Порівняльний аналіз країн

Основні завдання Українського EUREKA Національного  інформаційного пункту :

- інформувати наукові, науково-технічні  організації та підприємства України про ініціативи програми EUREKA, про порядок формування проектів, про спільні проекти європейських фірм, які запрошують до співробітництва українських співвиконавців;

- консультувати українських фахівців  з питань подання проектних  пропозицій та спільних проектів до програми EUREKA;

- допомагати в пошуку закордонних  партнерів, зацікавлених у виконанні  спільних проектів разом з  українськими фахівцями;

- розповсюджувати інформацію про  заходи програми EUREKA (Brokerage Event);

- підтримувати постійний зв’язок з Секретаріатом EUREKA у Брюсселі та розширювати контакти з NPC і NIP інших країн Європи;

- створювати та постійно вдосконалювати  базу даних українських наукових, науково-технічних організацій та  підприємств, які працюють у  сфері розробки та досліджень з 9-и напрямків програми EUREKA;

- підтримувати інформаційно-консультативний  зв’язок з Координаційними Радами  з пріоритетних напрямів розвитку  науки і технологій в Україні  та науковими радами Державних  науково-технічних програм;

- формувати збірники проектів з 9-и напрямків програми розробок та досліджень європейських фірм, які запрошують до співробітництва українських співвиконавців.

Доробки України в  програмі EUREKA

Для розповсюдження інформації про  Міжнародну програму EUREKA та залучення українських розробників нової техніки використовувались різні способи: публікація в газетах, журналах, виступи на конференціях і проведення Партнерських днів програми EUREKA в Україні.

Ця діяльність призвела до генерації  понад 100 проектних пропозицій, з яких було занесено в базу даних понад 40 пропозицій. Із них за участі українських партнерів затверджені наступні проекти: 1806 ROTOR (New Materials); 1983 METALTEST (Environment); 2123 GEFEST (New Materials); 2144 EUROFOREST (Medical and Biotechnology); 2479 E-DESIGNER (Information technology); 2609 REC-OXIDE (Environment); 2635 LOGCHAIN TRANSLOG-SAFETY (Transport); 2836 LOGCHAIN SLINT (Transport); 2939 CAVASREEN (Medical and Biotechnology); INCOWATRANS (Environment); 3191 – MULFUNC (New Materials); E! 3414 - BIOPOLY HEAT+COLD (Energy technology).

Повноправне членство України  в програмі EUREKA

Нагромадження досвіду Українським NIP EUREKA офісом наблизило Україну  до вступу в повноправні члени  програми EUREKA. Проведення двох Партнерських днів програми EUREKA в Україні в 2001 та 2002 роках сприяло поширенню інформації в наукових, інженерних, державних та приватних колах про програму, її вимоги, можливості, переваги та досягнення. На сьогодні Україна практично відповідає всім критеріям країни-учасника програми EUREKA:

- має високий науково-технічний  потенціал,

- має EUREKA офіс,

- має EUREKA проекти,

- має досвід організації проектів  та EUREKA заходів.

Умови фінансування спільних проектів, коли кожна країна-учасниця EUREKA-проекту самостійно фінансує свою відповідну частку від загального бюджету проекту, є однією із основних причин повільного розвитку програма EUREKA в Україні. Саме брак коштів стримує кількість українських проектів програми EUREKA.

Нагальна потреба участі України в програмі EUREKA

Основна мета українських науково-технічних программ - створення наукоємного продукту у вигляді приладу, устаткування, методу, технології, послуги чи нового матеріалу. Такий наукомісткий продукт потрібний для просування на внутрішні та зовнішні ринки.

Кожен EUREKA проект починається із вимоги наявності приладу, методу, послуги чи нового матеріалу, створених на сучасному науково-технічному рівні. Організація спільних європейських проектів зумовлена тільки вимогами ринку і направлена на ринкову реалізацію. Тобто проект EUREKA починається з того, чим закінчуються проекти більшості національних українських науково-технічних програм. Саме тому розвиток програми EUREKA в Україні потрібний як для її економіки, так і для виховання сучасних поглядів на цілі науково-технічних проектів і програм.

