Монополістична конкуренція та дуополія

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  авіаційний університет

Інститут  економіки і менеджменту

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра економіки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу: «Мікроекономіка» 
 
 

Варіант №7, №5 
 
 
 
 
 

                                                                      Виконала: студентка 115 гр. ФЕП

                                                                          Квітко Л.Ю. 

  Перевірила:                 Шуляр Н.М.          
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2009

     ЗМІСТ 

Вступ………………………………………………………………………………..3      

Розділ  І. Монополістична конкуренція……………………………….5

1.1. Монополістична конкуренція та її основні риси……………………………...5

1.2. Визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції………………………………………………………………………….7

1.3. Монополістична конкуренція та ефективність……………………………….13

1.4. Нецінова конкуренція…………………………………………………………15

Розділ  ІІ. Дуополія…………………………………………………………….19

2.1. Суть та основні риси дуополіїї………………………………………………..19

2.2. Модель дуополії Курно………………………………………………………..23

2.3. Модель Жозефа  Бертрана……………………………………………………..27

2.4. Модель Штакельберга…………………………………………………………29

2.5. Модель дуополії з диференційованою продукцією………………………....31

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………………….32

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...36

Список використаної літератури…………………………………………………..39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

      Метою кожного підприємця э отримання прибутку, тобто його максимізація. Проте динаміка доходу, як одного з вирішальних факторів прибутку, багато у чому залежить від ринкової ситуації, насамперед від переважного типу конкуренції. Як відомо, залежно від конкурентного середовища ринки поділяють на чотири групи: чистої (досконалої) конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії. Найважливішими ознаками, за якими виділяють різні моделі ринку, є: кількість фірм-продавців на ринку; тип продукту, що виробляється; можливості контролю за цінами з боку продавців та умови вступу в галузь.

          Предметом дослідження даної курсової роботи є монополістична конкуренція та дуополія як ринкові структури.      Досконала конкуренція і монополія - це протилежні крайні моделі ринкових структур. Проте можуть існувати і проміжні моделі, які не є повністю конкурентними, не контролюються єдиним продавцем і які зустрічаються набагато частіше. Дана робота присвячена розгляду моделей саме таких проміжних типів ринкової структури.

     Монополістична  конкуренція здійснюється тоді, коли відносно велика кількість фірм конкурують між собою за продаж диференційованого товару на ринку, де можлива поява нових продавців. Така ситуація є найпоширенішою моделлю сучасного ринку. Особливо це стосується товарів народного споживання. Кожен з нас як покупець найчастіше зустрічається з виробником чи продавцем, який у своїй поведінці орієнтується на монополістичну конкуренцію. Легка і харчова промисловість, сфера послуг дають нам безліч прикладів.

     Монополістична  конкуренція має ознаки як  монополії, так і досконалої конкуренції, а вірніше буде сказати, що вона містить у собі дуже значний обсяг я4онкуренції, змішаної з невеликою дозою монопольної влади. Ринок сегментується, кожна фірма формує свій мікроринок, і на кожному з сегментів продавці мають можливість маніпулювати ціною як монополісти, конкуруючи між собою як досконалі конкуренти.

     Наявність великого числа конкурентів в галузі не дає можливості використання ефекту масштабу, на якому заснована олігополія, а також взаємозалежної поведінки фірм в галузі. Це ослабляє бар'єри вступу до галузі і підсилює конкуренцію, істотно ослабляючи монополістичну владу над ціною.

     На  відміну від монополістичної конкуренції олігополія означає поєднання більшої монопольної влади учасників ринку і більш слабкої конкуренції. В галузі олігополії зазвичай домінує декілька фірм, а вступ до ринку інших виробників обмежений. Але головна риса олігополістичного ринку - загальна взаємозалежність його учасників. Кожний олігополіст при визначенні лінії своєї економічної поведінки повинен враховувати поведінку як споживачів продукції, так і конкурентів, оскільки їх реакція на його дії може бути неоднозначною. Тому не існує загальної універсальної теорії олігополії. Моделі поведінки фірм при олігополії досить різноманітні. Отже в цій роботі буде представлено найбільш поширені моделі олігополії на прикладі дуополістичної структури ринку. Дуополія - тип ринкової структури, при якій є тільки два постачальники певного товару і між ними повністю відсутній монополістичні угоди про ціни, ринки збуту, квоти виробництва. Дуополія - найбільш простий випадок олігополії.

     Таким чином, мета даної курсової роботи – дослідження поведінки підприємства на різних типах ринків: монополістична конкуренція і дуополія, а також визначення доходів, витрат і прибутку підприємства на цих типах ринку.

Мета  роботи передбачає виконання таких  завдань:

• Дослідити теоретичні аспекти існування ринків монополістичної конкуренції та дуополії;
• Визначити умови формування типів ринку і побудувати необхідні графіки;
• Зробити порівняльний аналіз монополістичної конкуренції та дуополії.

 

РОЗДІЛ  І. МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ 
 

     1.1. Монополістична конкуренція та її основні риси 

     Монополістичну  конкуренцію не слід плутати з монопольним ринком. Хоча ці терміни досить співзвучні, вони відображають зовсім різні ситуації на ринку. Розглянемо основні риси монополістичної конкуренції.

