Порівняльний аналіз країн

        

 

 З поданих вище розрахунків можна зробити висновки, що інвестиційна привабливість є нестабільним показником для України. Помітне значне зменшення інвестиційної привабливості в 2004 – 2005 роках, що пов’язано з політичною нестабільністю в Україні в даний період.

Зараз, нажаль, інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він характеризується загальною нестабільністю законодавства, нерозвиненістю банківської системи та фондового ринку. Поки що не сформувалася стабільна практика проектного фінансування підприємств. Це, зрозуміло, унеможливлює отримання кредитних ресурсів для реалізації ефективних інвестиційних проектів.

Потенційно Україна може бути однією з провідних країн Європи вкладання прямих та портфельних іноземних інвестицій. Цьому сприяє її великий внутрішній ринок, значний промисловий і сільськогосподарський потенціал, а також вигідність геополітичного розташування України на перехресті торговельних шляхів Європи та Азії.

Дані про структуру інвестицій (за видами, галузями економіки та країнами-інвесторами) в Україну та з України протягом 2004-2005 років наведено у додатках А-Г.

Верховною Радою України 19.06.2007 прийнято Закон України “Про Державну програму приватизації на 2007-2009 роки” і направлено на підпис Президентові України.

В Україні створено законодавчу  базу в сфері регулювання інвестиційної  діяльності, яка поступово вдосконалюється  з метою досягнення більшого притоку  інвестицій та підвищення ефективності їх використання.

Загальний обсяг прямих іноземних  інвестицій, внесених в економіку  України, станом на 1 липня 2007р. склав 24171,8 млн.дол.США, що становить 111,8% до обсягів інвестицій на початок року та 518,6 дол. на одну особу.

На 10 найбільших країн-інвесторів припадає 84,0% загального обсягу залучених прямих іноземних інвестицій :

Німеччина – 5677,9 млн.дол.США,

Кіпр – 4130,4 млн.дол.США,

Австрія –1957,0 млн.дол.США,

Нідерланди – 1864,3 млн.дол.США,

Сполучене Королівство – 1796,8 млн.дол.США,

Сполучені Штати Америки – 1380,7 млн.дол.США,

Російська Федерація – 1236,2 млн.дол.США,

Франція – 935,4 млн.дол.США,

Віргінські острови, Британські – 813,0 млн.дол.США

Швейцарія – 580,5 млн.дол.США

Близько 30% загального обсягу прямих інвестицій в Україну зосереджено на підприємствах промисловості – 6926,4 млн.дол.США. Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено у фінансових установах - 3533,1 млн.дол.США (14,6% ), на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 2512,6 млн.дол.США (10,4%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям– 1944,0 млн.дол.США (8,0%). Сталою є зацікавленість інвесторів до підприємств металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, у які нерезидентами вкладено –1494,5 млн.дол.США, і виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 1403,8 млн.дол.США.

Щодо регіональної структури розподілу  прямих іноземних інвестицій, то іноземні інвестори надають переваги щодо вкладання своїх ресурсів у великі центри з розвиненою інфраструктурою, з порівняно високою платоспроможністю населення, а також сировинні регіони. Так, серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій посідають:

 м. Київ – 7471,0 млн.дол.США (30,9 відс. обсягу іноземного капіталу в економіку країни),

Дніпропетровська область – 2373,9 млн.дол.США (9,8 відс.),

Харківська – 1127,9 млн.дол.США (4,7 відс.),

Донецька – 994,5 млн.дол.США (4,1 відс.),

Київська – 943,8 млн.дол.США (3,9 відс.)

Одеська – 760,0 млн.дол.США (3,1).

Сприяння поліпшенню інвестиційного клімату в Україні  є одним  з найважливіших пріоритетів  державної політики на сучасному  етапі. 

 

 

РОЗДІЛ 5. Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція

5.1 Стан та перспективи  міжнародного науково-технічного  співробітництва для України

 

Науково-технічний потенціал нашої  країни має, з одного боку, забезпечувати  економічне зростання й інноваційний розвиток держави. Але, з іншого, вітчизняну високотехнологічну та наукомістку продукцію необхідно активно просувати на міжнародний ринок. Саме тому важливість міжнародного науково-технічного співробітництва (МНТС) для України важко переоцінити. Для дослідження даного питання проведемо аналіз певних показників інтенсивності МНТС України і представимо їх у таблиці 10.

