Фіскальна політика і її роль в державному регулюванні економіки

Міністерство  освіти і науки України

Чернігівський державний інститут економіки і  управління 
 

Кафедра економічної теорії 
 
 

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА І ЇЇ РОЛЬ В ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ  ЕКОНОМІКИ

Курсова робота з дисципліни:

«Політична  економія» 
 

Студент: Петренко А.М.

Спеціальність: Банківська справа

курс I, група ФК-093 
 

Науковий  керівник:

ст. викладач Іванченко В.В. 
 
 
 
 
 
 

Чернігів, 2010

ЗМІСТ 

Вступ………………………………………………………………………………      3 

1. Поняття фіскальної  політики…………………………………………………        5

      1.1. Зміст та цілі фіскальної політики……………………………………       5

      1.2. Види фіскальної політики……………………………………………         7

      1.3. Дискреційна фіскальна політика…………………………………….         8

      1.4. Автоматична фіскальна політика……………………………………       12

2. Засоби фіскальної  політики в державному регулюванні економіки……….       14

      2.1. Сутність та види податків  і їх роль в державному регулюванні  економіки…………………………………………………………………………        14

      2.2. Ефект мультиплікатора………………………………………………        21

3. Особливості  фіскальної політики в державному регулюванні економіки

України……………………………………………………………………………       27 

Висновки………………………………………………………………………….       33

Список літератури………………………………………………………………..       35

Додатки…………………………………………………………………………...       36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

     Стабільність та розвиток національної економіки забезпечується використанням державою різноманітних інструментів макроекономічного регулювання. Одним з найдієвиших засобів макроекономічного регулювання є фіскальна політика, яка, відповідно до основних цілей стабілізаційної політики, здійснюється з метою цілеспрямованого впливу на обсяг національного продукту, рівень безробіття та інфляції, впорядкування державних фінансів тощо. В сучасних умовах панування світової фінансової кризи та економічної нестабільності виникає необхідність дослідження саме фіскальної політики як засобу стабілізації економіки. Це і зумовило вибір теми моєї курсової роботи.

     Будь-який уряд завжди проводить деяку фіскальну  політику, незалежно від того, усвідомлює він це чи ні. Реальне питання в тому, буде ця політика конструктивною чи вона буде необдуманою і непослідовною. Все залежатиме від компетентності та професіоналізму керівництва держави.

     Трансформаційний  характер вітчизняної економіки  робить питання  фіскальної політики особливо актуальним, адже, по-перше, перехідним економікам властива суттєва макроекономічна розбалансованість або значне віддалення від стану загальної (внутрішньої та зовнішньої) рівноваги. По-друге, оскільки в перехідних економіках ринки лише формуються, саморегулювання у становленні загальної рівноваги не може бути вирішальним, а тому роль держави в досягненні цієї рівноваги є досить вагомою.

     Актуальності  даній темі надає також сучасний стан економіки України, яка, як відомо, на даному етапі перебуває в критичному стані. Отож важливим стає вирішення таких питань, як місце фіскальної політики в державному регулюванні економіки та інструменти її впливу на економічний розвиток.

     Проблема  фіскальної політики є широко досліджуваною  багатьма вітчизняними економістами. При підготовці і написанні курсової роботи я використала праці таких науковців, як Базилевич В., Баластрик Л., Панчишин С., Вініченко І., Кузик О., Міняйло О., Кощук Т., Валігула В. та ін.

     Метою моєї роботи є аналіз теоретичних  основ бюджетно-податкової політики і її впливу на розвиток економіки взагалі та економічної системи України зокрема. Для досягнення цієї мети я виконала наступні завдання:

• проаналізувала сутність поняття фіскальної політики, визначивши її зміст, цілі та види, які виділяє сучасна економічна теорія;
• визначила основні засоби впливу фіскальної політики на економічну ситуацію;
• з’ясувала сутність податків, їх види та функції в державному регулюванні економіки;
• з’ясувала сутність мультиплікаторів фіскальної політики та дослідила єфект мультиплікативного впливу на економічний розвиток країни;
• простежила особливості бюджетно-податкової політики в державному регулюванні економіки України.

      Результати  проведеної роботи послідовно відображені  в 3-х основних розділах, які містить  дана курсова робота.

      Звичайно, я не зможу досконально розглянути фіскальну політику з усіма її особливостями, зважаючи на допустимий  об’єм робіт даного виду. Проте в моїй роботі буде даний якомога ширший розгляд фіскальної політики як методу державного регулювання економіки, а також буде проведений аналіз фіскальної політики України: освітлені особливості її становлення та розвитку, а також основні перспективи її реалізації на сучасному етапі. 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття фіскальної політики

 

1. Зміст та цілі фіскальної політики

 

     Одним з основних інструментів макроекономічного регулювання є фіскальна політика. Під фіскальною політикою розуміють сукупність заходів, які приймаються урядовими органами по зміні державних витрат та оподаткування ( тому її ще називають бюджетно-податковою політикою). За допомогою фіскальної політики законодавча влада має можливість змінювати структуру національної економіки, зменшувати циклічні коливання, досягати повної зайнятості, сприяти економічному розвитку, упорядковувати державні фінанси, боротися з інфляційними спалахами, тобто досягати стабілізаційного ефекту в економіці.

     Основні функції фіскальної політики полягають  у перерозподілі національного  доходу з метою:

• впливу на стан господарської кон’юнктури;
• перерозподілу національного доходу.
• нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

     Основними  джерелами доходів (ресурсів) держави є:

     1) податки;

     2) власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності;

     3) платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі;

     4) позики у формі державних облігацій.

