Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринку: модель IS-LM

L = L1(Y) + L2(r) чи L = L(Y1r)

Дорівнявши попит  та пропозицію на грошовому ринку  можна одержати умову його  рівноваги  чи функцію:

LM = (Y1r) = M L.

Рис. 1.1 Рівновага на ринку

     Якщо ці графіки помістити в одну систему координат (рис. 1.1), то крапка їхнього перетинання (Е) укаже на таке співвідношення між рівнями національного доходу і банківського відсотка, при якому заощадження дорівнюють інвестиціям, попит на гроші дорівнює їх пропозиції, тобто обоє сектора (товарний і грошовий) господарства знаходяться в стані рівноваги.

     Однак у такому виді модель загальної рівноваги  не довершена, оскільки в ній не відбитий стан ринку праці. Згідно кейнсіанському підходу, рівновага на ньому встановлюється при такій реальній заробітній платі, що зрівнює попит та пропозицію праці. При цьому номінальна заробітна  плата вважається нееластичної, а  ринок праці виконує пасивну  роль, тобто його стан цілком обумовлюється  кон'юнктурою товарного і грошового  ринків.

     Якщо  розглядати всі ринки як взаємозалежні, то загальна графічна модель буде мати наступний вид.

Рис.1.2. Загальна модель ринку

     Тут у частині А відбита рівновага  на товарному і грошовому ринку (схема ІS - LM), у частині В - графічне вираження виробничої функції (Y = Y(N), де обсяг національного доходу ув'язаний із зайнятістю населення, і частина  З - це модель рівноваги на ринку  праці, де N - рівень зайнятості, W - ставка номінальної заробітної плати, Р - рівень цін; отже, W/P - ставка реальної заробітної плати, а Nd і NS - показники попиту та пропозиції праці.

     Причинні  зв'язки, відповідно до  кейнсіанської  теорії, спрямовані від частини А  до частини С через частину  В. Тобто, взаємодія товарного і  грошового ринку визначають своєю  рівновагою рівноважний (оптимальний) рівень національного доходу (Y)*. Він, у свою чергу, дозволяє за допомогою виробничої функції установити обсяг попиту на робочу силу, що у підсумку визначає і рівновагу на ринку праці. Тепер модель Хікса-Хансена стає завершеною. Її поява була сприйнята більшістю фахівців як несуперечливий, зрозумілий і адекватний виклад суті кейнсіанскої теорії. Тому вона і стала фундаментом "неокласичного синтезу".

     Наведені  три рівняння складають модель Мандела—Флемінґа, і наше завдання застосувати їх у  поясненні короткострокових коливань невеликої відкритої економіки.

     Наочніше  це зробити графічно. Але у двомірному просторі моделі неможливо показати зв'язок одразу трьох ендогенних величин (доходу, процентної ставки та обмінного курсу), тому будують два графіки, приймаючи у кожному з них одну з величин за незмінну, і аналізують взаємозв'язок двох інших. Слід пам'ятати, що обидва графіки належать до одної моделі. Це не різні теорії, а ілюстрація однієї моделі під різним кутом зору.

  Модель  Мандела-Флемінґа може бути зображена  в системі координат Y-r, аналогічно до моделі IS-LMдля закритої економіки, але з новим елементом — горизонтальною лінією, що відображає рівень середньосвіто-вої процентної ставки. Особливим у цьому показі моделі є те, що:

1) положення  та рух IS прив'язуються до відповідного рівня обмінного курсу (скажімо, $1=1,7 грн.). Якщо, наприклад, курс внутрішньої валюти країни підвищиться, це призведе до ситуації, коли відносні ціни на іноземні

Рис.1.3. Зображення моделі Мандела – Флемінга на графіку Y-r. Випадок завищеного обмінного курсу, r< r*

товари  порівняно з цінами на вітчизняному ринку знижуються. Це стримує розвиток експорту і стимулює імпорт. Чистий експорт (NX) зменшується, і крива IS зсувається ліворуч. Тому в даному випадку крива IS позначається як IS(e) для нагадування, що її положення залежить від обмінного курсу;    
2) всі три криві перетинаються в одній точці. Це не випадково і досягається завдяки адаптації обмінного курсу. Щоб зрозуміти такий механізм пристосування та необхідність перетину всіх кривих в одній точці, розглянемо, для прикладу, випадок їхнього можливого неперетину: коли національна рівноважна процентна ставка (а це точка перетину кривих IS та LM) нижче середньосвітової (г<г*). Фактично це відповідає ситуації завищеного обмінного курсу .

     За  таких умов внутрішні потенційні інвестори намагатимуться вивезти  капітал у інші країни, де забезпечується вища норма його прибутковості. Для цього їм необхідно перш за все конвертувати національну валюту (наприклад, гривню) в іноземну. Тобто на валютних ринках виникне ситуація зростання пропозиції національної валюти та попиту на іноземну. Це призведе до знецінення внутрішньої валюти, що, в свою чергу, підвищує

Рис.1.4. Зображення моделі Мандела – Флемінга на графіку Y-e

конкурентоспроможність  експортних товарів країни на світових товарних ринках, - NX зростає. Крива ISзсуватиметься праворуч доти, доки обмінний курс не забезпечить відповідність національної процентної ставки світовій. Тобто рівноваги буде досягнуто саме в точці перетину кривої LM зі світовою процентною ставкою та кривою IS, котра підходить до цієї точки внаслідок змін обмінного курсу.

