Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринку: модель IS-LM

      З графіку випливає, що зростання державних  витрат змістить криву IS вправо і вверх, що спричинить лише зростання і - p, а Y залишиться незмінним. Зростання і-p могло б відбутися за рахунок зниження p (темпів інфляції). Однак цього не відбувається, а навпаки, інфляція зростала відносно довгий час при цьому спостерігалось і продовжується спостерігатись і в даний час витіснення інвестицій. Останнє можна пояснити так; зростання державних витрат можливе за двох умов а) держава збирає більше податків-T, б) держава більше витрачає коштів на придбання товарів та послуг. Якщо Y незмінне, то це може відбутись за рахунок змін в інвестиціях I та споживанні домогосподарств -C. Зростання витрат можливе за рахунок зниження I на ту ж величину, зростання податків веде до скорочення заощаджень населення на ту ж величину, а отже і інвестицій. Те ж відбувається і при оподаткуванні підприємств. Таким чином пояснюється відсутність зростання Y при зростанні державних витрат.

    Однак в економіці України продовжує  спостерігатись спад обсягів виробництва-Y. Це можна пояснити специфікою державних  витрат. Вони йдуть фактично не на розвиток економіки, а на відшкодування заборгованості і на субсидії підприємствам ключових галузей вугільної промисловості  та сільського господарства, також  на випуск споживчих товарів, Тому бюджет є весь час дефіцитним і досягає 16-17%. Дефіцитний бюджет є головною причиною емісії, а отже і інфляції. При  цьому зростання емісії на менший процент викликає збільшення цін  на більший процент, Тобто в економіці  діє мультиплікатор-примножувач, за допомогою якого й можна пояснити, чому при активній бюджетній політиці відбувається скорочення обсягів виробництва.

    Бюджетний дефіцит визначає емісію, зростання  цін випереджає емісію, реальні запаси коштів скорочуються, рівновага на грошовому ринку відновлюється  при менших обсягах реального  продукту. Графічно це зображується у  зміщенні вертикальної кривої LM вліво, яке й викликає зниження обсягів Y.

    Важливою  рисою економіки постсоціалістичної України є активна бюджетна політика, що виявляється у зростанні державних  витрат. Тоді, коли збільшення грошової маси не є обмежувачем випуску (маємо  на увазі звичайну модель IS-LM ), зростання державних витрат спричиняє зростання випуску.

    В економіці з часом настає  період, коли внаслідок поштовху, отриманого від зростання грошової маси, ціни починають випереджати останню. Рівень інфляції підвищується, обсяг  продукту зменшується.

    Подальше  збільшення емісії  в  наступному  періоді  може тимчасово збільшити  виробництво, але після цього  настане  його нове скорочення. Аналіз цього ефекту дає  змогу  зробити  висновок про розміщення лінії LM паралельно до осі i-p                    

i-p

             LM          

                         

                         

                         

                    IS2  

                 IS1     

                         

                                                 

    Рис. 2.4. Вплив емісії на виробництво 

    Важливою  рисою економіки України є  активна бюджетна політика, що виявляється  у зростанні державних витрат. На графіку зсув лінії IS вправо, що є  цілком зрозумілим.

      Адже у формулі кривої IS державні  витрати знаходяться у чисельнику.

      Оскільки величина продукту  фіксована  грошовою масою(лінія LM),то збільшення  державних витрат втілюється  лише у зростанні реальної  ставки процента i-p .

      Насправді ж в економіці спостерігається  інший  результат витіснення  інвестицій. Пояснимо цей феномен.

    Зростання державних витрат можливе за двох умов:

         а) держава збирає більше податків (T  );

         б) держава більше витрачає коштів на придбання товарів та послуг (G). При фіксованому випуску Y це мало б  привести до змін двох інших елементів сукупних витрат:  інвестицій I та споживання домогосподарств C. [17] 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ ІІІ. Типи економічної політики України у відношенні до моделі IS – LM

    3.1. Бюджетно-податкова політика України  в моделі IS – LM

    Застосування бюджетно-податкової або фіскальної політики в моделі IS-LM з фіксованими цінами спричиняє зміну рівня доходу і процентної ставки. Розглянемо, яким чином діє механізм бюджетно-податкової политики.