Різні міжнародні науково-технічні програми, програми Європейського Союзу та інших європейських структур, національні  програми у кожній країні дуже вдало  доповнюються програмою EUREKA, що є програмою  ринкового спрямування та міжнародного співробітництва. Використання досвіду наших сусідів, таких як Польща, Чеська Республіка, Словаччина, Угорщина та інших, допоможе Україні стати на вірний шлях входження до Європейського Союзу, до світової інтеграції в ринки науково-технічної продукції, до співпраці на міжнародному рівні. Так, Чеська Республіка готується до головування в програмі EUREKA з липня 2005 року. Це буде перша постсоціалістична держава на чолі Європейської програми EUREKA.

Що дає вступ до повноправного членства України  у програмі EUREKA для України як держави.

Вступ до програми EUREKA висвітлює наміри України до приєднання до Європейської Співдружності, підтверджує бажання співпраці України з іншими європейськими країнами у Європейських програмах.

Набуття повноправного членства дозволить поширити можливості України в формуванні нових EUREKA-проектів (потрібно два партнери, а не більше; можна бути ініціатором проектної пропозиції, а не тільки підключатись до інших).

Набуття повноправного членства надає  можливість впливати на питання стосовно загальної політики програми EUREKA (сюди входять питання виконання проектів, форми проектів, вирішення питань політичного значення в рамках програми EUREKA, вирішення питань надання українським проектам статусу європейського).

Участь в проектах програми EUREKA сприяє ринковому розвитку економіки України. Як відомо зі статистики виконання проектів європейської програми EUREKA, 70% виконаних проектів оцінюються виконавцями як успішні і мають дуже добрий показник комерційного результату. Сама участь європейських компаній у цих проектах є перспективною та престижною. В EUREKA-проектах беруть участь не тільки такі відомі великі компанії як BMW, Siemens, Philips, BBC та інші, а й поряд з ними і малі та середні компанії, що є показником гнучкості та відсутності жорстких рамок у програмі EUREKA. Участь українських організацій та підприємств у програмі EUREKA надає можливість вийти на співробітництво з науковими та виробничими організаціями, а також надає можливість розширити ринок збуту[me.kmu.gov.ua].

 

5.2 Міжнародна економічна інтеграція України

 

Безпосередня й активна участь України в сучасних інтеграційних  процесах об'єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу праці, а також  потребою подолати штучну відокремленість  нашої держави від світового  господарства, до якої призвели односторонній її розвиток у межах високо спеціалізованих СРСР і РЕВ, деформовані зовнішньоекономічна політика та механізми зовнішньоекономічної діяльності, нерозвинені товарно-грошові відносини і національні ринки товарів, послуг, праці та капіталу.

Для ефективної й організаційно  оформленої інтеграції України в  сучасні світогосподарські зв'язки необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови.

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:

• економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;
• оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;
• розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;
• оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму
• регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Формуючи інтеграційну стратегію  і тактику, слід враховувати особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань:

• відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенітету;
• нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів;
• нерозвиненість ринкових відносин;
• інерція погіршення економічного стану;
• запас соціальної витримки населення, який виснажується. 

Інтеграція України у світове  господарство можлива різними, але  водночас взаємопов'язаними шляхами:

• через активну та ліберальну зовнішньоекономічну політику;
• за рахунок формування середовища, сприятливого для іноземного підприємництва й інвестування та транснаціоналізації високомонополізованих підприємств;
• через укладання двосторонніх міждержавних економічних угод та участь у багатосторонніх міжурядових переговорах; за рахунок інтенсифікації східноєвропейських інтеграційних процесів та формування передумов інтеграції в західноєвропейські інтеграційні структури.

