Необхідність наддержавного регулювання міжнародних ринків

• обов'язкове дотримання у взаємній торгівлі режиму найбільшого сприяння;
• взаємні поступки (у тому числі політичні) і послаблення митних бар'єрів;
• здійснення зовнішньої торгівлі на приватноправовій основі. В ЮНКТАД, окрім розробки принципів і правил міжнародного економічного спілкування, що сприяють розповсюдженню більш демократичних і справедливих умов торгівлі, узгоджено також ряд важливих документів, що регулюють торгові відносини в окремих сферах. Йдеться про серію міжнародних товарних угод з метою стабілізації ринків; угод про надання країнам, що розвиваються, пільг у стягненні мита, причому вперше в світовій торговій практиці на невзаємній основі; угод, що обмежують зловживання монополій в торгівлі.

ЄЕК внесла значний доробок  як в удосконалення організації  міжнародної торгівлі (розробила  конвенцію про міжнародне доро-жне  перевезення вантажів, згідно з якою транспортні засоби і товари звільняються від митних формальностей на кордоні; серію типових комерційних контрактів і уніфіковані взірці основних зовнішньоторгових  документів), так і у розвиток торгівлі між Сходом і Заходом (шляхом узагальнення нагромадженого країнами досвіду, сприяння усуненню перешкод і  розширенню промислового співробітництва).

У 1990 році відбулися якісні зміни у діяльності міжнародної  організації, яка проводила дискримінацію  у зовнішній торгівлі (Координаційний комітет з експортного контролю). На сесії виконкому цієї організації  було знято обмеження на поставку багатьох видів сучасної техніки  у східноєвропейські країни. Такі обмеження було знято й щодо України. У 1996 році організація трансформувалася у клуб технологічно розвинутих країн  та найбільших експортерів зброї. Україну як експортера зброї прийнято до цього клубу як країну-засновницю.

В 1995 році було створено Світову організацію торгівлі (СОТ) зі статусом міжнародної юридичної особи. Вона включає ГАТТ, як одну із своїх складових і Генеральну угоду про торгівлю послугами та захист інтелектуальної власності. На даний момент членами СОТ є 153 країни світу, 29 країн ведуть переговори щодо вступу до СОТ. Україна розглядає членство в COT як системний фактор подальшого розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі і створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій. Процес вступу України до СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. В ході переговорного процесу з приєднання України до СОТ було проведено 17 офіційних та низку неофіційних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до цієї організації. Загалом переговорний процес щодо вступу України до COT передбачав дві головні складові: завершення двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до COT (РГ) та гармонізацію законодавства України відповідно до вимог угод COT. 

25 січня 2008 року у ході  останнього засідання країн-членів  РГ було схвалено проект Звіту  Робочої групи разом з консолідованим  розкладом по тарифах та специфічними  зобов’язаннями України у сфері  послуг.5 лютого 2008 року у Женеві  відбулося засідання Генеральної  Ради СОТ, на якому було підписано  Протокол про вступ України  до СОТ. 10 квітня 2008 року Верховна  Рада України прийняла законопроект  „Про ратифікацію Протоколу про  вступ України до Світової  організації торгівлі”. 16 квітня 2008 року Закон про ратифікацію  був підписаний Президентом України.  Згідно з процедурами СОТ, з  16 травня 2008 року Україна набула  повноправного членства у цій Організації.  

Набуття членства у СОТ  забезпечило міжнародно-правову  основу торговельних стосунків між  Україною та країнами-членами Організації, створило позитивні передумови для  соціально-економічного розвитку держави.  

З перших днів членства України  в Організації проводиться послідовна робота з виконання зобов’язань, взятих нашою державою у рамках вступу до СОТ. 

