Малі підприємства та їх роль в економіці

Дані пропозиції перегукуються  з рекомендаціями МФК, основні з  яких: спростити процедури реєстрації нових підприємств; пояснити та обмежити процедури ліцензування; знизити  рівень податків; обмежити кількість  податків; обмежити та спростити урядові нормативні акти; перейти до загальних міжнародних засад бухгалтерського обліку.

 

Висновки до розділу

 

З огляду на аналіз світового  досвіду розвинених країн  можна  зробити висновок, що держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефективних її напрямів. Державна підтримка в Україні, так би мовити, «шкутильгає», що веде до зменшення великого обсягу малих підприємств.

Для розв'язання проблем  економічного й соціального розвитку України на сучасному етапі становлення ринкової економіки слід посилити увагу держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед малого підприємництва, формування відповідної державної політики щодо підтримки малого підприємництва. Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише "об'єктивною необхідністю" переходу до ринку, а й невід'ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-економічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом незворотності економічних процесів.

Враховуючи що в Україні  зростає безробіття, організація  і діяльність малих підприємств  може бути важливим фактором, що протидіє цьому небажаному явищу.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Досвід розвинених країн  показує, що малий бізнес відіграє дуже і дуже

велику роль в економіці, його розвиток впливає на економічний  розвиток, на

насичення ринку товарами належної якості, на створення нових додаткових робочих місць, тобто вирішує багато економічних, соціальних і інших проблем. У всіх економічно розвинених країнах держава сприяє розвитку малого бізнесу,

дієздатне населення  дедалі більше починає займатися  малим підприємництвом.

Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас – виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення. Багато економістів займалися дослідженням ролі і місця малого бізнесу в економіці і всі вони сходились на тому, що саме малий бізнес визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту, забезпечує реалізацію інновацій; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції.

Значна перевага малих підприємств  полягає в тому, що багато хто з них виявилися більш пристосованими, ніж великі компанії, до умов розвитку в кризові періоди для економік країн Заходу. Великі фірми не так відчутно і швидко реагують на будь-які зміни в економіці. Не випадково в політику урядів Німеччини, США і багатьох інших розвинутих капіталістичних країн допомога дрібному бізнесу посідає особливе місце.

Невеликі підприємства найбільше  реагують на зміну в економіці, на спад чи підвищення норми прибутку в галузях економіки. У таких  умовах великі компанії експортують капітал. Дрібні ж фірми, зазвичай, не мають такої можливості. Для виживання дрібні фірми змушені переглядати свою виробничу і збутову діяльність. Ті, що зуміли пристосуватися – вижили, інші – просто збанкротували. Однак, розвиток малих підприємств під час подолання цієї кризи став важливим засобом для оздоровлення економіки.

Світовий досвід і практика перших кроків вітчизняного малого підприємництва свідчать, що виконання малим підприємництвом  суттєвої економічної та соціальної ролі можливе лише за умов виваженої державної політики всебічної підтримки цього сектору економіки.

Аналіз реальних процесів розвитку малого підприємництва в Україні, реалізації урядових дій щодо його підтримки показує, що головною причиною, яка стримує подальший розвиток малого підприємництва, є не сформованість у країні ефективної законодавчо закріпленої державної політики розвитку підприємництва, і зокрема, не сформованість цілісної системи органів державної виконавчої влади з питань підприємництва. Свідченням неефективності діяльності органів державної влади у сфері розвитку підприємництва в Україні є, насамперед, зниження темпів зростання кількості діючих малих підприємств і чисельності працюючих у них, посилення процесу "тінізації" суб'єктів малого підприємництва.

Розв'язання існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні потребує нових підходів до сприяння розвитку малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво підняти роль і місце малого підприємництва в економічному процесі суспільства, а саме — забезпечити протягом найближчих років у структурах зазначеного сектору зайнятість на рівні 25—30 % дієздатного населення та виробництво до 25 % валового внутрішнього продукту. Саме з цього слід виходити при розробці та реалізації заходів щодо державної підтримки малого підприємництва.  Формування державної політики розвитку малого підприємництва, визначення форм і методів її реалізації має бути невід'ємною частиною загальнодержавної доктрини демократичних соціально-економічних перетворень в Україні і мати стратегічною метою формування значного прошарку середнього класу в країні як основи соціально-політичної стабільності в суспільстві. Подальший розвиток ситуації у сфері малого підприємництва без активного позитивного сприяння держави може призвести до згортання цього сектору національної економіки із загостренням економічних проблем і посиленням соціальної напруги в суспільстві.

 

 

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ.

