Аграрний ринок Бельгії

1) ювелірні  алмази

2) залізо  та сталь

3) текстиль

4) продукція  машинобудування

5) транспортне  обладнання

6) харчова продукція  та продукти сільського господарства

    Бельгія імпортує продукцію машинобудівної галузі та транспорт, хімічну продукцію. Головними торгівельними партнерами Бельгії є Франція, Німечина та Нідерланди.                                                                                           Зовнішньо-торгівельна діяльність Бельгії здійснюється спільно і сумісно з Люксембургом. Ця традиція започаткована у 1921 р. із створенням Бельгійсько-Люксембурзького економічного Союзу. До того ж, бельгійський франк є законним платіжним засобом у Люксембурзі.

    Бельгія є індустріальною країною, яка при цьому має надзвичайно розвинене сільське господарство. В сільському господарстві переважає мясо-молочне виробництво, на потреби яких культивується буряк, картопля, ячмінь. Сільське господарство на 95% забезпечує потребу в зернових та мясо-молочних продуктах країни. Біля 1/4 загальної площі території Бельгії використовується під сільськогосподарські потреби. У кінці 1990-х років в сільському господарстві, а також в лісовому господарстві і сфері риболовецького промислу було зайнято 2,5 % всіх працюючих в країні. Сільське господарство покривало 4/5 потреб Бельгії в продовольстві і сільськогосподарській сировині. Широко використовуються сучасна сільськогосподарська техніка і хімічні добрива. Врожайність сільськогосподарських культур загалом висока, з одного гектара збирають бл. 6 т пшениці і до 59 т цукрового буряка. З загального обсягу зернових біля 4/5 припадає на пшеницю, 1/5 — на ячмінь. Інші важливі культури — цукровий буряк (щорічний збір до 6,4 млн т) і картоплю. Майже половина сільськогосподарських земель відведена під пасовища для худоби, а тваринництво дає 70 % всіх сільськогосподарської продукції. У 1997 нараховувалося бл. 3 млн голів великої рогатої худоби, включаючи 600 тис. корів, і бл. 7 млн голів свиней. Будучи однією з найбільш промислово розвинених країн Західної Європи, в країні за останні 50 років постійно спостерігалось економічне зростання, яке було уповільнене лише від початку 50-х на 90-х рр. Але в обох випадках відновлення темпів росту до 2-2,5% було повязано з подальшими інтеграційними процессами в Європі в 1957 р. (3,2% зростання ВВП, 1998 – 2,9%, 1999 – 1,8%, 2000 – 2,7 [7,c.23] 
 

Таблиця 2.1

    Вплив урожайності та посівних площ на валові збори картоплі 

 
 
 
 

Рис. 2.1

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис 2.2

 

Висновок: 

Як ми бачимо з таблиці 2.1 посівна площа,зайнята  під картоплею в Бельгії в  період з 2000 по 2009 р.р. збільшилась на 12% , що в абсолютному прирості дорівнює 7900 тис. га. Завдяки впровадженню нових сортів картоплі, Бельгія замикає двадцятку лідерів за валовим збором картоплі в Європі.

Порівняно з світовим показником , де площа посівів зменшилась на 6,3 % але урожайність збільшилася на 10,1%, та в Україні де площа посівів збільшилась на 765%, а урожайність на 14,5%, що свідчить про екстенсивний розвиток виробництва.

Таблиця 2.2

Вплив урожайності  та посівних площ на валові збори пшениці 

 

Рис. 2.3 

Висновок: 

В період з 2000 по 2009рр. посівна площа пшениці в світі збільшилась на 4,6% ,в Бельгії зменшилась на 1,01%, в Україні збільшилась на 30,8%, Але в Бельгії відбулося збільшення урожайності на 18,09%( 14,33ц/га). Одним з факторів збільшення урожайності пшениці та підвищення ефективності зерновиробництва цієї культури стало створення та впровадження на полях Бельгії сортів-інновацій селекції з високим генетичним потенціалом продуктивності, підвищеною стійкістю до екстремальних умов довкілля та високою якістю зерна. 

Таблиця 2.3

Вплив урожайності  та посівних площ на валові збори ячменю 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2.3 

 

Висновок: 

Отже, дані таблиці показують, що посівна площа ячменю в світі знизилась на 1,08% з 2000 по 2009 рр. та збільшиласьв Бельгії на 11,1% що призвело до збільшення урожайності на 22,1%  (15,558 ц/га), та валового збору на 11,9 тис.ц. Урожайність ячменю в Бельгії в 2 рази більша ніж середня урожайність по світу, це спричинено введенням нових технологій та селекційних сортів ячменю. Щодо України, то посівна площа збільшилась на 35,3%, а урожайність зменшилась на 50%. Україна не належить до великих світових виробників ячменю, проте є лідером серед його експортерів. Збільшивши площу вирощування ячменю під урожай 2009 року до 4993 тис. га, Україна, втратила на врожайності цієї культури близько 4 т з гектара проти рівня 2004 року. Відтак,і валовий збір зменшився в 2 рази. Цьому могли сприяти погодні умови, погіршення фінансового стану підприємств, зменшення державної підтримки, низький рівень технічної оснащенності. 

Таблиця 2.4

Вплив молочної продуктивності та чисельності корів  на валові надої молока