Наша держава приєдналася до 29 робочих груп з розгляду заявок щодо отримання членства в Організації такими країнами: Азербайджан, Алжир, Андорра, Афганістан, Багамські Острови, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Бутан, Вануату, Ємен, Іран, Ірак, Казахстан, Коморські Острови, Лаос, Ліберія, Ліван, Лівія, Сан-Томе, Самоа, Сейшельські Острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Чорногорія, Російська Федерація, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія. У рамках багатосторонніх переговорів раунду Доха-Розвиток Україна приєдналася до групи держав – членів СОТ, які нещодавно вступили до Організації, з метою обстоювання на переговорах спільної позиції щодо неприйняття додаткових зобов’язань зі зменшення державної підтримки сільського господарства, тарифів на сільськогосподарські та несільськогосподарські товари. У жовтні 2009 року на розгляд держав-членів Кернської групи (19 країн – експортерів сільськогосподарської продукції, зокрема Аргентина, Австралія, Болівія, Бразилія, Канада, Чилі, Таїланд, Уругвай, ПАР та інші, які виступають за повну ліквідацію експортних субсидій та внутрішньої державної підтримки сільськогосподарських виробників) була передана заявка України про приєднання до цього угруповання у рамках СОТ. 

Після набуття членства у  СОТ було започатковано переговорні  процеси з укладення угод про  вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями  держав. Здійснюється послідовна робота щодо опрацювання проектів угод про  вільну торгівлю та проведення відповідних  консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою; продовжується  підготовча робота з започаткування відповідних переговорних процесів з Мексикою, Сирією. 24 червня 2010 року укладено Угоду про вільну торгівлю між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі. Україна використовує договірну базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними партнерами. Одним з основних політичних та економічних наслідків вступу України до СОТ стала активізація переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вступ України до СОТ свідчить про оздоровлення міжнародних економічних відносин, можливість повного включенню до міжнародних ринків на рівноправній основі.

Отже, наддержавне регулювання  міжнародних ринків є необхідною умовою їх функціонування. Утворені міжнародні економічні організації є регуляторами міжнародної торгівлі.

 

 

 

 

Висновок.

Отже, можна зробити висновок, що виникнення і становлення світового ринку - це складний і довготривалий процес, що був обумовлений міжнародним поділом праці і капіталістичним виробництвом.

Світовий ринок являє  собою сукупність ринків окремих  країн, що пов’язані між собою  законами міжнародного поділу праці. Світовий ринок є сферою забезпечення розширеного  відтворення, тому зв’язки між товаровиробниками  різних країн здійснюються через  обмін товарами і розширюються в  міру збільшення масштабів виробництва.

Також треба зазначити, що взаємодія світових господарств  відбувається на основі різноманітних  виробничих, економічних та політичних відносин, які реалізуються через  зовнішню торгівлю, надання послуг, рух капіталу, обмін інформацією  з наукових знань, обмін здобутками культури і через міграцію робочої  сили.

Світовий ринок має  складну структуру, яка може змінюватись  під впливом різних чинників, але  найголовніший з них є НТР, так як протягом усієї своєї історії  людство перебуває у стані  постійного наукового пошуку, змінюючи навколишній світ. Під впливом НТР змінюється не тільки сучасний стан світового господарства, а й відбуваються якісні і територіальні зрушення у ньому. Структуру світового ринку можна розглянути у трьох аспектах: регіональному, товарно-галузевому та соціально-економічному.

Згідно з регіональною структурою світового ринку розрізняють  ринки окремих країн або їх угруповань.

Щодо України, необхідно  визначити її місце в світовій економіці. Перебуваючи складовою  частиною радянської економіки, українська була орієнтована на участь у МПП  переважно серед країн - членів СРСР. Особливістю цього інтеграційного угрупування було централізоване регулювання зовнішньоекономічних зв’язків. Це дозволило захищати національні економіки від подій міжнародного ринку, але одночасно лишало можливості постійно об’єктивно оцінювати рівень ефективності національного виробництва. І як наслідок таких умов - відсталість від світових інтеграційних процесів і випадання з світових господарських зв’язків.Важливими умовами інтеграції України на міжнародні ринки є налагодження випуску конкурентоспроможної продукції і створення конкурентного середовища. Необхідні також перетворення в економічній сфері, великі капіталовкладення, стимулювання виробництва, створення сприятливого інвестиційного клімату.

