Лекции по "Экономической теории"

Поряд з відновленням дії ринкового  механізму держава створила схему соціального захисту населення. Була введена ціла низка соціальних допомог, державне регулювання заробітної плати та інших трудових відносин, була створена система участі робітників в розподілі прибутків, система народних акцій, коли акції державних підприємств передавались робітникам цих підприємств.

Через податки та державний бюджет держава перерозподіляє значну частину національного доходу країни на користь бідної частини населення. Антимонопольна політика держави була спрямована на підтримання та розвиток конкуренції. Ось чому ця система отримала назву системи «соціального ринкового господарства».

Розвиток неоліберальної теорії вільного ринкового господарства пов'язують також з ім'ям А.Мюллера-Армака, який вперше сформулював ідею створення "соціально-ринкової" економіки - такої економічної системи, в межах якої "принцип свободи ринку" поєднують з принципом соціальної рівності, коли досягнення ринкового господарства доступні для всіх членів суспільства.

Економічна політика держави має  полягати в тім, що вона оберігатиме конкуренцію та забезпечуватиме вирівнювання доходів громадян за допомогою раціональної фіскальної політики.

Отже, складовими соціально-ринкового  господарства є: конкурентна ринкова економіка на засадах приватної власності та держава, що за допомогою економічних механізмів перерозподіляє національний дохід з метою забезпечення соціальної справедливості.

Неокласичний синтез: П. Самуельсон, Дж. Хікс, В. Леонтьєв.

Неокласичний синтез - це напрям економічної  думки, представники якого намагаються поєднати найголовніші ідеї різних напрямків економічної думки в єдину економічну теорію. Його найбільш відомі представники, це П. Самуельсон (народився в 1915р.), Дж. Хікс (1904-1989рр. ), та американський економіст російського походження В. Леонтьєв ( народився 1916 р. ).

П. Самуельсон, автор одного з самих  відомих та популярних підручників «Економікс», в якому він досить вдало поєднує сучасний економічний аналіз з принципами класичної економіки, школи маржиналізму, теорії досконалої та недосконалої конкуренції, ідей кейнсіанства та монетаризму. Самуельсон намагається конкретизувати економічний аналіз, наблизити його до практики. Саме П. Самуельсон привів сучасну економічну теорію в струнку систему, і вибудував її чітку послідовність.

В. Леонтьєв ввійшов в історію  економічної науки як автор методу, що отримав назву « витрати - випуск ». Леонтьєв мав на меті проаналізувати систему взаємозалежностей в економіці як єдиного цілого. Він розробив таблицю, в якій показав залежність між витратами на виробництво та обсягом випуску продукції.

Теоретична модель «витрати - випуск»  стала базою для побудування багатогалузевої моделі економіки США. Розробка динамічних моделей міжгалузевого балансу використовувалась для аналізу наслідків різних варіантів економічної політики.

В центрі уваги Дж. Хікса була проблема економічної рівноваги. В роботі «Вартість та капітал» ( 1939 р. ) Хікс аналізує умови рівноваги на товарному та грошовому ринках. В якості інструментів для аналізу була запропонована модель ІS-LM, де ІS - інвестиції та збереження, а LM - ліквідність - гроші. Хікс показав, що зміни на ринку товарів визивають певні зрушення на ринку грошей і навпаки. Рівновага на обох ринках визначається одночасно нормою відсотка і рівнем доходів. Хікс розробляє теорію динамічної рівноваги.

Розглядаючи реакцію споживачів на зміну ринкових параметрів, Хікс відмовляється від теорії граничної корисності. Замість поняття спадної граничної корисності він пропонує ввести принцип спадної граничної норми заміщеня. Ціни в концепції Хікса залежать не тільки від попиту, а й від витрат різних чинників виробництва, які впливають на пропозицію. Якщо попит формалізовано описується кривими байдужості, то пропозиція - кривими, що характеризують однаковий обсяг випуску за умови різних комбінацій ресурсів виробництва. При аналізі попиту діє принцип зростаючої граничної норми заміщення, а для пропозиції діє принцип спадної продуктивності ресурсів. В своїй теорії він переходить від індивідуального попиту на конкретний товар до агрегованого попиту, тобто сукупного попиту. Дж. Хікс автор більш ніж двадцяти робіт з економіки, які мають складний теоретичний характер з використанням математичних методів аналізу. На сьогодні неокласичний синтез грає дуже важливу роль у викладанні економічної теорії, і перш за все - курсів мікро- та макроекономіки

Неокласичні теорії економічного росту

Теорії економічного росту пов’язані  з пошуком шляхів і факторів, які впливають на прискорення темпів економічного розвитку, на отримання максимальних результатів виробництва за найменших витрат. Найбільшу увагу цим проблемам приділили такі вчені, як Б. Дуглас, Х. Кобб, Р. Солоу, Дж. Мід, Е. Домар та Р. Харрод, Е. Денісон.

Так, Б. Дуглас та Х. Кобб показали, що факторами виробництва виступають капітальні та трудові ресурси. Звідси результати виробницва (Q) виступають як функція від затрат капіталу (К), та праці (L): Q = f ( K, L ) або Q = f (AK a , L1-a ).

Ця функція має назву функції  Кобба-Дугласа. При цьому обсяги виробництва будуть тим більші, чим буде більшим рівень: технічного розвитку капіталу, фондоозброєності праці, кваліфікації та професіоналізму робітників.

Автори моделі Кобба-Дугласа взяли  період в історії США за 24 роки (1899-1922 рр.), і показали, що за цей час  обсяг виробництва в США збільшився на 140%, при цьому 25% зростання прийшлись за рахунок капіталу, а 75% - за рахунок праці.

Досліджуючи долю кожного фактора  в збільшенні економічних показників в сучасних умовах, слід відміти, що коли всі фактори взяти за 100%, то доля трудового ресурсу забезпечує - 15% приросту виробництва, доля капітального ресурсу - 85% приросту.

Звичайно, найважливішим фактором розвитку капітального ресурсу виступає науково-технічна революція.