Аграрний ринок Бельгії

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ  І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ 

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 

КАФЕДРА СВІТОВОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«АГРАРНИЙ РИНОК БЕЛЬГІЇ» 
 
 
 
 
 

      Виконала:

студентка ІІІ курсу І групи

факультету аграрного

менеджменту

спеціальність: 6.050108-

«Маркетинг»

Головань  Т.В. 

Керівник:

к.е.н., ст.. викл. кафедри

світового сільського

господарства та ЗЕД

Файчук  О.М. 
 
 
 

Київ - 2010

План:

ВСТУП……………………………………………………………………………3 

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика народного господарства Бельгії……….4 

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан розвитку агропродовольчого ринку Бельгії……14 

РОЗДІЛ 3. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Бельгії…..36 

РОЗДІЛ 4. Перспективи торговельних відносин між Бельгією та Україною..42 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………47 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………49 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 

    Бе́льгія – держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем. На суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході – з Німеччиною і Люксембургом, на півдні – з Францією. За густотою населення (298 чол. на 1 км²) Бельгія займає одне з перших місць серед країн світу. Протяжність природних кордонів Бельгії невелика, і країна часто виступала полем бойових дій сусідніх держав: Франції, Німеччини і Британії. У 1830 році Бельгія, нарешті, здобула незалежність. Під час Першої і Другої світових воєн Бельгія була сильно зруйнована, проте швидко відновила своє господарство. В наші дні це одна з найбільш високорозвинених індустріальних країн Европи. Бельгія підтримує дуже тісні економічні зв'язки з іншими європейськими країнами, а в її столиці, Брюсселі, знаходиться штаб-квартира Європейського Союзу Держав.

     Актуальністю теми написання курсової роботи є виявлення перспектив торгівельних відносин між Україною і Бельгією, а також експортно-імпортний потенціал обох країн.

    Метою написання курсової роботи є з’ясування особливостей сільського господарства Бельгії.

     Завдання:

       - дослідити загальну характеристику народного господарства Бельгії;

       -  розглянути кон’юнктуру агропродовольчого ринку;

       - проаналізувати рівень державної  підтримки аграрного сектору  Бельгії;

     Об’єктом курсової роботи є аграрний ринок Бельгії.

     Предметом є вивчення об’єктивних засад та закономірностей становлення та розвитку аграрного ринку Бельгії.

     Методи: аналіз і синтез, дедукція і індукція, графічний метод,табличний, статистичний, індексний. 
 

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика народного господартва Бельгії 
 

  Загальні відомості про країну

   Офіційна  назва - Королівство Бельгія (Royaume de Belgique).

     Географічне положення - розташоване  в Західній Європі, на узбережжі  Північного моря.

      Площа території - 30,5 тис. кв. км.

      Населення - 10,2 млн. осіб (за даними  перепису 2002 року).

      Релігія. Більшість населення  країни - католики. Невелика частина  сповідує іслам, іудаїзм, православ'я,  протестантизм та англіканство.

     Столиця - Брюссель (Brussel) - 959 тис.осіб (за переписом 2002 р.)

      Брюссель одночасно є столицею  регіону з своїм урядом і парламентом.

      В середині XX ст. місто стало важливим  культурним і міжнародним центром.  У ньому розташовуються штаб-квартира  військово-політичного блоку НАТО  і Рада Європейського Союзу  (ЄС) та інших міжнародних оргаізацій 

      Інші великі міста - Антверпен, Лубен, Мехелен, Льєж, Лімбург.Адміністративний поділ: 3 регіони: Брюссельський столичний (включаючи Брюссель і 18 приміських комун), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії і Валлонії), а провінції - на комуни. 

      Офіційні мови - французька, нідерландська і німецька. У Фландрії та Валлонії населення розмовляє в основному французькою мовою, в Брюссельському районі - французькою і нідерландською мовами, у східних районах - німецькою.

Грошова одиниця - євро=100 євроцентам 

Національне свято  - 21 липня - День присяги короля (1831 р.); 15 листопада - День королівської династії (1866р.) 
Державний прапор Королівства Бельгія складається з чорної, жовтої і червоної вертикальних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, які досягаються мудрістю. Червоний - символ перемоги, досягнутої в результаті виявленої хоробрості, мужності і принесення жертви. Прапор прийнятий у 1831 році.  
Державний герб

Королівства Бельгія зображений у вигляді щита чорного кольору, укріпленого на схрещених скіпетрах, на фоні щита зображений лев - символ влади. Щит увінчаний князівською короною - символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: "У єднанні - сила". 

