Економічні кризи: сутність, причини та еволюція їх прояву

У структурі негативного  внеску в загальне падіння вітчизняного промислового виробництва чільне місце  посіли машинобудування, металургія, хімія, коксохімія та нафтопереробка. На ці сектори  припало більше половини падіння економіки.

Такий аналіз показує, якими  секторами потрібно займатися. Зрозуміло, що найпростіше відновити темпи  промислового виробництва в металургії, де є достатньо вільних потужностей, якщо буде попит на ринку. Зростання  металургійної промисловості підтягне хімію та коксохімію. Промисловість починає "одужувати" вже зараз, тоді як машинобудування під великим знаком питання.

Додалися і негативні  наслідки проваленої річної приватизації, відбувався шалений стрибок цін. Можна сказати, що в Україні склалася ситуація, яка просто передбачала внутрішній дефолт [29].

В ході дослідження даного питання, виникло важливе питання «Чому найбільше у світовій кризі потерпіла Україна?» Вище вже зазначено, що одна з причин - нерозвинений фондовий ринок. У нашій країні він охоплює приблизно 5 відсотків фактичних оборотів цінних паперів і має декоративний характер. Основне завдання фондового ринку полягає в тому, що він повинен бути потужним інструментом, який забезпечував би фінансування реального сектора та реструктуризації економіки відповідно до вимог ринку. Він повинен виступати альтернативним банківському сектору каналом перерозподілу фінансових ресурсів, бути основою інвестиційного ринку. Саме така роль належить йому у країнах з розвиненою ринковою економікою.

Прорахунки Національного Банку України внесли також свої негативи в долю країни. Національний Банк України не виконав своєї конституційної функції, а використовуючи свої повноваження як особливо центрального органу, йшов у розріз з політикою уряду. Не забезпечив і не забезпечує на даний момент стабільності гривні ні в її внутрішньому (щодо цін на товари і послуги), ні зовнішньому вимірі (щодо іноземних валют). Унаслідок неправильних дій НБУ, станом на 1 жовтня 2008 року доларові кредити перевищили гривневі. Це негативно позначилося, адже збільшилися борги домашніх господарств і саме громадяни стали основними жертвами обвалу гривні. В Україні НБУ наглядає за діяльністю банків, а в ринково розвинених країнах це здійснює спеціально уповноважений інститут. Тому для кращого регулювання необхідно створити єдиний наглядовий орган за всіма фінансовими установами, який зможе забезпечити точний контроль за їх діяльністю [32].

Ще одним досить вагомим  рушієм, що призвело до падіння економіки  України, стало надання позик інвесторам. Обсяги цього кредитування були набагато більшими, ніж 2007 року (додатково виділено 20,4 млрд грн кредитів), а 2008 р. - 47,6 млрд. гривень. У такому випадку домогосподарства залучали кредити, орієнтуючись на заставну вартість, яка постійно зростала. Можна сміливо підсумувати, що така кредитна діяльність базувалася на спекулятивному попиті, вибудуваному завдяки банківському кредитуванню. Відбулося падіння будівельної галузі в Україні [29].

Швидкими темпами збільшувалися показники з безробіття (Додаток Б), що наймасштабніше вплинуло на найважливіші галузі економіки України, а саме: будівництво, машинобудування і металургію. За даними статистики приблизно 70% вітчизняних виробництв заморозили випуск своєї продукції. Унаслідок чого майже 50% працівників заводів і фабрик втратили свої робочі місця. За період 2009 року ціни на українську продукцію впали на 30%. Обсяги випуску різко скоротилися майже на 60%, виробляти українську продукцію стало невигідно [29]. Детально проаналізувавши додаток Б, можна зробити наступні висновки, що в порівнянні з 2008 роком у 2009 році показники кількості робочих місць, тобто вакантних місць та показники кількості працевлаштованих незайнятих громадян значно відрізнялися. В 2008 році, коли країна ще не до кінця була поглинута економічною кризою, кількість вакантних місця була достатньо високою, а вже в 2009 році, коли країна зазнала економічних втрат, кількість робочих місць значно знизилася [29].

На сьогоднішній день (станом на січень - березень 2012 року) кількість робочих місць в країні зросла порівняно з 2010 - 2011 роками і відповідно до цього зросла кількість працевлаштованих незайнятих громадян (табл. 3.2) [30].

