані)

     Небазова  інфляція в ІІ кварталі становила 3.2% за рахунок зростання цін на сирі продукти через відносно низькі врожаї зернових у 2009, 2010 роках порівняно  з 2008 роком та зростання світових цін на продовольчі товари.

     Адміністративно регульована компонента індексу споживчих цін ( далі – ІСЦ) зросла на 4.6% в основному за рахунок збільшення тарифів на електроенергію (на 15% у квітні).

     Зростання індексу цін виробників скоротилося  на фоні уповільнення темпів зростання  цін на світових товарних ринках (з 8.4% у І кварталі до 6.6% у ІІ кварталі).

     Основним  фактором зниження економічної активності в ІІ кварталі (до 3.8% у річному  вимірі порівняно з 5.3% у І кварталі) було зниження зовнішнього попиту, а також внутрішнього споживання. Водночас інвестиційна активність суттєво  посилилася за рахунок зростання  державного фінансування.

     Зниження  цін на метали на світових ринках (-0.5% за квартал) та уповільнення зростання  економіки країн – основних торгівельних партнерів обумовило зменшення  зростання обсягів виробництва  металургії в річному вимірі (з 11.7% у І кварталі до 8.3% у ІІ кварталі) та машинобудування (з 26.8% до 16.1% відповідно).

     Відбулося уповільнення темпів зростання реальної заробітної плати (з 11.1% у річному  вимірі в І кварталі до 5.6% у ІІ кварталі). Це сприяло зниженню внутрішнього споживчого попиту, що значною мірою  відобразилося на показниках оптової  торгівлі. Внесок приватного споживання в приріст ВВП скоротився з 8.6 в. п. у І кварталі до 5.9 в. п. у ІІ кварталі[9].

     Продовжилося  суттєве посилення інвестиційної  активності в основному за рахунок  нарощення державного фінансування. За оцінками Департаменту економічного аналізу та прогнозування зростання  валового нагромадження основного  капіталу в ІІ кварталі прискорилося до 8% у річному вимірі (4.5% у І кварталі), а його внесок у приріст ВВП збільшився з 0.7 в. п. у І кварталі до 1.4 в. п. у ІІ кварталі.

     Доходи  зведеного бюджету в ІI кварталі продовжили зростали швидше, ніж видатки (на 19.6% та 3.0% відповідно). Однак зведений бюджет виконано з дефіцитом (11 млрд. грн.), який фінансувався за рахунок  боргових джерел та приватизаційних  надходжень. За оцінками Департаменту економічного аналізу та прогнозування  структурний дефіцит зведеного  бюджету в ІІ кварталі становив близько 1%, що дає змогу охарактеризувати фіскальну політику як помірно м’яку.

     Політика  Національного банку України  на валютному ринку була спрямована на підтримування стабільності за незначних  коливань обмінного курсу гривні до доллара США. Як попит, так і  пропозиція валюти на міжбанківському  ринку суттєво зросли, що в значній  мірі було пов’язано з частковою  лібералізацією ринку та введенням  у червні інструменту хеджування валютних ризиків. На ринку продовжував  спостерігатися високий попит на готівкову іноземну валюту.

     З метою акумулювання надлишкової  ліквідності, яка б не призводила до значного зростання монетарної бази і тим самим сприяла досягненню інфляційної цілі, Національний банк України посилив вимоги до обов’язкових резервів та контроль за погашенням заборгованості за операціями з рефінансування разом з активним проведенням мобілізаційних операцій. У результаті обсяг надлишкової ліквідності суттєво знизився, що призвело до зростання відсоткових ставок на міжбанківському ринку.

     Депозитна база банків продовжила відновлюватися, хоча повільними темпами. Кредитна активність усе ще залишалася низькою через  наявність значних ризиків у  реальному секторі та відсутність  платоспроможних позичальників.

     У II кварталі 2011 року сальдо зведеного  платіжного балансу залишалося додатним – 679 млн. дол. США, проте його розмір був значно меншим порівняно з відповідним кварталом попереднього року. Це було зумовлено як формуванням дефіциту поточного рахунку на достатньо високому рівні, так і скороченням припливу капіталу за фінансовим рахунком.

     Погіршення  стану поточного рахунку відбулося  внаслідок:

     1) продовження імпорту природного  газу в значних обсягах через  очікування суттєвого його подорожчання  в наступних кварталах;

      2) зростання внутрішнього попиту  на товари інвестиційного призначення; 

     3) високих виплат дивідендів за  прямими інвестиціями. У результаті  кумулятивний дефіцит за останні  12 місяців досяг 6.0 млрд. дол. США  (4.0% від ВВП).

