Аграрний ринок Бельгії

Висновок:

З даних  таблиці видно, що поголів’я корів в Бельгії в період з 2000 по 2009 рр. зменшилось майже на 16%, тому і відбулося зменшення середньорічного надою молока, на 4,4%, що і призвело до зменшення валового надою молока на 735 тис.т. Щодо України, то поголів’я корів зменшилось на 47%, але відбулося збільшення середньорічного надою за рахунок підвищення рівня продуктивності дійної череди. Світові ж показники за валовим надоєм молока зросли близько на 10%.

Таблиця 2.5

Вплив м’ясної  продукції та чисельності свиней на валовий вихід м’яса свинини

Висновок:

Світові показники  поголів’я сільськогосподарських тварин зросли на 15,6%, середній приріст живої ваги зріс на 7,5%. Щодо показників Бельгії, ці два показники в період з 2000 по 2009 рр. суттево не змінились, поголів’я збільшилось на 0,41% , приріст на 3,4%, але слід зазначити, що середньорічний приріст живої маси в Бельгії більший на 23% ніж середній світовий показник, це насамперед залежить від племінних якостей свиней, структури стада,тощо.  Показники України змінились відносно поголів’я на 14%, проте середньорічний приріст збільшився на 3,7%, а показник є вищим від середнього світового. Свинарство є другою за значенням галуззю тваринництва в Україні. Найпоширенішою породою є велика біла – понад 80% поголів’я. 

Таблиця 2.6

Вплив м’ясної  продукції та чисельності овець на валовий вихід м’яса баранини

Висновок:

В Бельгії з 2000 по 2009 рр. відбулося зменшення чисельності поголів’я тварин на 29,9% , та зменшення середньорічного приросту  на 2,5 %.

В Україні ж поголів’я різко зменшилосьна 20%, але виріс середньорічний приріст майже на 22%, завдяки впровадженню вирощування порід м’ясного напрямку, племінній роботі та відповідним утриманням овець.

Таблиця 2.7

Вплив м’ясної  продукції та чисельності ВРХ на валовий вихід м’яса яловичини

Висновок: 

В період з 2000 по 2009 рр. Бельгія має зменшення зміни чисельнності поголів’я та середньорічного приросту на  5,2% та 2,4%. Україна відстає від валового виробництва яловичини від країн Європи майже в 2 рази. Подальше зростання темпів виробництва і поліпшення якості яловичини можливі лише на основі впровадження інтенсивних машинних технологій. Основну кількість яловичини (більше 98%) в Україні одержують за рахунок забою худоби молочних та комбінованих порід. Тварини чорно-рябої, симентальської, червоної степової, українських чорно- і червоно-рябої молочних порід та їх помісі з іншими мають досить високий генетичний потенціал м’ясної продуктивності і при інтенсивному вирощуванні та відгодівлі досягають у 15-18-місячному віці живої маси 400-450 кг і більше. Проте у більшості господарств генетичний потенціал м’ясної продуктивності тварин реалізується лише на 50-60%, оскільки умови утримання, а особливо годівлі, не відповідають їх потребам. Дуже чутливі до несприятливих умов годівлі і утримання молоді, здатні до інтенсивного росту, тварини.

Таблиця 2.8

Порівняльна динаміка рівня споживання традиційних видів продукції рослинного походження на душу населення в Бельгії, Україні та світі

Висновок:

Отже, в Бельгії  споживання пшениці з 2000 о 2009 рр. зменшилося на 50%, а рівень споживання на душу населення зменшився майже на 30%, рівень споживання картоплі зріс на 0,32%. В Україні рівень споживання пшениці на душу населення виріс на 40,27 %, а картоплі на 1,7%. Світові показники показують, що рівень споживання обох продуктів зменшився.

Таблиця 2.9

Порівняльна динаміка рівня споживання традиційних  видів продукції тваринного походження на душу населення в Бельгії, Україні та світі