Поняття податкової системи та основи її побудови

На мій погляд дотримання і чітке виконання згаданих принципів призведе до ефективної роботи податкової системи України. Реалізація їх на практиці допоможе побудувати ефективну податкову систему, що нажаль в наш час не застосовується.

Таким чином, податкова  система вважається ефективною згідно виконання двох умов: коли фінансово забезпечується виконання функцій держави і коли достатньо виконується основні принципи оподаткування.

Податкова система, що діє  в нашій державі, продовжує стояти на заваді ефективному розвитку українського суспільства. Вона була і є високим час токолом між владою і народом. Вона використовується як засіб пригнічення платників податків. Вона є несправедливою щодо оподаткування абсолютної більшості громадян України. Вона гальмує економічне і соціальне відро дження нації.

РОЗДІЛ 2     Характеристика і стан чинної податкової системи України

2.1.Характеристика діючої системи оподаткування

 Система оподаткування відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням, а перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%

 З урахуванням суб’єктів  господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон і т.і.), середнє розрахункове зна чення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по від ношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 56-58% [13]

Якщо виключити з  розрахунків показників податкового  навантаження спла чені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок  переноситься на громадян-споживачів і на бюджет (при поверненні сплачених  сум українсь ким експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціа льними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення по даткових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи “пільговиків”) по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,0-47,0%. Водночас, введення у цьому році законодавством про бюджет додаткових фіскальних платежів з чистого прибутку (не менше половини його величини) підприємствами державної власності збільшило середні сукупні податкові вимоги до підприємств України до рівня 48,0-49,0% доданої вартості. Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства.

Отже для абсолютної більшості українських підприємств  сплата усіх податків є настільки  високою, що призводить до зменшення обсягів їх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати тіньові і контрабандні операції, приводить до витоку капіталів за кордон. Окрім цього, існує, як ві домо, допустимий рівень оподаткування, який суб’єктивно сприймається власником підприємства (та інвесторами). Його значення для представника будь-якої нації , незалежно від рівня культури та ідеології виховання не пере вищує у сьогоднішньому світі 30-35% отриманого доходу. Причому найвищі показники спостерігаються у країнах Європи, які протягом сторіч формували і виховували солідарну свідомість своїх громадян. (Дослідження, що були проведені у другій половині 19-го сторіччя, свідчили, що поріг оподаткуван ня доходів не повинен перевищувати для Франції 12-14%, а у деяких нероз винутих країнах – не більше 6-7%).[14]

В Україні ж протягом декількох поколінь зобов’язання громадян фінансувати державні та інші публічні витрати не існувало. Тому максимальна величина податкових вимог має бути, у більшості випадків, значно нижчою – мабуть 15-20% доходу.

 Достатньо високе  податкове навантаження лягає  також на доходи споживачів  – пересічних громадян України.  В основному це сплата непрямих  податків при купівлі товарів  та послуг (ПДВ, акцизи, спеціальні  збори до пенсійного фонду,  митні платежі з імпорту тощо), а також податки з нерухомості, від продажу неру хомого та рухомого майна та інші. Сукупні обсяги цих податків дорівнюють приблизно 45-46% від суми усієї офіційної зарплати та інших індивідуальних доходів громадян. [14] Окрім того, прямі податки на доходи громадян у цьому році становлять 15,1-15,2% їх сукупної величини (без індивідуальних дохо дів від бізнесу, підприємництва, фінансових операцій та цінних паперів то що). Отже в середньому до 62 % індивідуальних доходів більшості наших громадян (виключаючи найбідніших – субсидійованих і соціально незахищених громадян, пенсіонерів тощо, а також підприємців і власників прибутко вих активів) сплачується ними через податкову систему до бюджету й пен сійного фонду держави. Для пенсіонерів та інших соціально незахищених прошарків громадян України податкове навантаження є трохи нижчим, оскі льки вони не сплачують податку з власних доходів – отриманих пенсій, до помог, субсидій і т.і. Проте і за цих умов податковий тягар, який падає на їх плечі сягає 47,5% їх індивідуальних доходів (що становить 15,3% від обсягу ВВП України у ц.р.). Звичайно такий рівень оподаткування є неприйнятним – люди обмежені у споживанні, що має наслідком їх пригнічення, звуження свобод й жене за кращим життям за кордон. У підсумку: загальне податкове навантаження на економіку (і на суб’єктів господарювання, і на сім’ї) у формі сукупних вимог до платників податків складає станом на 2007 рік біля 84,5% (49,0+20,2+15,3) від обсягу ВВП України.[14]    