 

Таблиця 10

Показники інтенсивності міжнародного науково-технічного

 співробітництва України та  Польщі, Італії та Бразилії 2004-2006 роки

 

№	Показник	Роки	Країни світу
			Польща	Італія	Бразилія
1	2	3	4	5	6
1	Кількість угод про науково-технічне співробітництво	2004	3	2	1
		2005	2	2	-
		2006	2	1	-
2	Кількість поточних спільних науково-технічних  проектів	2004	4	-	2
		2005	4	-	-
		2006	-	-	-

 

Науково-технічне співробітництво  є важливою складовою всього комплексу міжнародних економічних відносин нашої держави, оскільки саме інтелектуальний потенціал суспільства дозволяє оптимізувати прийняття будь-яких державних рішень.

Слід відзначити, що останнім часом  у науковій і науково-технічній політиці України хоча й відбулися певні цільові зрушення, проте продовжується занепад науково-технічної галузі суспільного виробництва, а власне виробництво залишається таким, що мало сприймає інновації. Про це, зокрема, свідчать зазначені нижче тенденції:

1) різке зменшення попиту виробничого  сектора на науково-технічні розробки, викликане занепадом насамперед  високотехнологічних виробництв, які  потрапляють під значний податковий  тиск, та нестачею на підприємствах  обігових коштів.

Зокрема, у зв’язку зі зниженням попиту виробництва на науково-технічні розробки зросла роль державного фінансування. В Україні спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги науково-технічних розробок при одночасному зменшенні питомої ваги прикладних досліджень.

Нині доцільно запровадити пільгове коротко-, середньо- та довгострокове кредитування НДДКР за рахунок коштів різних суб’єктів (держави, комерційних банків, інвестиційних та інноваційних фондів, фінансових корпорацій, страхових компаній, фінансово-промислових груп тощо) під конкретні науково-дослідні та інноваційні програми й проекти, які відібрані на конкурсній основі;

2) зменшення державної підтримки  науки в усіх економічних програмах,  спричинене бюджетними дефіцитами, вимогами іноземних кредиторів, політичною та економічною нестабільністю, відсутністю стратегічних програм розвитку чи їх невиконанням.

Дослідження трансферу технологій в Україну на основі ліцензійних  угод показує, що майже всі ліцензійні технології не відносились до останніх досягнень у науково-технологічній сфері і надходили до України майже із 10-річним запізненням. Таким чином, упродовж тривалого часу закріплювалась технологічна відсталість національних галузей і вітчизняних виробництв.

Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності.

Верховна Рада України проголошує особливим пріоритетом України гармонійний розвиток людського потенціалу, економіки і природного середовища держави.

Верховна Рада України визначає такі стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні на 2003-2013 роки:

• модернізація електростанцій;
• нові та відновлювані джерела енергії;
• новітні ресурсозберігаючі технології;
• машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва;  розвиток високоякісної металургії;
• нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;
• вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій;
• високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;
• транспортні системи: будівництво і реконструкція;
• охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища;
• розвиток інноваційної культури суспільства.

Вагомість галузі визначається її питомою  вагою у ВВП:

 

                                  (10)

 

де В^Г_і – ступінь вагомості і- ї галузі у національній економіці; П^Г_і – вартість продукції (послуг), виробленої в і-й галузі економіки країни.