 

1. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики/ Варналій З.С. –  4-те вид., стер.-К.: Т-во „Знання”, КОО, 2008.-302с.
2. Т. Петросян «Поняття  та сутність малого та середнього бізнесу».
3. Виноградська А.М.  Основи підприємництва:Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.:Кондор, 2005. – 544 с.
4. С.В. Мочерний,О.А. Устенко, С.І. Чеботар Основи підприємницької діяльності:ВЦ «Академія», оригінал –макет,  Київ 2005.
5. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво: Довідник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 379 с. –(Вища освіта XXI століття).
6. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. – К.:Знання-Прес, 2002. –239 с.
7. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. № 2063ІІІ
8. Колесникова Л.О. Підприємництво та малий бізнес в сучасній державі: управління розвитком.
9. Збарський В.К. Менеджмент малого та середнього бізнесу : навч. посібн. / В.К. Збарський. – К. : Вид-во "ДАКККіМ", 2006. – 361 с.
10. Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі : навч. посібн. / Л.Д.Буряк. К. : Вид-во "КНЕУ", 2007. – 423 с.
11. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999. – 438 с.
12. http://zik.ua/ua/news/2011/04/20/283775

 

 

    

 

 

Додаток 1

Чисельність працівників  малих підприємств різних країн світу, осіб.

Вид діяльності	Україна	Росія	США	Англія	Південна Корея	Японія
Промисловість	200	100	500	200	20	.300
Будівництво	200	100	Річний обсяг до 1 7 млн. $	25	20	300
Транспорт	50	100	500	50	20	300
Сільське господарство	50	60	Річний обсяг до 3,5 млн. $	50
Наука та наукове обслуговування	100	60
Оптова торгівля	25	50	100			100
Роздрібна торгівля	15	30	100		5	50
Побутове обслуговування	25	30	Річний обсяг до 13,5 млн. $		5	50
Інші види діяльності	25-50	50			5	50

 

 

 Додаток 2

 

Резюме критичного аналізу  цільової орієнтації та ефективності державних програм підтримки малого бізнесу в західноєвропейських країнах
Що слід робити уряду?
Концентрація зусиль на формуванні прийнятних макроекономічних умов. 2.Видання законів,  що визначають цілі й завдання  політики в області малого  бізнесу.  3. Продовження розвитку  цієї політики на місцевому рівні. 4. Аналіз і реалізація  цієї політики як частини інтегральної  економічної, соціальної політики  і політики в галузі зайнятості.
Де занизити акценти:	Які напрямки підсилити:
Оподаткування для МП Дерегуляція діяльності МП Навчання Підтримка старту нових фірм Інформаційні та консультаційні послуги Рішення короткострокових проблем	Цільова спрямованість акцій Технології та Наука "Специфічні" групи клієнтів програм державної підтримки Фінансова підтримка Заохочення діалогу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3 ПРО ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Закон України

від 19 жовтня 2000 року

№ 2063ІІІ

Цей Закон визначає правові  засади державної підтримки суб'єктів  малого підприємництва незалежно від  форми власності З метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

Стаття 1. Поняття суб'єктів  малого підприємництва

Суб'єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані  у встановленому законом порядку  як суб'єкти підприємницької діяльності;

юридичні особи —  суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми  та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний  період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

Середньооблікова чисельність  працюючих визначається з урахуванням  усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

Стаття 2. Сфера дії  Закону

Дія цього Закону поширюється  на суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності, у тому числі тих, що здійснюють діяльність у галузі сільського господарства. Дія цього Закону не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам — засновникам та учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків.

 

 

Додаток 4

 

В Україні зменшується  кількість дрібних приватних  підприємців.

 

Дія Податкового кодексу викликало  скорочення кількості фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній  системі оподаткування.

Про це пише «Коммерсантъ-Украина».

Тільки у I кварталі 2011 знялися з обліку на 57% більше фізосіб-СПД, ніж на початку 2010 року. Відкрити бізнес наважилися на 30% менше громадян.

Експерти очікують, що до кінця року кількість ліквідованих СПД зросте з нинішніх 57 тис. до 300 тис.

У Державній податковій службі (ДПС) підрахували, що у I кварталі 2011 року кількість тих фізичних осіб-підприємців, які припинили діяльність, у порівнянні з січнем-березнем 2010 року зросла на 57%, до 56,6 тис.

Відкрити бізнес з  початку року зважилися 44 тис. платників, тоді як рік тому – 62,6 тис.

Такі дані містяться в листі  ДПС №67 від 11 квітня на депутатський запит Святослава Олійника. Рік тому чистий приріст становив 26,7 тис. фізосіб-СПД, а в поточному році кількість  фізосіб-платників єдиного податку скоротилося на 12,6 тис.

Раніше заступник голови податкової служби Олександр Клименко зазначав, що припинить свою діяльність лише бізнес, який, перебуваючи на спрощеній  системі, був задіяний у схемах мінімізації  податків.

З 1,1 млн. «спрощенців» тільки 400 тис. фізосіб-СПД мають договірні відносини з юрособами, які перебувають на загальній системі оподаткування. Витрати на купівлю товарів, робіт і послуг у таких «спрощенців» з 1 квітня заборонено включати до валових витрат. «Є підстави стверджувати, що 170 тис. з них насправді є найманими працівниками та зареєстровані платниками єдиного податку тільки з метою економії витрат роботодавців», – заявляв Клименко.