Розширюється співробітницництво України з Європейським Союзом. Велике значення для економічного розвитку України є вступ у 2008 р. в Світову організацію торгівлі. На сьогоднішній день ведуть переговори про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і Європейським Союзом. Це дасть Україні можливість вийти на ринки  ЄС, а також – має збільшити в рази обсяг інвестицій з країн-членів ЄС в Україну. Майбутня ЗВТ дасть можливість поступового розповсюдження на Україну чотирьох ключових європейських свобод: свободи руху товарів, капіталів, послуг та робочої сили.

 

 

Список  використаної літератури:

1. Базилевич В.Д.

    Політекономія: Підручник, 6-те вид., перероб. І доп. – К: Знання-Прес, 2007. – с. 358, 363, 367.

2. Білецька Л. В., Білецький О. В., Савич В. І.

     Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка).

     Навч. пос. 2-ге вид. перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – с. 312, 314, 317, 319, 328.

3. Дахно І. І.

     Міжнародна торгівля: Навч. посіб. – К: МАУП, 2003.

4. Дідківський М.І.

      Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посб. – К.: Знання, 2006, – с. 291.

5. Е.Ф. Жуков, Т.И. Капаева, Л.Т. Литвиненко и др

    Международные экономические отношения: Учебник для вузов/.; Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – с.108

6. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б.

     Міжнародні економічні відносини: Навч. посб. – К.: Знання, 2008.

7. Іван Кукурудза.

    Міжнародна економіка. Матеріали до лекцій та семінарів. -Черкаси: Редакційно-видавничий відділ Черкаського державного університету, 2000

8. Мочерний С.В.

     Політекономія: Підручник. – К.: Вікар, 2003 – с.347-357, 360.

9.  А.В. Пешко, д.е.н., віце-президент АЕН України, академік.

         «Міжнародний інветиційний ринок:  теоритичні та практичні аспекти  його   формування.»

10. К.С. Солонінко

     Міжнародна економіка: Навч. посб. – К: Кондор, 2008.

11. В. Г. Федоренко.

     Політична економія: Підручник. – К.: Алерта, 2008.

12. А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І Шнирков та ін.

Світова економіка: Підручник, 2-ге вид. – с. 121, 183, 202.

13. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2923.htm - сайт Міністерства закордонних справ України.
14. http://wto.in.ua/ - Україна і СОТ

 

Додаток 1. Фактори зростання привабливості для туристів окремих регіонів світу. [ 6,c155]

Найпопулярніші  країни регіону	Фактори зростання привабливості
Південноамериканський регіон
Бразилія	Широкий розвиток екологічних турів по Амазонії Екзотична природа Сучасна архітектура
Європейський  регіон
Франція Англія Німеччина Фінляндія Швеція	1.  Висока концентрація історичних та культурних цінностей 2.  Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів)
Середземноморський  регіон
Кіпр	1.  Вигідна система оподаткування 2.  Сучасна банківська мережа 3.  Добре налагоджена структура телекомунікацій 4.  Спрощена процедура створення офшорних компаній (10 днів) 5.  Забезпечена державою повна конфіденційність з усіх питань, що стосуються засновників компанії та її банківських рахунків
Ізраїль	1.  Збільшення прочанського туризму 2.  Наявність широкого спектра оздоровчих центрів 3.  Тури по чотирьох морях 4.  Наявність молодіжних таборів 5.  Зростання ділових зв´язків
Регіон  в цілому	1.  Розвинута інфраструктура туризму 2.  Високий рівень обслуговування 3.  Комфортний клімат 4.  Велика тривалість туристичного сезону 5.  Поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам´яток
Азійський регіон
Об´єднані Арабські Емірати	1.  Низькі ціни на електроніку та побутову техніку високої якості 2.  Високий рівень сервісу 3.  Мінімальні податки. Практика системи "TAX FREE" 4.  Великий досвід каргоперевезень 5.  Спрощена система візового режиму
Регіон  в цілому	1.  Екзотична природа і культура 2.  Політична стабільність 3.  Зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію та Океанію 4.  Головний напрямок "пляжного" відпочинку взимку.