Сучасні глобальні екологічні проблеми: можливості вирішення та регулювання

За визначенням, сутність екологічних криз - це процеси, які відбуваються в екологічних системах і загрожують їх цілісності. Тобто, екологічна криза - це порушення життєвоважливих для системи параметрів її функціонування.

В сучасній літературі [16, 23] екологічні кризи розполідяють за такими критеріями: за причиненням; за об’єктною визначеністю; за ієрархічним статусом; за здійснюваним ефектом.

За першим означеним критерієм - за причиненням - можна говорити про екологічні кризи природного походження і антропогенного походження.

Другий спосіб типізації екологічних криз - коли вони виділяються за об’ектною визначеністю. Тобто, кваліфікується на підставі виявлення саме того об’єкту, на який впливає дана криза. В умовах глобальної екологічної кризи таким видом стала людина.

Третій підхід до визначення типів екологічних криз - це їх розподіл відповідно до того, екологічні системи якого рівня організації живого - від простих і до глобальної екосистеми - біосфери - охоплені кризовими явищами.

Четверта можливість кваліфікування і розподілу екологічних криз - за ефектом їхньої дії на екологічні системи, на людину. За цією ознакою екологічні кризи проявляють себе як:

1 -локальні - ефект їхньої дії обмежений певним регіоном, певними спільнотами,

2 - регіональні - такі, що проявляються на більших територіях і стосуються великих екологічних систем,

3- планетарні - кризові процеси охоплюють більшість екологічних систем Землі або біосферу в цілому.

Треба зауважити, що зв’язок між ієрархічним статусом екологічної кризи і спричиненим ефектом не є абсолютно жорстким. Скажімо, деякі локальні екологічні кризи можуть негативним чином вплинути на світове суспільство.

Поняття „глобальні проблеми” походить від латинського globus (terrae) - куля земна. Отже, це проблеми, що охоплюють всю планету. За визначенням, глобальні проблеми - це сукупність життєвоважливих проблем людства, від розв’язання яких залежить подальше існування людства, можливість соціоекономічного і культурного прогресу.

Причому, глобальні проблеми зачипають людське життя не лише в певних регіонах світу, а мають планетарний характер [22].

В сучасній літературі називають такі глобальні проблеми.

По-перше, проблема виживання людства. Вона постала в умовах небувалого в історії людства розвитку науки і техніки, особливо військової.

По-друге, екологічна проблема. Визначення її як глобальної пов’язане з ситуацією глобального деструктивного впливу людини на біосферу, що призвело до глобальної екологічної кризи. Розв"язання цієї кризи - умова подальшого снування людського роду.

По-третє, як глобальну проблему визначають проблему збереження людської особистості. Ця проблема виявляє суть антропологічної кризи [4].

Усвідомлення екологічних проблем як глобальних починається десь с середини ХХ ст. Це означає, що людство почало усвідомлювати загрозу руйнування природного середовища як середовища свого існування як спричиного власною техногенною діяльністю.

1.3.  Причини і фактори виникнення глобальних екологічних проблем

Причиною виникнення глобальних проблем вважають перенаселення планети, сучасну науково-технічну революцію, зростання промислового виробництва. Ряд науковців [12, 14] основними причинами вважають природно-історичні умови розвитку людини, її психологію, природне прагнення до насильства., наприклад, військовий конфлікт, мілітаризації економіки, які загрожують людству ядерною війною. Причину ж екологічної кризи й можливої екологічної катастрофи  вважають у притаманному людині інстинкти до руйнування.

Такі тлумачення причин виникнення глобальних екологічних проблем не мають наукового обгрунтування, а лише спрямовані на захист певної суб’єктивної ідеологічної позиції [22]. Вони по-перше ігнорують соціальну сутність людини, відбивають однобічний підхід до неї лише як до біологічної істоти, в той час, як людина є істотною біосоціальною. По-друге пояснюючи загострення глобальних проблем лише розгортанням науково-технічної революції, зростанням промислового виробництва, вони беруть до уваги тільки технологічну сторону проблеми, ігноруючи її соціальну, суспільну сторону.

Глобальні екологічні проблеми є породженням комплексу об’єктивних причин, зумовлених, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічного положення. рівня прогресу техніки, природнокліматичними умовами, тобто факторами загальними, незалежними від форми соціально-економічного ладу країни. З іншого боку, глобальні екологічні проблеми породжуються специфічною суспільною формою, тобто особливістю розвитку відносин власності.