     До  бюджетно-податкової політики відносяться тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу. Головними  засобами впливу (інструментами) фіскальної політики є державні закупівлі, податки та трансфертні платежі.

     Дослідивши основні елементи державного впливу на економічні процеси та наслідки їх використання, можна також простежити тісний взаємозв’язок між доходами та видатками бюджету, який супроводжується державним контролем за економічною діяльністю суб’єктів національної економіки [8, 85].

     Різні інструменти мають різний вплив на економіку. Так державні закупівлі є одним з компонентів сукупних витрат, а отже й попиту. Подібно до приватних витрат державні закупівлі збільшують рівень сукупних витрат. Окрім держзакупівель існує ще один вид державних видатків – трансфертні платежі. Вони не входять до складу ВНП, проте, вони входять і враховуються в особистий прибуток. Обсяг приватного споживання перш за все залежить не від національного, а від наявного доходу. Трансфертні платежі опосередковано впливають на споживчий попит, шляхом збільшення наявного доходу домогосподарств. Вплив податків на сукупні витрати є зворотним впливу вищезгаданих інструментів фіскальної політики. Будь-які податки призводять до зменшення розміру наявного доходу, а це в свою чергу призводить до скорочення не лише споживчих витрат, а й заощаджень.

     Фіскальна політика – це політика регулювання  перш за все сукупного попиту. В  цьому випадку регулювання економіки  здійснюється за допомогою впливу на рівень сукупних витрат. Методи будуть залежати від економічної кон’юнктури. Так в період кризи виникає потреба в стимулюванні сукупного попиту, що досягається шляхом збільшення державних витрат на закупівлю товарів та послуг і/або зменшення податків. В умовах піднесення обмеження сукупного попиту відбувається завдяки зменшенню державних витрат та/або збільшення податків. Проте деякі інструменти фіскальної політики можуть використовуватись для впливу і на сукупну пропозицію шляхом зміни рівня ділової активності. Наприклад, в період буму в якості антиінфляційних заходів, а також інструментів зниження ділової активності та стабілізації економіки можуть бути використані збільшення податків та зниження трансфертів. Оскільки підприємства розглядають податки як витрати, то збільшення податків призведе до скорочення обсягу виробництва, а отже і до скорочення сукупної пропозиції.

     Ступінь державного втручання в економіку  визначається функціями держави у реалізації цілей суспільного розвитку. Найзагальнішим показником активності держави є частка національного доходу, що перерозподіляється через державний бюджет. Наприклад, в умовах централізованої планової політики через держбюджет перерозподілялось до 75 % національного доходу, в сучасних розвинених ринкових економіках ця частка становить 30-50 %. В Україні в другій половині 90-х років XX ст. цей показник наближався до 45 %, а зараз становить приблизно 30%. Збільшення ролі держави в перерозподілі національного доходу виявляє посилення соціальної спрямованості сучасних економічних систем, але водночас зменшує їх інвестиційний потенціал у зв’язку з перерозподілом грошових засобів з приватного сектору в державний.  

     

1.2.Види фіскальної політики 

     

     В залежності від фази ділового циклу проводиться стимулююча або стримуюча фіскальна політика. У періоди спаду виробництва необхідно збільшувати державні витрати, знижувати податки або робити і те і інше, тобто проводити стимулюючу політику, яку ще називають фіскальною експансією. У короткостроковому періоді вона зм’якшує економічний цикл. У довгостроковому – зниження податків може спричинити розширення пропозиції факторів виробництва і призвести до стимулювання економічного росту. Так було у 80-ті роки у розвинутих країнах, де податкові реформи, у наслідок яких були знижені ставки податку на прибуток корпорацій та прибуткового податку, сприяли підйому економіки. Втім, неминучим наслідком такої політики є виникнення бюджетного дефіциту або його збільшення.

     У цілях зниження темпів інфляції реалізують фіскальну рестрикцію, тобто стримуючу ( обмежувальну ) фіскальну політику. Суть її полягає в скороченні державних витрат, збільшенні податків або разом тих і інших заходів. У короткостроковому періоді стримуюча політика призводить до зростання рівня безробіття і скорочення обсягу виробництва, що дозволяє скоротити сукупний попит і тим самим сприяє зниженню інфляції попиту. У довгостроковому періоді збільшення податкового тиску може викликати стійке сукупної пропозиції й активізації елементів механізму стагфляції, особливо за умов пропорційного зменшення державних витрат за всіма статтями бюджету, що призволить до значного скорочення державних інвестицій в інфраструктуру ринку праці. Неминучим результатом такої політики буде скорочення бюджетного дефіциту або виникнення бюджету з надлишком.

     Щоб з’ясувати, чи правильно проводиться  урядом фіскальна політика, необхідно  оцінити її результати. Більш частіше  у цих цілях використовують стан державного бюджету, так як здійснення фіскальної політики супроводжується зростанням або скороченням бюджетних дефіцитів або надлишків. Але судити за цими показниками про дієвість фіскальної політики, що проводиться на даний момент, достатньо складно. Це пояснюється тим, що з одного боку, фактично бюджетні дефіцити та надлишки можуть змінюватися в наслідок цілеспрямованої зміни державних витрат та податків, а, з іншого боку, на їх розміри можуть вплинути зміни об’єму національного продукту, доходів, що обумовлено існуванням вбудованої стабільності. Щоб розділити ці причини і мати можливість оцінити правильність прийнятих мір, використовують бюджет повної зайнятості. Він показує, яким був би дефіцит або надлишок державного бюджету, якщо б економіка функціонувала в умовах повної зайнятості.