Економічні потреби і виробничі потужності суспільства

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

на тему: «Економічні потреби і виробничі  потужності суспільства» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2011

ЗМІСТ 

    ВСТУП………………………………………………………………………..3

    РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА, ЇХ СУТЬ І СТРУКТУРА………………………………………………………………………5

    1.1. Сутність і класифікація потреб. Закон зростання потреб та механізм його дії…………………………………………………………………………….5

    1.2. Економічні інтереси як рушійна  сила соціально-економічного розвитку…………………………………………………………………………..11

    Висновки  до розділу 1……………………………………………………..17

    РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЦТВО ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ І ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ……………………………………………………...19

    2.1. Виробництво як процес суспільної  праці. Основні фактори виробництва……………………………………………………………………...19

    2.3. Взаємозв’язок економічних потреб і виробничих можливостей суспільства……………………………………………………………………….27

    Висновки  до розділу 2……………………………………………………...34

    Загальні  висновки………………………………………………………….35

    Список  використаних джерел……………………………………………...37

    Додатки……………………………………………………………………...38 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Економічна  теорія вивчає загальні закономірності поведінки людей і економічної системи в цілому в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання благ в умовах обмеженості ресурсів.

    Потреби – це нужда в чомусь, що необхідне  для підтримки життєдіяльності  і розвитку організму, людської особи, групи людей, суспільства в цілому. Саме потреби примушують людей виробляти необхідні для їх життя продукти, обмінюватися з іншими людьми тим, що у них є в надлишку, на те, чого їм не вистачає. З того моменту, коли люди починають готуватися до задоволення своїх потреб, спираючись на наявні обмежені ресурси, і починається економічна діяльність.

    У чому ж полягає дійсне практичне  значення вивчення потреб? Глибоке дослідження потреб, визначення їх ієрархії широко використовується в менеджменті, при розробці теорій мотивації.

    Вивчення  потреб набуває велике значення в  сучасній маркетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає визначення потреб як передумови виробничого  процесу. Відповідно до неї проводити  слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не потрібно докладати суттєві зусилля для їх реалізації.

    Потреби є початковим пунктом розробки національної економічної, соціальної і науково-технічної  політики розвинених країн. Так, суспільні  потреби є основою для ухвалення  рішень в найважливішій для розвитку виробництва структурно-інвестиційній сфері. У США 3/4 комерційні нововведення були упроваджені вже в 70-х роках за наслідками вивчення потреб ринку і лише 1/4 – породжені стихійним інноваційним процесом. Крупні фірми враховують перспективні потреби і орієнтуються на технічні і продуктові зміни, доступні і вигідні споживачеві. В арсеналі фірм США є приблизно 20 базових методів моделювання технічних процесів з орієнтацією на споживача. У країнах з розвиненою ринковою економікою існує система соціальних технологій і визначення суспільної оцінки нових потреб. Починаючи з 60-х років промислове виробництво в США орієнтується на широку індивідуалізацію потреб.

    Таким чином, в умовах сучасного ринкового  господарства потреба є і початковим пунктом, і кінцевою метою виробництва.

    Процес  виробництва завжди є результатом  взаємодії певних факторів, які в  економічній науці називають  факторами виробництва або виробничими  ресурсами.

    Для задоволення потреб необхідно мати можливості їх задоволення, іншими словами потрібні ресурси, фактори виробництва. Питання обмеженості ресурсів у сучасному світі є одним з найактуальніших, через розуміння їх скінченності.

    Вищезазначене обумовлює актуальність обраної  теми курсової роботи.

    Метою роботи є визначення місця економічних потреб в сучасній ринковій економіці. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

• визначити сутність потреб та навести їх класифікацію;
• розглянути закон зростання потреб;
• розглянути виробництво як процес суспільної праці та визначити основні його фактори;
• визначити взаємозв`язок економічних потреб та виробничих можливостей суспільства.

    Предметом дослідження є економічні потреби суспільства.

    Об`єктом дослідження процеси взаємодії економічних потреб та виробничих можливостей суспільства.

    Методологічною  основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи наукового пізнання.  

    РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА, ЇХ СУТЬ І СТРУКТУРА 

    1.1. Сутність і класифікація потреб. Закон зростання потреб та  механізм його дії 

    Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб'єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.