 

Для Польщі найбільш вагомими галузями є (дані 2006 року):

Промисловість – 21,7% ВВП

Будівництво – 5,7% ВВП

Сфера ринкових послуг – 43,9% ВВП

• торгівля – 16,7%
• транспорт  та зв'язок – 6,4%

Сфера неринкових послуг – 12,8% ВВП

Для Італії найбільш вагомими галузями є:

Промисловість – 21,3% ВВП

• обробне виробництво – 18,6%
• виробництво і розподіл електроенергії, газу і води – 2,3%

Будівництво – 5,7% ВВП

Сфера послуг – 64,8% ВВП

Для Бразилії найбільш вагомими галузями є:

Промисловість – 39,4% ВВП

• обробне виробництво – 26%

Сільське господарство – 10% ВВП

Сфера послуг – 50,6% ВВП

 

 

 

 

5.1.1 EUREKA як каталізатор інноваційного співробітництва України і країнами ЄС

 

EUREKA – European Research Coordination Agency – це інформаційна мережа, що охоплює всю Європу і націлена на здійснення конкурентоспроможних на світовому ринку розробок та досліджень (R&D) невійськового призначення у галузях інформаційних технологій, медицини та біотехнологій, зв’язку, екології, енергетики, нових матеріалів, транспорту, робототехніки та виробничої автоматизації, лазерних технологій. EUREKA є однією із програм, які сприяють інтеграції України в Європейське співтовариство.

Програма EUREKA фактично є каталізатором  європейських інновацій.

Мета програми – створення та підтримка умов для ефективного міжнародного інноваційного співробітництва, а також сприяння встановленню контактів у сфері наукових досліджень та дослідницько-конструкторських розробок, які мають на  меті комерціалізацію отриманих результатів.

Програма EUREKA започаткована з ініціативи Президента Франції Франсуа Міттерана та заснована на І Конференції Міністрів європейських країн-учасниць програми у липні 1985 року.

Учасники програми. Учасниками програми EUREKA є Європейський Союз, репрезентований Європейською Комісією, та 35 країн: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Республіка Сан-Маріно, Сербія і Монтенегро, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швеція, Швейцарія. Україна разом з Албанією, Болгарією та Марокко мають статус асоційованого учасника.

У 2005 році Україна проводить активні  заходи для приєднання до програми EUREKA.

Проекти, які реалізуються в рамках програми EUREKA:

- є міжнародними, оскільки в  них беруть участь партнери  не менш ніж з двох країн-учасниць  програми EUREKA;

- спрямовані на створення інноваційної  продукції (виробів, процесів  або послуг, що відповідають сучасним вимогам ринку);

- партнери пропонують, формулюють, здійснюють плани проектів;

- фінансуються з приватних або  державних джерел.

Участь Українських партнерів  в програмі EUREKA супроводжують співробітники представництва EUREKA в Києві (Національний Інформаційний Пункт EUREKA в Україні).

Організаційна структура європейської науково-технічної програми EUREKA є гнучкою системою організації та реалізації проектів. За технічної підтримки Національних координаторів програми – як найбільш активної ланки організаційної структури – здійснюється науково-технічна взаємодія як великих, так і малих компаній, дослідницьких інститутів та університетів.

Пропозиції щодо конкретних проектів формуються на основі принципу «знизу-догори»  за ініціативи самих учасників, через домовленість на рівні потенційних партнерів.

Національний координатор організує  експертну оцінку проектів на відповідність  пропозиції цілям та завданням програми EUREKA та розповсюджує її через мережу національних координаторів з метою самостійного приєднання до проекту організацій інших країн.

Участь у програмі EUREKA дає право отримання для кінцевої продукції (розробка процесу, виробу або послуги) знаку-символу програми EUREKA як гарантії європейської якості в інноваційній сфері.

Зміст програми. Діяльність програми EUREKA здійснюється за дев’ятьма пріоритетними напрямками науково-технічного співробітництва:

-   енергетика,

-   інформаційні технології,

-   комунікаційні технології,

-   лазерна техніка,

-   медицина та біотехнології,

-   навколишнє середовище,

-   нові матеріали,

-   робототехніка,

-   транспортні технології.

Фінансування проектів програми EUREKA. Кожна країна-учасниця EUREKA-проекту самостійно фінансує свою відповідну частку від загального бюджету проекту, користуючись приватними, національними та міжнародними джерелами фінансування.

Програма EUREKA в Україні 

Україна є асоційованим членом програми EUREKA з 1993 року. Тоді ж було організовано Національний інформаційний пункт  програми EUREKA в Україні (Український EUREKA НІП). Політична, наукова координація та фінансування програми EUREKA здійснюється Міністерством освіти та науки України.