З м і  с т 

Вступ..................................................................................................................................3 

1.   Суть та основні ознаки олігополістичного ринку...............................................4 

     1.1   Суть олігополістичної структури ринку....................................................4 

     1.2 Основні ознаки олігополістичного ринку.................................................5

     1.3.   Стан олігополістичного ринку в Україні..................................................8 

2. Ціноутворення на ринку олігополії....................................................................11 

1. Ціноутворення в умовах олігополії пропозиції.......................................11

 

2. Ціноутворення, обмежуюче вхід в галузь................................................12

 

1. Модель  Курно.....................................................................................13
2. Модель ламаної кривої попиту..........................................................15
3. Модель Бертрана, Штакельберга……………………………….......17

     2.3 Ціноутворення за лідером..........................................................................19

     2.4 Ціноутворення за принципом “витрати плюс”.........................................25

     2.5 Картельні угоди і ціноутворення...............................................................26

3. Олігополія та економічна ефективність.............................................................31 

Висновок..........................................................................................................................33

Список використаних джерел та літератури……...……………………………….....35

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

  Олігополія - це ринкова структура, при якій в реалізації якого-небудь товару домі-нує дуже мало продавців, а поява нових продавців утруднена або неможлива. Товар, що реалізовується олігополістичними фірмами, може бути і диференційованим і стандартизованим.

  Зазвичай на олігополістичних ринках панує від двох до десяти фірм, на які доводи-ться  половина і більше загальних продажів продукту.

  На олігополістичних ринках, щонайменше, деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки їх великим долям кількості товару, що загалом випускається. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їх суперники змінять ціни або об'єм продажів, що випускається, то наслідки позначаться на прибутках всіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни або випуску викличе реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець чекає від фірм, що змагаються, у відповідь на зміни встановлених їм ціни, об'єму випуску або зміни діяльності в області марке-тингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продав-ці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.

  У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, які існують для монопольних фірм. Природна олігополія існує, коли декілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при нижчих довгострокових витратах, ніж були б у безлічі фірм.

  Можна виділити наступні риси олігополістичних ринків:

  1.Всього декілька фірм забезпечують весь ринок. Продукт може бути як диференці-йованим, так і стандартизованим.

  2.По крайньому заходу, деякі фірми в олігополістичній галузі володіють великими ринковими долями. Отже, деякі фірми на ринку здатні впливати на ціну товару, ва-ріюючи його наявність на ринку.

  3.Фірми у галузі усвідомлюють свою взаємозалежність.

Немає єдиної моделі олігополії, хоча розроблений цілий ряд моделей.  
 

1. Суть та основні ознаки олігополістичного ринку

  Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основ-них елементах: ціні, попиті та пропозиції, конкуренції. Відомо, що найбільше ефек-тивно ринковий механізм діє в умовах вільної, чи зробленої конкуренції. На зробле-ному конкурентному ринку діє досить продавців і покупців товару, і тому жоден продавець чи  покупець окремо не може вплинути на ціну товару. Ціна визначається ринковими правилами пропозиції та попиту. Фірми приймають ринкову ціну як за-дану, вирішуючи, скільки робити і продавати, а споживачі приймають її як задану, вирішуючи, скільки купити.

  Особливість олігополістичного ринку полягає  в тому, що ціну призначають вироб-ники, а споживачі змушені її приймати(в цьому олігополістична структура ринку де-що схожа на монополістичну). А зміна ціни можлива лише на “вищому “ рівні – тоб-то в залежності від поведінки тих кількох виробників, що перебувають на ринку.

_{1.1Суть  олігополістичної структури ринку}

  Взагалі, олігополістична структура ринку – це така ринкова структура, при якій у реалізації якого-небудь товару домінує дуже небагато продавців(тобто існує декіль-ка великих фірм-виробників), а поява нових продавців утруднена чи неможлива. От-же, коли кажуть “велика трійка”, “велика четвірка” чи “велика шістка”, то мова йде саме про таку ринкову структуру. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути і  диференційованим і стандартизованим. Звичайно, на олігополістичних ринках панує від двох до десяти фірм, на котрі приходиться  половина і більше за-гальних продажів продукту.

  Зазвичай виділяють такі причини існування олігополістичного ринку:

  Ефект  масштабу.  З’ясовано, що додатній ефект  масштабу виникає тоді, коли до-вгострокові середні витрати фірми зменшуються відповідно до збільшення випуску продукції, тобто ефективність вимагає, щоб виробничі потужності фірми охоплюва-ли велику частку сукупного ринку. Вигідне розширення до більших розмірів підпри-ємств неминуче буде здійснюватися за рахунок конкурентів.

  Реалізація ефекту масштабу деякими фірмами передбачає, що кількість конкурую-чих виробників зменшується внаслідок банкрутств або об’єднань.

  Бар’єри для входження в галузь. Ще однією причиною галузевої концентрації окремих виробництв є наявність перешкод, або бар’єрів для вступу на ринок нових фірм. Цими бар’єрами вважаються будь-які обставини, що перешкоджають новій фірмі вільно конкурувати з компаніями, які існують певний час у галузі.