Найбільш стабільними  галузями народного господарства зі збереження робочих місць в Україні виявилися сільське господарство та харчова промисловість. Кількість робочих місць у галузі сільського господарства залежить від сезонів, тому в літні місяці аграрії відчувають брак фахівців та робочих рук. Незважаючи на те, що бюджет був скорочений мінімально, українська фармацевтика та енергетика теж зберегли робочі місця. Уже до середини 2009 р. на ринку праці з'явилася велика кількість фахівців різних спеціальностей та кваліфікацій [9]. У зв'язку з цим повинен відбутися певний перерозподіл у структурі зайнятості, що має дати поштовх до розвитку інших галузей промисловості. Не виключено, що в найближчому майбутньому відбудеться відтік висококваліфікованих робітників із важкої промисловості, залізничного та автомобільного транспорту. Подібна ситуація відбувалася 90-х років, коли Україна фактично втратила фахівців із суднобудування.

Таблиця 3.2.

Попит і працевлаштування робочої сили на зареєстрованому  ринку праці станом на 2010р., 2011 р. та січень - березень 2012 р.

Працівники фінансового сектора переживали досить важкі часи протягом усього 2009 року, оскільки їхнє становище залежало від вкладників серед населення та поглиблювання світової фінансової кризи.

Щодо споживчих цін, то тут визначальний внесок у їх у 2010 році здійснили ціни на продукти харчування й безалкогольні напої з урахуванням їх високої ваги у структурі споживчих витрат домогосподарств (53,5%) та ціни на підакцизні товари - тютюнові вироби та алкогольні напої, які зросли через збільшення ставок акцизів (внесок до споживчої інфляції становив 1,2 п. п.). Окрім того, зростання ІСЦ відбувалося під впливом підвищення у серпні тарифів на природний газ для населення (на 50%) відповідно до умов Меморандуму з МВФ (їх внесок становив 1,1 п. п.). Зниження впливу ефектів девальвації 2008 - 2009 років та невисокий внутрішній попит, який залишався на низькому рівні протягом 2009, 2010 років, сприяли продовженню уповільнення базової інфляції, рівень якої в грудні в річному вимірі знизився до 7,9%. Фіскальна політика Уряду не чинила суттєвого тиску на перебіг інфляційних процесів у 2010 році [32]. Незважаючи на те, що зростання видатків Зведеного бюджету України (22,2%) у 2010 році відбувалося швидшими темпами ніж у 2009 році (зменшення на 0,6%), воно відповідало зростанню доходів (21,2%). Крім того, слід враховувати, що майже половина їх зростання була спрямована не на збільшення соціальної складової, а на капітальні видатки, обслуговування державного боргу, окремі заходи щодо реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку, оплату комунальних послуг державних підприємств.

Головним фактором, який визначав динаміку індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ) у 2011 році був зовнішній ринок. Пожвавлення кон'юнктури світових товарних ринків та зростання світових цін на метали стимулювало зростання ІЦВ, який у травні в річному вимірі зріс до 27,9%. Найбільші внески у зростання промислових цін у річному вимірі здійснили галузі металургії (4,4 п. п.), добувної промисловості (4,1 п. п.), харчової промисловості (3,5 п. п.) та виробництва коксу і продуктів нафтопереробки (2,0 п. п.) [28].

Також хочу зазначити основні моменти економічної політики України у післякризовому стані: співпраця з МВФ (виконання критеріїв згідно Меморандуму), Світовим банком та Єврокомісією; дефіцит зведеного бюджету (з пенсійним фондом та іншими соціальними фондами) утримується на рівні 59.6 млрд. грн. у 2010 році та 43.2 - у 2011 році; часткове фінансування дефіциту бюджету від МВФ (2 млрд. дол. в 2010 році); підвищення тарифів на газ для населення та ЖКГ компаній (на 50% в квітні 2011, в подальшому - на 10% кожного півроку до повного покриття собівартості); підвищення тарифів на електроенергію для населення та ЖКГ компаній (на 25% в IVкв. 2010, в подальшому - на 10% кожного півроку до повного покриття собівартості);

За даними дослідження, позитивна динаміка в Україні мала початися не раніше 2011 року, а можливо й пізніше. Неадекватна фінансова політика найбільших країн, перевантаження фінансового ринку, незабезпечене грішми споживання товарів і послуг - це одні з найважливіших факторів, які впливають на розвиток кризи. Негативно відбивається на країні й нестабільність верховної влади та високий рівень її корупції. Прогноз спаду української економіки на 14% було вперше оприлюднено в серпні 2009 року за підсумками виділення Україні третього траншу кредиту. У той час прогноз був погіршений, його перегляду можна було очікувати за підсумками роботи в Україні нової місії МВФ. Такого приїзду очікували напередодні запланованого четвертого траншу, на другу половину жовтня.