Поруч з названими причинами виникнення глобальних екологічних проблем, що діють як тенденції, необхідно виділити причини специфічні, що значно загострюють ці проблеми в сучасних умовах і роблять цілком реальними економічні наслідки, загрозливі для існування людства на планеті, в результаті їх нерозв’язання. Найбільш суттєвою з цих проблем є швидке зростання на планеті народження в останні десятиріччя. Один демографічний вибух зумовлює загострення таких глобальних проблем, як сировинна, екологічна, продовольча, енергетична і це мінімум [23, 64 с.].

Важливою специфічною причиною загострення глобальних екологічних проблем є низький рівень впровадження ресурсо – та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій.

Причиною загострення глобальних екологічних проблем є також швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжуються скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією.

Важливою причиною загострення глобальних причин є також варварське ставлення людини до природи. що найбільше виявляється в хижацькому вирубуванні лісів, знищенні природних річок, створенні штучних водоймищ, забрудненні шкідливими речовинами прісної води.

Варварське, непродумане ставлення людини до природи виявляється також у надмірному використанні шкідливих мінеральних добрив, зокрема пестицидів.

Ще однією причиною глобальної екологічної проблеми  є нагромаждення зброї. Застосування зброї масового знищення має глобальний характер, воно не може бути локалізованим і може знищити цілу планету. Виготовлення та нарощування величезних арсеналів зброї завдає непоправних збитків довкіллю. Особливо небезпечними є зберігання та поховання ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва  [1, 47 с.].

З погляду суспільної форми загальними причинами загострення глобальних екологічних проблем є, з одного боку, відносини капіталістичної власності, насамперед хижацьке ставлення монополій до природних ресурсів, світового океану тощо. Загостренню екологічних проблем сприяє реакційна політика окремих держав світу.

Висновки до розділу 1

Аналізуючи опрацьований матеріал першого розділу, можна зробити наступні висновки:

1. Класична екологія є природничою наукою, що визначається як вивчення багатоманітності стосунків організму і середовища.

2. Сучасний стан екології як науки характеризується значним розширенням її предмету. Західні вчені, наприклад, О.Тоффлер, У.Дуглас, А.Печчеї [26] обгрунтували розуміння сучасної екології як світогляду людства, що прагне не дійти до екологічної катастрофи. Отже, сучасна екологія стала меганаукою. Її ціль - розробити стратегію виживання сучасного людства.

3. Не лише біосфера породжує людину, а й людина творить біосферу. І тому, на жаль, людина проявила себе як руйнівна геологічна сила.

4. Ідея В.Вернадського і Т. де Шардена про ноосферу як етап розумного впливу людини на природу, про можливість злиття науки, суспільного розвитку і державної політики, про світ без війн і екологічних проблем проявляє себе як важливий світоглядний орієнтир в сьогоденному прагненні людства розв’язати екологічні проблеми.

5. В кінці ХХ ст. екологічні проблеми були усвідомлені як глобальні.

6. Основні причини  екологічної кризи:

      різке загострення суперечностей між людиною та природою, їх конфлікт;

      глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин внаслідок панування капіталістичної власності, які зумовлюють хижацьку експлуатацію природних ресурсів;

      антиекологічної господарської діяльності людей;

      ірраціональні процеси народонаселення;

      мілітаризація економіки поглиблює і загострює глобальні екологічні проблеми.

Розділ 2. АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ СВІТУ

2.1. Глобальні екологічні проблеми атмосфери

Усвідомлення екологічних проблем як глобальних починається десь с середини ХХ ст. Це означає, що людство почало усвідомлювати загрозу руйнування природного середовища як середовища свого існування як спричиного власною техногенною діяльністю. Глобальну еклогічну проблему атмосфери викликають три основні чинники – парниковий ефект, озонові діри та кислотні дощі. Розглянемо кожний чинник більш докладно.