Членство  в міжнародних організаціях: Бельгія є членом багатьох міжнародних організацій, у тому числі СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, СЄ.

Клімат 

Бельгії визначається близькістю до Атлантики - він помірно  морський, з м'якою зимою і нежарким літом.  
Середня річна кількість опадів становить 800-1000 мм. В Арденнах вона більша, ніж в інших районах Бельгії - близько 1400 мм у рік. Найсонячніші місяці - квітень і вересень. Середня річна температура 9° С. Середні температури січня коливаються від -1° C в Арденнах до 3 °C на узбережжі, червня - відповідно від 14° C до 19° C.  
Рельєф  
У Бельгії виділяються три природних райони: гори Арденни, низьке центральне плато і прибережні рівнини.

    Гори Арденни - західне продовження Рейнських Сланцевих гір і складені переважно вапняками та пісковиками палеозою. Вершинні поверхні сильно вирівняні внаслідок тривалої ерозії і денудації. В альпійську епоху вони піднялися, особливо на сході, де знаходиться плато Тай і Високий Фенн, висота яких перевищує 500-600 м над рівнем моря. Найвища точка країни - гора Ботранж (694 м) на Високому Фенні. Річки, особливо Маас і її притоки, прорізали платоподібні поверхні, в результаті чого утворилися глибокі долини і вкриті горбами міжріччя, характерні для Арденн.  
Низьке центральне плато простягається на північний захід від Арденн через всю країну від Монса до Льєжа. Середні висоти тут становлять 100-200 м, поверхня хвиляста.  
Прибережна низовина, що простягається уздовж берега Північного моря, охоплює територію Фландрії і Кампіна. В межах приморської Фландрії це ідеально рівна поверхня, захищена бар'єром піщаних дюн і гребель від приливів і повеней. У минулому тут розміщувалися широкі болота, які були осушені в середні віки і перетворені в орні угіддя. У внутрішніх районах Фландрії розташовуються рівнини висотою 50-100 м над рівнем моря. Область Кампін, що знаходиться на північному сході від Бельгії, становить південну частину широкої дельти Мааса і Рейну.  
Ґрунти 
Ґрунти Арденн дуже бідні на гумус і відрізняються низькою родючістю, що разом з прохолодним і вологим кліматом заважає розвитку землеробства. Ліси, переважно хвойні, покривають майже половину площі цього району.  
Центральне плато, складене карбонатними породами, має надзвичайно родючі ґрунти.  
Високородючими є також алювіальні ґрунти, що покривають приморські низовини Фландрії. Неосушені землі використовуються під пасовища, а осушені є основою диверсифікованого сільського господарства. Глинисті ґрунти внутрішніх районів Фландрії у природному стані бідні на гумус. На піщаних ґрунтах Кампіна до недавньго часу в основному росли верещатники, і одна сьома частина площі досі покрита природними сосновими лісами.  
Річки  
Найбільші річки Бельгії - Маас, Шельда. 

Низовинний рельєф більшої частини Бельгії, велика кількість опадів і сезонний характер їх випадання визначають особливості річкової системи. Домінуюча орієнтація річок - з південного заходу на північний схід. Їх русла поступово знижуються і місцями ускладнені порогами і водоспадами. Через невеликі сезонні коливання опадів річки рідко виходять з берегів або пересихають. Більшість річок країни судноплавні, однак необхідно регулярно розчищати їхні русла від мулу. Шельда перетинає всю територію Бельгії, але її гирло розташоване у Нідерландах.  
Річка Лейє тече на північний схід від кордону з Францією до злиття з Шельдою.  
Друге місце за значенням посідає водна система Самбра - Маас на сході. Самбра тече з Франції і впадає в Маас біля Намюра. Звідти Маас повертає на північний схід і потім на північ уздовж кордону з Нідерландами. [1.c.200] 
Рослинність  
Ліси займають близько 20 відсотків території країни (береза, дуб, бук, сосна, ялина). У прибережних районах розташовані багаті луки, а на дюнах ростуть верес і сосни.  
Природні ресурси

      Бельгія має дуже сприятливі  умови для ведення сільського господарства: помірні температури, рівномірний сезонний розподіл опадів і тривалий вегетаційний період. Ґрунти в багатьох районах відрізняються високою родючістю. Найродючіші ґрунти в приморській частині Фландрії і на центральних плато.