     Додатне сальдо рахунку операцій з капіталом  і фінансових операцій (1.9 млрд. дол. США) було сформоване насамперед за рахунок  значного припливу прямих іноземних  інвестицій та боргового капіталу в  державний та квазідержавний сектори. У той самий час зовнішні залучення  боргового капіталу приватним сектором залишалися нижчими, ніж виплати  за зовнішніми зобов’язаннями.

     За  оцінками Департаменту економічного аналізу  та прогнозування в 2011 році споживча інфляція може знизитися до рівня  нижче 10% (інтервал - 9±1%). У 2012 році інфляція знизиться до 7±1% (8±1% у минулому прогнозі) ураховуючи менший рівень вторинних  ефектів подорожчання сировинних товарів.

     Подорожчання  палива та сировинних продовольчих товарів  буде основним фактором зростання споживчих  цін. Так зростання ціни імпортованого  природного газу в 2012 році зумовить підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, електроенергію та газ.

     Індекс  споживчих цін у II кварталі зріс на 2.4% (2.9% за вирахуванням сезонності), що в основному (на 1.4 в. п.) обумовлено компонентами небазової інфляції (сирі продукти, адміністративні ціни, паливо). Решту (1 в. п.) становив внесок базової інфляції. У річному вимірі інфляція зросла до 11.9% з 7.7% у I кварталі за рахунок низької бази порівняння (ІСЦ у ІІ кварталі 2010 року суттєво знизився). Зростання цін з початку року становило 5.9%[9].

      Темпи базової інфляції (1.8% за ІІ квартал) приблизно відповідали середньому значенню за останні два роки (2.0%). У річному вимірі базова інфляція становила 8.3% (внесок у зміну ІСЦ – 4.5 в. п.). У цілому фактори попиту продовжували помірно впливати на розвиток інфляційних процесів – фактичний рівень валового внутрішнього продукту був нижче свого потенційного рівня. Інфляційні очікування в ІІ кварталі залишалися на рівні 14.5% (14.7% у попередньому кварталі).

     Малюнок 2.3. Індекс споживчих цін, %

     Небазова  інфляція в ІІ кварталі зросла на 3.2% (1.4 в. п. – внесок у зміну ІСЦ, зросла на 17.1% у річному вимірі):

• Ціни на сирі продукти зросли на 2.1% (0.6 в. п. – внесок в ІСЦ). Продовжилося зростання цін на сирі продукти в річному вимірі через більш низькі врожаї зернових у 2009, 2010 роках порівняно з 2008 роком та відповідно зростання світових цін на продовольство.
• Адміністративно регульована компонента ІСЦ зросла на 4.6% (внесок у зміну ІСЦ – 0.7 в. п., 22.3% у річному вимірі) в основному за рахунок зростання тарифів на електроенергію (на 15% у квітні) та квартирну плату (на 2.7% у червні).
• Ціна на паливо зросла на 8.6% через тривале зростання цін на нафту на світових ринках протягом 2010, 2011 років, однак це зростання є меншим, ніж у попередньому кварталі (20.2%), через припинення тенденції до підвищення ціни на нафту на світових ринках.

     Зростання індексу цін виробників (ІЦВ) скоротилося  на фоні уповільнення темпів зростання  цін на світових товарних ринках (з 8.4% у І кварталі до 6.6% у ІІ кварталі).

Малюнок 2.4. Урожай та ціни на сирі продукти

     Ціни  на сирі продукти продовжили зростати (у річному вимірі до 12.7%) через тенденцію до зниження врожаю зернових в 2009 і 2010 роках після високого врожаю 2008 року. Однак за більший період часу (2000 – 2010 роки) була тенденція до постійного зростання врожаю зернових, що обумовлено розвитком цієї галузі[9]. 

3. Ринок робочої сили та доходи домогосподарств

     У ІІ кварталі 2011 року кількість штатних  працівників залишалася на рівні  попереднього кварталу. Відбулося сезонне  зростання кількості працівників  у сільському господарстві (на 14.4%), лісовому господарстві (на 4.3%) та в діяльності готелів та ресторанів (на 4%). Найбільше  зменшення кількості працівників  спостерігалося в галузях «державне управління» (2.1%) та «освіта» (на 1.9%)[9].