Порівняльний аналіз країн

Формулюючи стратегічні цілі використання механізмів трансформації моделі українсько-польських  економічних відносин, варто виходити з необхідності ефективного використання Україною міжнародного руху факторів виробництва, насамперед капіталу, та реалізації її геополітичного й економічного потенціалу. Ключовими з таких механізмів визначено міжнародне кооперування і кооперацію, які можуть знайти застосування в реальному, фінансовому та бюджетному секторах національної економіки. Українсько-польське кооперування і кооперація, з одного боку, розглядаються, як самостійний механізм, що сприятиме скороченню економічного розриву між Україною і Польщею, а, з іншого боку, як такі, що забезпечать формування відтворювального ланцюга “Україна-Польща-ЄС”.

Обґрунтовано, що у реальному секторі  актуальними є:

• кооперування і кооперація в сфері НДЕКP, що дозволить українським і польським підприємствам-партнерам використати наявний науковий потенціал  відірватися від конкурентів завдяки використанню переваг     технологічного розриву;
• зміцнення коопераційних зв'язків малих і середніх підприємств України і Польщі, яке детермінуватиме його інноваційну орієнтацію на виробничу діяльність у незайнятих нішах вітчизняного і зарубіжних ринків;
• розбудова транспортних комунікацій і зв'язку, насамперед транс'європейських транспортних коридорів і логістичних центрів, що забезпечить реалізацію транзитного потенціалу України;
• створення бірж кооперації, які б сприяли налагодженню бізнесових контактів.

Реалізація цих напрямків потребує реформування організаційно-управлінської  та інституційної структури ЗЕВ, що базуватиметься на функціонуванні в її складі інституцій, сформованих  у результаті кооперування у фінансовому секторі (спільних банків, інвестиційних фондів, бірж, страхових компаній, фінансово-промислових груп, які забезпечать реалізацію коопераційних відносин одночасно в реальному і фінансовому секторах).

5.2.2 Україна  та Італія. Торгово-економічна співпраця України з Італією

Італія є другим піcля Німеччини торговим партнером України у Европі.

Відмітною особливістю італійсько-українських торгових відносин є динамізм зовнішньоторгівельного обороту.

На початковому етапі торгівлі між Італією і Україною спостерігалося значне перевищення обсягів українського експорту над імпортом, і в 1994 р. величина сальдо товарообігу між країнами становила 80 млн.

Надалі ця величина меншала, але вже через 10 років становила $ 814,4417 млн. Вирівнювання структури торгівлі вдалося забезпечити за рахунок скорочення питомої ваги української продукції низької технологічної переробки, що поставляється до Італії, і збільшенням частки готової продукції. Так, якщо в 1994 р. питому вагу чорних металів, що продаються Україною і виробів з них становив 47,9 % від всього експорту в Італію, то в 2004 р. 10,0 %. Нарівні з цим обсяг українського експорту одягу і взуття збільшився більш ніж у 10 разів .

Організація спільних україно-італійських  підприємств сприяла і зміні  структури українського імпорту. Так, для спільного виробництва сучасного взуття було потрібне збільшення обсягу постачання в Україну шкіряної сировини з $106,1 тис. в 1994 р. до 510,4 млн. в 2004 р.

Одночасно з цим збільшилася  закупівля Україною і обладнання для легкої промисловості.

У 2004 році об'єм товарообороту досяг 2426,4303 мільйонів доларів США. Причому 60 % склав експорт з України в Італію і 40 % експорт італійських товарів.

Італійці купують в Україні  напівфабрикати металургійної промисловості, вироби хімічного виробництва, металолом, машинобудівну продукцію, агропромислові товари, товари легкої промисловості: меблі, взуття, одяг і т.д. і природно те, що Італія дуже зацікавлена в українських природних ресурсах .

Збільшення обсягів українського експорту по ряду товарів, особливо взуття і одягу, є результатом роботи спільних україно-італійських підприємств.

Необхідність розширення зовнішньої торгівлі між Італією і Україною обумовлюється і тим, що обидві держави  в недостатній мірі можуть забезпечити  свої потреби в таких первинних енергоносіях. як нафта, природний газ. Італія з вирішенням цієї проблеми зіткнулася давно і накопичений нею досвід по диверсифікації постачальників енергетичної сировини може бути вельми корисний і для України.