    Потреба – це нужда в чому-небудь, що об'єктивно  необхідне для підтримки життєдіяльності  і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній спонукач активності.

    Потреби відображають внутрішні спонукальні  мотиви діяльності людей і утворюють  складну систему, яку можна структурувати  за різними критеріями. У найзагальнішому  вигляді визначають:

    – фізіологічні потреби, які обумовлені життєдіяльністю і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло і т. п.);

    – соціальні потреби, які обумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація і тощо);

    – духовні потреби, які обумовлені розвитком людини, як особи (творчість, самовдосконалення, самовираження і т. п.).

    Така класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні і духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему.

    За  критерієм нагальності потреб і ієрархічності взаємозв'язків між ними розрізняють моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера. Не дивлячись на певні відмінності, всі три моделі виділяють потреби нижчого порядку (первинні) і вищого порядку (вторинні). Згідно з цим підходом вищі запити людини не вийдуть на перший план до тих пір, поки не будуть задоволені найнагальніші потреби. Реалізація первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, що перетворюються на рушійну силу свідомої діяльності.

    Так, «піраміда потреб» А. Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, згідно якої кожна наступна група потреб визначається і задовольняється після потреб попереднього рівня (рис. 1.1).

Рис. 1.1. «Піраміда потреб» А. Маслоу 

    «Людина – це піраміда потреб з біологічними в основі та духовними на вершині, – вважає А. Маслоу. – Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином прославляє і тіло, і всі його потреби. Якщо направити людину до усвідомлення всіх своїх потреб, до їх актуалізації... то дуже скоро ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Людина стане відповідальнішою за свою долю, керуватиметься цінностями розуму, перестане бути байдужою до навколишнього світу.., що означатиме наближення до суспільства, яке побудоване на духовних цінностях» [1, с.206 – 207].

    Потреби задовольняються в процесі споживання. Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

    Благо – будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

    Про рівень економічного розвитку країни людина в першу чергу робить висновки за об`ємом, різноманітністю і якістю предметів споживання та за ступенем забезпеченості ними мешканців [2, с. 11].

    Розрізняють наступні блага:

    – неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло і т. п.);

    – неекономічні (дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їх об'єми  перевищують наявні людські потреби) і економічні (обмежені, такі, що є  результатом або об'єктом господарської діяльності; їх об'єми обмежені в порівнянні з існуючими потребами).

    Носіями економічних благ є різноманітні речові товари і послуги.

    Економічні потреби – це потреби в економічних благах.

    Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну і споживання в рамках певної системи соціально-економічних відносин.

    Економічні  потреби є структурною підсистемою  всього комплексу потреб суспільства. Тому рівень їх розвитку і ступінь  задоволення залежать від розвитку інших підсистем, культурних, духовних, моральних потреб суспільства.

    Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їх класифікації за такими критеріями:

    I. За характером виникнення:

    – первинні (базисні), які пов'язані з існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло і т. п.;

    – вторинні, виникнення і зміна яких обумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація і ін.

    II. За засобами задоволення:

    – матеріальні (потреби в матеріальних благах);

    – нематеріальні (духовні потреби).

    III. За нагальністю задоволення:

    – першочергові (предмети першої необхідності);

    – другорядні (предмети розкоші).

    IV. За можливостями задоволення:

    – насичені або вгамовні (мають межу, можливість повного задоволення);

    – ненасичені або невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

    V. Залежно від участі у відтвореному процесі:

    – виробничі (потреби в економічних  ресурсах);

    – невиробничі (потреби в споживчих  благах).

    VI. За суб'єктами прояву:

    – особисті (виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності індивіда);

    – колективні, групові (потреби групи  людей, колективу);

    – суспільні (потреби функціонування і розвитку суспільства в цілому).

    VII. За кількісною визначеністю і мірою реалізації:

    – абсолютні (перспективні потреби, що носять абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

    – дійсні (формуються залежно від досягнутого  рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

    – платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

    – фактичні (задовольняються наявними економічними благами).

    Система економічних потреб є складною і  такою, що постійно розвивається. Структура  потреб, їх об'єм, способи і рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, удосконалюються в процесі історичного розвитку людської цивілізації.