Попри всі названі  вище причини, які пришвидшили кризу, ключовим викликом є й те, що на планеті  формуються два полюси світової економіки. На одному концентруються країни - глобальні лідери, а на іншому - країни, які повністю від них залежні. І від розвитку економіки лідерів залежить соціально-економічне становище країн, які їм підпорядковані. Для боротьби з цим глобалізаційним викликом Україні необхідно залучати іноземні інвестиції і капітал у власну економіку. Україна не повинна бути залежною від іноземних кредиторів та інвесторів. Слід залучати вітчизняних інвесторів, сприяти тому, щоб вітчизняні промисловці інвестували у власну економіку, а не вивозили капітал за кордон.

З цієї ситуації Україна  зробила такі висновки.

По-перше, у будь-яких умовах і за будь-яких обставин не можна  жертвувати національною валютою, слід уникати тотальних процесів девальвації. По-друге, необхідно будь-що диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв. По-третє, Україні потрібна жорстка продумана бюджетна політика. Неприпустиме збільшення бюджетного дефіциту, треба радикально скорочувати державні витрати. Резервами у цьому плані є здійснення адміністративної реформи, ліквідація цілої групи галузевих міністерств та установ, спрощення системи управління і трансформація системи оподаткування.

Наслідки впливу світової кризи на українську економіку є цілком очевидними:

- зниження на товарних  ринках попиту на сталь призвело  до тимчасового скорочення обсягів  виробництва, що позначилося на вугледобувних підприємствах, видобуванні руди та на інших супутніх виробництвах;

- банки мають у своєму  розпорядженні достатньо коштів  для погашення зовнішніх запозичень, але для деяких з них можуть  виникнути проблеми з рефінансуванням  боргу на світових фінансових ринках.

На цьому тлі спостерігалося погіршення ситуації з кредитуванням  економіки, а відтік, і депозитів. За цих умов банки схильні надавати кредитні ресурси на короткі терміни, орієнтуючись, передусім, на зниження ризику і втрат через падіння платоспроможності позичальників

Щодо шляхів, які допомогли  б подолати негативні наслідки кризи, то насамперед необхідно підтримати банки, оскільки це найвразливіша ланка  антикризового фронту. Саме роль банківської  системи, яка мотивується як інструмент подолання кризи є досить значною. Необхідно шукати шляхи фінансування банківського сектора; радикально оновити банківський менеджмент НБУ, сприяти розбудові центрального банку, який буде діяти в умовах не перехідної, а ринкової економіки. Можна чітко сказати, що криза - це саме та стадія розвитку країни, коли для суспільства є очевидним і неефективним діюча система, а внесення змін є досить очікуваним і виправданим процесом для громадськості.

Зараз ми знаходимося  в стані спокою: промисловість  і сільське господарство починають підвищувати свої показники, національна валюта не знецінюється, однак ніхто не може гарантувати, що це кінець фінансової кризи, оскільки ціни падають на експортні продукти. Необхідно підвищити тенденцію до стабілізації економіки цілеспрямованою державною політикою. Населення України складає 46 мільйонів і безпосередньо є привабливим ринком для іноземних інвесторів. Україна повинна пишатися унікальним потенціалом зростання в АПК, досить непогано розвинені її науково-технологічна база та інфраструктура. Для того, щоб покращити економічне становище держави, необхідно провести реформи, основними серед яких є: реформування судової системи, мінімізація рівня корупції, істотно поліпшити систему державного управління.

Нині виникає дедалі більша потреба у формуванні нового економічного ладу, застосування програмно-цільових методів макрорегулювання, які відповідали б реальній ситуації.

У цілому можна підсумувати, що попри негативні прояви кризи  є позитивні: Україна швидко знизила  свою залежність від імпортованої продукції, намагається якнайкраще модернізувати свою економіку. Також, хочу відзначити те, що Міністерство економіки розрахувало, що за наступний рік Україна зможе компенсувати спад ВВП і до 2012 року країна вийде на докризові показники розвитку.

Українська економіка  зуміє відновити докризові об'єми  ВВП вже до кінця 2012 року, повідомив  міністр економіки Богдан Данілішин. Оскільки акціями і паями інвестиційних  фондів володіє лише незначна частина  українців, можна дійти висновку про помірність наслідків ринкових потрясінь для всього населення. Дійсно, зростання або падіння того чи іншого цінного паперу або ринку для більшості громадян є явищем, відокремленим від реалій життя. Проте при аналізі перспектив розвитку економіки виявляється, що фінансовий ринок має певну особливість: він впливає на інфляцію і знецінення заощаджень, відставання фінансування соціальної сфери, зростання цін тощо. Це можна пояснити так; якщо річний темп зростання доходу деякого інвестора вищий, ніж зростання ВВП, продуктивності праці та грошової маси, разом узятих, то таке зростання оплачують ті, у кого він збільшується не настільки швидко.