     1. На ринку діє  досить велика  кількість продавців. Що означає "досить велика"? Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців має бути:

- не надто великою, щоб попит не перетворився на абсолютно еластичний, що властиво для чистої конкуренції;

- не надто малою, щоб кожна фірма володіла відносно незначною часткою ринку та мала обмежений контроль над ціною (але все-таки мала);

досить  значною, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій  окремих фірм з метою обмеження обсягів виробництва та штучного підвищення цін;

- достатньою, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію конкурентів.

Отже  якщо для чистої конкуренції на ринку  необхідно мати сотні або й тисячі фірм, то для монополістичної конкуренції досить ЗО, 50 чи 70 фірм.

     2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація ґрунтується як на реальних, так і на удаваних відмінностях. Реальні відмінності досягаються за рахунок:

а) якості товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональними особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якістю роботи тощо. Товарні ринки України переповнені товарами з однаковою товарною маркою, але виготовленими у різ-них країнах: Польщі чи Італії, Японії чи Малайзії, Кореї чи Болга-рії. При цьому їхня якість може мати досить суттєві відмінності;

б) поглиблення післяпродажного обслуговування. Фірми намага-ються виділити свій товар серед інших аналогічних ним, що збіль-шують термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставля-ють товар покупцеві, на місці збирають і встановлюють меблі тощо;

в) місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких виникає у певному місці. Скажімо, кафе, розташо-ване у людному місці на березі Дніпра з чудовим краєвидом, чи бензоколонка на трасі з активним рухом автомобілів будуть привабливішими для покупців за інших рівних умов;

г) стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців. Наприклад, Тростянецька кондитерська фабрика "Корона" у разі придбанні 0,5 кг цукерок видає кожному покупцеві спеціальний пакет з фірмовим знаком, а бензоколонка "Південь" за умови придбання 30л бензину безкоштовно вручає водію пляшку мінеральної води.

Проте диференціація товару часом ґрунтується  на удаваних відмінностях. Найчастіше на них спрямована активна рекламна політика фірми ("Наша зубна паста — це єдиний надійний захист від карієсу!" чи "Наш пральний порошок чистить усе, крім ваших кишень!"). Цьому також підпорядковане використання відомих торгових знаків або торгових марок.

     3. Обмежена можливість впливу на ціну. Було б помилковим  вважати, що при монополістичній конкуренції фірма взагалі не може вплинути на ціну продукту, який вона реалізовує. Вдале розташу-вання, яскрава упаковка, результативна рекламна кампанія дають фірмі певні переваги над іншими, що зумовлює можливість реалізу-вати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця можливість обмеже-на тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує багато близь-ких товарів-субститутів, а тому покупець має змогу придбати товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

     4. Легкий вступ у  галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість  конкуруючих фірм, створити якісь бар'єри для вступу у галузь нових виробників практично неможливо. Разом з тим, існує певний виняток з цього правила. Скажімо, кількість місць, найзруч-ніших для встановлення кіосків, обмежена, а тому для додаткових конкурентів з’являються бар'єри. Це особливо важливо для розуміння моделі поведінки фірми на ринку з монополістичною конкуренцією у довготерміновому періоді.

Ринку монополістичної конкуренції належить проміжне місце між монопольним ринком та ринком чистої конкуренції. Тому і механізм визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції є переплетенням моделей, розглянутих удвох попередніх темах. 
 

     1.2. Визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції 

     Припустимо, що якась фірма, зорієнтована на монополістичну конкуренцію, виробляє та постачає па ринок певний вид продукції, що відрізняється від інших товарів цієї групи. Який вигляд матиме крива попиту (крива продажу) на цей товар?

     З одного боку, якщо крива попиту і  буде абсолютно еластичною, то тільки у певних межах, бо частка фірми не така вже й мала, щоб збільшення нею обсягів продажу взагалі не впливало на ціни. Найчастіше вона має похилий характер, оскільки: а) фірма в умовах монополістичної конкуренції має меншу кількість конкурентів, ніж на конкурентному ринку; б) продукти цих конкурентів є близькими, але не ідеальними замінниками.

     З іншого боку, крива попиту матиме більшу еластичність, ніж на монопольному ринку. Тут є можливість за рахунок позитивної диференціації продукту добиватися ефекту заміщення, коли попит з інших товарів цієї групи переноситься на товар даної фірми.

     Таким чином, еластичність кривої попиту буде залежати від кількості конкурентів, з якою стикається фірма, та ступеня диференціації продукту в галузі. Чим численніша група конкурентів та слабкіша диференціація продукту, тим більш еластичною буде крива попиту для кожного з них. У цьому випадку монополістична конкуренція наближатиметься до досконалої. Якщо кількість конкурентів буде обмежена, а глибина диференціації продукту значна, то крива попиту матиме менш еластичний вигляд, що наближатиме становище фірми на монопольному ринку до чистої монополії.