Недопустимо низьким  є рівень сплачуваності податків порівняно із законними податковими вимогами. При надзвичайно високому рівні загаль них податкових вимог в України усі фактичні податкові надходження до кон солідованого бюджету і соціальних фондів держави дорівнюють за планом на цей рік 163,2 млрд. грн. або 40,0% ВВП. У минулі ж роки сукупні податкові надходження становили не більше 38,8 %ВВП України (у 2004 році). Різниця між вимогами і фактичними надходженнями (84,5-40,0=44,5% ВВП або приблизно 182,0 млрд. грн.) демонструє, як мінімум, міру неприйнятності для суспільства податкового навантаження. Окрім того, це свідчення масштабності звільнень та ухилень від оподаткування, а також неефективності організації податкової системи.

Згубність діючої системи  оподаткування полягає й у її перевантаженні непрямими податками, які у сукупності складають ¾ всіх податко вих платежів громадян України. В той же час, частка непрямих податків, які сплачують підприємства та інші суб’єкти господарювання (сплачують лише ввізне, вивізне та державне мито) не перевищує 10,0% їх сукупних податко вих зобов’язань. Фактично через непрямі податки (акцизи та ПДВ) держава переклала податкове навантаження на плечі населення.

Характерними рисами податкової системи є непрозорість, суперечливість та незрозумілість норм, що застосовуються. Особливо це торкається: оподаткування прибутку, коли до його складу вимагається включити значну частину витрат підприємств (що є формою вилучення частини їх основного і оборотного капіталу); коли примушують сплачувати податок не тільки з прибутку, а й фактичних збитків (шляхом невключення збитків до розрахунку фінансових результатів); коли вимагають сплачувати цей податок неприбуткові підприємства (кооперативи, споживчі й кредитні товариства, наукові, медичні, учбові, видавничі, мистецькі, громадські, благодійні орга нізації); коли вільно тлумачать час фактичного отримання доходів; коли при буток оподатковується неодноразово (додатково оподатковуються виплати премій, дивідендів, здійснення інвестицій – купівля акцій, обладнання, опла та будівельних робіт тощо);збору й компенсації сплаченого ПДВ: по перше, цей податок пристосований до оподаткування продажів товарів, але застосовується й до надання послуг – при цьому визначається, що ціна по слуги складається лише з доданої вартості і не містить витрат матеріалів та компенсації зносу основного капіталу (фондів); по-друге, об’єктом оподатку вання є митна вартість імпортованих товарів, яка не містить доданої вартості; по-третє, у багатьох випадках ПДВ нараховується на ціни товарів та послуг, а не вираховується з укладених цін. Це сприяє фактичному збільшенню цін для споживачів, які погоджувалися на їх нижче значення; по-четверте, підприєм ства, що сплатили ПДВ, але мають право на компенсацію цього платежу (на приклад, експортери), позбавляються цього права або отримують неповну компенсацію, оскільки вона здійснюється вибірково та із затримкою у часі на місяці і роки; невиправданою є уніфікація податку з індивідуальних доходів, різних за своєю природою і важкістю отримання. Зрозуміло, що отримання прибутку від надання в оренду майна, земельних ділянок є лег шим за отримання зарплати за виконану працю. Звичайно, більш легкими для отримувачів є й доходи від виграшів в лотерею й успадкування майнових цінностей, але це сьогодні не віддзеркалюється у ставках оподаткування; не враховує податкова система й потребу незабезпечених сімей мати більш сприятливі умови соціального, освітнього, культурного розвитку й медичного захисту (хоча зараз вводиться порядок повернення сплачених податків в частині окремих витрат на освітні послуги).