  Ефект злиття. Існування олігопольних галузей можна пояснити також прагненням фірм до об’єднання або злиття. До цього можуть спонукати різні причини. Однією з них є об’єднання двох або більшої кількості фірм-конкурентів, що дає їм можли-вість досягти достатнього ефекту масштабу. Другою причиною добровільних чи примусових об’єднань є досягнення фірмами внаслідок злиття здатності контролю-вати ринок  і ціну своєї продукції. Збільшення розміру фірми дає їй перевагу “вели-кого покупця”, тобто дає змогу вимагати від постачальників ресурсів нижчих цін на їхню продукцію.

  Характеристики ринку формуються як умовами його функціонування ( відкритий-закритий, організований-стихійний і ін.), так і об'єктами здійснюваних на ньому угод (нерухомість, послуги, патенти, облігації й ін.). Сукупність декількох характе-ристик ринку утворить його структуру, чи тип. Шляхом сполучення різних власти-востей ринку можна скласти велике число ринкових структур, але найбільш розпо-всюдженими з них на ринку благ є олігополія, зроблена конкуренція, монополія і монополістична конкуренція.

1.2 Основні  ознаки олігополістичного ринку

  У багатьох випадках олігополістичні ринки захищені бар'єрами для входу на ри-нок, схожими з тими, котрі  існують для монопольних фірм. Взагалі, природна олі-гополія існує, коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при більш низьких довгострокових витратах, ніж були б у безлічі фірм. 

  Отже, можна виділити наступні риси(ознаки) олігополістичних ринків:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

  1.Усього кілька фірм постачають весь ринок. Продукт може бути як диференційованим(авто, сигарети, пиво), так і стандартизованим (однорідним: алюміній, сталь, цемент).

  _{2.Принаймні деякі фірми в олігополістичній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, деякі фірми на ринку здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку.}

  _{3.Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Продавці завжди зважають на реакцію своїх конкурентів, коли встановлюють ціни, орієнтири для обсягів продажу, величину рекламних витрат тощо. Реакція, якої окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігопольних ринках. Чим менша кількість фірм в олігопольній галузі, тим більше уваги вони приділяють одна одній під час формування цін.}

  _{Найважливіша риса, притаманна олігополії, – це стратегічна поведінка продавців: фірма - олігополіст мусить розробляти стратегію своїх дій на ринку з урахуванням потенційних зустрічних дій своїх конкурентів.}

  _{Існує ще й таке поняття, як концентрація ринку. Концентрація ринку – це ступінь домінування на ринку однієї або кількох великих фірм. Для виміру ступеня концентрації використовують кілька показників, зокрема індекс Герфіндаля.}

  _{Коефіцієнт концентрації показує відсоткову частку всіх продажів, яку обчислю-ють для певної кількості фірм. Найчастіше використовують коефіцієнт концентрації чотирьох найбільших фірм, що ілюструє рівень конкурентності галузі. Однак обчи-слений таким способом коефіцієнт(рівень конкурентності) є не зовсім точним. Він не враховує відмінностей між галузями, де одна фірма домінує на ринку, і тими, де чотири чи декілька великих фірм ділять його більш-менш порівну. Усунути цей не-долік дає змогу метод обчислення ринкової концентрації зо допомогою індексу Гіршмана.}

  _{Індекс ринкової концентрації Гіршмана обчислюють через піднесення до квадра-та відсоткової частки кожної з фірм та сумування отриманих результатів. Для галузі, де є n конкуруючих фірм, формула(1) має вигляд:}

                  _{H = (p 1}) ²  +  _{(p 2}) ² +…+ _{(p n}) ²  _{, (1)}

де р – частка ринку n-ої фірми, виражена у відсотках.

  Зі збільшенням концентрації індекс _{Гіршмана} також зростає, досягаючи макси-мальної величини 10 000 для монополії. Оскільки галузь, у якій діє 100 рівноправ-них фірм, буде мати Н=100, то в галузі з 10 рівноправними фірмами Н становить 1000; а якщо ринок ділять між собою усього п’ять рівноправних компаній, то індекс _{Гіршмана}  буде дорівнювати 2000 і т.д., тобто чим більша величина Н, тим менш конкурентною є галузь.

  Однак слід зауважити, що показники концентрації ринку мають  певні недоліки. 

  По-перше, ступінь концентрації відображає стан галузей національної економіки, тим часом як ринки продуктів сильно локалізовані через високі транспортні витрати.

  По-друге, визначення галузей певною мірою неточні, тому треба пам’ятати про міжгалузеву конкуренцію між тими чи іншими продуктами.

  По-третє, відомості, що стосуються ступеня ринкової концентрації, не враховують серйозної конкуренції з боку іноземних фірм.

  Виходячи з наведених вище даних можна скласти схему олігопольного ринку та його рис(ознак).(Рис.1.1.)

Олігопольний  ринок

 

 

ринок, на якому основний обсяг продукції

виробляє  незначна кількість  великих фірм

 

 

 
 
 

 

 
 
 
 
 

               коефіцієнт                                                                                                      індекс        

               концентрації                                                                                           Герфіндаля