    Припустімо, що держава впроваджує стимулювальну  бюджетно-податкову політику за постійної  пропозиції грошей. Якщо в економіці  зростають державні видатки, то при  кожній заданій процентній ставці такі заходи в політиці мають збільшити рівень доходу.

    Якщо  скорочуються податки, то при кожній заданій процентній ставці рівеньдоходу має збільшитись. Зростання доходу сприяє підвищенню попиту на гроші, оскільки в економіці провадиться більша кількість операцій. Збільшення попиту на гроші при незмінній пропозиції грошей викликає зростання процентної ставки. У свою чергу, це підвищення процентної ставки знижує рівень планових інвестицій і приватного споживання, що частково зменшує рівень доходу. Отже, стимулювальна бюджетно-податкова політика зсуває криву IS праворуч вгору вздовж кривої LM і призводить до зростання процентної ставки та рівня доходів. Але внаслідок зростання процентної ставки відбувається витіснення інвестицій: мультиплікатор державних видатків та податковий мультиплікатор повністю "спрацювати" не можуть. Спричинене зростанням ставки процента зменшення планових інвестицій, яке частково елімінує вплив стимулювальної бюджетно-податкової політики на економіку, отримало назву ефекті витіснення. [10]

    Таким чином, згідно моделі IS-LM, ефект витіснення зменшує дієвість стимулювальної бюджетно-податкової політики. Тому в моделі IS-LM мультиплікативне розширення доходу виявляється меншим, ніж у кейнсіанській моделі доходів і витрат (модель "кейнсіанського хреста").

    Протилежним чином на економіку впливає обмежувальна бюджетно-податкова політика. У цьому  випадку відбувається зсув кривої IS ліворуч вниз, що, відповідно, знижує процентну ставку та рівень доходу в економічній системі. З іншого боку, зменшення процентної ставки стимулює планові інвестиції, що певною мірою компенсує негативний вплив обмежувальної бюджетно-податкової політики на доход.

    У поєднанні криві IS та LM визначають процентну ставку і національний дохід у короткостроковому періоді за умови незмінного рівня цін ( рис. 3.1).

Рис. 3.1. Рівновага у моделі IS-LM [14]

     На  рис. 2 точка перетину кривих IS та LM характеризує стан рівноваги економіки, тобто визначає процентну ставку і рівень доходу, які задовольняють умови рівноваги, як на ринку товарів та послуг, так і на ринку грошей.

     За  допомогою моделі IS-LM можна проаналізувати, як фіскальна політика впливає на параметри макроекономічної рівноваги у короткостроковому періоді. Дію стимулювальної фіскальної політики, яка передбачає збільшення державних видатків та зниження податків, графічно можна зобразити переміщенням кривої IS праворуч ( рис. 3.2).

Рис.3.2. Фіскальна політика в моделі IS-LM [15]

     Рівновага переміщується із точки А у  точку В. У результаті дохід збільшується із Y1 до Y2, а процентна ставка - з і1 до і2. При цьому необхідно відзначити, що вплив фіскальної політики може бути послаблений дією ефекту витіснення - зменшенням обсягу інвестицій унаслідок зростання процентної ставки. Стримувальна фіскальна політика призводить до зворотного результату - зростання інвестицій та падіння процентної ставки і унаслідок переміщення кривої IS1 ліворуч. При цьому дохід зменшується з Y1 доY3.

     Отже, використовуючи модель IS-LM можна проаналізувати, як фіскальна політика впливає на параметри макроекономічної рівноваги. Якщо уряд використовує стимулювальну фіскальну політику, то крива IS переміститься праворуч. При використання стримувальної фіскальної політики крива IS переміститься ліворуч.