    Модель  Мандела-Флемінга може бути також зображена  в системі координат (Y-e). У цьому випадку рівновага товарних та грошових ринків розглядається вже з урахуванням того факту, що у невеликій відкритій економіці внутрішня процентна ставка встановлюється на рівні світової і є незмінною. Тобто в рамках IS інвестиції будуть залежати від 
світової ставки процента I( r* ), а в межах LM - попит на гроші трансформу 
ється у  L( r*, Y ). Положення кривої IS* у новій системі координат (див. 
мал.1.2) буде аналогічним попередньому випадку, але не за рахунок про 
центної ставки, яка є незмінною, а тому, що сукупний доход перебуває в 
оберненій залежності від обмінного курсу (чим вищий курс, тим меншим 
стає один з компонентів доходів - чистий експорт). Подібно до того, як 
показана в загальному вигляді крива IS пов'язує сукупні витрати 
("кейнсіанський хрест") з графіком інвестицій, крива IS* поєднує його з 
графіком чистого експорту. Зірка у позначенні кривих IS та LM відображає 
те значення, яке вони приймають за умови r=r*. LM* є вертикальною, оскільки обмінний курс не присутній у рівнянні LM* ,  і якщо світова процентна ставка задається, то рівняння . LM* визначає сукупні доходи (випуск) незалежно від обмінного курсу.

    1.3. Теорія рівноваги Л. Вальраса. Рівновага на товарному і грошовому ринках

    Автором теорії загальної рівноваги є  відомий швейцарський економіст Леон Вальрас (1834 - 1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичних висновків.

      Леон  Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

      Рівноважна  ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва

      Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:

      1. Зміни цін впливають на попит  і пропозицію і навпаки; зміна  попиту впливає на пропозицію  і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги.

      2. Рівноважна ціна встановлюється  у результаті конкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.

      3. Загальна рівновага здійснюється  щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів, наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави.

      4. Рівновагу характеризує, як правило,  мінова вартість. Мінова цінність  товарів — це рівень економічної  рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.

      5. Рівновага досягається на основі  дії всіх учасників ринку.

      6. Рівновага здатна забезпечити  максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів).

      7. Попит на кожний товар залежить  не тільки від його ціни, а  і від цін на всі інші  товари. Наприклад, зростання цін  на деякі продукти харчування  призвело в Україні до зменшення  попиту на періодичні видання.  Багато людей відмовляються від  передплати на газети і журнали.  Різко скоротилися їхні тиражі.

      8. Сума попиту споживача на всі  закуплені ним товари і покупки  дорівнює за вартістю сумі  всіх проданих ним товарів  і послуг (у тому числі послуг  праці).

      9. Ринок безперервно здійснює «пошук»  так званих рівноважних цін.

      10. Конкуренція — це важливий  чинник встановлення рівноваги  (через ціни). Існуючі цінові сигнали  регулюють ринок, з допомогою  їх досягається рівновага.

      11. Для рівноваги потрібний ринковий  механізм, який діє значно ефективніше,  ніж у минулому так звана  планова система.

      Згідно  моделі IS-LM, економічна система сягає стану рівноваги, коли фактичні видатки дорівнюють плановим, а попит на реальні грошові кошти дорівнює пропозиції грошей. Модель IS-LM використовується для аналізу впливу короткострокових змін макроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в економіці. За допомогою моделі IS-LM можна показати, як зовнішні змінні моделі (державні видатки, пропозиція грошей, податки тощо) визначають її внутрішні змінні (насамперед процентну ставку і доход). Модель дає змогу також продемонструвати, яким чином впливають на економічну систему доки, викликані зміною ситуації на товарному і грошовому ринках. 

 

Розділ ІІ. Криві IS – LM, рівновага між ними 

2.1. Аналіз товарного  ринку в Україні з використанням  кривої IS

     Крива IS відображує всі можливі зв’язки (комбінації) між процентною ставкою (r) та доходом (Y), за яких забезпечується рівновага на товарному ринку, тобто  тотожність між величиною запланованих сукупних витрат (сукупним попитом) і  доходом. У системі цих зв’язків процентна ставка є незалежною змінною, а дохід — залежною. Отже, крива IS має дати відповідь на питання, як зміна рівня процентної ставки впливає на зміну рівня доходу. [13]

     У пошуку відповіді на це питання слід враховувати, що між процентною ставкою  і доходом не існує безпосереднього  зв’язку. Але крива IS здатна пов’язувати  їх між собою опосередковано через  інвестиції, які, з одного боку, залежать від процентної ставки, з іншого — впливають на дохiд. Тому криву IS можна побудувати лише на основі синтезу  двох графіків: інвестиційна функція  та «кейнсіанській хрест» (див. рис.2.1.). 
 

     

     Рис. 2.1. Побудова кривої IS

     На  рис. 2.1 наведено три графіки. Так, рис. 2.1. а — це графік інвестиційної функції, згідно з якою інвестиції є оберненою функцією від процентної ставки. На ньому процентна ставка зменшилася від r₁ до r₂. Внаслідок цього величина інвестицій збільшується від І₁ до І₂ за формулою DI=–b×Dr. Зростання інвестицій збільшує сукупні витрати. Тому на рис. 2.1 б - крива запланованих витрат переміщується вгору від положення E₁ в положення E₂. Це, в свою чергу, збільшує рівень доходу від Y₁ до Y₂ за формулою DI=–b×Dr×m_e.

     Отже, між процентною ставкою і доходом  існує обернений зв’язок: чим  нижчою є процентна ставка тим  більшим є рівень доходу в економіці  і навпаки. На рис. 2.1. в - крива IS підсумовує обернений зв’язок між процентною ставкою та доходом і тому має від’ємний нахил.

     Крива IS є графічною інтерпретацією рівноваги  на товарному ринку. Вона охоплює  всі точки, в яких забезпечується тотожність між реальним ВВП і  сукупним попитом. Оскільки крива IS відображує рівновагу на товарному ринку, то її функції можна описати такими рівняннями: