Монополістична конкуренція та дуополія

     Таким чином, в усіх розглянутих моделях  дуополії досягають рівноваги, яка  є окремим випадком рівноваги  Неша. 
 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 

     Метою другої частини курсової є розрахунок по заданих показниках діяльності підприємства на ринку монополістичної конкуренції та дуополії усіх економічних показників та побідувати графік доходу, витрат, прибутку та рівноваги підприємства на цьому ринку.

     Нехай задані показники діяльності підприємства на ринку:

MС = 1000 - 25Q

P = 35 + 10Q

      1) Розглянемо задані показники для ринку монополістичної конкуренції, на якому умовою рівноваги є MR = MC.

      Знайдемо  функцію сукупного доходу за допомогою  формули TR=P*Q:

TR = 35Q + 10Q²,

     звідси  маємо функцію граничного доходу:

МR = TR’ = 35 + 20Q

      Далі  знаходимо функцію граничних витрат. Оскільки, MC = TC’, то

ТС = 1000Q – 25Q²/2

      Знайдемо  також функцію середніх сукупних витрат, використовуючи формулу ATC = TC/Q:

ATC = 1000 – 25Q/2

      Використовуючи  умову рівноваги на ринку монополістичної  конкуренції, прирівнюємо MR і МC:

35 + 20Q = 1000 – 25Q

20Q + 25Q = 1000 - 35

45Q = 965

Q = 21,5

      Далі  знаходимо рівноважну ціну, підставивши  у функцію Р = 60 – 10Q знайдене значення Q:

P = 35 + 10*21,5 = 250

      Користуючись  вище поданими формулами, обчислюємо показники:

МС = 1000 – 25*21,5 = 462,5

MR = 35 + 20*21,5 = 462,5

TR = 35*21,5 + 10*21,5² = 5375

TC = 1000*21,5 – 20*21,5²/2 = 16877,5

ATC = 1000 – 20*21,5/2 = 785

      Оскільки  результати обчислення MR і MC збігаються, то розрахунки рівноважного обсягу продукції правильні.

      Розрахуємо  економічний прибуток:

EP = TR –TC = 5375 – 16877,5 = -11502,5 

     Побудуємо графік:

       
 
 
 
 

     2) Розглянемо задані показники тепер для ринку дуополії на прикладі моделі Курно.

     Умовою  рівноваги є МС = MR

     За  дуополіїї –   Q = Q₁ + Q₂

Знайдемо функцію граничного доходу для одного дуополіста:

Оскільки TR₁ = Q₁P = Q₁ (35 + 10Q₁ + 10Q₂) = 35Q₁ + 10Q₁² + 10Q₁Q₂ , то

MR = TR’= 35 + 20Q₁ + 10Q₂

      Далі  знаходимо функцію граничних  витрат. Оскільки, MC = TC’, то

ТС = 1000Q – 25Q²/2

     Знайдемо  також функцію середніх сукупних витрат, використовуючи формулу ATC = TC/Q:

ATC = 1000 – 25Q/2

     Використовуючи  умову рівноваги на ринку монополістичної  конкуренції, прирівнюємо MR і МC:

     MC = 1000 – 25(Q₁ + Q₂), тому

     1000 – 25Q₁ – 25Q₂ = 35 + 20Q₁ + 10Q₂

     45Q₁ + 35Q₂ = 965

     9Q₁ + 7Q₂  = 193

     Q₁ + 0,8Q₂ = 21,5

     Q₁ = 21,5 – 0,8Q₂

     Оскільки Q₁ = Q₂ , то Q₂ = 21,5 – 0,8Q₁, отже підставляємо:

     Q₁ = 21,5 – 0,8(21,5 – 0,8Q₁)

     Q₁ = 21,5 – 17,2 + 0,64Q₁

     0,36Q₁ = 4,3

     Q₁ = Q₂ = 12

     Q = 12 + 12 = 24

     Далі  знаходимо рівноважну ціну, підставивши  у функцію Р = 60 – 10Q знайдене значення Q:

P = 35 + 10*12 = 155

     Обчислюємо  всі інші показники:

МС = 1000 – 25*24 = 400 

MR = 35 + 20*12 + 10*12 = 400         

TR = 35*24+ 10*24² = 6600 ;         

TR₁ = TR₂ = 12*155 = 1860

TC = 1000*24 – 20*24²/2 = 18240 ; 

ATC = 1000 – 20*24/2 = 760

     Розрахуємо  економічний прибуток:

EP₁ = EP₂ = TR –TC = 1860 - 10560= -8700 

Побудуємо графік: 

       
 
 
 
 

     ВИСНОВОК

     Дослідивши  поводження фірми в умовах монополістичної  конкуренції та дуополії і можна  зробити наступні висновки (дуополія – найбільш простий випадок олігополії, тому порівняємо монополістичну конкуренцію та олігополію):

• Основні ознаки монополістичної конкуренції: значна кількість фірм у галузі, які мають невеликий контроль над цінами; взаємозалежність фірм відсутня ,а змова практично неможлива; продукт диференційований; в економічному суперництві використовують цінову й нецінову конкуренцію; входження в ринок є відносно легким.

Щодо  галузей олігополії, то вони характеризуються присутністю декількох фірм, кожна з яких володіє значною часткою ринку. Поведінка фірм є взаємозалежною. В основі існування олігополії лежать різноманітні бар'єри для входження у галузь. Продукти олігополістів можуть бути як однорідними, так і диференційованими.

• У короткостроковому періоді фірми за умов монополістичної конкуренції можуть отримати економічні прибутки або зазнавати збитки. Легке входження фірм у галузь і вихід з неї забезпечують нормальний прибуток у довгостроковому періоді.
• Основними моделями олігополії є: модель ламаної кривої попиту; змовницька олігополія; лідерство у цінах; ціноутворення за принципом "витрати плюс”.
• Модель ламаної кривої попиту допомагає пояснити негнучкість цін. Невизначеність не змовницького ціноутворення спонукає до змови. Олігополісти, які беруть участь у таємній змові, за своєю поведінкою є по суті чистими монополістами.
• За моделі "лідерство у цінах" найбільша або найефективніша фірма галузі ініціює зміни ціни , а інші фірми-конкуренти наслідують Ті поведінку. При ціноутворенні за принципом "витрати плюс" олігополісти додають до планового рівня виробничих витрат надвишку у розмірі деякого відсотка витрат
• За монополістичної конкуренції ціна перевищує граничні витрати, що свідчить про недосяжність розподільної ефективності, ціна перевищує мінімальні середні витрати, що вказує на досяжність соціальної ефективності за монополістичної конкуренції, стан довгострокової рівноваги досягається в точці, в якій фірми мають нульові прибутки, як в умовах досконалої конкуренції, однак ціна перевищує величину граничних витрат.
• Диференціація продукту є знаряддям, за допомогою якого фірми в умовах монополістичної конкуренції можуть нейтралізувати тенденцію до зменшення економічних прибутків у довгостроковому періоді. Диференціація продукту забезпечує споживачеві широкий вибір продуктів та їх покращення.

А в олігопольних галузях основним методом боротьби є нецінова конкуренція(диференціація продукту і реклама). Однак олігополії не досягають ні розподільної, ні виробничої ефективності. Олігополії в одному випадку можуть сприяти покращенню продукту і зниженню витрат, а в іншому можуть гальмувати технічний прогрес та інноваційний процес.

• Реклама є спробою фірм монополістичної конкуренції, так само як і в олігополії, збільшити попит на їхній товар. Традиційний і сучасний погляди на рекламу різняться між собою економічними функціями реклами: переконує вона покупця чи його інформує; посилює монополію чи конкуренцію; знижує чи підвищує ефективність використання ресурсів. За монополістичної конкуренції реклама може привести тільки до тимчасового збільшення прибутків. Щоб максимізувати прибуток, монополістично-конкурентна фірма комбінує з цінами, диференціацією продукту і рекламою.

 
 

   Порівнюючи  монополістичну конкуренцію з дуополією  за основними ознаками, що визначають форму ринкової структури, отримаємо таблицю:

     Таблиця 1.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 224с.
2. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. – 5-те вид., стер. – К.: «Знання», КОО, 2006р. – 211с.
3. Кара гадова О.О., Червоньов Д.М. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 2008с.
4. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с.
5. Лісовий А.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. К.:ЦУЛ, 2003. – 192 с.
6. Макконелл К.Р., Брю С.Л Економікс: принципи, проблеми та політика: Пер. З 14-ого англ. вид. – М.: ІМФРА – М, 2005, - ХХХІ, 927 с.