   Фіскальна політика, на мою, потребує ще удосконалення. Було б доцільно:

• надати їй оптимального, гнучкого і рівно напруженого характеру, не допускати довільного трактування, зробити її зрозумілою для всіх;
• при зміні системи оподаткування брати до уваги специфічні завдання кожного етапу переходу економіки України до ринку і здійснення реформ;
• при розробці системи оподаткування брати до уваги історичні та соціально-культурні традиції українського народу щодо певних видів податків;
• вважати необхідним елементом процесу розробки нових податків наукову експертизу проектів законодавчих актів;
• розробити чіткий механізм, щоб запобігти ігноруванню висновків експертизи щодо змін в оподаткуванні;
• провести потрібні глибокі якісні зміни у відносинах між урядом та головними розпорядниками бюджетних коштів;
• удосконалити єдину комп'ютерну мережу в Україні з метою збору даних про сукупний доход фізичних осіб;
• провести перереєстрацію всіх законних та підзаконних актів, що регулюють податкове законодавство стосовно їх взаємовідповідності (найдоцільнішим є прийняття Податкового і Бюджетних кодексів);
• впорядкувати існуючі податки та скоротити їх кількість;
• вдосконалити систему пільг на податки(пільги повинні бути прозорими і конкретними, повинна існувати система контролю за наданням пільг);
• посилити захист платників податку;
• вдосконалити напрямки видатків;
• реформувати систему пенсійного забезпечення,
• удосконалити систему соціального захисту населення;
• раціонально використовувати фінансові ресурси державного бюджету на утримання армії та воєнізованих формувань;
• посилити економічні санкції та кримінальну відповідальність за нецільове використання державних коштів;
• змінити напрямки інвестування державних коштів.
• вилучені кошти від продажу державних облігацій необхідно спрямувати на розвиток інноваційних підприємств, а не на поточне споживання чи фінансування збиткових підприємств. Що у майбутньому збільшить реальний дохід держави;
• внутрішні і зовнішні запозичення можуть бути і надалі, але держава повинна дотримуватися встановленої межі;
• необхідно застосовувати механізми грошової приватизації;

   Фіскальна політика містить досить простий  інструмент впливу на економіку, а саме видатки і податки. Змінюючи податки  і видатки можна досягти важливих змін у макроекономічних процесах. Тому Україна повинна витрачати кошти на реформи, бо саме вони можуть стимулювати зростання ВВП. [11]

    3.2. Ефективність фіскальної і монетарної  політики України  на основі  моделі IS – LM

     Під ефективністю фіскальної і монетарної політики зазвичай розуміють їхню здатність  справляти стимулювальний вплив  на економіку, передусім спричиняти збільшення доходу (реального ВВП). Це означає, що мова має йти про ефективність стимулювальної фіскальної та монетарної політики. В різних ситуаціях на товарному та грошовому ринках їхня здатність позитивно впливати на дохід є неоднаковою. Отже, неоднаковою є і їхня ефективність.

     Стимулювальна фіскальна політика є ефективною, якщо приріст автономних витрат, викликаний урядовими заходами, перевищує ефект  витіснення приватних інвестицій. На прикладі збільшення державних закупівель це можна записати так: DG > DI. За таких умов приріст доходу, викликаний збільшенням державних закупівель. перевищує зменшення доходу, викликане зростанням процентної ставки та ефектом витіснення. Стимулювальна монетарна політика є ефективною, коли вона, збільшуючи пропозицію грошей і зменшуючи процентну ставку, здатна викликати приріст інвестицій і доходу. Якщо ці умови відсутні, фіскальна і монетарна політика неефективні.

     Дотримання  умов, за яких фіскальна і монетарна  політика є ефективними, залежить від  двох чинників: h — чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки та b — чутливості інвестицій до змін рівня процентної ставки. Оскільки обидва показники чутливості визначають нахил кривих IS і LM, то це означає, що в графічній інтерпретації ефективність фіскальної і монетарної політики залежить від нахилу кривих моделі IS–LM. Графічну інтерпретацію ефективної фіскальної політики наведено на рис. а.

     Незначний ефект витіснення забезпечується тоді, коли попит на гроші є високочутливим до змін рівня процентної ставки, тобто  коли h є великою величиною. За цих умов згідно з рівнянням M^S / P = k × Y – h × r нерівновага на ринку грошей, викликана зростанням доходу, усувається за рахунок незначного зростання процентної ставки. Тому незначним буде і негативний тиск процентної ставки на канал «інвестиції—дохід», внаслідок чого дохід зросте з несуттєвим ефектом витіснення.