Включення України до будь-яких інтеграційних  угруповань у такому стані, без чіткого  бачення перспектив структурної реорганізації, може призвести не лише до консервації, а й до посилення негативних тенденцій у всіх галузях національної економіки. І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше й швидше виправити деформовану економіку, виходячи з таких пріоритетів структурної переорієнтації:

• науково-технічне та технологічне оновлення виробництва із забезпеченням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсомісткої за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;
• підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації та забезпечення повних виробничих циклів;
• формування умов для соціальне орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації.

Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних  процесів із масштабами і темпами  розвитку національної економіки під впливом внутрішньоекономічних факторів.

5.2.1 Україна  і Польща. Роль українсько-польського стратегічного партнерства в процесах євроатлантичної інтеграції

 

Вже понад 10 років відносини між  Польщею та Україною мають стабільну  тенденцію до поглиблення довіри, відкритості, взаємного прагнення до поступу, спільного розгляду та вирішення найскладніших питань як історичної спадщини, так і сучасних викликів і загроз національній та регіональній безпеці на засадах рівного партнерства.

Сьогодні актуально вести мову про те, з чим обидві держави вступають у ХХІ ст., яке в них позиційне середовище сфери безпеки та спільний вклад у подальший розвиток європейської цивілізації.

Актуальною позицією забезпечення стабільності в регіоні є узгодженість програм співробітництва та інтеграції держав (у тому числі України та Польщі) стосовно ЄС і НАТО.

В Стратегії національної безпеки Польщі найефективнішим механізмом будівництва стабільної Європи ХХІ ст. вважається процес інтеграції, який трактується як гарантія безпеки та економічного розвитку.

Європейський Союз - це передусім єдине, уніфіковане правове поле для розвитку країн, що є його членами.

Україна та Польща здійснюють спільні  заходи в напрямі гармонізації законодавчої бази України з правовою системою ЄС.

Разом з тим задекларована в  стратегіях національної безпеки європейська  інтеграція поглиблює процес створення  нових ліній поділу в Європі. Проблема нових кордонів ЄС не вирішується, хоча вона не є суто теоретичною проблемою, а стосується засад будівництва об'єднаної Європи ХХІ ст. Забезпечення стабільності та безпеки в регіоні залежить від відкритості співпраці між усіма державами регіону. Віднесення питань міжнародної та національної безпеки до пріоритетів інтеграційної політики ЄС дасть змогу зробити крок уперед у напрямі об'єднання Європи та сприятиме консолідації країн регіону в процесі проведення демократичних і ринкових реформ.  
Україна, як і Польща, зацікавлена в недопущенні утворення нових ліній поділу в Європі, вектор євроатлантичної та європейської інтеграції не означає проведення ізоляційної політики щодо Росії та Білорусі. Зусилля, які докладають Україна та Польща до налагодження партнерських відносин зі східними сусідами, є засадничими в інтеграційній політиці обох держав. Консолідуючою позицією для країн регіону ЦСЄ, в тому числі для України, Польщі та Росії, можуть бути спільні заходи в боротьбі з організованою злочинністю, де найгострішою проблемою є "відмивання брудних грошей". Співпраця України та Польщі - стратегічно важливих транзитних вузлів Європи (транспортного та енергетичного) - в розбудові мультимодальних транспортних магістралей може стати важливою об'єднуючою ланкою Росії із Західною Європою та внести вагомий вклад у зміцнення атмосфери довіри та стабільності в Європі.

Українсько-польське стратегічне партнерство передбачає запозичення та обмін досвідом у сфері проведення адміністративних реформ, які є базовим елементом поглиблення європейських інтеграційних процесів.

Випробовування міцності наших  стратегічних відносин проходить в умовах поглиблення конкуренції між країнами в процесі їх зближення із Заходом. Це проявляється в таких сферах, як залучення західних інвестицій в національну економіку, виконання вимог ЄС щодо майбутнього членства, боротьба за ринки збуту, що певною мірою поглиблює існуючі проблеми стосовно консолідації країн у сфері регіональної та національної безпеки.