Так, за даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 110 млн. т оксиду сірки, 180 млн. т оксиду вуглецю, 70 млн. т. неочищених отруйних газів, 500 тис. т. свинцю та інших отруйних речовин [1, 124 с.]. Внаслідок техногенної діяльності, впливу отруйних речовин під загрозою знаходиться рівновага морських екосистем, в той час як саме морський фітопланктон продукує 80% кисню потрібного для існування життя на Землі. Однак кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд. т., в той час як промислове споживання його не зменшується.

Значне зростання виділення вуглекислого газу може призвести до порушення енергетичного балансу планети. Протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15 градусам за Цельсієм. Однак впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6 градуса, а до середини ХХІ ст. може зрости на 1,5-2,5 градуси, що призведе до відомого „парнікового ефіекту” - до підвищення температури поверхні Землі внаслідок затримки вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем земної поверхні [3, 264 с.]. Це може спричинити багато небажаних для існуючих екосистем, в тому числі і для людини, наслідків. Одне з них - підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди. А це потягне за собою затоплення величезних прибережних територій. За даними спеціалістів, за останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-12 см. Нині цей процес ще й прискорився в декілька разів (див. додаток 1).

Дуже небезпечним для життя на Землі є руйнація озонового шару, що відбувається внаслідок попадання в верхні шари атмосфери оскидів азоту, брому, хлорорганічних сполук, в результаті чого озон розкладається на кисень. Існування озонового шару є дуже важливою умовою для існування життя на Землі, оскільки він поглинає руйнівне для живого ультрафіолетове випромінювання. Зменшення цього шару лише на 1% призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2% та значного зростання захворювань людей на рак шкіри та катаракти очей. Великої шкоди завдається озоновому шару внаслідок висотних польотів літаків та космічних кораблів. Фреони, що широко застосовуються в холодильниках, також руйнуючим чином впливають на озоновий шар. Щорічно виготовляється біля 1 млн. т фреонів [9, 32 с.].

Дуже негативним з екологічної точки зору є витік антарктичного озону. Але якщо раніше пульсуюча діра в озоновому шарі відновлювалась, то з в останні десятиліття вона спостерігається цілорічно і розширюється. Так, за даними дослідників, у 1987 р. озонова діра охоплювала площу в 5 млн. кв. км, а в 1990 р - біля 10 млн. кв. км [15].

Розуміючи необхідність негайних спільних дій з охорони озонового шару в 1987р відбулася Монреальська конференція, рішення якої були підтримані понад 50 державами, які вважали за необхідне змінтити виробництво озоноруйнівних речовинтаким чином, щоб поступово вони були повністю замінені на безпечні сполуки.

Окиси сірки й азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні капельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на Землю у вигляді кислотних дощів. Ці дощі мають шкідливу дію на фактори навколишнього середовища: Великою загрозою є “інтернаціональний” характер цього забруднення, адже повітряні течії розносять кислотні тумани на тисячі кілометрів від місць їх виникнення.

2.2. Глобальна проблема екологічного стану Світового океану

Майже три четверті поверхні Землі займають голубі простори морів та океанів. Голубі?.. Прикро, але вже далеко не всі. У нашому столітті нестача чистої питної води та забруднення Світового океану стали глобальною екологічною проблемою століття. І це не випадково, оскільки різко погіршилась якість води рік, озер, що не могло не відобразитись на стані навколишнього середовища, на здоров’ї людей.

Запаси води на Землі величезні – 1,39х109 км3, що становить 0,023 % усієї маси Землі. Проте, абсолютна більшість цієї колосальної маси – це гіркувато-солона морська вода, непридатна для пиття та технічного використання. Маса прісної води на планеті – 35х106 км3 (усього 2 % її загальної кількості).

Важким є екологічний стан Світового океану, який в умовах техногенної цивілізації ризикує загинути як глобальна екологічна система. Загальна вага забруднюючих відходів, що скидаються в Світовий океан, дорівнює мільярдам тонн на рік. Це нафта і нафтопродукти - 5-10 млн. т., залізо - 320 млн. т., ртуть 5 млн т. та інші шкідливі для живого речовини.

Внаслідок ядерних військових випробуваннь, затоплення підводних човнів тощо, води Світового океану забруднені радіоактивними відходами.

Внаслідок величезного забруднення, океанська та морська флора та фауна гине. За даними дослідників, щорічно знищується 250 тис. дельфінів, а загалом за останні 20 років кількість живих організмів в морях і океанах змншилась майже в чотири рази [6].