Прибуток та рентабельність як основні показники господарської діяльності підприємства

Міністерство  освіти і науки України 

Київський національний університет  будівництва і  архітектури 
 
 
 
 

кафедра економічної теорії 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

 « Прибуток та рентабельність як основні показники господарської діяльності підприємства» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                           Виконала:

ст. гр. ТКД-21 

Шпорталюк Л. Г.                   Перевірила:

Омельяненко О. П. 
 
 
 

Київ  – 2008

План

Вступ 

Розділ  1. Теоретичне дослідження прибутку та рентабельності 

     1.1. Формування прибутку підприємства 

     1.2. Методи розрахунку прибутку від реалізації

     1.3. Розділ і використання прибутку 

     1.4. Система показників рентабельності 

Розділ  2. Аналіз прибутку і рентабельності виробничо-господарської діяльності підприємства 

2.1. Методи обробки економічної інформації в аналізі фінансової діяльності підприємства 

     2.2. Аналіз прибутку діяльності підприємства 

     2.3. Аналіз рентабельності діяльності  підприємства 

2.4.Аналіз  рентабельності виробничої діяльності  підприємства 

Розділ  3. Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств 

Висновок 

Список  літератури  
 

 

     

Вступ

     В курсовій роботі  висвітлюється рентабельність підприємства – котра невід'ємно залежить від прибутку.

     Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством  від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання.

     Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

     По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робот, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

     По-друге,   витрати   можна   розглядати   як   авансовану   вартість (авансований   капітал)   для   забезпечення   виробничої   та   фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

     Співвідношення  прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

     Рентабельність  безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

     Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у  відсотках.

     Різні варіанти рішень, що приймаються для  визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

     Класифікація  показників рентабельності:

     Госпрозрахункова  рентабельність

• рентабельність окремих видів продукції (робіт послуг):
• прибуток від випуску, реалізації (собівартість);
• прибуток від випуску, реалізації (собівартість за мінусом матеріальних витрат);
• прибуток від випуску реалізації (вартість за оптовими цінами).
• рентабельність підприємств, організації установ:
• балансовий прибуток (авансова вартість);
• прибуток від основної діяльності (поточні витрати, собівартість);
• прибуток від основної діяльності (обсяг реалізації за оптовими цінами);
• рентабельність галузей економіки:
• прибуток галузі (головний капітал);
• прибуток галузі (поточні витрати);
• прибуток галузі (обсяг реалізації).

     Обчислення  рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може групуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собівартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості; вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

     Для розрахунку рівня рентабельності підприємств  можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капіталі.

     Для розрахунку рентабельності галузей  береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями,

     іншими  госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Теоретичне дослідження  прибутку та рентабельності.

     1.1. Формування прибутку  підприємства

     При прийнятті рішень, пов'язаних управлінськими процесами формування прибутку, використовується показник рентабельності капіталу, витрат та продаж.

     Рентабельність  є однією з базових економічних  категорій економіки. Пояснення  терміну "рентабельність" не визичає  різних думок, оскільки під ним розуміється  відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активам), рентабельність витрат - як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни (виручки від реалізації).

     При розрахунках показників рентабельності також виходять з різними величинами, складаючих прибуток, - балансовий прибуток, прибуток від реалізації, чистий прибуток.

     Прибуток  є однією з основних категорій  товарного виробництва. Це передусім  виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

     Водночас  прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі  первинного розподілу доходу, його перерозподілу і кінцевого використання.

     Поява прибутку безпосередньо зв'язана  з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток - це та частина вартості продукту, яки залишається після покриття витрат виробництва. Уособлення частини  вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

     Необхідний  і додатковий продукт - це категорії  виробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого  продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати.

     Додатковий  продукт - чистина чистого продукту, створювана безпосередніми виробниками  понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

     Прибуток - це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої та готової  до розподілу. Підприємство одержує  прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми.

     Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Однак прибуток включає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва - це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форми чистого доходу підприємств.

     Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною  категорією. Тому на його формування впливають  об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва  й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

     Водночас  прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників.

     На  формування прибутку, як фінансового  показника роботи підприємства, впливає  встановлений державою порядок

     формування  витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання  собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків  і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.

     Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства у впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

     Прибуток - це показник, що формується на мікро рівні.

     Промислова галузь економіки займає першу сходинку поміж інших галузей, таких як:

     1. промислова;

     2. транспорт та зв'язок;

     3. фінанси, кредит, страхування;

     4. будівництво;

     5. торгівля і громадське харчування

     6. постачання і збут;

     7. інші галузі.

     Зміни в обсягах і структурі прибутку підприємств різних галузей економіки, свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих галузях  економіки і пов'язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвиток ринкових відносин; ціноутворенням.

     Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є

його  балансовий прибуток. Найбільш повне визначення балансового прибутку даєтьсґ у статистичному щорічнику України. Балансовий прибуток - загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітній період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числу продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій .

     Отримання балансового прибутку пов'язане  з кількома напрямками діяльності підприємства.