      Традиційно головним мінеральним ресурсом Бельгії було вугілля. До 1955 року щорічно добувалося близько 30 млн. т вугілля у двох головних басейнах: південному, біля підніжжя Арденн, і північному, в районі Кампіна. Оскільки в південному басейні вугілля залягає на великій глибині і під час його видобутку виникають технологічні труднощі, з середини 1950-х років шахти почали закриватися, останню з них було закрито наприкінці 1980-х років. Слід зазначити, що видобуток вугілля на півдні було почато в ХІІ столітті і свого часу це стимулювало розвиток промисловості країни. Тому у передгір'ях Арденн, на ділянці від французького кордону до Льєжа, зосереджено багато промислових підприємств.

      Вугілля північного району було  вищої якості, а його видобуток  - більш рентабельним. Оскільки експлуатація цього родовища почалася лише під час Першої світової війни, видобуток вугілля розтягнули на більш тривалий час, але вже наприкінці 1950-х років він не задовольняв потреби країни. З 1958 року імпорт вугілля перевищив його експорт. У 1980-х роках більшість шахт не працювали, останню шахту закрито в 1992 році.

      Протягом ХІХ століття значними  темпами добуваються залізні  і цинкові руди у Самбра-Мааському  басейні. У наші дні їх видобуток  припинився, але продовжують діяти  підприємства з очищення металевих руд. Виробництво цементу зосереджене в Льєжі, крейду та вапняк добувають у Турні. У Кемпенланді ведеться видобуток піску (для виробництва скла).

    ВВП

      У 2000 році валовий внутрішній  продукт Бельгії становив 259 млрд. доларів США (найбільшу частку у ВВП отримано за рахунок сфери послуг - 72,6%, частка промисловості -26%, сільського господарства - 1,4%). У підрахунку на душу населення валовий внутрішній продукт країни становить 25,3 млрд. доларів США.

    Зайнятість

      Бельгійські робітники відрізняються високою професійною кваліфікацією, а технічні школи готують робітників вузької спеціалізації. Країна має досвідчені сільськогосподарські кадри, зайняті у високомеханізованих господарствах в центрі і на півночі Бельгії. Однак перехід до постіндустріального суспільства, в якому перевага віддається сфері послуг, призвів до значного і стабільного безробіття, особливо у Валлонії. Станом на 2000 рік рівень безробіття становив 8,4%.

      Загальна кількість зайнятих  у 1999 році становила 4,34 млн. осіб, з них 73% працювали у сфері послуг, 25% - у промисловості, 2% - у сільському господарстві.  
 

    Демографічний стан

(Станом на 2001 рік).  
Середня тривалість життя в країні - 77,96 років (чоловіків - 74,63, жінок - 81,46 років).  
Бельгійці до 14 років становлять 18% населення, від 15 до 64 років - 66% населення, більше 65 років - 16% населення.  
У Королівстві на 100 жінок припадає 96 чоловіків, при цьому: до 15 років - на 100 жінок 105 чоловіків, з 15 до 64 років - на 100 жінок 102 чоловіка, старше 65 років - на 100 жінок 69 чоловіків.  
Середня кількість дітей у однієї жінки - 1,6.  
Коефіцієнт народжуваності перевищує коефіцієнт смертності (відповідно - 10,74 і 10,13 на 1000 осіб).

Коефіцієнт смертності новонароджених - 4,76 на 1000 народжених.  
Коефіцієнт міграції станом на 2001 рік становив - 0,97 мігрантів на 1000 осіб.  
Річний приріст населення становить 0,16%. 

     Металургія

      Більшість старих металургійних  заводів розташовувалися біля  вугільних шахт навколо Шарлеруа  і Льєжа або поблизу родовищ залізної руди на самому півдні країни. Більш сучасний завод, який використовує високоякісну імпортну залізну руду, розташований уздовж каналу Гент-Тернезен на північ від Гента.