На заваді ефективності дії податкової системи стоять також  усклад нена організація і непомірно  дороге утримання податкової служби. Тут треба врахувати як прямі  бюджетні витрати на службу, так  і витрати бізнесу на виконання  норм ускладненої системи оподаткування. Обтяжливість ви трат бізнесу, зокрема, обумовлена основними вадами останньої, наведеними раніше (надзвичайною обтяжливістю й нерівномірністю, непрозорістю і не зрозумілістю норм, нестабільністю законодавства, суперцентралізацією, ускладненням й викривленням податків у ході їх адміністрування, можливос тями укладання домовленостей та інше).

2.2. Контроль податкових органів за стягненням податків

Правовий статус податкових органів України, їх функції та правові  основи діяльності визначаються наявністю цих органів у системі органів державного управління.

Єдина, незалежна система органів  державної податкової служби України  складається з центрального органу державного управління – Державної  податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах та районах у містах.

У складі органів державної  податкової служби України знаходяться  й відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями.

 Головними завданнями  податкової служби є методологічне  забезпечення та контроль за  дотриманням чинного податкового законодавства, правильністю обчислення податків, зборів та обов’язкових платежів, повнотою та своєчасністю їх внесення до бюджету та до державних цільових фондів, а також запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При виконанні своїх  функціональних обов’язків органи державної  податкової служби України координують  свою діяльність з різними контролюючими  органами – фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики , митного контролю, контрольно-ревізійною службою тощо.

Одним з основних елементів  податкового менеджменту є контроль податкових органів за надходженням платежів до бюджету. Цей процес включає такі моменти:

• облік платників податків;
• перевірка правильності обчислення податків;
• контроль за своєчасністю надходження податків до бюджету.

Діяльністю в сфері  контролю за надходженням платежів до бюджету займаються податкові органи, а саме податкові інспекції на чолі з Державною податковою адміністрацією України. Державні податкові адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються ДПА України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в областях, містах Києві та Севастополі. Саме на низову ланку покладена безпосередньо робота в сфері контролю, яка передбачає:

а) повний облік платників, забезпечення правильності обчислення платежів і своєчасне їх надходження  до бюджету;

б) контроль за своєчасним наданням платниками бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій та розрахунків;

в) контроль за законним проведенням валютних операцій, дотримання встановленого порядку розрахунків  та використання ЕКА і ЕКК;

г) облік векселів на сплату ввізного та вивізного мита та контроль за їх погашенням;

д) забезпечення своєчасності стягнення фінансових санкцій згідно із законодавством;

е) проведення перевірок  фактів приховування, заниження сум  податків;

є) розгляд скарг та пропозицій;

ж) складання звітів про  надходження податків та платежів і  передача їх вищестоящим організаціям.

Для контролю в сфері оподаткування використовуються два види перевірок:

1. Камеральна перевірка. 

2. Документальна перевірка. 

Камеральна перевірка  здійснюється в податковій інспекції  в управлінні податків та зборів. В  цьому управлінні виділяють III підрозділи:

І. Відділ податків та зборів з юридичних осіб, в якому проводяться  камеральні перевірки по ПДВ, акцизному  збору, податку на прибуток та відрахування в позабюджетні фонди.

II. Відділ податків  та зборів з фізичних осіб, в якому перевіряють декларації та визначають суми прибуткового податку, які підлягають сплаті до бюджету.

III. Відділ стягнення  місцевих, ресурсних, неподаткових  платежів.

Камеральна перевірка  здійснюється в момент отримання  декларації з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

1. Повнота та своєчасність  надання звіту, податкової декларації  та розрахунків. 

2. Дотримання вимог  щодо порядку заповнення представлених  документів.