Аграрний ринок Бельгії

Висновок:

Рівень споживання свинини на душу населення в Бельгії зменшився на 12,7%, молока на 23,1%. В Україні- рівень споживання свинини збільшився на 5,6%, а молока зменшився на 3,4%. Світові показники – збільшення, свинина – 2,8%, молоко – 6,6%

Таблиця 2.10

Висновок:

В Бельгії експорт переважає імпорт, в період з 2000 по 2007рр. експорт сільськогосподарської продукції збільшився на 102,8%, імпорт – 114,4%.

В Україні  ж імпорт переважає експорт. Імпорт збільшився на 317,02%, експорт- 606,69%. Щодо зовнішньоторговельного обороту між Україною та Бельгією, можна привести приклад Дніпропетровської області, підприємства якої вже досить давно співпрацюють з підприємствами Бельгії.  За січень-травень 2007 року зовнішньоторговельний оборот склав 16,9 млн. дол. США, у тому числі 3,0 млн. дол. склав експорт товарів з регіону, 13,9 млн. дол. – імпорт. Упродовж п’яти місяців поточного року зовнішньоторговельний оборот Дніпропетровської області і Бельгії збільшився на 13,4 % у порівнянні з січнем – травнем минулого року, а імпорт збільшився на 26%. Основу експорту товарів до Королівства Бельгія в 2007 році склала продукція металургійного комплексу області – чорні метали, деревина, текстиль та вироби з них. З Бельгії імпортується продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, полімерні матеріали, пластмаси та каучук, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів. В економіку області залучено 875,84 тис. дол. від бельгійських суб’єктів інвестиційної діяльності.Також з Бельгією співпрацює Житомирська область. Підприємство харчової промисловості ЗАТ "Житомирські ласощі" імпортує з Бельгії какао-порошок та какао-масло, какао терте, рослинні жири, арахіс, фруктозу та деяке обладнання.

Таблиця 2.11

Порівняльний  аналіз світових та внутрішніх цін  на традиційні види агропродовольства

Висновки:

     З даних таблиці можна зробити  висновок, що внутрішня ціна Бельгії є більшою, ніж середня світова. Однією з найважливіших характеристик, що відрізняють світовий ринок від національного, є функціонування на ньому своєрідної системи цін. Особливості процесу ціноутворення на світовому ринку пов'язані з тим, що учасники міжнародної торгівлі зіштовхуються на ринку з більшою кількістю конкурентів, ніж на внутрішньому, тому вони повинні постійно працювати в режимі порівняння своїх витрат виробництва не тільки з внутрішніми ринковими цінами, але і світовими. При цьому світові ціни базуються на національних і виступають як їх модифікація. Світові ціни – це ціни, за якими проводяться великі експортно-імпортні операції, що досить повно характеризують стан міжнародної торгівлі конкретним товаром.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3.Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Бельгії 
 

    В умовах ринкової економіки, як свідчить досвід розвинених західних країн, ефективність агропромислового виробництва і  розвиток сільських територій значною  мірою залежать від державного регулювання й підтримки. Державне регулювання аграрного ринку за кордоном - це складний механізм, що включає інструменти впливу на прибуток фермерів, структуру сільськогосподарського виробництва, аграрний і продовольчий ринок, соціальну структуру села, міжгалузеві й міжгосподарські відносини з метою створення стабільних економічних, правових, соціальних і екологічних умов для розвитку аграрного сектора, задоволення потреб населення в продуктах харчування за соціально доступними цінами, розвиток сільських територій.

    У середині минулого століття, коли головним завданням сільського господарства Бельгії було збільшення обсягів виробництва продукції, широко практикувалися цільові державні субсидії на будівництво, покупку техніки, здешевлення кредитів. Однак у міру насичення ринку й надвиробництва сільськогосподарської продукції розмір прямих державних субсидій виробничого призначення почав зменшуватися. Виняток становить тільки система пільгового сільськогосподарського кредитування й надання допомоги молодим фермерам.