5.2.3. Україна  та Бразилія. Перспективи співпраці

Величезні перспективи для політичної, економічної, науково-технічної та культурної співпраці відкриваються  перед Україною в державах Латинської Америки. Серед них особливий  інтерес становить Бразилія, найпотужніша і найвпливовіша держава в регіоні, яка за обсягом валового внутрішнього продукту входить до десятки провідних країн світу. Українсько-бразильські відносини мають значну політико-правову основу, закладену під час численних взаємних візитів представницьких делегацій обох держав, зокрема під час переговорів на найвищому рівні між Президентами Л. Кучмою та Ф. Е. Кардозо. Ними укладені Договір про дружні відносини та співробітництво (1995), Угода про торговельно-економічне співробітництво та низка інших міждержавних і міжурядових угод. Інтенсивно розвиваються двосторонні контакти парламентарів обох країн, керівників центральних міністерств і відомств, а також прямі зв'язки між окремими бразильськими штатами і українськими областями. Лише за останніх два роки сторони обмінялися 64-ма делегаціями, що засвідчує посилення взаємовигідного діалогу в різних галузях. Сприяє цьому і наявність численної української діаспори в Бразилії: лише в штаті Парана мешкає 400 тис. етнічних українців, і 1996 р. Україна відкрила тут Генеральне консульство. Бразилія першою у Латинській Америці заявила про підтримку України на виборах до Ради Безпеки ООН на 2000-2001 pp.; проголосувала за українських представників до складу Комісії з міжнародного права, Комітету з прав людини; виступила за переведення України з групи "В" до групи "С" схеми розподілу видатків на фінансування операцій з підтримки миру ООН. У свою чергу Україна підтримала бразильських кандидатів до Міжнародного суду, а також кандидатуру представника Бразилії на посаду голови 29-ї Конференції ЮНЕСКО.

Плідно розвиваються й українсько-бразильські  економічні взаємини. ВАТ "Запоріжтрансформатор" виграло (першим з українських підприємств) міжнародний тендер на території  Бразилії на постачання електротехнічного  обладнання на суму понад 15 млн доларів. Укладено контракт на поставку бразильській компанії "Гонейр" літаків Л-410, що пройшли повний ремонт на Харківському авіабудівельному об'єднанні. До співпраці з бразильськими партнерами активно долучаються українські підприємства енергетичного машинобудування та паливно-енергетичного комплексу, чорної металургії, залізорудної промисловості, літакобудування та ін. Загалом очевидною є тенденція до зростання торговельного обороту між Україною та Бразилією, проте загальний обсяг його (418,2110 млн доларів у 2006 р.) залишається недостатнім і не відповідає інтересам та можливостям обох країн. Ретельне вивчення цих можливостей і розробка конкретних програм взаємовигідної співпраці є важливим завданням розвитку українсько-бразильських відносин. Надзвичайно перспективним напрямом є співпраця в космічній галузі. Основи її співробітництва були закладені ще у червні 1996 р. під час відвідин українськими представниками космодрому Алькантара. Актуальними для обох країн стали домовленості про співпрацю з питань будівництва бразильських космічних кораблів, участі українських експертів у науково-консультативній підтримці Бразильської космічної програми, запуску з Алькантара українських транспортних ракет "Циклон". Широку програму співробітництва в галузі космічних досліджень було намічено під час візиту в Україну президента Бразилії Ф.Е.Кордози в січні 2002 р.

Додаткові перспективи для українського товаровиробника створює активна  розбудова Бразилією залізниць. Це дасть змогу для постачання транспортних засобів та рейок, що і було підтверджено урядовими делегаціями штатів Ріо-де-Жанейро та Парана в Україні.

Певні можливості для просування українського експорту на бразильський ринок створює  розвиток судноплавства по Амазонці. Українська пропозиція - це самохідні  баржі з автоматизованою системою вантажно-розвантажувальних робіт, сучасні рибальські засоби, пасажирські кораблі, навігаційна техніка, вузли. Перспективність Бразилії - "гіганта Південної Америки", торговельно-економічного партнера спонукає Україну до активізації дій на бразильському ринку. Значну зацікавленість у співпраці з Україною висловлюють і керівники провідних бразильських нафтогазових, електроенергетичних, приладобудівних та інших компаній.