    У сучасних умовах метою прямих державних виплат в аграрному секторі Бельгії є не стільки стимулювання виробництва, скільки рішення соціальних завдань - підтримка рівня доходів фермерів, постачання населення доступними продуктами харчування, розвиток сільських територій та аграрної інфраструктури, проведення природоохоронних заходів. У цьому є зміст сучасної Спільної аграрної політики (САП) Європейського Союзу.Спільна аграрна політика ЄС була започаткована в 1957 р. Римським договором, підписаним шістьма країнами (ФРН, Францією, Італією, Нідерландами, Бельгією і Люксембургом), в якому йшлося про утворення Європейського Союзу.[ 8,c.63]

   Запропонованими принципами такої  політики стало:

• вільна торгівля за однаковими цінами між країнами-учасниками договору;

• надання переваг продукції, яка вироблена в цих країнах, порівняно з імпортною;

• використання будь-яких механізмів для  підтримки внутрішніх цін на продукцію сільського господарства

    Згідно  зі ст. 33 Договору про створення Європейського  Союзу одними з головних цілей Спільної аграрної політики є постачання населенню аграрної продукції за прийнятними цінами та збільшення доходів селян, насамперед за рахунок підвищення доходів сільгоспвиробників у розрахунку на душу населення й забезпечення їм життєвого рівня, порівняного з міським. Підтримка високих цін всередині ЄС - один з найдорожчих шляхів субсидування доходів, тому було ухвалене рішення про деяке зниження цін. Так, наприклад, уведені прямі доплати фермерам у випадку неперевищення досягнутого попереднього рівня виробництва ними продукції. Державні виплати здійснюються з розрахунку на гектар землі або на голову худоби в несприятливих умовах виробництва. Одним з головних механізмів у системі державного регулювання аграрного ринку Бельгії є підтримка відповідного рівня цін і цінової рівноваги. Система регулювання цін спрямована на підтримку фермерських цін на рівні, що дозволяє товаровиробникам не тільки відшкодовувати власні витрати на виробництво, а й вести розширене відтворення.

    Комісія ЄС періодично регулює ціни по трьох головних критеріях:

• рекомендовані ціни (індикативні - для  зернових культур, молока, цукру, соняшника; орієнтовні - для великої рогатої худоби, вина; цільові - для тютюну);

• мінімальні ціни імпорту (граничні - для  зернових, цукру, молочних продуктів;

• довідкові - для фруктів, овочів, вина, рибопродуктів; шлюзові - для свинини, яєць, птиці).

Захист  від імпорту відбувається шляхом обкладання додатковим митним збором, що дорівнює різниці між національною торговельною ціною й ціною імпорту. Крім захисту від імпорту, стимулюється експорт за межі ЄС - експортні субсидії;

• мінімальні ціни, мета яких гарантувати  виробникові нормальний рівень доходу й диференціювати заготівельні ціни по районах за видами продукції

У всіх країнах з розвиненою економікою існують програми по страхуванню врожаю. Система компенсаційних платежів з державного бюджету страхує фермерів на випадок несприятливих погодних умов, повеней, епідемій і т.д. Також існують бюджетні платежі, пов’язані з “регіональною підтримкою”, завдяки яким у фермерів з’являється можливість ведення сільськогосподарського виробництва на розширеній основі в зонах з несприятливими погодними умовами. [ 9,c.12]

     Оцінка  внутрішньої політики з позиції  Світової організації торгівлі (СОТ) переслідує в основному одну мету – визначити, наскільки внутрішня національна аграрна політика спотворює умови світової торгівлі сільськогосподарською і продовольчою продукцією. Заходи державної підтримки виробників розділяють на ті, що впливають на умови світової торгівлі, і ті, що не справляють такого впливу. Так, у документах Уругвайського раунду ГАТТ заходи, що впливають на умови світової торгівлі, називаються мірами “жовтого кошика”. До них відносять, наприклад, цінові субсидії виробникам, імпортні тарифи. Заходи, що не справляють вплив на умови світової торгівлі – заходи “зеленої скриньки”. Заходи так званої “зеленої скриньки” безпосередньо спрямовані на підвищення доходів сільського населення і розвиток сільської місцевості та посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.

    Таким чином, система механізмів державної  підтримки аграрної сфери Бельгії характеризується не стільки стимулюванням виробництва (хоча,наприклад, податки виступають як механізм стимулювання сільськогосподарського виробництва або його обмеження, а зниження податкового тиску дає можливість на макроекономічному рівні підвищити стабільність функціонування господарського механізму фермерського виробництва, збільшити обсяги оборотних засобів і підняти рівень самофінансування), скільки рішенням соціальних завдань - підтримка рівня доходів фермерів, розвиток сільської інфраструктури й природоохоронні заходи. 

Таблиця 3.1